Дипломная работа: Екологізація вирощування товарної риби при дворічному обороті в умовах Уланівського рибцеху
В умовах України молодь строкатого товстолобика також одержують в інкубаційних апаратах. Нерест у природних умовах не відбувається.
Товстолобик білий (Hypophtalmichthus molitrix) – рослиноїдна риба. Завезена до України для акліматизації кілька десятків років тому, добре прижилась у наших ставках водосховищах.
Досяга маси 16 кг і більше, а довжини 1 метр. Луска на тілі дрібна, у бічній лін 110-124 лусочки, зуби однорядні 4-4. У самців на променях грудних плавців з внутрішнього боку рогові зубчики на 2-у та 3-у променях. На черевці, від горла до анального отвору, тягнеться гострий кіль. Характерна ознака - оч розташовані дуже низько. Тичинки в зябрах утворюють своєрідну сітку, якою риба виціджує мікроскопічні водорості, якими вона живиться. Кишечник пристосований до перетравлювання малокалорійної їжі - водоростей, його довжина у 10-13 разів більша довжини тіла.
Статево зрілості на Амурі товстолобики досягають у віці 5 років. Плодючість самок 5-7-річного віку досягає 500 тис. ікринок, а особливо крупних самок 1-2 мли кринок. У Туркменії статевозрілість наступає у 3-річному віці, а в Краснодарському краї – в віці 3-4 років, самці дозрівають на рік раніше.
Нерест проходить у річках влітку на бистрині. Ікра дрібна – 1-1,2 мм, а після набухання збільшується до 5 мм. Розвиток ікри при температурі води +21-25°С становить 23-33 години, при температурі + 27-29°С - 17-19 годин.
В умовах України молодь товстолобика одержують в інкубаційних апаратах. У ставках товстолобик росте швидко. Цьоголітки досягають маси 15-30 г., дволітки - 200-700 г., трилітки - 1500–2000 г., чотирилітки - 3 кг, п'ятирічки - 4 кг. Перспективний об'єкт для вирощування у водосховищах Дніпровського каскаду та нших регіонів. У ставових господарствах одержані гібриди між білим і строкатим товстолобиками, які мають цінні господарські якості.
Білий амур (Ctenopharyngaton idella Val.) - типова рослиноїдна риба (рис. 4.), швидкоростуча, досягає маси 40-50 кг і довжини понад 1 метр. Має валькувате тіло, яке покрито великою лускою, а також дворядні пилкоподібні зуби. Рот напівнижній. У бічній лінії 43-45 лусок.
Живиться рослинністю, починаючи її споживати при довжині 3 см. Добрий приріст спостерігається, якщо в раціоні близько 30% тваринної їжі (коловертки, ракоподібні та хірономіди). Проте основу їжі становлять водні рослини та наземна рослинність. Найбільш використовуються білим амуром рдести, елодея, ряска, роголистник. Особливо охоче поїдають ці риби молоду рослинність. Можна давати конюшину, люцерну, злакові та іншу.
Добовий раціон, темп росту та швидкість статевого дозрівання білого амура залежить від температури та якості води. Добовий раціон при температурі води + 25-30°С може перевищувати масу риби. При температурі води + 10°С і нижче білий амур припиня живлення. Проте в південних районах він може живитись цілий рік. Кормовий коефіцієнт може коливатися від 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Таким чином, білий амур вважається біологічним меліоратором водойм. Потенційна можливість росту у білого амура значна. Так, у південних районах білий амур у віці два роки в ставках досягає 800-1000 г. і більше. Статевої зрілості в умовах р. Амур самці досягають у 7-8 років, самки - у 8-9 років. У Краснодарському кра дозрівають у віці 4-5 років, у Середній Азії - 3-4 років. У субтропіках - 2-2,5 року. Абсолютна плодючість білого амура досягає 1 млн. ікринок (у середньому від 100 до 800 тис. ікринок). Ікра відкладається безпосередньо у воду (пелагічна). Нерест відбувається у природних умовах у річках, на швидкій теч при швидкості води 0,8-3 м/с, коли температура води досягає + 18,5°С. Звичайний нерест відбувається при +23-28°С. Інкубаційний період залежно від температури продовжується від 18-20 годин (при температурі +28- 30°С) до 3 діб при температурі +18°С. Ікра дуже чутлива до кисню.
В умовах ставкових господарств України молодь білого амура вирощують в нкубаційних апаратах. М'ясо білого амура містить 5,6-6,7% жиру.
