Дипломная работа: Аналіз експортно-імпортних операцій виробника
У 2001 році торгово - економічні зв'язки здійснювалися з 156 країнами в різних регіонах земної кулі, з неоднаковими масштабами й ефективністю.
У 2001 році як і в попередньому році, балансування зовнішньої торгівл здійснювалося за рахунок товарообігу з країнами Азії, Африки й Америки.
Торгівля з країнами СНД і Європи принесла збитки. У значній мірі торгівля з цими країнами здійснювалася на бартерній основі.
При збільшенні експорту на 11,9% розмір пасивного сальдо України зменшився на 30,6%. Однак незбалансованість торгівлі залишилася значимої. З усієї суми пасивного сальдо в $2950 млн. на обмін з Росією приходилося $2713 млн., чи майже 92%. До останнього часу не знайдено шляхів корінного поліпшення структури торгівлі з Росією, збільшення експорту товарів у противагу імпорту енергоносіїв.
Україна як незалежна країна знаходиться в геополітичному торговому просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусії, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенційний ринок збуту українсько продукції. З цими країнами Україна має загальну границю, а з Туреччиною Грузією - морську в акваторії Чорного моря.
У 2001 році 83% українського товарообігу приходилося на всі інші 9 країн, у тому числі по експорту 78,5% і 21,5%, а по імпорту - 74,5% і 25,5%. Тим часом у 9 країнах проживає 167,2 млн. чоловік населення, що на 11,5% більше, ніж у Росії. Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн у розширенн торгово-економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше снували в рамках СЕВ економічних зв'язків і їхнє значне розширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари на інші ринки.
Просування товарів України на ринки ЄС і ЕАСТ проходить на превелику силу в зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. У 2001 році в порівнянні з 2000 роком Україна збільшила свій експорт у країни ЄС на 41,1%, а імпорт - на 96,6%, що з'явилося головною причиною росту пасивного сальдо в 5,2 рази. У торгівлі з цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експорт сировини і виробів первинного ступеня переробки.
Структура експорту України буде залежати від реалізації нової економічної програми уряду, орієнтованої на розвиток сучасного машинобудування, металургійної, хімічно промисловості. На ринку ЄС варто взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалій сучасного ринку. На озброєння варто взяти досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню по енергозбереженню й умінню робити продукцію з мінімальними витратами, конкурентноздатну на цьому регіональному ринку. Без цього Україна не зможе успішно інтегруватися в ЄС світову господарську систему.
У торгівлі України з країнами ЄС видна її незбалансованість. Якщо в 2000 роц пасивне сальдо по експортно-імпортних операціях спостерігалося тільки з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то в 2001 році до цих країн приєдналося ще 4 держави: Великобританія, Люксембург, Ірландія, Греція, чи 2/3 складу країн ЄС. За два роки (2000-2001) торгівлі з країнами ЄС Україна втратила у виді пасивного сальдо $483,4 млн.
У 2001 р. у порівнянні з 2000 р. показники торгівлі України з країнами ЕАСТ погіршилися: обсяг товарообігу скоротився на 20,4%, а імпорт збільшився на 14,5%, що прищепило до пасивного сальдо в $40,6 млн. Як відомо, країни ЕАСТ із 1 січня 1999 року одержали від ЄС режим найбільшого сприяння в торгівлі, що створило умови для вільного пересування між ЄС і ЕАСТ капіталів, товарів, послуг, робочої сили.
Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, АТР. Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок, як АРЕС (Asia and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НИС і такі розвиті країни як Японія, СІЛА, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей регіональний ринок самий великий, з величезними природними багатствами, де проживає близько 40% населення земної кулі, виробляється більш 50% ВНП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки. У 2001 році товарообіг України з країнами цього ринку склав $21543,8 млн., у тому числі з країнами АСЕАН - $318,8 млн., з Китаєм - $428,4 млн., з НИС - $210,5 млн. і розвитими індустріальними країнами - $1136,8 млн. Імпорт України склав $580,7 млн. при позитивному зовнішньоторговельному сальдо в $993,1 млн.
