Реферат: Шпоры по международной экономике

Особливе місце серед інш видів страхування займає стр. кредитного ризику. Об’єктами стр. є комерційні кредити, надані покупцеві. Банківські позики постачальнику чи покупцеві, зобов’язання та поручительства за кредитом, довгост. інв-ї тощо.

Серед різновидів цього стр. своїми специфічними особл-ми виділяється страх. експортних кредитів, яке охоплює всі згадані та низку ін. видів стр.(стр. валютного ризику, стр. від інфляції, стр. витрат на входження експортера на новий ринок.)

Стр. кред-го ризику захищає інтереси продавця чи банку кредитора на випадок неплатоспроможності боржника чи несплати боргу з ін. причин. Цей ризик може бути у двох видах: він випливає або з достатньо повного знання експортером і банкіром даних про фінансовий стан покупця, або з розходжень між продавцем і покупцем у питанні про відповідність товару умовам торгової угоди.

Серед основних видів захисту від валютного ризику в Укр. виділяють наступні:

Валютні застереження. В умовах значних коливань вал. Курсів валют виникають втрати чи виграші для партнерів. Для захисту від можливих валютних втрат, пов’язаних із курсовими коливаннями, застосовують так звані вал. застереження. Суть цих застер. полягає у встановленні в контракті, а саме у двох його статтях – ціна товару та умови платежу – таких умов , які б звели до мінімуму можливі вал-ні втрати.(встановлення в якості валюти ціни і вал. платежу стійкої валюти). Золоте застереження: валюта ціни прив’язується до свого офіційного золотого вмісту. Наслідок цих застережень – при  курсових коливаннях сума платежу  зберігається в еквіваленті валюти, до якої прив’язана валюта ціни чи в початковому золотому вмісті.

Вибір валюти ціни контракту. На основі прогнозування , визначення можливої тенденції вал. Курсів обирається валюта ціни контракту.

Хеджування здійснюється на основі використання форвардних, ф’ючерсних, опціонних контрактів.(фіксується ціна на момент укладання контракту з поставкою відповідного товару на термін.)

142. Організація міжнародної економічної діяльності на українських підприємствах.

Як правило, під терміном “підприємство” у контексті даного питання розуміють нефінансову організ-ю, що здійснює міжнародні торговельні операції (експорт-імпорт). Для здійснення таких операцій у стр-рі підпр-ва звчайно орг-ся спеціальний зовнішньоторговельний відділ (ЗТВ). Основні задачі ЗТВ за напрямками діяльності такі:

1.     Експорт (імпорт):

·      Збір інформ-ї про продукцію, яку п-во планує експорт-ти (заявок на імпорт тов-в);

·      Здійс-ня калькуляції цін на експортну (імпортну) прод-ю з урах-ням різних умов поставки;

·      Підготовка рекламних мат-лів, проспектів, листів;

·      Аналіз інформ-ї про продаж товарів у минулому, їх рух;

·      Складання приблизного переліку потенційн спож-чів за групами (збір інформ-ї про потенційн продавців);

·      Підготовка і розсилка оферт на експортні т-ри потенційним покупцям (запитів на імпортні т-ри, аналіз технічних характеристик і цін);

·      Переговори за контрактом та його укладання;

·      Попередня проробка та укладання агентських угод;

·      Забезпечення упаковки і транспортування; виконання митних процедур;

·      Забезпечення отримання (здійснення) платежу;

·      Вирішення питань, пов'язан з гарантійним і післігарант обслуг-ням;

·      Врегул-ня спірних питань за контактом.

2.     Участь підпр-ва у виставках і т.п.:

·      Збір інформ-ї про виставки;

·      Ведення переписки і оформ-ня док-ції по виставкам;

·      Підготовка тов-в до виставки;

·      Забезпечення транспорт-ня і викон-ня митн процедур;

·      Забезп-ня платежу по виставці, участь і оцінка рез-тів участі;

·      Продаж  тов-в на виставці (повернення їх з виставки);

У стр-рі ЗТВ виділяють 2 групи працівників: групу експорту та групу імпорту, діяльність яких контролює начальник ЗТВ.

Група експорту (імпорту):

1.     Старший спеціаліст ЗТВ по експорту (імпорту):

·      Розподіляє обов'язки між працівниками експортн (імпортн) групи, контролює їх роботу та приймає звітність;

·      Звітує перед начальником ЗТВ у цілому по роботі групи і по окр контрактам;

·      Контролює переписку за контрактом;

·      Здійс-є переговори за контрактом, бере участь у підготовці та укладання агентських угод;

·      Слідкує за забезп-ням отрим-ня (здійс-ня) платежу і керує врегулюванням суперечок разом з начальником ЗТВ;

·      Бере участь у виставках .

