Учебное пособие: Політична економія
функції держави, монополія, перерозподіл доходів, перерозподіл ресурсів, приватний сектор економіки, вигоди переливу, витрати переливу.
Самостійного поглибленого вивчення вимагають наступні проблеми:
1. Досвід високорозвинених країн у регулюванні економіки.
2. Роль і значення суспільного сектора економіки у змішаній перехідній економічній системі України.
Державна політика перерозподілу ресурсів для підвищення зайнятості в Україні.
Структура змішано економічної системи містить державний і приватний сектори. Держава активно втручається в економічне життя, зокрема, здійснює захисну, модифікуючи, стимулюючу та стабілізуючу функції. Держав належить провідна роль у процесах демонополізації економіки.
У змішаних економічних системах держава здійснює перерозподіл ресурсів та доходів. Перерозподіл доходів відбувається через податкову систему, цінову систему та через трансфертні платежі. Завданням української держави є перерозподіл доходів із кримінального у суспільний та приватний сектори економіки.
Держава регулю перерозподіл ресурсів між галузями приватного сектора
економіки з позицій загальнонаціональних інтересів. Уряд перерозподіляє уряд потоки ресурсів між приватним та суспільним секторами національної економічної системи, а також слідкує за переливанням ресурсів із галузей з їх надлишковим використанням у галузі з їх недостатнім використанням.
У змішаній економічній системі України для рівномірних потоків ресурсів
у різні галуз національного господарства життєво важливим є становлення сфери дрібного середнього підприємництва, реформування фінансової та податкової системи та декриміналізація і дебюрократизація економіки, а також наявність інвестицій.
Словник нових термінів та понять
Державне регулювання економіки - це система державних заходів, спрямованих на забезпечення нормального процесу суспільного відтворення, сприятливих умов для функціонування народного господарства.
Інструменти державного регулювання - регулювання податкових ставок, процентних ставок по кредитах комерційних банків, інвестицій у виробничу і соціальну інфраструктуру, держав)іі закупівлі, регулювання грошової маси, державне програмування економіки, державне регулювання інтеграційних процесів.
Захисна функція держави - сукупність правових та адміністративних заходів держави з метою недопущення переродження конкурентного ринку в монополістичний.
Модифікуюча і стимулююча функції держави - фіксація урядом верхньої межі ринкових цін з метою підвищити доходи окремих груп населення.
Стабілізуюча функція держави - діяльність з метою забезпечення повної зайнятості та стабільного рівня цін.
Трансфертні платежі - передача державою грошових сум з одних рук в інші з метою вирівнювання грошових доходів тих груп громадян, що суттєво відрізняються за майновим статусом та рівнем доходів.
Витрати переливання - частина економічних витрат виробництва, яку виробники певної галузі не сам здійснюють, а перекладають на третіх осіб - інших виробників, або на суспільство загалом.
Вигоди переливання - вигода, яка не відображається грошовим попитом споживачів і не акумулюється в грошовому доході виробника.
Основна література: № 1, 5.
Додаткова література: 1.
Тема 12. “Приватний сектор”
1. Поняття структура приватного сектора змішаної економічної системи
2. Економічн функції домогосподарств
3. Формування грошових доходів домогосподарств
4. Формування грошових витрат домогосподарств
5. Проблеми формування грошових доходів і витрат домогосподарств в Україні
6. Фірми як підсистема приватного сектора змішаної економічної системи
7. Види ділових підприємств
8. Особливост формування фінансових ресурсів підприємств
9. Проблеми розвитку функціонування фірм та галузей в Україні
Методичні поради
Із попередньої теми нам вже відомо, що змішана економічна систе¬ма за своєю структурою є двосекторною, вміщуючи державний та при¬ватний сектори, котрі перебувають у тісній функціональній взаємоза¬лежності. Ми розглянули роль та функції держави з метою захисту, ста¬білізації та стимулювання розвитку галузей національного господарства.
У цій темі нами буде висвітлено природу тих економічних інституцій, з якими активно взаємод держава. Сукупність тих інституцій та ме-ханізмів має назву приватний сектор змішаної ринкової економічної си-стеми.
Отже, приватний сектор у змішаній економіці представлений двома інституціями: домогосподарствами та приватними підприємствами. Механізмом взаємодії цих інституцій виступа на-ціональний ринок (ринок ресурсів і ринок продуктів). На ринку ресурсів підприємства закупляють у домогосподарств фактори виробництва, а на ринку продуктів, відповідно, домогосподарства купують у фірм пред-мети споживання.
Окрім цього, розглянемо функціональну структуру змішаної економі-чної системи. Ми простежимо, як у змішаній економіці відбувається круговорот ресурсів, продуктів і доходів між домогосподарствами, підприємствами і державою. Нами буде розглянуто економічну роль домогосподарств і фірм як підсистем приватного сектора змішано економічної системи. Визначимо принципи формування грошових до-ходів і витрат домогосподарств. Здійснимо класифікацію ділових підприємств, дамо характеристику поняттю галузі. В абстрактній схемі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в змішаній економічній системі визначимо місце і роль держави у формуванні доходно-витратного по-току. Ми також будемо постійно акцентувати увагу на особливостях функціонування структурних компонентів національної економічної сис¬теми України, котра на сьогодні кваліфікується як змішана і перехідна.
