Быстрый поиск

Дипломная работа: Адаптація світового досвіду до умов діяльності фінансових посередників України (в аспекті діяльності інвестиційних фондів)

С США діяльність пайових нвестиційних фондів обслуговують такі фондові інструменти як депозитарн розписки. У схемі пайового інвестиційного фонду депозитарні розписки емісійними (чи, відповідно до американського законодавства - "інвестиційними") цінними паперами, що засвідчують неподільні права власності на портфель цінних паперів, володіння яким здійснюється пайовим нвестиційним фондом.

Депозитарн розписки пайових інвестиційних фондів у США випускаються також у форм бездокументарних цінних паперів з централізованим формою збереження їхнього глобального сертифіката, збереженого в розрахунковому депозитарії фондово біржі (The Deposіtory Trust Company). Права власників депозитарних розписок засвідчуються у формі записів по рахунках цінних паперів, відкритих учасниками ринку безпосередньо в DTC чи в депозитаріях (брокерів-дилерів, банків-зберігачів), що мають у DTC рахунки номінальних власників.

Права голосу по цінних паперах, що входить до складу портфеля пайового інвестиційного фонду, належить винятково управляючій компанії фондом, власники депозитарних розписок таким правом не володіють.

Депозитарн розписки пайових інвестиційних фондів включені в лістинг і обертаються на фондовій біржі AMEX. Здійснення угод і розрахунки по угодах з депозитарними розписками на умовах "постачання проти платежу" здійснюються в порядку, що діє для акцій і інших цінних паперів, що торгуються на цій фондовій біржі.

Відповідно до правил торгівлі цінними паперами на AMEX установлені наступні основні умови включення депозитарних розписок у лістинг фондової біржі:

1. Портфель ІІФ чи відповідний фондовий індекс не менш ніж на 90% повинні складатися з випусків акцій, кожний з яких повинний відповідати наступним критеріям:

· ринкова вартість випуску цінних паперів складає не менш 75 млн. доларів США;

· у плині 6 місяців мінімальний обсяг, торгуємих на фондових біржах акцій за місяць, складає не менш 250 тисяч штук.

2. Питома вага будь-якого випуску акцій у структурі портфеля ІІФ чи фондового індексу не повинна перевищувати 25%, а питома вага п'яти випусків акцій, що мають найбільшу питому вагу в структурі портфеля ІІФ чи фондового індексу, не повинна перевищувати в цій структурі 65%.

3. Склад портфеля інвестиційного фонду чи фондового індексу складається не менш ніж з 13 випусків акцій.

4. Усі випуски цінних паперів у складі портфеля ІІФ чи фондового індексу повинні входити в лістинг на національній фондовій біржі чи в торговій системі NASDAQ.

5. Фондовий індекс, на основ якого формується портфель ІІФ, відповідає наступним вимогам: розрахунок індексу здійснюється відповідно до ринкової капіталізації, модифікованою ринковою капіталізацією чи іншою загальноприйнятою методологією; розрахунок індексу здійснюється особою, що не є брокером-дилером, а якщо розкриття інформації про фондовий індекс здійснюється брокером-дилером, останній повинний дотримуватися принципу "китайської стіни" навколо персоналу, що має доступ до непублічної інформації щодо змін і оперативних коректувань у розрахунку даного фондового індексу; базовий фондовий індекс повинний переоцінюватися розкриватися кожні 15 секунд.

6. Мінімальна кількість розміщених депозитарних розписок для наступного вторинного обертання повинне складати не менш 100 тисяч штук.

7. Виплата винагороди фондовій біржі за лістинг депозитарних розписок у сумі 5 тисяч доларів США.

8. Надання фондовій біржі права нагляду за процедурами обертання депозитарних розписок.

Депозитарн розписки пайових інвестиційних фондів обертаються на фондовій біржі AMEX за цінами, максимально наближеним до їх вартості, розрахованої на основі ВЧА фонду. Великі інституціональні інвестори мають можливість проводити арбітражн угоди з депозитарними розписками, користаючись незначними відхиленнями цін на депозитарн розписки на біржовому ринку і ціною придбання і викупу зазначених цінних паперів на первинному ринку.

З депозитарними розписками на вторинному ринку припустимі також угоди без покриття, що приводять до утворення "коротких" позицій в учасників ринку. На депозитарні розписки можуть випускатися похідні фінансові інструменти.