2.     Спеціаліст по експорту (імпорту), (їх кіль-ть визначається номенклатурою і загальними обсягами експорту):

·      Збирає дані по тов-м , що плануються до експорту (імпорту);

·      Готує і оформлює (збирає) рекламні матеріали;

·      Складає списки потенційних покупців (продавців);

·      Здійснює іншу технічну роботу (див. задачі ЗТВ з експорту та імпорту)

3.     Спеціаліст по транспорту:

·      Бере участь у калькуляції цін на експортну продукцію з урах-ням транспортування;

·      Збирає інформ-ю про правила транспортування, док-цію, визначає можливі шляхи транспорт-ня експортних та імпортних вантажів;

·      Встановлює контакти з транспортн орг-ми та веде з ними роботу;;

·      Забезпечує пакування експортн вантажів, бере участь в орг-ї експортн комісії;

·      Забезпечує транспорт-ня імпортн вантажів;

4.     Спеціаліст по транспорту і митниці:

·      Бере участь у калькуляції експортн цін з урах-ням митних витрат4

·      Збирає інформ-ю про митні правила і док-цію;

·      Встановлює контакти з митницею та веде з нею роботу;

·      Оформлює митні процедури при відправці експортн/отрим-ні імпортн вантажів;

·      Займається врегулюванням митного статусу тов-в у агентів та неповернутих тов-в з виставки.

5.     Інокореспондент (відповідає поняттю секретар-перекладач, їх кіль-ть у ЗТВ залежить від загального обсягу операцій):

·      Займається підготовкою рекламних матеріалів;

·      Готує та розсилає запити (оферти);

·      Веде переписку за експортн (імпортн) контрактами;

·      Перекладає тексти оферт і контрактів, телексів та ділових листів, техн і юрид док-ції.

Наведена стр-ра ЗТВ досить умовна, адже спеціалізація окремих працівників може визначатися географічним чи товарним критерієм. Для усіх працівників ЗТВ бажане знання хоча б однієї іноз мови, для старших спеціалістів та інокореспондентів ця умова є обов'язковою. Утримання ЗТВ є досить витратною справою, тому на дрібних та середніх підприємствах з невеликою номенклатурою експортних та імпортних тов-в функції працівників ЗТВ виконують звичайні працівники. Необхідною умовою здійснення міжнародних операцій є забезп-ть підпр-ва технічними засобами зв'язку: факсом, телексом, модемом.

143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування.

В Україні міжнародне СП розглядається як самостійний вид ЗЕД , а створення СП за участю іноземних партнерів як одна з форм здійснення іноз. інв. до СП Укр. належать підприємства будь-якої правової форми  створені відповідно до законод. Укр. ,якщо протягом календарного року в його статутному фонді є кваліфікаційна іноземна інв., що становить не менше ніж 20% статутного капіталу і водночас не менше від суми, еквівалентної певній к-ті дол. США. В Укр. можливо створення підпр. з іноз. інв. у наступних правових формах: АТ, ТОВ, тов. з додатковою відпов., повне товариство, командитне тов.

Згідно з чинним законодавством, на терит. Укр. СП може бути створене:

·      Шляхом його заснування

·      Внаслідок придбання іноз. інв-ром частки участі у діючому під. без іноз. інв-ї

·      Через придбання юридич-ю чи фіз-ю особою Укр. частки участі у під-ві зі 100% іноз. інв.

Національним урядом рекомендовані наступні рівні пріоритетності створення і діяльності СП:

1.     Подолання залежності Ук. від імпорту

2.     Структурна перебудова екон-ки, створення сучасної галузевої структури

3.     Вир-во товарів широкого вжитку

Реалізація цілей, що сприяють ввозу капіталу у вигляді СП, має забезпечити оновлення техніко-технологічної бази без залучення власних валютних коштів, використання потенціалу іноземного партнера для виробництва конкурентоспроможної продукції, розширення експорту прод-ї з використанням торгової марки партнера, його збутової мережі та мережі техобслуговування за рахунок одержання від іноз. партнера матеріалів ,які не виготов. Чи дефіцитні, комплектуючих виробів, вузлів і деталей, поділ з іноз. партнером комерц-го ризику.

Як необхідні умови політико-правового середовища для розвитку СП розглядають 

·      Політичну стабільність держави

·      Позитивне ставлення до іноземних інвест-й

·      Наявність нормативно-правових регуляторів, їх надійність і доступність а також передбачуваність змін.

Одним з надзвичайно важливих факторів активізації залучення іноз. інв. є створення вільних економічних зон. На сьогоднішній день існує значна проблема правового забезпечення ефективного функціонування ВЕЗ. Вже функціонують ВЕЗ в таких областях: Донецька, Миколаївська, Херсонська. в Закарпатському рег-ні. Але нажаль фактичні обсяги інв. в ці регіони відрізняється від запланованих.

Суттєве скорочення іноз. інв. обумовило також скасування пільгового режиму іноз. інв-ня.

133. Особливості міжнародних розрахунків в Укр.

Міжнародні розрахунки – система регулювання платежів  за грошовими вимогами і зобов’язаннями, що виникають між організаціями, громадянами і організаціями, які перебувають на терит. Різних країн , на основі економічних, пол-х, науково-техн і ін. відносин. МР включають з одного боку умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжн. документами і звичаями, з іншого боку – щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення.