Засвоєння суті визначено теми стає кращим при глибокому розумінні таких економічних категорій і понять: домогосподарство, доходи домогосподарств, витрати домогосподарств, підприємство, види ділових підприємств, фінансові ресурси, модель круго¬обігу ресурсів, продукти і доходи у змішаних економічних систе¬мах.
Самостійного поглибленого вивчення вимагають наступні проблеми:
1. Роль домогосподарств в інвестиційних процесах в умовах змішаної перехідно економічної системи України.
2. Проблеми становлення підприємництва в Україні.
3. Роль корпорацій у функціонуванні приватного сектора змішаної економічної системи.
4. Вплив держави на формування ресурсно-продуктових та доходно-витратних потоків у національній економічній системі України.
Підсумовуючи вищесказане, зазначимо ще раз, що домогосподарства і
підприємства становлять собою структуру приватного сектора змішаної економічної системи. Економічна роль домогосподарств полягає в тому, що вони виступають джерелом економічних ресурсів для фірм і держави з одного боку, а також основним споживачем результатів національного виробництва - з іншого. Заробітна плата, процент, рента і прибуток корпорацій є основними
формами грошового доходу домогосподарств, а особисті податки, витрати на особисте споживання і особист заощадження - це основні форми грошових витрат домогосподарств.
Словник нових термінів та понять
Заробітна плата, процент, рента і прибуток корпорації - основні форми грошового доходу домогосподарств.
Особисті податки, витрати на особисте споживання і заощадження - основні форми грошових витрат домогосподарств.
Одноосібне підприємство - правова форма підприємства, у якій власник капіталу, власник робочої сили менеджер - одна особа.
Корпорація - правова форма організації підприємства, у якій власність на фактори виробництва будуються на акціонерній основі, де власники відмежовані від управління бізнесом.
Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в змішаних економічних системах - абстрактна схема, що ілюструє, як державні витрати, податки і трансфертні платеж впливають на розподіл доходу, перерозподіл ресурсів та на рівень економічно активності у національній економічній системі.
Партнерство - правова форма підприємства, у якій декілька власників узгоджують рішення про володіння та управління бізнесом.
Підприємство - самостійна, ініціативна, системна діяльність по випуску продукції, наданню послуг, торгівлі з метою отримання прибутку.
Приватне підприємство - форма підприємницької діяльності, де суб'єктом виступає одна фізична особа, яка несе повну відповідальність перед кредиторами і самостійно управляє всіма стадіями виробничої та комерційної діяльності.
Основна література: № 10, 11,13.
Додаткова література: 1, 4.
Тема 13. “Інвестиції та капіталоутворення”
1. Поняття капіталу та його форми
2. Структура капіталу та його оборот
3. Круговорот капіталу
4. Структура капітал
5. Продуктивність капіталу. Дисконтування його вартості
6. Інвестиції та капіталоутворення
Методичні поради
Ця тема присвячена одному з найскладніших розділів політичної еко-номії. В одній з попередніх тем ми розглянули капітал як один з еле-ментів базової класифікації економічних ресурсів. Тепер ми розглянемо поняття капіталу глибше.
Протягом розвитку економічної думки погляди вчених на сутність капіталу мінялися. Сьогодні під капіталом розуміють будь-який еле¬мент багатства, який надає його власников регулярний дохід протягом тривалого періоду, а його вартість визначається з а принципом дискон-тування.
Таке визначення загальною основою для різноманітних видів капі-талу: технічного продуктивного капіталу, юридичного капіталу, грошо-вого капіталу, людського (інтелектуального) капіталу. Необхідно звер-нути увагу на те, що поняття грошового і юридичного капіталу на пер-ше місце висувають відповідність із власником прав. Якщо технічний капітал існує в будь-якій економічній системі, то юридичний капітал лише в економіках, в яких існує приватна власність на засоби виробництва.
Необхідно чітко уявляти, що капітал постійно знаходиться в русі. Він здійснює кругові рухи. Круговорот капіталу ~ це один цикл цього руху, який охоплює процес виробництва і обігу створених товарів і за-вершується поверненням капіталу у його початкову грошову форму.
Слід звернути увагу на поняття обороту капіталу. Безперервний круговий рух капіталу утворює його оборот. Тривалість цього обороту визначається як проміжок між початком руху авансовано капітальної вартості і моментом її повернення у грошовій формі, але збільшено на величину прибутку. Чим швидше гроші вкладені в бізнес, повертаються з прибутком, тим швидше зростає власність підприємця.
Поняття технічного капіталу дає можливість глибше зрозуміти суть категорії "капітал". Технічний капітал поділяється на основний і обо-ротний. Критерієм поділу технічна і економічна трансформація това¬ру; основний капітал приймає участь у декількох циклах виробництва, не трансформуючи при цьому свою технічну структуру, і оборотний капітал приймає участь лише один раз у виробничому циклі. Виходячи з цього у витрати виробництва входить уся вартість оборотного капіта¬лу, але від основного капіталу лише частина його вартості, яка розрахо-вується за терміном служби цього капіталу.