Розміщення викуп депозитарних розписок ІІФ допускається лише у виді їхніх великих пакетів, що обмежує можливості дрібних і середніх інвесторів отримувати викуповувати депозитарні розписки прямо в пайового інвестиційного фонду. Так, наприклад, проспектом емісії пайового інвестиційного фонду SPDR Trust, передбачається, що при розміщенні чи викупі депозитарних розписок цього фонду мінімальний пакет цінних паперів, що вправі придбати чи пред'явити до викупу нвестор складає 50 тисяч штук. З врахуванням того, що ринкове котирування депозитарних розписок фонду складає близько 128 доларів, мінімальний обсяг угоди по придбанню чи викупу зазначених цінних паперів на первинному ринку складає 6,4 млн. доларів США [9, c.455].

Розрахунки з нвестором при викупі в нього депозитарних розписок проводяться, головним чином, шляхом передачі йому портфеля цінних паперів, що відповідає складу структурі портфеля ІІФ. У таких умовах дрібні і середні інвестори бажають купувати депозитарні розписки ІІФ на вторинному ринку, а не на первинному ринку прямо у фонда і його андеррайтера.

У схемі функціонування ІІФ не застосовуються традиційні методи ціноутворення при визначенні вартості цінних паперів, що випускаються нвестиційними фондами, а саме, методи форвардної чи історичної оцінок. З огляду на, що склад і структура портфеля ІІФ як і базисного фондового індексу фіксованими, розрахунок і розкриття інформації про ВЧА і вартість депозитарних розписок на первинному ринку здійснюється через загальновизнані інформаційн агентства практично в режимі реального часу.

Як було уже відзначене вище, дрібні і середні інвестори купують депозитарні розписки за цінами, що склалася на вторинному ринку. Інституціональні інвестори купують чи викуповують депозитарні розписки на первинному ринку за цінами, що складаються на момент прийому заявки.

Паї пайових фондів Великобританії не обертаються на організованому вторинному ринку, що порозумівається цілком зрозумілими економічними причинами, ніж наявністю будь-якої юридичної заборони. Однак, правила пайових фондів допускають обертання їхніх паїв шляхом укладання прямих угод між власником паїв і покупцем паїв.

Один власник паю може продати ці паю іншій особі. Для перереєстрації цих паїв (без погашення і випуску нових паїв трастьї). У цьому випадку необхідне представлення реєстратору і управляючій компанії спеціальної форми, підписано податковою інспекцією про те за якою ціною відбувся цей продаж і яку кількість паїв варто перереєструвати з одного рахунка на рахунок іншого власника.

Відповідно до Положення 1991 р. кожен вкладник має право передавати приналежні йому паї, як власника яких він занесений до реєстру, за допомогою передатного документа в будь-якій звичайній чи загальноприйнятій формі або в такій іншій законній формі, що може час від часу санкціонуватися трастьї.

Кожен документ, за допомогою якого передаються паї, підписується власником паїв, що передають ці паї, чи від його імені (або у випадках, коли мова йде про корпорацію - скріплюватися печаткою корпорації чи підписується одним з її посадових осіб (у Шотландії - двома посадовими особами), що має повноваження для такого підписання).

Паї можуть також змінювати власника у випадках смерті фізичної особи чи ліквідац (реорганізації) юридичної особи, що є їхнім колишнім власником. У випадку смерті власника паїв при спадкоємстві, документом на підставі якого вносяться зміни до реєстру є документ відповідного органа, що засвідчує спадщину.

У випадках, коли будь-яка особа одержує право на паї внаслідок смерті чи банкрутства попереднього власника паїв, воно може по наданні підтверджень свого права або зареєструватися особисто як власник даних паїв (направивши реєстратору письмове повідомлення про таке своє бажання), або передати паї іншій особі.

Управляюча компанія може бути власником паїв керованих нею пайових фондів, якщо це прямо не забороняється їй договором із трастьї.

Взагалі слід відзначити, що проблема створення ефективного біржового ринку фінансових інструментів, що випускаються інвестиційними фондами останнім часом стала дуже актуальної в Україні. Відсутність розвитої системи безготівкових розрахунків для населення і ненадійність банківської системи в Україні створюють об'єктивні складності для розвитку індустрії інвестиційних фондів, орієнтованої на потребі громадян України. Якщо творчо проаналізувати досвід американського і європейського фондового ринку в частині організац нститутів спільного інвестування у нас з'явиться шанс створити модель ефективного, прозорого і надійного ринку нових фінансових інструментів, може навіть більш досконалого, чим це вийшло в США. Створювати новий сегмент ринку значно простіше, ніж удосконалювати вже сформовані технології.