Загальні принципи МР встановлюються міждерж-ми угодами. Докладні умови чітко формулюються в ЗТ контрактах. Ці умови включають такі основні елементи : валюту ціни, валюту платежу, форми розрахунків через які ці розрахунки здійснюватимуться. Відповідно до практики, що склалася в даний час в Укр. застосовуються такі основні форми  МР:

Документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, аванс. Найбільш поширеною формою реалізації ЗТ платежів в Укр. є авансові платежі.

49. Мотивація прямого зарубіжного інвестування на мікро- та макроекономічному рівні.

На макрорівні особливості розрізняють як мотивацію країн базування так і мотивацію приймаючих країн.

Традиційно для країн базування вирішальним є фактор, пов’язаний з балансом ввозу та вивозу капіталу. З цих позицій виділяють 3 групи країн:

1.         переважно експортери кап-лу

2.         переважно імпортери кап-лу

3.         з рівновагою експорту та імпорту кап-лу

Для приймаючих к-н привабливість ПЗІ обумовлена багатьма факторами:

·          вони отримують доступ до сучасних технологій та управлінського досвіду; збільшуються економічні потужноcті

·          з’являються не тільки нові матеріальні та фінансові р-си, а й мобілізуються та ефективніше використовуються національні

·          стимулюється конкуренція з усіма позитивними наслідками цього явища.

З іншого боку існують негативні наслідки імпорту кап-лу:

·          інвестування як правило пов’язане з подальшим вивозом (репатріацією) П;

·          дуже часто мотивація іноземного інвестора і нац цілі не співпадають; іноді спостерігається дискримінація нац сектору тощо;

·інох інвестиції іноді є не каналами передачі технологій, а їх "вивозу";

·крупні іноз інвестори як правило "домовляються" з місцевою оліго- або монополією, що нівелює (послаблює) фактор крнкуренції;

·нерегульоване залучення крупних іноз кап-лів може спричинити (обумовити) соц напруженість в сус-ві

Наявність як позитивних так і негативних впливів ПЗІ на економіку обумовлює необхідність регулювання міжнародної інвестиційної діяльності на нац, міжнар та глобал рівнях.

На мікроеконоічному праматичному рівні можна виділити 3 групи мотивів для інвестування за кордон:

1.     виробничо-економічна мотивація:

1.1.    зменшення капітальних витрат і ризиків;

1.2.    придбання нової сировини чи нової виробничої бази;

1.3.    розширення діючих виробничих потужностей;

1.4.    реалізація переваг нижчої вартості факторів вир-ва;

1.5.    запобігання циклічності та сезонності вир-ва

2.     маркетингова мотивація:

2.1.    нові канали збуту;

2.2.    проникнення на конкретний географічний ринок;

2.3.    пристосування до приймаючих країн

3.     інші мотиви:

3.1.    пропагандистські (престижні);

3.2.    персональні;

3.3.    екологічні

144. Спеціальні (вільні) економічні зони в Українії

За останні десятиріччя вільні економічні зони отримали широке розповсюдження в світовій економіці. В даний час існує більше 4 тис СЕЗ всіх видів, через які проходить до 20% світового товарообороту, а розвинена система офшорного бізнесу, основу якої складають офшорні зони, забезпечує до половини міжнародного руху кап-лу.

Першою в Україні була Північно кримська експериментальна економічна зона “Сиваш”(1995, діє до 2001). Не є класичною СЕЗ, а тільки має деякі її елементи. Немає чітко сформованих цілей її заснування, не визначено її функціональний тип та галузеву спеціалізацію, не встановлено чіткого переліку пріоритетів. Встановлені пільги мають дуже обмежене коло дії і полягають у зниженні тільки орендної плати за землю (до 15%). Її строк дії та надмірна обережність при її утворенні спричинили надто скромні результати її діяльності.

СЕЗ “Славутич” (1998, до 1 січня 2010), організована з метою створення нових робочих місць для працівників ЧАЕС, що вивільняються у зв’язку з закриттям станції. Передбачає звільнення від ввізного мита та ПДВ імпорту сировини, матеріалів, устаткування та обладнання, що призначене для використання на території СЕЗ (крім підакцизних товарів); від сплати внесків до деяких держфондів (ЧАЕС, інноваційного, на обов’язкове соц страхування на випадок безробіття), звільнення (зменшення) оподаткування прибутку для під-в, що відповідають певним вимогам.

СЕЗ “Донецьк” та “Азов” (строком на 60 років). Введено також спеціальний режим інвестиційної діяльності строком на 30 років на територіях представлених 17 містами Донецької обл. Передбачає звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ товарів ввезених з-за меж митної території Укр. для використання в межах СЕЗ; прибуток платників податків оподатковується за ставкою 20% незалежно від форми власності; звільняється від оподаткування репатріація нерезидентами доходів походженням з території зони; суб’єкти підприємницької д-сті звільняються від сплати внесків до Держ інноваційного фонду. По суті, прикриваючись ідеями СЕЗ, в дОнецьку знижено на 1/3 податковий тиск на діючі підприємства, чого однозначно недостатньо для ефективної економічної д-сті СЕЗ.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28