Курсовая работа: Компьютерная графика \укр\
Сьогодні FrameMaker 5.5 (який, як і пакет PageMaker, став влясністью компанії Adobe) по-давньому активно використовується при роботі з текстами великого обсягу. Останні нововведення дозволяють застосовувати його при підготовці друкарських і електронних документів, насичених графікою. І хоча він простий в експлуатації? програмою для верстання (подібно PageMaker) FrameMaker так і не став. Але він дуже корисний тим, хто займається створенням високоструктурованих матеріалів з використанням численних снесок, індексів та діаграм. У програмі із самого початку реалізовані засоби для роботи з довгими документами. FrameMaker автоматично нумерує таблиці та ілюстрації, будує оголошення та вказівники, підтримує перехресні посилання та гіпертекстові зв’язки, а також дозволяє прив’язувати графіку до параграфів тексту. До того ж пакет володіє всіма звичними засобами для роботи з графікою та типографікою.
Назву FrameMaker пакет отримав зовсім не випадково. Подібно свойому головному конкуренту серед програм для роботи з довгими документами — пакету Corel Ventura, в якості основного інструменту верстання він використовує рамки (frame). У рамках розміщуються всі елементи публікації: текст, графіка, таблиці і т. д. Можна поділити документ на глави, зібрати глави у книгу, і FrameMaker автоматично оновить номери сторінок та заслання, незалежно від того, яким чином ви перемістите сторінки, глави або розділи.
Як і очікувалося, FrameMaker 5.5 справляється не тільки з паперовими документами. Програма поставляється з утилитами Acrobat Distiller і Reader, а також містить засоби для роботи з Internet, що дозволять експортувати файли у формати PDF та HTML, для чого достатньо вибрати відповідну опцію у діалоговому вікні «Сохранить как» (Save As). Оскільки у наші дні кампанії все краще і краще готують навчальні курси або інструкції, звичайно це об’ємні документи, для розміщення у корпоративних intranet- та extranet-мережах, підтримка форматів Inetrnet стає необхідною функцією для пакетів верстання.
Коли ви зберігаєте документ (або цілу книгу) у форматі HTML, FrameMaker автоматично конвертує стилі документа або елементи SGML у теги HTML. Параметри конвертації задаються у спеціальному діалоговому вікні. При експорті можна зберегти один документ FrameMaker як декілька HTML-файлів, а програма автоматично оновить гипертекстові заслання та створить таблиці вмісту документів.
Ані для кого не є секретом, що компанія Adobe вкладає багато зусиль у просування формату PDF. Тому не важко здогадатися, що нова версія FrameMaker стала більш PDF-сумісною. При збереженні документа або книги у форматі PDF, текст автоматично конвертується у «ниті» PDF, що значно полегшує навігацію. Перехресні посилання стають гіпертекстовими посиляннями PDF, а знаки параграфу — закладинами. Автоматично створюються і підтримуються гіпертекстові посиляння між показниками, таблицями вмісту та відповідними елементами у тексті документу. Ще одне досягнення FrameMaker 5.5 — підтримка роботи з великою кількістью мов (включаючи японську) у межах одного параграфу. Програма дозволяє працювати практично зі всіма японськими видавницькими стандартами — щоправда, для цього вам знадобиться японська операційна система. (Нажаль, підтримка російської мови у новій версії декілька погіршилася. За виразами російських дистрибьюторів Adobe, можливості рішення цієї проблеми зараз вивчаються. Скоріше за все для роботи з кириллицею буде написаний спеціальний модуль розширення).
Подібно QuarkXpress та PageMaker, нова версія FrameMaker попереджає при завантаженні про проблеми зі шрифтами. Коли ви відчиняєте файл, програма повідомляє про всі відсутні шрифти або файли з ілюстраціями. Інтерфейс програми поповнився контекстним меню. А рамки, текст або графіку тепер можна перетаскувати як між різноманітними документами FrameMaker, так і між документами FrameMaker і документами будь-яких інших програм, які підтримують технологію «перетаскування».