Розділ 3. Інститути спільного інвестування в Україні: проблеми функціонування та шлях оптимізац діяльності

3.1 Аналіз досвіду Великобританії в організації діяльності інвестиційних фондів

В даний час у Великобританії поширені два типи регульованих інвестиційних фондів:

· unіt trust (пайовий фонд) - відкритий інвестиційний фонд контрактного типу;

· nvestment trust (інвестиційний траст) - акціонерне товариство - інвестиційний фонд закритого типу [52, c.157].

Ці інвестиційн фонди істотно не розрізняються за структурою активів. Головне їхнє розходження полягає в організаційно-правовій формі інвестиційних фондів. Пайовий фонд - нвестиційний фонд контрактного типу, у той час як інвестиційний траст акціонерним товариством. Є розходження в зобов'язаннях по викупі емітованих ними цінних паперів у їхніх власників. Пайовий фонд - інвестиційний фонд відкритого типу, що зобов'язаний викуповувати паї в їхніх власників по їхній першій вимозі, у той час як інвестиційний траст - фонд закритого типу, що вправі, але не зобов'язаний викуповувати свої акції у своїх акціонерів.

Перевага пайового фонду полягає в тому, що його схема проста і зрозуміла дрібному інвестору. Крім того, тут немає права голосу в інвестора. У структурі співвласників паїв переважають дрібні інвестори. Ці фонди більш строго регулюються SІ і СРО; крім ліцензування керуючої компанії і контролю за її діяльністю з боку трастьї, ц фонди підлягають безпосередньому регулюванню SІ.

Інвестиційн трасти регулюються в меншому ступені. Тут не потрібно трастьї, його функц виконує рада директорів і загальні збори акціонерів. Ці фонди регулюються не більш ніж звичайні корпорації. Їхні акції торгуються на біржі часто зі знижкою 10, 15 чи навіть 25 відсотків від їхньої вартості, розрахованої на базі ВЧА (вартості чистих активів). Ці інвестиційні фонди більш привабливі для спокушених великих інвесторів, яким звичайно належить 60-70 відсотків їхніх акцій, оскільки тут більше можливості грати на відхиленнях ринкових котирувань акцій від їхньої вартості на базі ВЧА, "плюс" по акціях таких фондів право голосу.

Крім того, цим фондам дозволяються більш ризиковані операції на ринку цінних паперів, наприклад, можливість одержувати кредити для покупки цінних паперів.

По вартості витрат нвестиційні трасти більш ефективніші, чим пайові фонди за рахунок того, що тут немає зобов'язання викуповувати акції в інвесторів, крупніше структура власності, не треба витрачати гроші на ведення подвійної бухгалтерії керуючим трастьї [53, c.159-160].

Зараз у Великобританії планується ввести інвестиційні фонди відкритого типу, створюван як акціонерні товариства. Досвід Великобританії чітко показує, що розвиток ндустрії інвестиційних фондів не ущемляє інтереси банків, а навпаки сприя зміцненню контрольованих цими банками фінансових груп. Практично всі керуюч компанії, трастьї, кастодіани, реєстратори й адміністратори пайових фондів у кінцевому рахунку є структурами тієї чи іншої фінансової групи, контрольовано зверху британською банківською холдинговою компанією. Приблизно 15-20 таких фінансових груп контролюють весь ринок інвестиційних фондів у Великобританії.

Виключенням з цього правила є кастодіани-нерезиденти типу Chase, що не розвивають у даний час у Великобританії бізнесу, пов'язаного з управлінням схемами колективного інвестування. Однак це не типовий приклад, що значною мірою порозумівається тим, що фінансовий ринок у Великобританії довгий час був закритий для банків-нерезидентів.

Разом з тим, усередині зазначених фінансових груп у процесі діяльності пайових фондів як банки, так і небанківські керуючі є однаково "сильними" структурами. Тут досить чітко проглядається поділ інтересів банків і керуючих компаній.