3. Загальна характеристика Уланівського рибцеху
Уланівський рибцех розташований на р. Снівода в північно-західній частині Хмільникського району Вінницької області в с. Уланів, що відноситься до лісостепової зони України. Клімат помірно континентальний з м’якою зимою і теплим, помірно вологим літом. За сумою середньодобових температур (за період з температурами вище 10°С) та вологозабезпеченістю за цей же період регіон відноситься до району, який характеризується наступними показниками:
· гідротермічний коефіцієнт;
· сума температур за період з температурами вище 10°С – 2500–2600°С;
· тривалість періоду з температурами вище 10°С – 155–156 днів;
· середня температура повітря січня ≈5°С.
Середній з абсолютних мінімумів температури повітря становить -24–27°С, а абсолютний мінімум -32–38°С. Абсолютний максимум +37–39°С.
Опадів за теплий період (з температурами вище 10°С) випадає 280-340 мм. А за рік 480-590 мм.
Сніговий покрив (80-90 днів) установлюється із середини грудня, але він не стійкий. Середня швидкість вітру 3,2 м/с.
Перш осінні заморозки в повітрі спостерігаються в першій декаді жовтня, а в окрем роки значно раніше – на початку вересня.
Веснян заморозки спостерігаються до кінця квітня, в окремі роки можуть бути в травні.
Весна розпочинається у другій декаді березня із стійкого переходу температури повітря через 0°С. У третій декаді квітня середньодобова температура повітря переходить через +10°С, а у травні - через +15°С. Літо тепле: максимальна температура часто підвищується до +30 градусів. Осінній перехід середньодобової температури через 0°С спостерігається близько 20 листопада. Ґрунти представлені в основному різновидами сірих і опідзолених суглинків. Основними формами рельєфу є широк водороздільні плато і широкі похилі схили.
Природно-кліматичн умови сприятливі для вирощування товарного коропа, білого амура, білого та строкатого товстолобика.
Ставовий фонд – це земельні угіддя, зайняті ставами та іншими водоймами, облаштован дамбами, відморожені греблями з гідротехнічними спорудами для спуску і набору води.
Господарство має ставовий фонд загальною площею 341,4 га (табл. 4) Загальний вигляд ставків наведений в додатку 1.
Табл. 4. Ставовий фонд Уланівського рибцеху
| Назва ставу | Площа, га |
Загальний об’єм води, м3 |
| Наг. став «Уланів» | 130 | 949 |
| Наг. став «Воронівці» | 105,6 | 739 |
| Вир. став «Воронівці» | 3,6 | 25 |
| Вир. стави №1–4 «Уланів» І | 19,2 | 154 |
| Зимувальні стави №1–14 «Уланів» | 3,4 | 27 |
| Вир. стави №1–4 «Уланів» ІІ | 27 | 189 |
| Наг. стави №1–2 «Уланів» | 21,7 | 152 |
| Водоподаючий | 8,1 | 73 |
| Наг. стави «Пагурці» | 15,8 | 111 |
| Літні маточні №1–3 | 5,8 | 41 |
3.1 Аналіз діяльності Уланівського рибцеху при вирощуванн рибницької продукції
В рибцеху знаходиться:
· 4 нагульних стави, призначені для вирощування товарної риби;
· виростних ставів, призначені для вирощування цьоголіток коропа та рослиноїдних риб;
· 3 літніх маточних стави для нагулу плідників після нересту;
· 14 зимувальних ставів, призначені для зимівлі товарної риби та рибопосадкового матеріалу.
Рентабельність виробництва становить 55%. Для рибного господарства провідними є такі види діяльності:
· вирощування вилов товарної риби та її реалізація;
· вирощування молоді риб, що використовується як рибопосадковий матеріал для власних потреб та зариблення ставів, водосховищ, озер, заток;
· розведення живих кормів для власних потреб господарства (дафнія).
Вирощування риби в господарстві передбача одержання товарних дволіток у полікультурі: короп, білий амур та білий товстолобик.
Годівля риби являє собою триразове внесення корму в став за теплої літньої погоди. При зниженні температури норму годівлі зменшують.
Щодо підрощування личинки, то на ставках здійснюються деякі заходи інтенсифікац для покращення умов підрощування (вапнування, внесення гною та розведення та внесення дафній). Масштабні вилови здійснюються восени.
