Дипломная работа: Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини "Українка-2"
Аналіз нещасних випадків в легкій промисловості, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими, свідчить, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5–1% від загальної кількост травмованих. Проте, у загальній кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком його рівень становить 20–36%, що більше, ніж внаслідок дії інших факторів. Причому 80% смертельних електротравм відбувається в електроустановках напругою до 1000 В.
4.2 Заходи спрямовані на приведення виявлених небезпечних та шкідливих виробничих факторів до нормативних вимог
Існуюче на підприємстві природне освітлення є боковим одностороннім. Воно надходить через вікна у зовнішніх стінах. Проте, за лабораторними дослідженнями коефіцієнт природного освітлення КПО<5% і не відповідає нормативним значенням, що визначаються «Будівельними нормами та правилами» (СНиП ІІ-4-79), а тому для досягнення необхідної освітленості на робочих місцях слід оптимізувати штучне освітлення з використанням люмінесцентних ламп. Систему освітлення цеху проектуємо локалізовано, щоб врахувати розподілення світлового потоку безпосередньо по робочих місцях.
Освітленість цеху повинна становити не менше 750 Лк ([19], с.121).
В текстильних приміщеннях доцільним буде застосування світильників марки ЛСП або ЛОУ. В них встановлено дві люмінесцентні лампи, що дає можливість зменшити пульсацію сумарного світлового потоку і уникнути стробоскопічного ефекту.
Світильники розміщуємо у верхній зоні цеху на висоті 3 м від підлоги.
Допустимий коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 15% ([19]).
Для захисту від шуму в цехах підприємства застосовують ряд заходів.
Найбільш дієвий з них – боротьба з шумом в джерелі його виникнення (створення малошумних механічних передач, вентиляторів, зменшення тертя в підшипниках).
Ефективною являється і акустична обробка приміщень цехів. Вона передбачає покриття стел та внутрішньої поверхні стін звукопоглинаючими матеріалами. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можна підвісити звукопоглинальні щити. Враховуючи, що висота приміщень цехів на даному підприємстві не перевищує 6 м , цей метод дозволить знизити шуми до нормованого значення – 92 дБА ([16], с.164).
Для очищення повітря та створення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщенн рекомендовано організувати загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію.
При реконструкції даної системи слід звернути увагу на винесення шумового обладнання (вентилятора) в окреме приміщення (горище).
Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря робочої зони і проведення фізико-хімічного аналізу;
Запиленість повітря на даному підприємстві визначається ваговим, методом. Вимірювання та контроль проводять щомісячно.
Для захисту від шкідливої дії речовин в текстильному виробництві потрібно застосовувати наступні заходи та засоби:
удосконалення технологічного процесу та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів);
герметизацію виробничого устаткування;
нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції;
попередні та періодичні медичні огляди працівників, дотримання правил особисто гігієни;
контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Основн технічні засоби, які впроваджують в трикотажному виробництві для безпечно експлуатації електрообладнання:
Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею або з її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус швейної машини або праски.
Область його застосування трифазні трипровідні мережі напругою до 1000 В з будь-яким режимом нейтралі, що практично підходить для умов даного виробництва. Отже, для безпечної експлуатації електрообладнання пропонується організувати виносне заземлення.
Для штучних заземлювачів слід застосовувати вертикальні та горизонтальні електроди. В якості вертикальних використовують сталеві труби, діаметром 30–50 мм або сталеві кутники (від 40×40 мм до 60×60 мм) довжиною 2,5–3 м. Можливе використання сталевих прутів діаметром 10–12 мм. Для з’єднання вертикальних електродів використовують стрічкову сталь перерізом не менше 4×12 мм або сталь круглого перерізу діаметром не менше 6 мм ([16], с.282).
Під час експлуатації і обслуговування електроустановок доцільно використовувати золювальні електрозахисті засоби (гумові килимки, доріжки, підставки).
Важливу роль слід приділяти організації безпечної експлуатації електроустановок, яка передбачена такими нормативними актами, як «Правила технічної експлуатац електроустановок споживачів» та «Правила безпечної експлуатац електроустановок споживачів».
