Курсовая работа: Компьютерная графика \укр\
Майстер Prepare for Service Bureau Wizard (Підготовка для сервісного бюро) у версії Draw 8 виконує функції, багато у чьому схожі з командою Collect for Output (Зібрати для виходу) пакету QuarkXPress, — потрібні як новачкам, так і досвідченим фахівцям. Він збере всі необхідні для друку або інших вихідних операцій елементи, вважаючи необхідні шрифти і створюючи файли у відповідних форматах, придатних для відправлення у сервисне бюро. Щоб гарантувати правильну підготовку і збереження робіт у потрібному для висновку форматі, компанія Corel зібрала величезну базу даних, яка містить різноманітні відомості про сервісні бюро. Додаткову інформацію про сервісні бюро можна отримати з вузла Web компанії Corel. Все це, звісно, не замінить безцінного особистого досвіду, але дозволить користувачам-початківцям уникнути найбільш очевидних помилок.
Покращена у Draw 8 команда Import (Імпорт) дозволяє за один раз виконувати завантаження декількох файлів. Фільтри читання й запису для Illustrator були перероблені і тепер включають підтримку файлів Illustrator 7.0, тому більшість спеціальних заливок і «прозоростей», створених у документах Draw, тепер можуть без втрат експортуватися і відкриватися у пакеті Illustrator 7.0.
Можливості обробки тексту і створення документів версії Draw 8 нічим не гірші за аналогічні, які надаються конкурентами, хоча розробники Corel не провели модернізацію погано реалізованої у попередніх версіях підтримки формату Portable Document Format компанії Adobe. Майстер Publish to Internet Wizard (Публікація в Internet) у Draw був уявлений можливостями створення сторінок Web у стилі WYSIWYG, підтримкою Cascading Style Sheets (каскадованих таблиць списків) і LAYER компанії Netscape (Для реалізації цих функцій у програмі FreeHand 8 необхідним є додатковий пакет Design in Motion).
Під час написання цього огляду корпорація Corel вже анонсувала 9-ту версію пакету, і вже вийшла бета-версія. Головні відзнаки від попередньої версії у CorelDRAW 9 такі:
1. підвищена оптимізація для WEB-дізайна, з’явилася підтримка перекрістних гіперпосилань для створення складних PDF-документів та WEB-сторінок;
2. добавлені деякі нові інструменти, такі, як Connector (об’єднувач) — малювання з’єднуючих ліній у вигляді ломаних із коліном 90°, Interactive Contour — інтерактивний контур;
3. усі випадаючі палітри преобразовані у докінгові (такі, що стикуються), де з’явилася також можливість зачиняти відчинену вкладку (по аналогії з інтерфейсом багатьох продуктів корпорації Adobe Systems).
Нова версія PhоtoPаint також має деякі нові можливості:
a) покращений EPS експорт;
b) підтримка QuickTime 3;
c) імпорт зображень безпосередньо з майже 120-ти моделей цифрових камер.
Adobe Illustrator (додаток 15) є «професійним» побратимом Draw. Забезпечуючи максимальну сумісність з Draw 8, у цьому пакеті, починаючи з 7-ї версії, реалізовані всі основні функції роботи з векторними об’єктами.
Багатотисячна армія прихільників CorelDRAW, яка використовує цей пакет, в основному, для внутрішнього застосування (маєтся на увазі вивід на принтер, а не поліграфія), була цілком задоволена тим, що мала досі. Таку популярність CorelDRAW можна пояснити слідуючим. По-перше, відсутністю більш-менш східних по більшості можливостей пакетів-конкурентів для редагування векторної графіки. Попередня й досить стара версія Illustrator 4.1 була настільки примітивна, що навіть градієнтні заливки можна було збудувати лише за допомогою операції Blend (що й довго, й незручно). По-друге, більшість користувачів CorelDRAW, як правило, за фахом більш програмисти, аніж художники, й тому їх дуже задовольняли чисельні бібліотеки готових зображень, які у достатній кількості поставляються з цим пакетом. З появою Illustrator 7.0 у пакета Corel з’явився не тільки конкурент у сенсі редагування та створення векторних об’єктів, але й пакет, який набагато випереджає останній при підготовці матеріалів для поліграфії, так як формат Illustrator підтримується усіма апаратними засобами, які використовуються у цій галузі (фотонаборні автомати, PostScript принтери й т. д.).