3.2 Використання системи виробництва товарно риби за дворічного обороту
В господарстві використовується технологія традиційного вирощування риби при двохрічному циклі в ставах з виходом риби 12-25 ц/га. Вирощування личинок проводиться в інкубаційному цеху, яких знаходиться безпосередньо на територ господарства. Інкубаційний цех має потужності для інкубування понад 250 кг ікри коропа та рослиноїдних риб. Має в своєму складі 3 апарати типу «Амур» і 27 апаратів виготовлених по власнорозробленій конструкції. Наявні волокнопластикові лотки для перетримування та підрощування личинок.
Інкубаційний цех має підсобну лабораторію для підготовки інкубаційного матеріалу та контролю процесу інкубації. В прилеглій до цеху території наявні три земляні садки, як при потребі накриваються плівкою. В садках проводять гіпофізарні ін’єкції та дозрівання плідників до відбору ікри. Процес проведення гіпофізарних ін’єкцій, одержання кри від плідників та інкубації ікри наведені на ілюстраціях в додатках 2–5.
Підрощування личинок проводиться в малькових. Підрощування відбувається за період 15-23 дн до набуття личинками маси 300-500 мг, впродовж підрощування ведеться контроль за гідрохімічним режимом води. Годівлю проводять чотири рази на добу сумішшю сухого молока та пшеничної муки. При годівлі личинок використовують дафній, як культивують з допомогою дафнієвих ям.
Вирощування цьоголіток проводиться в виростних ставах. Годівля проводиться кормосумішами з відходів борошномельного та олійно-круп’яного виробництв. Під час вирощування цьоголіток проводять спостереження за гідрохімічним режимом води, ростом розвитком малька за допомогою взяття проб води і контрольних обловів.
Мальок вирощується до маси 25-30 г. При настанні холодного періоду мальків пересаджують до зимувальних ставів, після чого навесні перезимувавшими цьоголітками зариблюють нагульні стави.
В нагульних ставах риба росте до товарної маси (короп – 500-700 г., рослиноїдні риби – 800-1200 г.). Годівлю проводять кормосумішами. Корм роздають з плавзасобів та з берега по кормомайданчиках.
3.3 Годівля риб у господарстві
Рибне господарство ґрунтується на полікультурі коропа і білого та строкатого товстолобика та гібридним формам цих видів. Дещо менше значення має білий амур.
Годівлю цьоголіток у вирощувальних ставах проводять в один той самий час, не менше ніж двічі упродовж світлової частини доби. Першу годівлю проводять о 7-9 год. ранку після визначення температури. Корми згодовують за кормовими місцями-майданчиками розміром 3х3 м та з плавзасобів.
Характер живлення білого амура упродовж першого місяця життя свідчить про поступовий перехід від харчування зоопланктоном до споживання водних рослин.
Годівля дволіток. Ставове рибництво пройшло досить довгий шлях свого розвитку і, згідно з європейською специфікою, головним його об'єктом досі залишається короп, який має найвищий ринковий попит. У зв'язку з цим, аналогічно різним напрямам тваринництва, існує галузь коропівництва. Тому, розглядаючи питання можливост використання кормів у годівлі риби, доцільно акцентувати увагу на коропі, оскільки він як у моно-, так і в полікультурі залишається практично єдиним компонентом, штучна годівля якого є виправданою і раціональною.
У середньому за вегетаційний період добові норми годівлі дволіток коропа мають становити у Лісостеповій зоні 5,5-6,0.
Коригування годівлі товарного коропа, представленого дволітками з масою тіла в межах галузевих стандартів, за визначальними фізико-хімічними параметрами з урахуванням маси особин на момент згодовування кормів забезпечу не тільки раціональне використання кормів, а й сприяє поліпшенню середовища снування риб.
Напровесні, після зимівлі рівень резервних поживних речовин у тіл одноліток коропа досить низький, їх організм ослаблений, що знижує ефективність пошуку природної їжі, яка до того ж на початку цього періоду малорозвинена, тому на рибницьких господарствах потрібно проводити годівлю комбікормом, що містить не менше 23% протеїну.
В Уланівському рибцеху режим годівлі передбачає протягом першого тижня згодовувати корми лише 2-3 рази, після чого рибу переводять на щоденну годівлю з 1-3 разовим роздаванням кормів.