Щоб затвердиться на цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю з країнами АТР. На цьому ринку знаходить збут продукція хімічної промисловост насамперед, добрива, прокат чорних металів, електроустаткування, зварювальн апарати, газові турбіни, транспортні засоби, визначені види продукції АПК. Перспективними товарами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка. Україна здійснювала торгівлю і з країнами такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій. Загальний товарообіг України з країнами НАФТА в 2000-2001 р. склав $1441,8 млн., у тому числі 86,1% приходиться на США, 13,6% - на Канаду і тільки 0,3% на Мексику.
Торгово - економічні відносини України з країнами НАФТА різко відрізняються, а з Мексикою знаходяться в зародковому стані. Україна здатна робити товари, що могли б знаходити збут у Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.
Таблиця 1.1
|
Товарообіг України з країнами ЄС і ЕАСТ (млн.$) |
||||||
| Країни ЄС | Країни ЕАСТ | 2000 |
2001 У % до 2000 |
2000 |
2001 у % до 2000 |
|
| Товарообіг | 1687,3 | 3228,8 | 179,5 | 1113,4 | 1053,0 | 94,8 |
| Експорт | 799,4 | 1283,0 | 141,1 | 635,8 | 506,2 | 79,6 |
| Імпорт | 887,9 | 1745,0 | 196,6 | 477,6 | 546,8 | 114,5 |
| Сальдо | -88,5 | -461,8 | 521,8 | 158,2 | -40,6 |
— |
Таблиця 1.2
Регіональна структура зовнішньої торгівлі України
| Регіональна структура зовнішньої торгівлі України в 2001 році | (млн.$) | ||||
| Регіональні ринки | Товарообіг |
Частка, % |
Експорт | Імпорт | Сальдо |
| СНД | 13 942,3 | 59,0 | 6 207,9 | 7 334,4 | -1 126,5 |
| Європа | 5 602,3 | 24,4 | 2 644,4 | 2 957,8 | -313,4 |
| ЄС | 3 028,8 | 13,2 | 1 283,4 | 1 745,4 | -462,0 |
| ЕАСТ | 1 053,0 | 4,6 | 506,2 | 546,8 | -40,6 |
| Азія: | 2 146,6 | 9,3 | 1 760,1 | 386,5 | 1 373,6 |
| АСЕАН | 378,8 | 1,7 | 329,9 | 48,9 | 281,0 |
| НИС | 210,5 | 0,9 | 178,5 | 32,0 | 146,5 |
| Америка | 1 365,8 | 6,0 | 742,2 | 623,0 | 118,6 |
| НАФТА | 877,9 | 3,8 | 557,9 | 320,0 | 237,9 |
| Африка | 243,6 | 1,1 | 186,4 | 57,2 | 129,2 |
| Австралія | 45,6 | 0,2 | 25,8 | 19,8 | 6,0 |
| Усього | 22 946,1 | 100,0 | 11566,8 | 11379,4 | 187,4 |
Таблиця 1.3
Товарообіг України з прикордонними країнами
| Товарообіг України з прикордонними країнами в 2001 році (млн.$) | ||||
| Країна | Товарообіг | Експорт | Імпорт | Сальдо |
| Болгарія | 163,2 | 82,9 | 80,3 | 2,6 |
| Туреччина | 220,7 | 198,9 | 21,8 | 177,1 |
| Румунія | 96,8 | 72,0 | 24,8 | 47,2 |
| Росія | 10 856,3 | 5 027,3 | 5 829,0 | -801,7 |
| Беларусь | 662,7 | 426,7 | 236,0 | 190,7 |
| Молдова | 169,7 | 130,4 | 39,3 | 91,1 |
| Угорщина | 294,2 | 177,2 | 117,0 | 60,2 |
| Словаччина | 224,5 | 149,7 | 74,8 | 74,9 |
| Польща | 367,9 | 130,9 | 237,0 | -106,2 |
| Грузія | 16,5 | 11,2 | 5,3 | 5,9 |
| Усього | 13 072,5 | 6 407,2 | 6 665,3 | -258,1 |
З погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторговельних операцій безпосередньо впливають на насиченість українського товарного ринку і приток іноземної валюти в країну. Звичайно, міжнародна торгівля породжує більш високі ризики для торгових партнерів у порівнянні з торгівлею усередині країни. Однак, експортно-імпортні операції часто більш вигідні, хоча і вимагаю додаткових організаційних і фінансових витрат.
