Дипломная работа: Формування екологічної культури молодших школярів
«Я вважаю, що…» (таке роблять для того, щоб люди знали, яких тварин слід оберігати);
«…тому, що…» (багато людей не знають, які саме тварини перебувають на межі зникнення);
«…наприклад…» (вуж, ящірка, беркут);
«Таким чином…» (У Червоній книзі ми знаходимо тих тварин, яких слід оберігати).
V. Інтерактивна вправа 2. «Питання – відповідь».
Клас поділяється на 2 групи. Кожна група готує ряд запитань і відповідей з теми (3–5 хвилин). Пізніше учні обмінюються запитаннями.
VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
1. Підсумовування результатів діяльності на основі висловлених думок у «Мозковому штурмі».
2. Домашн завдання.
Також у додатках наводимо зразки інших виховних заходів, як ми пропонуємо для проведення для формування екологічної культури.
Застосування наведених форм роботи сприяє формуванню таких якостей як розподіл уваги, її концентрація, володіння мовлення мовленням, жестами та мімікою. Завдання розвивають абстрактне мислення, аналітичне сприймання, творчість, уяву, фантазію. Раціональне поєднання різноманітних форм роботи сприятиме формуванню інтересу до екологічного матеріалу, готовності до самостійної роботи щодо збереження та захисту природи.
В кінці експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення позитивної динаміки рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.
З цією метою були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).
Завдання були запропоновані такі:
1. Напиши, яку користь приносять людям птахи.
2. Заповни таблицю.
|
Звір |
Дикий чи свійський |
Хижий, рослиноїдний чи всеїдний |
| Куниця | ||
| Свиня | ||
| Коза | ||
| Лось | ||
| Ведмідь |
3. Закресли те, що шкодить тваринам.
Результати виконання завдань
|
Класи |
Рівн навчальних досягнень учнів (у%) |
|||
| Високий | Достатній | Середній | Початковий | |
| Експериментальний | 22 | 46 | 32 | – |
| Контрольний | 14 | 42 | 40 | 4 |
Дан таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному клас значно вища, ніж у контрольному у порівнянні з результатами на початку.
В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 22%, що на 8% більше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі. На середній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 8% менше, ніж у контрольному.
Наведені результати контрольних зрізів свідчать про те, що система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприя розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку. А отже гіпотеза нашого дослідження справдилася.
2.3 Результати експериментального дослідження
Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами.
Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічно культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічно культури особистості відповідно до запланованої мети.
Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок:
– теоретичний матеріал не пов’язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;
– при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру;
– несистематично використовуються завдання творчого змісту.
В наслідок цього учні допускають помилки при:
– потребі пов’язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;
– наведенні конкретних прикладів із життя;
– встановленні взаємозв’язків;
– самостійній роботі, особливо дослідницькій;
– обґрунтуванні власних відповідей.
Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіку.
Графік 1. Показники рівня сформованості екологічної культури молодших школярів у наслідок педагогічного експерименту
Розроблена експериментальна методика 10% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень. При цьому, на 6% зменшилась кількість учнів із показниками середнього рівня, а учнів з початковим рівнем не стало.
Отже, основними науковими результатами дослідження, на нашу думку, є розроблена обґрунтована нами методика роботи з ефективного формування екологічної культури молодших школярів, а також визначення педагогічних умов такого формування.
Якісно-кількісний аналіз контрольних зрізів підтвердив ефективність проведено дослідно-експериментальної роботи, адже 22% учнів покращили свій рівень навчальних досягнень.
Отже, запропонована нами методика із використанням педагогічних умов цілеспрямованості, зв’язку з життям, наступності, єдності вимог школи, сім громадськості та застосування краєзнавчого матеріалу є ефективною формою роботи з формування екологічної культури учнів початкових класів.
Висновки
Головна мета освіти на сучасному етапі трансформац навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати розвивати цінності громадянського суспільства (в числі і екологічні). Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності.
Актуальність проблеми розвитку екологічної культури випливає сама собою. Адже, як відомо, у сучасному світі намітилося немало негативних тенденцій в екології.
Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа – це першооснова існування людини, а людина частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.
Багато уваги формуванню екологічної культури молодших учнів приділяв В.О. Сухомлинський. Працюючи в Павлиській школі, учений справд створив оригінальну систему екологічного навчання молодших школярів. Змістом цієї системи Василь Олександрович вважав:
1) досягнення тісного взаємозв’язку людини і природи;
2) проведення уроків мислення в природі;
3) систему творчих робіт екологічного спрямування;
4) стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів дитини.
Гіпотезу нашого дослідження про те, що формування екологічної культури учнів буде більш раціональним і продуктивним за умови оптимального використання різноманітних завдань, ігор екологічного спрямування, ми перевірили на матеріалі проведених нами уроків, бесід з вчителями, спостережень навчально-виховного процесу. Варто сказати, що результати експериментального дослідження підтвердили правильність нашої гіпотези.
Таким чином, як показали результати педагогічного експерименту, якісні зміни освіти починаються з формування нового погляду вчителя на сво місце і роль у навчальному процесі, нового ставлення до учня. Емоційний комфорт, набуття нового особистісного досвіду людських стосунків, що рунтуються на само- і взаємоприйнятті та підтримці, цінність розвитку саморозвитку – всі ці завдання освіти стосуються не тільки учнів, а й учителів.