Разом з появою Adobe Illustrator 7.0 стало набагато легше передавати зображення з РС на Macintosh, тому що Illustrator 7.0 підтримує формат «.eps», який задовольняє обидві платформи.
Тим, хто займається підготовкою зображень для поліграфії, знайомі труднощі з «перевіркою» EPS-файлів. Це особливо потрібно для використання деяких елементів оформлення зображень та текстів, які тяжко повторити не у рідному редакторі, в якому вони були створені (наприклад, у QuarkXpress), так як в усіх пакетах верстки замість самого EPS-зображення на екрані можна побачити лише його приблизний вигляд (Preview). У Illustrator 7.0 можна не тільки побачити само зображення, але й редагувати його.
Для скептиків, які знайомі з Illustrator 4.1 і переконують себе, що CorelDRAW задовольнив їхні потреби раз і назвжди, треба відзначити, що версія Illustrator 4.1 також сильно відрізняється від 7.0, як простенький PaintBrush від усім відомого Photoshop.
З розвитком електронного документообігу багато пакетів стали включати до себе функції по створенню і редагуванню документів в електронному варіанті. Illustrator 7.0 також повністю підтримує Acrobat Portable Document Formal (PDF-формат) для побудови електронних документів. Ви можете відкривати та редагувати PDF-файли, зберігати зображення у PDF-форматі, побудованому на мові PostScript Level 2. PDF-формат може подавати графіку і у векторному, і у растровому вигляді. PDF-документи схожі на документи у EPS-форматі, але, крім цього, вони можуть також містити дані по пошуку та навігації, наприклад, гіпертекстові посилання й електронні таблиці вмісту.
Оскільки Illustrator здатний відкривати PDF-файли, можна використовувати векторні об’єкти або растрові зображення з будь-якого PDF-файла у новому зображенні. Можна також, використовуючи Illustrator, створювати власні PDF-сторінки. Для редагування однієї з сторінок PDF-файлу необхідно після відкриття файлу вибрати потрібну, відредагувати її, потім зберегти увесь файл. Змінена сторінка автоматично відновиться у PDF-файлі.
Почавши знайомство з пакетом, ви не відчуєте себе у чужому середовищі, оскільки багато елементів інтерфейсу знайомі з інших пакетів сімейства Adobe — Photoshop та PageMaker. Крім того, Illustrator 7.0 підтримує механізм drag-and-drop як всередині пакету (наприклад, «пересуванням» можна не тільки міняти колір об’єкту, але і «вийняти» образець з палітри Patterns, відредагувати його і «вставити» назад), так і у відношенні інших пакетів, які підтримують формат Illustrator.
Якщо ви багато працюєте у графічних пакетах, то добре знаєте, як важливо, щоб виконання різноманітних операцій здійснювалося «Shortcut’ами» і не відривало погляду від екрану. Виходячи із досвіту спеціалістів, можна сказати, що найзручніші для роботи всліпу клавіші у лівому нижньому куту і нижньому ряді клавiатури. З цієї точки зору, в Illustrator 7.0 дуже зручно виробляти навігацію і масштабування вікна файлу (що припадає робити досить часто) за допомогою клавіш Ctrl, Alt, Spacebar, не міняючи інструменту і не відривіючи погляду від зображення. Також для створення кривої будь-якої складності інструментом Реn і її редагування практично достатньо клавіші Alt і нажатої клавіші миші (ці дії настільки прості, що навіть не передбачений dialog-box для відповідних операцій).
При роботі з великою кількістю накладених один на інший об’єктів потрібно діяти дуже акуратно, щоб не зачепити зайвого. У таких випадках треба все, що у даний момент не потрібне, вибрати і «замкнути» (Lock), але звичайно це вимагає вже декількох рухів миші. В Illustrator 7.0 це робиться дуже елегантно — не відпускаючи потрібного об’єкту, shotcut’ом «замикаються» всі об’єкти, окрім об’єкту, що ви «тримаєте». Більш того, якщо ви редагуєте об’єкт у режимі Artwork й у даний час вас цікавить зовнішній вигляд тільки цього об’єкту, режим Preview Selection покаже у кольорі лише необхідне, залишивши інше у «проволочному» вигляді (що вже само по собі зручно, тим більш, коли ваша відеокарта залишає бажати кращого). Навіть для самих витончених митців дещо теж приготовано. Повному сприйняттю й оцінці зображення, яке створюється, заважає все зайве, навіть тонкі лінії, які обмежують вибрані об’єкти (Edges), які можна сховати командою Hide Edges. Ну, а якщо ви маєте сумніви, чи покращить загальний вид зображення елемент, який з’вився, то за допомогою команди Hide Selection і зворотної можна оцінити результат роботи, не зсуваючи у сторону об’єкт, якому ви шукали місце.