Ремонтно-обслуговуюч роботи в діючих електроустановках з врахуванням заходів безпеки поділяються на: виконувані зі зняттям напруги та без зняття напруги на струмоведучих частинах поблизу них; без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин, котр знаходяться під напругою. При цьому слід виконувати такі організаційні заходи:
оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації;
допуск до роботи;
нагляд під час роботи;
оформлення перерви під час роботи;
переведення на інше місце роботи.
Вс роботи в електроустановках, де немає потреби оформляти наряд-допуск повинні виконуватись:
за розпорядженням осіб уповноважених на них; з оформленням в оперативному журналі;
в порядку поточної експлуатації з подальшим записом в оперативному журналі.
Під час виконання ремонтних робіт зі зняттям напруги необхідно виконувати наступн заходи:
вимкнути необхідну комунікаційну апаратуру та забезпечити унеможливлення подач напруги до місця роботи внаслідок помилкового або добровільного її вмикання;
вивішувати на приводах ручного та ключах дистанційного керування комунікаційно апаратури (автоматах, рубильниках, вимикачах) заборонні плакати;
вивісити попереджувальні та приписувальні плакати; встановити огородження, при необхідності, на робочі місця, які залишились під напругою.
Важливим заходом є підготовка обслуговуючого персоналу, який насамперед полягає в навчанні та перевірці знань з електробезпеки (не рідше одного разу в рік) всіх категорій (починаючи із відповідального по підприємству за електрогосподарство (енергетика) до електрика з ІІ і вище групою допуску; проведенні інструктажів з не електротехнічним персоналом (не рідше одного разу в 6 місяців) із відповідною реєстрацією в журналі інструктажів з питань охорони праці.
При виконанні вище перерахованих засобів і заходів на даному підприємстві будуть створені безпечні умови праці.
4.3 Заходи щодо охорони навколишнього середовища
Оскільки викиди пилу від трикотажного виробництва є незначними, то спеціальних заходів щодо захисту навколишнього середовища в дипломному проекті не передбачаємо.
4.4 Розрахунок штучного та природного освітлення
Розрахунок штучного освітлення в робочій зоні приміщення проводиться одним із існуючих методів – використання світлового потоку. Методика розрахунку взята із ([16]). Цех швейного виробництва оснащений освітлювальною арматурою, яка забезпечу нормативні значення освітлення, що відповідають вимогам СНиП 11-4-79.
Розрахунок загального рівномірного освітлення по горизонтальній робочій поверхн визначаємо за формулою:
, (4.1)
де Nв – кількість світильників, шт;
Еn =300 – нормоване мінімальне освітлення, Лк;
Фл =1640 – світловий потік однієї лампи, Лм;
S =50 – площа освітлювального приміщення, м2;
К3 =1,3…1,8 – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результат забруднення та старіння ламп. Для розрахунку приймаємо К3 =1,5;
Zn =1,1…1,15 – коефіцієнт мінімального освітлення. Приймаємо Zn =1,13;
Кл =2 – кількість ламп в світильнику, шт;
ŋ коефіцієнт використання світлового потоку ламп.
Для визначення ŋ обчислюємо індекс приміщення за формулою:
, (4.2)
де h – висота підвішування світильників, м;
b l – ширина і довжина приміщення, м;
Приймаємо ŋ = 49 ([19], с.128).
Для освітлення виробничого приміщення приймаємо люмінесцентні лампи типу ЛД30. Тод за формулою (5.1) визначаємо кількість світильників у швейному цеху:
Отриман результати розрахунку:
тип джерела світла…………………………люмінесцентна лампа;
потужність лампи, Вт……………………..30;
марка світильника…………………………ЛСП–01;
кількість світильників, шт………………..16;
висота підвішування, м……………………3,0.
Рівномірність освітлення у виробничому приміщенні досягається при умові того, що світильники підвішені на висоті 3,0 м від підлоги, а відстань між їх центрами становить 2,5–2,8 м.