1.2 Організація експортно-імпортних зв'язків з Росією
У перспективі на найближчі 10-15 років ключове значення для України будуть мати економічні відносини з країнами СНД, що у 1993 році підписали угоду про створення Економічного союзу (Україна є його асоційованим членом). Головними цілями Економічного союзу є: формування умов стабільного розвитку економік країн-учасниць; поетапне створення загального (спільного) економічного простору на основі ринкових відносин; забезпечення рівних можливостей для всіх господарських суб'єктів; реалізація спільних економічних проектів. Домовленост країн у рамках Економічного союзу СНД орієнтовані на поетапне забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Однак слід зазначити, що особливе місце в зовнішньоекономічній політиці України у відношенні країн СНД займає Росія.
Митна статистика фіксує тенденцію - у перші шість місяців 2001 року імпорт українських товарів у Росію склав $1,761 млрд. ,що на 40,3% менше, ніж в аналогічний період 2000 року.
Експорт російських товарів в Україну протягом перших шести місяців 2001 року склав $4,251 млрд., що на 8,5% нижче чим у 2000 році. Негативне сальдо балансу торгівлі товарами протягом цього періоду виросло на $795 млн. та склало $2,489 млрд. Завдяки високій частці послуг у сумарному експорті загальне сальдо зовнішньоторговельного обороту виявилося менше - $1,037 млрд. Проте в порівнянні з першими шістьма місяцями 2000 року ріст негативного сальдо виявилася майже шестиразовим - тоді ця величина складала $176,6 млн.
Мал. 1.1 Структура загального експорту в Росію з України
Різке падіння імпорту українських товарів у Росію почалося із серпня 2000 року, коли вийшов сумно відомий Указ президента Російської Федерації №1216 «Про оподаткування на додану вартість товарів, що відбуваються з території України які ввозяться на митну територію Російської Федерації». Цим документом було введено з 1 вересня 2000 року стягування ПДВ з імпортованих у Росію українських товарів. У наслідку термін був перенесений на 1 жовтня. З цього дня український товарний експорт у Росію упав майже в півтора разу.
Мал. 1.2 Структура загального імпорту з Росії в Україну
Якщо з січня по вересень 2000 року середньомісячний обсяг експорту товарів з України в Росію складав $495,9 млн., то з жовтня по грудень ця величина упала до $306,5 млн. У першому півріччі 2001 року середньомісячний обсяг експорту українських товарів знизився до $271,5 млн. И навряд чи цю цифру можна вважати новою площадкою стабілізації - на україно-російському торговому фронт назрівають нові зіткнення інтересів.
Таблиця 1.4
Середньомісячні обсяги експорту з України в Росію, млн. USD.
| Місяць | 1999р. | 2000р. | 2001р. | Падіння в 2001 у порівнянн з 2000 ,% |
| Січень | 215,5 | 398,9 | 299,5 | 24,9 |
| Лютий | 336,1 | 447,8 | 248,4 | 44,5 |
| Березень | 390 | 489,4 | 301,1 | 38,5 |
| Квітень | 379,5 | 561,5 | 266,1 | 52,6 |
| Травень | 356,7 | 517,5 | 227,7 | 56 |
| Червень | 471,2 | 536,9 | 286,2 | 46,7 |
| Липень | 580,4 | 530,1 | 276,4 | 47,9 |
| Серпень | 551,9 | 505,3 | 220,5 | 56,4 |
| Вересень | 552,8 | 475,5 | 198,7 | 58,2 |
| Жовтень | 619,7 | 295,6 | 100,5 | 66,0 |
| Листопад | 574 | 331,1 | 156,7 | 52,6 |
| Грудень | 441,5 | 358,5 | 140,8 | 60,7 |
Варто помітити, що російський імпорт в Україну знизився в набагато меншій мері, що з'ясовано розходженнями в структурі товарних потоків. Як відомо, близько 90% товарів, увезених з Росії в Україну приходиться на енергоносії, сировину напівфабрикати. А от у структурі експорту товарів і послуг з України в Росію власне послуги і роботи складають близько 47%, причому основна їхня частка приходиться на транзит нафти і газу. Правда, за це треба сказати «спасибі» географії і «особисто Леонідові Іллічу», що ніколи дали добро на будівництво цілого пучка експортних газопроводів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