Ранні версії FrameMaker мали мало функцій для роботи з кольоровими документами. Версія 5.5 порівняна по цьому показнику з PageMaker та QuarkXPress. Компанія Adobe значно поширила список бібліотек, включених до нього: Focltone, Toyo, TrueMatch, Munsell High Chroma і декілька видів Pantone. Тепер користувачі мають можливість самостійно створювати відтінки та визначати, який колір повинен виводитися при друці. Версія програми для Macintosh підтримує не тільки такі функції, як треппінг (із допомогою Adobe TrapWise), або спуск смуг (з допомогою Adobe PressWise), але і Open Prepress Interface (OPI).
Тим не менш у програми є і слабкі сторони. Поширивши пакет функціонально, компанія Adobe могла б спробувати зробити його більш простим у використанні. Це стосується і загадкових кнопок у меню: вони не містять пояснювальних піктограм, як наприклад, у продуктах Microsoft.
Нових користувачів може збентежити відсутність на екрані «Палітри інструментів» (Tools Palette), яка дозволяє (як у PageMaker) переключатися між виділеними рамками та редагувати їх вміст. При запуску програми ця панель не з’являється і її потрібно спеціально викликати із меню «Графика» (Graphics) — погодьтесь, це досить неочікуване місце для цієї команди.
Програма підтримує тільки один рівень відкату, у той час як багато інших пакетів підтримують до ста таких рівнів.
Однак головне разчарування FrameMaker 5.5 криється у функції, яка могла б стати однією з основних відзнак пакету. Програма дозволяє імпортувати текст і графіку з безлічі форматів практично всіх існуючих програм, зберігаючи зв’язок із вихідним файлом. Якщо вихідний документ змінюється, то модифікації з’являються і у файлі FrameMaker. Але, нажаль, зв’язок цей односторонній, не розірвавши його, редагувати документ FrameMaker неможливо. Це більш ніж чудно, адже у пакеті Ventura Publisher двосторонній зв’язок був реалізований ще у 1986 р. Працюючи у FrameMaker, неможливо змінити навіть колір підзаголовка, не розірвавши попередньо зв’язок з вихідним документом. Більш того, ви не зможите створити копію документа у текстовому процесорі і після цього відредагувати його у FrameMaker, не розірвавши зв’язки між додатками.
І все-таки дуже важливо, що FrameMaker 5.5 успішно переніс на платформу PC засоби роботи з великими документами, які раніше були перспективою Unix-машин. У багатьох відношеннях цей пакет просто розкішний засіб створення структурованих документів для друку та публікації у WWW.
Взагалі з моменту виникнення тривимірної анімації 3D-пакети сильно посунули двовимірну анімацію. Однак слід зазначити про ті двовимірні програми, які використовують традиційну техніку целлулоїдної анімації — це пакети Animator Pro, який добре підходить для освоєння азів 2D-техніки, і потужна програма Ammo. Обидва пакети працюють на PC. Класичні приклади робіт, зроблених по техниці традиційної целлулоїднї анімації — це «Белосніжка та семеро гномов» та «Ну, стривай!». Пакет Animator Pro розроблений фірмою Autodesk під DOS. Він не дозволяє працювати зі звуком, але має відмінний інструментарій для створення, редагування та анімації зображень. Animator Pro дуже розповсюджений серед low-end користувачів, включаючи школярів і студентів. Його послідовник Autodesk Animator Studio (додаток 7), призначений для двовимірного малювання та анімації, працює вже у середовищі Windows і, на відзнаку від попередника, підтримує звук. За його допомогою можна відредагувати відеозапис, підготувати анімаційні і звукові ряди та об’єднати все це разом.
Серед пакетів 2D-анімации під Windows, які використовують нетрадиційні та змішані технолгії, можна відзначити також Animation Works Interactive фірми Gold Disk, працюючий у середовищі Windows. Animation Works Interactive дозволяє імпортувати растрові зображення, має гарний набір інструментів для роботи з траєкторіями, а отриману анімацію можна комбінувати зі звуком та цифровим видео, Пакет Ammo фірми Cambridge Animation Systems відтворює техніку традиційної анімації «один до одного» і тому дуже популярний серед професійних «некомп’ютерних» мультиплікаторів, у тому числі російських. Серед інших професійних програм двовимірної анімації слід відзначити пакет Animator Studio, можливості якого трохи не дотягують до можливостей програми Ammo.