Оскільки в цеху запропонований комбінований вид освітлення, то необхідно провести розрахунок природного освітлення.
Площа вікон проектованого приміщення обчислюється за формулою:
(4.3)
де е – коефіцієнт природного освітлення;
τ коефіцієнт, що враховує втрати світла від забруднення вікон.
4.5 Пожежна безпека
Згідно діючого законодавства керівнику підприємства необхідно виконати ряд організаційно-технічних заходів направлених на створення пожежобезпечних умов у всіх структурних підрозділах підприємства. Основними з них є:
– розробка і затвердження положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють в межах підприємства, а також здійснення постійного контролю за їх дотриманням;
– забезпечення дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів органів державного пожежного нагляду;
– утримання у справному стані засобів протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар;
– здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж.
Загальновідом наслідки пожеж. На основі статистичних даних основними причинами виникнення пожеж на виробництві є:
– незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;
– порушення режимів технологічних процесів;
– несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
– невиконання вимог нормативних документів з питань охорони праці.
Пожеж через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, роботу несправних або залишених без нагляду електронагрівальних приладів складають більше 25% випадків.
Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабел з’єднують скручування жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти. Алюмінієві кабелі з’єднують гільзами. В якості профілактичного необхідно застосовувати такий захід, як щорічні лабораторні випробування електропроводки на опір ізоляції, а заземлюючий пристрій на опір розтікання струму.
Необхідно передбачити систему евакуації працюючих на випадок виникнення пожежі. При цьому потрібно дотримуватись таких основних принципів:
– евакуаційні виходи в приміщенн повинні розташовуватись зосереджено;
– число евакуаційних виходів повинне бути не менше двох;
– двері на шляхах евакуац повинні відчинятися в напрямку виходу з приміщень (будівель). Допускається влаштування дверей з відчиненням всередину приміщень в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік;
– мінімальна ширина шляхів евакуації – не менше 1 м, дверей – 0,8 м;
Важливим елементом пожежної безпеки є наявність і справність засобів гасіння. Виробнич приміщення повинні мати зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання. Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, як забезпечують подання компактних струменів на висоту не менше 10 м.
Для підприємств легкої промисловості більш доцільним буде застосування внутрішнього водопостачання, яке здійснюється пожежними кранами на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітинах. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава – 10–20 м. продуктивність кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с.
Із усього різноманіття існуючих вогнегасників в умовах трикотажного виробництва найбільш раціональним буде використання вуглекислотних, порошкових і пінних. При цьому слід враховувати особливості кожного виду. Так вуглекислотн вогнегасники ефективні при гасінні електрообладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В, а також горючих рідин і твердих речовин. Не можна гасити спирт і ацетон, які розчиняють вуглекислоту та матеріали, що горять без доступу повітря (терміт, целулоїд).
В цеху використовуємо вогнегасники типу ОУ-2М. Вогнегасники типу ОУ-2М бувають різних видів та використовуються для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою.
Вуглекислотне гасіння ОУ-2М базується на ізоляції палаючих предметів від кисню повітря. Для того щоб скористатися таким вогнегасником, необхідно взяти його лівою рукою за рукоятку, вийняти підвіски та піднести до вогню.
Дифузор потрібно направити в сторону палаючого предмета і правою рукою повернути до маховичок запірного вентиля проти годинникової стрілки, направляючи струмінь у вогонь.
Необхідно спочатку направити дифузор на вогонь, а потім повертати маховичок. Рідкий вуглекислий газ, що знаходиться у верхній частині балона, видавлюється через сифонну трубку. Попавши в дифузор, вуглекислота миттєво випаровується. Процес випаровування проходить із поглинанням тепла, тому в самому дифузор відбувається різке зниження температури. Коли рідкий вуглекислий газ потрапля в охолоджену зону, він частково переходить у твердий стан (при температурі -79 С), а частина продовжує випаровуватись.
Температурн межі нормальної роботи вуглекислотних пристроїв від –35 С° до 50 С°. Тривалість дії 30-60 С.