В умовах рибного господарства, де головними компонентами полікультури є короп і далекосхідні риби (білий і строкатий товстолобики, їх гібридні форми, білий амур), використовують відповідні рецептури кормів з урахуванням вікових особливостей об'єктів вирощування.
З метою подальшого збільшення рибопродуктивності ставів, малих середніх водосховищ, водойм-охолодників потрібно застосовувати цілеспрямовану годівлю коропа. Залежно від особливостей відповідних акваторій, техніка годівл може бути різною, але застосування кормів стає головним елементом у нарощуванн рибопродуктивності.
Стосовно далекосхідних риб, яких частіше називають рослиноїдними концентрація яких на одиниці площі наближається до щільності посадки коропа, а ноді й перевищує її, проблеми годівлі практично не існує.
Ставових рибних господарствах і в разі індустріального її вирощування, раціони риб побудовані на багатокомпонентній основі. При цьому виняткова роль належить протеїну, який є сукупністю протеїнів рослинного і тваринного походження. Середня кількість компонентів у кормових сумішах високої якості коливається в межах 9-12, що не виключає можливості додаткового включення вітамінів, мінеральних речовин, біологічно активних препаратів.
Оптимізоване використання кормів рослинного і тваринного походження є однією з глобальних проблем сучасного рибництва. Успішність її вирішення значною мірою залежить від рівня професійної кваліфікації науковців і виробників, які працюють у систем рибного господарства.
3.4 Реалізація продукції рибництва Уланівського рибцеху
В Уланівському рибцеху реалізуються такі види рибницької продукції:
· личинка;
· підрощена личинка;
· цьоголіток;
· товарна риба.
Личинка, підрощена личинка і цьоголітки реалізуються на місці по цінах:
- личинка коропа – 2000 грн./млн. личинок;
- личинка рослиноїдних риб – 3200 грн./млн. личинок;
- підрощена личинка коропа – 6000 грн./млн. личинок;
- підрощена личинка рослиноїдних риб – 10000 грн./млн. личинок;
- цьоголітки коропа 10 грн./кг.
Основними закупівельниками рибопосадкового матеріалу є рибгоспи та приватні підприємц Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Кіровоградської, Київської областей.
Товарну рибу реалізують на ринках с. Уланів, м. Хмільник, смт. Любар, м. Вінниця, м. Бердичів по цінах:
короп 13 грн./кг.;
білий амур – 13 грн./кг.;
товстолобик 5,5 грн./кг.
4. Охорона праці
Аналіз стану охорони праці проводиться по Уланівському рибцеху, який знаходиться у Хмільникському районі Вінницької області. На рибцеху у структурному підрозділі інкубаційного цеху працюють 8 чоловік. А саме:
Ø Завідувач цеху;
Ø Головний рибовод, який за сумісництвом виконує обов'язки головного спеціаліста з охорони праці;
Ø Наймані працівники;
Ø Нічні робітники.
Кодекс законів про працю (Кзпп) регламентує режими праці (тривалість роботи 40 годин на тиждень) та відпочинку працівників (28 календарних днів відпустка і 2 вихідних на тиждень, з нічними працівниками окремо узгоджений графік роботи), х обов'язки та відповідальність за дотримання чинного законодавства. Згідно КЗпП в Уланівському рибцеху застосовуються надурочні години (кожен працівник може залучатися до надурочної праці не більше 120 годин на рік). До надурочних робіт жінок, інвалідів і неповнолітніх не залучають.
Під час укладання трудового договору роботодавець (директор Уланівського рибцеху Гладишко І.В.) інформує працівника під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих умов, можливі наслідки х впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і Колективного договору. Працівнику не пропонується робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. В Уланівському рибцеху наявні журнали обліку інструктажів з техніки безпеки. Розроблен нструкції з техніки безпеки на окремі види робіт.
Служба охорони праці організована згідно "Типового положення про службу охорони праці" (2004) та закону України "Про охорону праці" (2002). Обов'язки головного інженера з охорони праці згідно наказу керівника викону головний рибовод – Заіка В.П.
Охорона праці під час годівлі риби. Для безпечно праці, збереження здоров'я i працездатності людей, зайнятих у годівлі риби, потрібна система законодавчих, соціально-економічних, технічних, соціально-економічних та організаційних заходів, об’єднаних поняттям охорона праці. Організація годівлі риби потребує i відповідних знань з цього питання.