Вигода — це визначення слід віднести і до інструментів, які малюють, особливо інструментів створення багатокутників, зірок та спіралей, при роботі з ними не вимагається попереднього введення параметрів, і шляхом одного натиску кнопки миші можна створити, повернути, збільшити або зменшити кількість граней, звороту і розмістити у потрібному місці досить складну фігуру. Таким чином, для створення необхідного об’єкту не потрібно зсувати вікно файлу на вільне місце зображення, завдяки чьому ви економите час і не стомлюються очі від нескінченних пересувань і перевиводів екрану.
Що стосується інструментів трансформування, то, на перший погляд, розподіл всіх його функцій (Move, Rotate, Scale, Reflect, Shear) між різними закладинами палітри інструментів може показатися незручним. Але це виправдане не тільки тим, що на кожну з них посажений додатковий інструмент. Якщо вказати на нього курсором миші, при цьому один раз натиснувши на її клавішу, можна змінювати або об’єкти цілком або образи їх залівки безпосередно. Подвійний натиск на клавішу миші викликає вікно діалога, яке дозволяє виробляти не тільки точні перетворення, але показує результат майбутнього перетворення і робить можливим виробити його з копією об’єкту, не змінюючи вихідного.
Якщо грубо уявити собі роботу митця по створенню векторного зображення, то вона зводиться власно до «малювання» фігур і ліній, їх «пофарбуванню», кажучи комп’ютерною мовою, — призначення векторним об’єктам заливки (Fill) і обводки (Stroke). Якщо можливості модифікації виду заливки (колір, градієнт, образець) ніяк не обмежують ступінь свободи митця, то рамки видозмінення обводки достатньо жорсткі — змінюються тільки її ширина і колір. Illustrator 7.0 має визначну команду Outline Path (зовнішній контур), вона дозволяє обводку, після того, як «знайдена» її ширина, перетворити у Compound Path (складний контур), на якому можна відвести душу, задаючи йому яку завгодно заливку.
Дуже часто широку обводку (того ж кольору, що й заливка) застосовують для модифікації наповненості, жирности складних фігур, частіш за все літер. Знову ж, якщо творчий задум припускав не просто колір, а й градієнт або зразок всьому об’єкту зі зміненою жирністю, Outline Path перетворить фігуру з обводкою у замкнутий шлях, межі якого включають до себе широку обводку вихідного об’єкту.
Спорідненій функціям Outline Path є команда Offset Path (навколішній контур), який дозволяє «зужувати» або «розсувати» межі об’єкту на задану ширину, що особливо тяжко робити вручну на об’єктах зі складною формою і великою кількістю «вузлових крапок».
Часто зустрічається операція «розташування тексту на шляху» (Fit text to path) у багатьох векторних редакторах не має аналогу у додатку до простих графічних об’єктів (не тексту). Цю недоробку завжди можна було обійти, використовуючи графічні символи в деяких шрифтах. Однак це, звичайно, не зовсім зручно. Реалізувати подібну творчу задачу в Illustrator 7.0 дозволяє команда Path Pattern у меню Filter/Stylize, яка «розташовує» по вибраному шляху будь-який зразок з палітри Pattern Swatches, при цьому доповнити палітру легко будь-яким векторним об’єктом. Однак слід уникати занадто різких скривлень вихідного шляху, бо у них одержуються обриви зразку (посаженний на шлях текст теж погано себе веде у подібних місцях).
Також можна відзначити інструмент Illustrator 7.0 — пензлик (Paintbrush). Його відзнака від олівця (Pencil) перебуває у тому, що у результаті «малювання» їм одержується не відкритий, що характеризується тільки обводкою, а закритий шлях, що имітує мазок пензлика і може мати заливку. Опції настройки інструменту дозволяють відтворювати каліграфічне письмо і, за наявностью планшету, натиском різного ступеню сили варіювати ширину мазків у межах, які задаються. Створені за допомогою цього інструменту навіть найпростіші зображення вигідно відрізняються від малюнків з однаковою товщиною ліній, що завжди так «видає» векторну графіку.