Гарним доповненням до світу анімацийних програм для РС є сплайновий пакет Elastic Reality фірми ADSG, призначений для двовимірних деформацій та перетворень (морфінгу) кіно та відеоматеріалу. Пакет працює із замкнутими та незамкнутими кривими, дозволяє управляти ступенем прозорости об’єктів, зглажувати їхні контури та застосовувати спецефекти.
2.2.5. Програми для створення Web-сторінок
Яка програма використовується частіше інших для створення Web-сторінок? Те, що звичайно вам радять, — це проста «записна книжка», яка входить у склад Windows та використовується для обробки тільки ASCII-текстів — по всій ймовірності, використовується вами неправильно. Мова, на якій складаються Web-сторінки, називається Hypertext Markup Language (HTML). HTML-документ — це простий ASCII-файл, який можна створити і обробити за допомогою будь-якого текстового редактора. Так, у принципі, можна створити будь-яку Web-сторінку, не звертаючись до допомоги спеціального програмного забезпечення. Щоправда, при цьому потрібно розбиратися у мові HTML.
У зв’язку з розповсюдженням Internet, оформлення Web-документів потребує все більше дизайнерів, які не бажають навчатися мові HTML. Тому цілком зрозуміло те, що було створено такі HTML-редактори, в яких Web-дизайнеру більше не треба було працювати з HTML-командами, такими як <Н1> для створення великого заголовку або <IMG SRC=’picture. gif’> для встраоювання графіки. Цілком достатньо було вибрати, як при роботі з текстом, відповідну команду меню і знайти графічний файл.
Такі редактори мають графічний інтерфейс користувача. Це означає, що за їхньою допомогою не тільки значно зручніше працювати з ASCII-текстом, але і Web-документ і його елементи виглядають вже у процесі роботи так, як вони будуть відображатися у вікні Web-броузера. Цей принцип називається Wysiwyg (What you see is what you get).
У нинішній час практично всі графічні HTML-редактори мають команди для HTML 3.2. Для нових розширнень HTML, створених в останній час, це виглядає цілком інакше. По-перше, це проекти, які обговорюються консорціумом WWW, такі як проект шаблонів стилів, які називаються «Cascading Style Sheets». Частково вони вже використовуються такими Web-редакторами, як DreamWeaver, Frontpage 98 або HotMetal Pro 4.0.
По-друге, існують такі HTML-розширення, які видавники Web-броузерів Microsoft або Netscape встроюють у свої програми без згоди Web-суспільства і при цьому сподіваються на успіх своїх починань. У результаті дуже часто створені таким чином Web-сторінки можна проглянути тільки із допомогою якогось певного Web-броузеру.
Було б неправильно оцінювати Web-редактори по їхнім робочим ознакам, які остаточно ще не допрацьовані, оскільки ще не існує строгої шкали вимірювання. З іншого боку, нові Web-браузери, такі як новий Internet Explorer 4.0 та Navigator 4.0, вже, наприклад, підтримують шаблони стилів (Style Sheets), щоправда, у різноманітному ступені.
Розглянуті у цій роботі Web-редактори здатні зацікавити вітчизняних Internet-користувачів, хоча ані для жодного з них не існує російської версії. Але якщо ви придбаєте певні навики у роботі з цими Web-редакторами, з допомогою відповідних методів, з точки зору HTML-коду, можна створити Web-сторінки на російсійскій або українскій мовах.
Мабуть огляд цієї групи програм слід почати із такого поширеного пакету як Adobe Acrobat 3.0. Можливість зберігати у форматі PDF інформацію для високоякісного друку може назавжди позбавити видавників від необхідності використати файли для друку PostScript.
Коли у 1993 р. Компанія Adobe вперше представила пакет Acrobat, він оказався ключем до того майбутнього, яке пізніше назвали «безпаперовим»: програма могла відображати на екрані документи зі складною структурою, зобріженнями і шрифтами саме так, як вони повинні були виглядіти на папері. Деякі з найкорисніших оновлень останньої версії пакету Acrobat призначені для виводу складних документів на папір, або, іншими словами, для поліграфії.