Професійні завдання педагога, що займається екологічною освітою, потребують від нього, як показує дослідження, нового ставлення до самого себе, проникнення у свій внутрішній світ, професійного самовдосконалення.
Список використаної літератури
1. Алексюк А.М. Загальні методи в школі. – К., 1973.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. Підручник. – К.: Либідь, 1996. – 288 с.
3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Педагогика, 1968. – 412 с.
4. Бугай О.В., Білокопитова В.С. Завдання для тематичного контролю знань з біології. 6 клас. – Харків: Ранок, 2001. – 64 с.
5. Ващенко Н.І. З досвіду екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. 1990. – №8. – С. 40–44.
6. Виховуємо екологічну культуру // Початкова освіта. – 2004. – №14. С. 2.
7. Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. – 1997. – №12. – С. 42–45.
8. Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. – 2001. – №10. – С. 16–19.
9. Горелов Л.А. Экология. – М: Центр, 2000. – С. 192–208.
10. Дивосвіт природи / Чернігівщини. Книга 1. Зелений оксамит лісів: Навч. посіб. для вчителів / Колектив авторів. – Чернігів, 2001. – 52 с.
11. Дерябо С.Д., Ясвин Б.А. Екологическая педагогика й психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 480 с.
12. Екологічне виховання в початковій школі / Упоряд.: І. Васильченко, О. Кондратюк. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2005. – 128 с.
13. Екологічні ігри на природі // Хімія. Біологія. – 2004, грудень. – №68, 72.
14. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. – 1998. – №8. – С. 40–43.
15. Іванова О. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – №12. – С. 25–26.
16. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. – 1998. – №8. – С. 40–42.
17. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. – 1999. – №4. – С. 107–115.
18. Ідеї формування екологічної культури молодших школярів у педагогічній спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ м. В. Гнатюка: Педагогіка. – Тернопіль. – 2002. – Вип. 5. – С. 56–59.
19. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. –1998. – №9. – С. 31–34.
20. Карпенко Ю.О., Графік М.В. Загадковими стежками «Ялівщини». – Чернігів, 2002. – 40 с.
21. Карпенко Ю.О., Графік М.В. Зелений туризм на Чернігівщині. – Чернігів, 2003. – 100 с.
22. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К., 1997.
23. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. – 1999. – №10. – С. 13–17.
24. Колесник М.О., Грубінко В.В. Екологічне виховання учнів на засадах «глибинної екології» / Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2002. – 52 с.
25. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. – 2006. – С. 80–85
26. Крисоченко В.С. Екологічна культура. – К.: Заповіт, 1996. – С. 13–23, 216–251.
27. Клименко С. Трудове виховання як компонент природоохоронної справи // Початкова школа. – 1998. – №9. – С. 35–37.
28. Ковальчук І. Актуальні проблеми екологічної освіти та виховання / Ковальчук І., Ковальчук Т. // Педагогічна думка. – 2005. – №4. – С. 80–85.
29. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. –1999. – №10. – С. 17–19.
30. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. – 2006. – №3. – С. 15–19.
31. Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. – 1999. – №10. – С. 19–20.
32. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции // Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К. Вилонаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: Педагогика, 1984. – С. 162–171.
33. Маркова А. Формування мотивації навчання в шкільному віці. – М.: Просвещение, 1983. – 96 с.
34. Маршицька В. Екологічні проекти // Дошкільне виховання. 2001. – №5. – С. 14–16.
35. Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. – 2000. – №3. – С. 37–39.
36. Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. – 2001. – №6. – С. 19–216.
37. Подласый. И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1: Общие основи. Процесе обучения. – 576 с.
38. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. М.: Мысль, 1980.
39. Русак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. – 2003, травень. – №28.
40. Радченко Т., Кудлай С. Екологічне навчання і виховання молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – №3. – С. 14–15.
41. Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. – 1999. – №2. – С. 44–46.
42. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – №7. – С. 23–24.
43. Різник Л Проблеми екологічного виховання молодших школярів // Школа першого ступеня: теорія та практика. – Переяслав-Хмельницький, 2002. Вип. 1. – С. 112–123.
44. Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. – 2001. – №2. – С. 38–40.
45. Современные проблеми экологии /ред. А. Касьяна/. – М.: Просвещение, 1997. – 94 с.
46. Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. – 1999. – №4. – С. 12–14.
47. Тарасенко Г. Вчимося шанувати життя у природі // Початкова школа. – 2001. – №6. – С. 27–30.
48. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процес гри // Початкова школа. – 1998. – №4. – С. 30–32.
49. Ткачук Г.П. Формування екологічної культури учнів. – К.: Т-во «Знання» УРСР, 1988. – 32 с.
50. Формування екологічної культури учнів // Рідна школа. – 2003, 8. – С. 50–51.
51. Химинець О.В., Химинець В.В. проблеми екологічного виховання учнів. – Ужгород, 1995. – 94 с.
52. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – №4. – С. 38–40.
53. Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. – 1999. – №10. – С. 21–22.
54. Царик Л. Грубінко В. До концепції національної програми екологічної освіти і виховання у загальноосвітній школі / Еколого-географічн дослідження в сучасній науці. – Тернопіль, 1999. – С. 83–84.
55. Шаповал О. Рухливі ігри екологічного спрямування // Початкова школа. – 1999. – №4. – С. 22–24.
56. Шарко В.Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики. – К., 1990. – 207 с.
57. Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. – 1993. – №10. – С. 39–40.