Використовуючи інструмент Type, можна створювати горизонтальні або вертикальні тексти, і, що більш важливо, — тексти, яки обтекають фігури правильної і неправильної форми, а також «виложені» всередині або вздовж шляхів. Ще однією особливістю Illustrator при роботі з текстами є те, що він не розділяє їх на Artistic Text і Paragraph Text, як це робить CorelDRAW, і тексти різноманітного обсягу однаково описуються параметрами, а також однаково успішно конвертуються у графічний об’єкт.
Ви можете встановлювати зв’язок між текстовими блоками, створеними інструментами Type або Areatype, після чого текст перетікає з одного блоку у наступні. Таким чином, текст може заповнити декілька різноманітних об’єктів (наприклад, колонок або неправільних фігур). Текст перетікає з одного об’єкту у другій згідно їх стекового порядку. Він заповнює найперший по часу створення об’єкт і продовжується у наступних. При роботі зі «зв’язаними» текстовими блоками можлива модифікація послідовності перетекання тексту шляхом модифікації їх стекового порядку, яку можна виконувати як до «зв’язування» текстових блоків, так і після. Якщо при заповненні текстового блоку з’ясовується, що весь текст не містится у ньому, є можливість створити його копію для «лишку» тексту. Розірвання зв’язку між блоками (або вилучення одного з них) не вертає текст у вихідний об’єкт. Для цього необхідно вирізати текст і «вклеїти» назад. З одного боку, це зручно, бо після розірвання є можливість працювати з кожним блоком незалежно і бути впевненим, що кількість тексту у блоці тепер незмінна, а з іншого боку, легко втратити частину тексту або його послідовність.
Будь-яким з інструментів трансформування можна видозмінювати текстові блоки або ж тексти, насажені на шлях, незалежно від того, «зв’язані» вони з іншими блоками або ні. Щоб змінити тільки форму блоку або шляху (а не самого тексту), для його вибору треба використати інструмент group-seleclion. Якщо базова лінія не з’явилася, значить, всі наступні операції будуть відбуватися тільки з самою фігурою (блоком або шляхом), а безпосередньо текст не вибраний. У подальшому операції трансформування вибраної фігури здійснюються відповідними інструментами.
Використовуючи Rows & Columns dialog box, можна розділяти текстові блоки на ряди і колонки, а також визначати порядок перебігу у них тексту (зліва направо або навпаки як для горизонтальних, так і для вертикальних текстів). Модифікація значень ширини і висоти колонок дозволяє точно «підігнати по розміру» текст, щоб не залишалося «висячих» рядків і занадто багато вільного місця. Але у таких випадках вихідний текстовий блок повинен бути заповнений на дві треті.
На мій погляд, весь стиль роботи з текстами в Illustrator 7.0 більше нагадує пакет верстання, ніж графічний. Всі параметри тексту можна задавати або змінювати прямо на екрані курсором миші, не вводячи значень з клавiатури, змінюючи їх за допомогою скролінгів, крок яких достатньо малий для точної настройки параметру, або використовуючи набори готових значень. Всі dialog-box автоматично відображають кожний крок модифікації параметрів без додаткового натиску клавіші Enter.
Illustrator 7.0, подібно багатьом графічним пакетам останніх редакцій, зробив крок на шляху до уніфікації обробки графіки, включивши до себе функції обробки як рідних (векторних) зображень, так і растрових, Він може не тільки імпортувати растрові файли і виробляти конвертацію їх кольорової моделі, але й застосовувати до них Adobe Photoshop-сумісні фільтри. При цьому растрове зображення може перебувати в Illustrator-файлі у двох станах. Якщо при імпорті встановити зв’язок з ним, відзначивши опцію Link, то у файлі зберігається не саме зображення, а лише його адреса на диску, не збільшуючи при цьому розмір файлу, що особливо важливо, коли растрових фрагментів достатньо багато. Але при збереженні файлу є можливість підтвердити або відмовитися від зв’язку з зображенням, включивши його у даний файл. Те ж саме відбувається, якщо (навіть зі зв’язком) растрове зображення, що імпортувалося, обробити однім з фільтрів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