Безпека праці під час згодовування кормів із кормороздавачів. Кормороздавач має бути технічно справним, забезпеченим належними аварійно-рятувальними засобами, що засвідчу акт перевірки технічного стану плавзасобу (поновлюється щорічно). Кормороздавач підпорядкований безпосередньо начальнику рибдільниці чи рибівнику, без їх дозволу користуватися цим плавзасобом заборонено. На носовій частин кормороздавача має бути позначений інвентарний номер.
До керування кормороздавачем допускаються особи, які пройшли курс спеціального навчання, здали іспит і мають посвідчення про право водіння маломірних суден та документ про проходження медичної комісії.
Ус кормороздавачі мають бути оснащені рятувальними, водозливними і сигнальними пристосуваннями (рятувальним кругом, надувним жилетом, веслом, черпаком, ліхтарем, металевим ланцюгом або канатом завдовжки 20 м).
Кормороздавач з підвісними двигунами повинні мати надійне кріплення двигуна до судна і бути обладнані страхувальним пристроєм, а також мати справне дистанційне керування, якщо таке є. Усі рухомі частини головного двигуна і допоміжних механізмів, а також ті частини, що нагріваються викидними газами, мають бути закрит захисними кожухами.
Перед запусканням підвісного двигуна треба перевірити надійність його кріплення на штатному місці та справність пускового шнура. Під час запуску двигуна потрібно стійко триматися на ногах або на колінах чи сидіти на банці. Щоб запобігти пошкодженню рук чи падінню за борт від зворотного ривка маховика, не можна намотувати на руку кінець пускового шнура. Під час запуску стаціонарного двигуна за допомогою пускового держака його треба брати так, щоб великий палець руки був розміщений по один бік з усіма іншими пальцями. Робітник, який обслуговує двигун кормороздавача, має стежити за тим, щоб мастило і паливо не витікали у воду.
Під час навантажування кормами кормороздавач має бути добре закріпленим за кнехти причалу. Треба дотримуватись і не порушувати норм вантажопідйомност плавзасобу. Навантаження кормороздавача слід починати з його середини, рівномірно розподіляючи корм по бункерах. Вантажопідйомність кормороздавача визначають його завантаженням з таким розрахунком, щоб сухий борт у будь-якому місц виступав над водою в тиху погоду не менш ніж на 20 см.
Кормороздавач повинен мати достатню видимість вперед і можливість колового огляду з місця водія. Зона, яка проглядається попереду плавзасобу, що йде на експлуатаційній швидкості, з місця водія має бути не меншою за 15 м. Під час роботи кормороздавача на його борту може знаходитися тільки обслуговуючий персонал, перебування сторонніх осіб категорично заборонено.
Згідно Типового положення «про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 р. 15 працівники допускаються до роботи лише після проходження відповідного нструктажу з техніки безпеки, виробничої санітарії. За характером і часом проведення, інструктажі з охорони праці поділяються: на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться, з усіма працівниками які приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти та стажу роботи та працівниками інших підприємств які беруть участь у виробничому процесі. При проведенні вступного інструктажу інженер з охорони праці обов'язково вказує на характер виробництва, основні шкідливі фактори на даному робочому місці, а також порядок користування захисними засобами. Проходження вступного інструктажу фіксується у журналі реєстрації проведення вступного інструктажу з техніки безпеки, дані про проходження інструктажу вносяться також у особову справу працівника. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи, безпосередньо на робочому місці про, що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки. Повторний інструктаж проводять на роботі з підвищеною небезпекою 1 раз у 3 місяця. За потребою проводять позапланові, цільові та повторю інструктажі.
Атестація робочих місць проводиться атестаційною комісією в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України "Про порядок проведення атестац робочих місць за умовами праці" від 1.08.1992 р. №442, Повноваження та склад атестаційної комісії визначаються наказом роботодавця. Для проведення атестації залучаються головні спеціалісти, керівники дільниць та інші. За результатами атестації оформляються робочі місця, визначається складність розряд робіт. Атестація робочих місць включає: усунення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці, встановлення ступеню шкідливост небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; визначення права працівників на пільгове, пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. Вона проводиться один раз на 5 років та має завданням виявлення шкідливих та небезпечних умов праці. Атестація проводиться комісією, склад яко затверджується наказом по підприємству
В Уланівському рибцеху значну увагу приділяють протипожежній профілактиці. Всі приміщення відповідають вимогам пожежної безпеки.