Також використовуються пінні вогнегасники, але слід мати на увазі, що піна електропровідна – нею не можна гасити електрообладнання під напругою, а також калій, натрій, магній та їх сплави, оскільки внаслідок взаємодії з водою, що міститься в піні, з цих речовин виділяється водень, який посилює горіння. В умовах даного виробництва застосовують ручні вогнегасники: ОХП–10, ОВП–10.
Надійним швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної і ручної дії, які доцільно встановлювати у виробничих приміщеннях.
ВИСНОВОК
В даному дипломному проекті механізації процесу відводу тканини на машин «Українка-2» шляхом встановлення механізму товаровідтягування. На основ аналізу механізмів товаровідтягування, а також здійсненого патентного пошуку була розроблена технічну пропозицію двох варіантів механізму товаровідтягування та вибрано раціональний варіант технічного рішення, що містить електродвигун, черв’ячну передачу та два вали товаровідтягування.
В конструкторській частині виконано розрахунки зусилля відтягування, кінематичних параметрів та крутних моментів механізму товаровідтягування, черв’ячно передачі, пружин, технологічні розрахунки.
При впровадженні модернізованої машини на підприємствах збільшується продуктивність праці та покращилися умови праці. Це підтверджено розрахунками, які приведені в економічній частині та в розділі «Охорона праці та навколишнього середовища». Річний економічний ефект від зниження собівартості продукції становить 1144,01 грн. при програмі випуску 20000 кг трикотажу, або 8 коп. на 1 кг виробленого трикотажу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бойчик І.М., Харив П.С., Холчан Н.Л. Економіка підприємств. Навчальний посібник. – Львів, 1998р.
2. Циліндричні зубчасті передачі. Навчально-методичний посібник / Д.М. Коновалюк, Р.М. Ковальчук. – Луцьк: ЛфЛПІ, 1991
3. Верескунов В.К. та ін. Протипожежний захист промислових підприємств. – М., 1972р.
4. Розрахунок черв’ячної передачі. Навчально-методичнийпосібник / Д.М. Коновалюк, Р.М. Ковальчук. – Луцьк: ЛІІ, 1993. – 51 с.
5. Гарбарук В.Н. - Проектування трикотажних машин. –Л. – 1980р.
6. Заборов В.І. - Довідник по захисту від шуму та вібрацій. – К.:Будівельник, 1989р.
7. Інатов М.Н. Розрахунки собівартості машин, які проектуються. – М.: Машинобудівництво. 1998р.
8. Кельберт Д.Л. Охорона праці в текстильній промисловості. – М.: Легпромпобутвидат, 1990р.
9. Кельберт Д.Л. - Проектування та розрахунок засобів охорони праці в текстильній та легкій промисловості. – М., 1979р.
10. Лодочніков Е.А., Юфєров Ф.М. Мікроелектродвигуни для систем автоматики(технічний довідник). – М.:Енергія, 1969р.
11. Методичні вказівки по визначенню економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки в легкій промисловості. – К.:КНУТД, 1998р.
12. Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Економічна ефективність впровадження, модернізац обладнання, приладів і апаратів в промисловості по курсу "Організація та планування виробництва" для студ. спец. 7.090.222, 7.090.201 (Л.М. Пастушенко, Р.О.Лук"янченко – К. КДУТД, 1996-25с.)
13. Орлов П.І. - Основи конструювання(довідниково-методичний посібник в 2-х томах). – М.:Машинобудівництво, 1988р.
14. Орловський Б.В., Пищиков В.О. Дипломне проектування. Методичні вказівки. – К.: КНУТД, 2001.
15. Довідник трикотажника.
16. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.
17. Каценеленбоген А. М., Галаніна О. Д., Машини і технологія основовязального виробництва, – М., 1966.
18. Шалов І. І., Міхайлов Д. Д., Машини і технологія круглочулочного виробництва, – М., 1968.
19. Гонтаренко А. Н., Худін В. Д., Сирохин Л. А., Одинарні котонні машини для виробництва верхнього трикотажу, – М., 1973.
20. Felkin W., A history of the machine wrought hosiery and lace manufactures, – L., 1867.