Банк зацікавлений насамперед у залученні грошових ресурсів і цінних паперів, що складають пайов фонди, шляхом надання послуг у якості трастьї, кастодіана і банку пайового фонду. Це дозволяє банкам отримувати значні вигоди за допомогою використання вільних коштів фондів від свого імені, використання цінних паперів фондів як ресурс кредитування третіх сіб, доходів, одержуваних від конвертації валют, акумуляції дивідендів, платежів за надання послуг у якості кастодіана і трастьї.

При цьому банки виявляють слабкий інтерес працювати безпосередньо з власниками інвестиційних паїв (вести реєстр власників паїв, розміщати і викуповувати паї в дрібних нвесторів, розподіляти дивіденди, відповідати на скарги клієнтів), маркетингу паїв, прийнятті інвестиційних рішень, виборі брокерів-дилерів для виконання угод з активами пайових фондів на найкращих для власників паїв пайових фондів умовах. Ці, не пов’язані безпосередньо з банківським бізнесом, і потребуюч значних витрат турботи беруть на себе керуюча компанія і призначувані нею агенти (адміністратор, реєстратор і ін.). Зазначені витрати компенсуються керуючої компанії шляхом стягування нею надбавки при розміщенні паїв і щорічно плати за управління. При цьому основний доход нерідко виходить саме за рахунок надбавки при розміщенні паїв [41].

Важливо підкреслити, що такий поділ склався не в результаті спонуки до поділу різних видів діяльності регулятором, а в результаті природного процесу і розуміння власної вигоди кожної зі сторін.

Діяльність пайового фонду забезпечується різними спеціалізованими фінансовими організаціями - керуючою компанією, реєстраторами, адміністратором пайових фондів, кастодіаном, трастьї, брокерами-дилерами, оцінювачами і незалежними аудиторами.

Розглянемо на приклад реально діючої фінансової групи "S&P" механізм надання нвестиційних послуг. S&P являє собою групу компаній, що займаються різними видами діяльності, пов'язаними з обслуговуванням пайових фондів, пенсійних схем і інших видів інвестиційних послуг.

Зазначені послуги включають такі фінансові продукти як Unіt Trust, PеPs (personal equіty plan), пенсійні схеми, страхування життя, поточні рахунки, послуги по кредитних картках. S&P Group LTD є стовідсотковою дочірньою компанією Robert Flеmіng Holdіngs. У свою чергу, дочірніми компаніями S&P Group LTD є: S&P Securіtіes LTD (Unіt Trust Manager), S&P Group LTD і Hexagon Admіnіstratіon - компанії адміністратори. S&P Regіstеr LTD, S&P Equіty Plan managers LTD (керуючі), і інші дочірні компанії. Акції цих компаній належать материнської компанії. У групі компаній S&P працює приблизно 700 чоловік. Обсяг щорічного прибутку близько 25 млн. фунтів. Компанії ведуть приблизно 500.000 рахунків клієнтів [41, c.15].

Нижче приводиться функціональна структура організацій, що забезпечують діяльність "Save & Prosper Croup" (табл.. 3.1 ).

Таблиця 3.1.

Функціональна структура організацій, що забезпечують діяльність "Save & Prosper Croup"

*м. Лондон*	*м. Ромфорд*	*м. Единбург*
Керуючий активами, що складають пайовий фонд	Реєстратор пайового фонду	Адміністратор (агент керуючої копанн пайовими фондами)
“Robert Flemings Asset Management”	“Save & Prosper Group, Ltd” (SaPG)	“Hexagon Administration System, Ltd (HAS)”
Управління активами, що складають пайовий фонд;	Розміщення і викуп паїв пайового фонду;	Оцінка ВЧА пайового фонду, ціноутворення паїв;
Укладання угод із брокерами по купівлі-продажу активів	Планування кількості паїв (Book Management);	Бухгалтерський облік і фінансова звітність пайового фонду;
Доручення трастьї про виконання угод	Розміщення інвесторам пенсійних, страхових схем, PEPs і ін.;	Публікація даних про bіd і offer ціни паїв у "FІNANCІAL TІMES";
	маркетинг паїв і ін. фінансових продуктів;	Звірення даних про майно, що складає фонд, з даними трастьї ;
	ведення реєстру власників паїв;
	організація виплати доходів власникам паїв;
	бухгалтерський облік і фінансова звітність Керуючої компанії
	(послуги надаються для 42 пайових фондів SaPG, інших фондів групи Flemіngs і пайових фондів інших Керуючих компаній)	(послуги надаються для 42 пайових фондів SaPG і фондів, керованих іншими інших керуючими компаніями)