В Уланівському рибцеху охорона праці знаходиться на належному рівні. З працівниками проводять всі види інструктажів, навчання з охорони праці. Керівництво забезпечу працівників інструкціями, вимогами безпеки та плакатами з охорони праці.
Для поліпшення умов праці пропоную збільшити фінансування заходів на охорону прац в обсязі не нижчому 0,5% від суми реалізованої продукції, що передбачено законом України "Про охорону праці".
На основі даної роботи можна зробити такі висновки:
· Дане досліджуване господарство не цілком раціонально використову корми. Не спостерігається якась конкретна технологія, що не може нести за собою суттєвого підвищення рибопродуктивності.
· Інтенсифікація виробництва рибницької продукції призводить до зменшення природної рибопродуктивності ставків.
· Перспективним напрямком діяльності господарства є вирощування рибопосадкового матеріалу, тому потужності інкубаційного цеху щорічно зростають.
· Господарство має широкий ринок збуту рибопосадкового матеріалу товарної риби.
На базі отриманих висновків ми пропонуємо:
· Щоб найбільш повно використовувати природні корми ставу, доцільно застосовувати змішану посадку, тобто посадку у став риб одного виду, але різного віку. Таке поєднання базується на різниці у характері живлення риб різних вікових груп.
· Для покращення кисневого режиму ставів пропонуємо встановити понтонні аератори.
· Забезпечити нормоване внесення добрив і кормів, що дасть змогу підвищити рибопродуктивність ставків.
· Для збільшення рентабельності роботи інкубаційного цеху пропонуємо переобладнати його, при можливості, новим устаткуванням.
Список використаної літератури
1. Алимов С. І. Рибне господарство України: стан і перспективи. – К.: Вища освіта, 2003. – 336 с.
2. Атлас промислових риб України, група авторів, Київ, “Квіц”, 2005.
3. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради від 6 червня 1995 р.- №24. – К., 1995.- С. 189.
4. Галасун П.Т., Сабодаш В.М., Гринжевський М.В. та ін. Довідник рибовода. – К.: Урожай, 1985. – 184 с.
5. Гриневский А.М. «Прудовое рыбоводство в хозяйствах» -М., 1983.
6. Гринжевський М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998. – С. 331.
7. Демченко И.Р., Носаль А.Д., Приходько В.А. Разведение растительноядных рыб. – К.: Урожай, 1976. – 64 с.
8. Довідник рибовода / Галасун П.Т., Товстик В.Ф., Сабодаш В.М. та ін. - Київ: Урожай, 1985.- 184 с.
9. Закон України „Про загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року” від 19 лютого 2004 року №1516-1У.
10. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство: Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 368 с.
11. Робочий зошит для лабораторно-практичних занять з курсу „Рибництво”/ Ківа М.С., Третяк О.М., Соболєв О.І. та ін. - Біла Церква, 2005. – 51 с.
12. Сабодаш В.М. Рыбоводство. Д.: ”Издательство Стакер”, 2004. – 304 с.
13. Харитонова Н.М., Гринжевський М.В., Гудима Б. І., Демченко І. Ф. Технологія вирощування товарної риби в ставах в полікультурі. – К.: ІРГ УААН, МРГ, 1996.
14. Шерман І.М. Ставове рибництво. – К.: Урожай, 1994. – 336
15. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Желтов Ю.О. Годівля риб К.: Вища освіта, 2001. – 269 с.:іл.
16. Грищенко Л.И., Акбаев М.Ш., Васильков Г.В. Болезни рыб и основы рыбоводства - М.: Колос, 2000. - 455 с.
17. Демченко І.Т., Носаль А.Д., Приходько В.А. Розведення рослиноїдних риб. -К.: "Урожай", 1976. - С. 5-29.
18. 3олотова З.К. Белый амур - биологический мелиоратор чрезмерно заростающих водоемов. -М.: «Колос», 1974. -С. 1-2.
19. Исаев А.И., Карпова Е.И. «Рыбное хозяйство водохранилищ» - М., 1988.
20. Министерство рыбного хозяйства СССР. Усовершенствованная технология разведения растительноядных рыб. Сб. научн. тр. ВНИИПРХ-М., 1991, вып. 34. -С. 4-14.
21. Моисеев П.А. «Ихтиология и рыбоводство» - М., 1975.
22. Наконечна М.Г., Петренко О.Ф., Постой В.П.; За ред. М.Г. Наконечної. Хвороби риб з основами рибництва - К.:Наук. Світ, 2003. - 222 с.