У той час як попередні версії пакету продавалися у вигляді різноманітних наборів додатків вартістю від 195 до 2995 $, Acrobat 3.0 пропонується за 295 $ у вигляді повного комплекту. У нього включені: пакет Exchange — версія програми Acrobat Reader з можливостями редагування зв’язків і тексту; пакет PDF Writer — простий (по принципу «драйвер друку») засіб створення файлу у переносному форматі документів (Portable Document Format, PDF); Acrobat Distiller — пакет для перетворення файлів EPS і PostScript; пакет Acrobat Catalog — потужний засіб компанії Verity Topic для повного індексування текстів та документів, і Acrobat Capture — інтелектуальна програма розпізнання, яка преобразує відскановані документи у файли PDF.
Технологія Acrobat вже давно дозволяє домагтися високої точності при виводі документів на екран, але їй були притаманні і деякі нестатки, такі, як великі розміри файлів, недостатньо досконалі механізими роботи зі шрифтами і слабка підтримка Web. Версія Acrobat 3.0 була написана для вирішення цих питань. Завдяки використанню технології стиску зображень, покращенню стиску шрифтів, підрізанню наборів символів (коли у файл включаються тільки ті символи, які використовуються у документі, а не усі символи шрифту) і оптимізації, при яких елементи, які повторюються зберігаються тільки один раз, значно зменшився розмір файлів.
Додатковий модуль для пакету Netscape Navigator та елемент управління ActiveX для пакету Microsoft Internet Explorer дозволяють проглядувати файли PDF з допомогою цих браузерів. Для багатосторінкових файлів PDF є можливість проглядати не весь документ, а тільки одну сторінку (тому немає необхідності завантажувати весь файл).
При роздільному завантаженні сторінок їх елементи обробляються послідовно — спочатку з’являється текст, після цього гипертекстове посилання, далі виводяться зображення і останніми — будь-які впроваджені шрифти. Ця особливість підвищує ефективність використання файлів PDF у Web. A підтримка багатобайтових шрифтів означає, що Acrobat може тепер працювати із символьними наборами китайської, японської та корейської мов.
У пакеті Acrobat 3.0 з’явилося більше мультимедийних елементів управління: інтерактивні кнопки, впроваджені звукові дані і розширена підтримка технології QuickTime, яка спрощує (у порівнянні із попередньою версією) створення додатків мультімедіа для розміщення на дисках CD-ROM. Хоча Acrobat не у змозі конкурувати з пакетом Macromedia Director, його може виявитися цілком достатньо для включення у документи різноманітних подій типу аудио і відеоданих, а також інтерактивних кнопок. У повноекранному режимі не відображаються меню, панель інструментів і смуги прокрутки; це дозволяє реалізувати незвичайні можливості переходу від сторінки до сторінки і полегшує створення презентації, а також інтерактивних кіосків.
Пакет Distiller, повнофункціональний інтерпретатор мови PostScript, відмінно справляєтся зі складними файлами PostScript, які створюються додатками для верстання типу Adobe PageMaker або QuarkXPress. Вже тільки одна ця можливість робить технологію Acrobat найпростішим засобом подання документів зі складною структурою у Web. Для роботи із довідковою інформацією передбачений пошуковий модуль Acrobat Catalog, розроблений компанією Verity, що дозволяє за лічені секунди знаходити будь-яке слово у декількох файлах PDF. Пакет Capture сканує існуючі документи, виконує розпізнання тексту і створює файли PDF, в яких зберігається вихідна структура і з’являється можливість пошуку фрагментів тексту. Ці важливі доповнення до вже існуючої у технології Acrobat підтримці HTML придають файлам PDF додаткову гнучкість, якої не вистачає конкуруючим форматам.
В Acrobat Exchange — версію програми Reader з можливостями редагування — також додано декілька корисних нових можливостей. Одна з цих функцій може дублювати кнопки і зв’язки, що дозволяє автоматично створювати засоби навігації на всіх сторінках. Додатковий модуль Touch-up робить можливим редагування тексту без повторної генерації усього файлу PDF крім того, тепер можна створювати інтерактивні форми, з яких введені дані будуть передаватися у форматі HTML.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