Оскільки основний капітал служить протягом багатьох років, він зно-шується, тому проблема зношування капіталу набуває важливого зна-чення. Знос поділяється на фізичний і моральний. Доцільно з'ясувати, у чому полягає різниця між цими процесами.
Підприємець постійно повинен відтворювати основний капітал. Тому важливо розглянути такі поняття, як амортизація, амортизаційні відра-хування, норма амортизації.
Процес поступового відшкодування вартості основного капіталу у грошовій формі, що відповідає його зносу, називається амортизацією. А відрахування називаються амортизаційними.
Основний і оборотний капітал можна охарактеризувати за допомо¬гою показників мобільност ліквідності.
Чому люди перетворюють такі фактори виробництва, як праця і зем¬ля у капітальні блага?
Для відповіді на це питання можна використати приклад про дві еко-номіки, одна з яких нада перевагу виробництву споживчих благ, а інша - виробництву капітальних благ.
Використання капіталу в процесі виробництва дозволяє отримати додаткову кількість продукції, яка залишається після всіх відрахувань в амортизаційний фонд. Капіталу властива чиста продуктивність. Вона виражається в формі процента, обчисленого за рік називається нормою чистого прибутку.
Ціна на капітальні блага встановлюється на ринку за їх капіта-лізованою (дисконтованою) вартістю.
Розгляд цього питання починається з найпростішого випадку - роз-рахунку капітальної вартості активів, які надають безперервно сплачу-ваний дохід. Необхідно зазначити, що чим пізніше у майбутньому буде отримана сума грошового доходу, тим менше вона коштуватиме сьо-годні. Потім ми додаємо разом всі окремі значення поточних дисконтованих вартостей і отримуємо капіталізовану вартість певного активу. Щоб краще засвоїти поняття норм чистого прибутку і дисконтованої вартості доцільно розглянути їх підрахування на цифрових прикладах.
Значну роль в економічному житті відіграють інвестиції, оскільки вони є одним із основних факторів економічного зростання.
Приймаючи інвестиційн рішення підприємець співставляє вигоди від інвестицій і втрати. Вище було визначено, що вигодою від інвестицій є норма чистого прибутку, яку сподівається отримати підприємець. Витратами є процентна ставка, яку підприємець сплачує за взятий у позику грошовий капітал, потрібний для придбання реального капіталу. Процентна ставка поділяється на номінальну і реальну. Різницю між ними визначаємо на цифровому прикладі.
Від інвестиційних рішень окремих фірм ми переходимо до аналізу сукупного попиту на інвестиції всього підприємницького сектора. Крива сукупного попиту будується шляхом розташування усіх інвестиційних проектів за низхідною залежністю від очікуваної норми чистого при¬бутку. Інвестиції здійснюються до того моменту, коли ставка проценту зрівноважується з очікуваною нормою чистого прибутку.
Існують різноманітні види нвестицій: валові і чисті; державні і приватні; стимульовані і автономні, зовнішні і внутрішні.
В кінці теми ми розглядаємо особливості розвитку інвестиційних про-цесів в Україні, оскільки для успішного здійснення економічних реформ в країні потрібні значн капіталовкладення.
Засвоєння суті визначено теми стає більш удосконаленим при глибо-кому розумінні таких економічних категорій і понять: капітал, ос¬новний і оборотний капітал, круговорот капіталу, норма чи¬стого прибутку, процентна ставка, інвестиції.
Самостійного поглибленого вивчення вимагають наступні проблеми:
1. Інвестиції в людський капітал.
2. Інвестиційн процеси в перехідній економіці України.
3. Процентна ставка: поняття, структура, функції.
4. Джерела фінансування інвестицій.
Капітал - це будь-який елемент багатства, який надає його власникові регулярний дохід протягом тривалого періоду, а його вартість визначається за принципом дисконтування. Капітал поділяється на технічний, грошовий, юридичний, людський.
Капітал здійснює кругов рухи. Круговорот капіталу - це один цикл цього руху, який охоплює процес виробництва і обігу створення товарів і завершується поверненням капіталу в його початкову грошову форму.
Технічний капітал - поділяється на основний і оборотний. Основний капітал приймає участь у декількох виробничих циклах, не трансформуючи при цьому своєї технічно структури. Він переносить свою вартість на готові продукти поступово повертається до підприємця у грошовій формі по частинах.
Оборотний капітал прийма участь лише один раз у виробничому циклі. Його вартість переноситься на створений продукт і повертається до підприємця у грошовій формі протягом одного виробничого циклу.
Люди перетворюють так фактори виробництва як праця і земля у капітал,
оскільки йому властива чиста продуктивність. Це виражений у процентах річний дохід, який можна отримати, якщо вкласти у певний проект гроші.
Інвестиції - збільшення обсягу функціонуючого в економіці капіталу.
Інвестиції поділяються на валові і чисті, зовнішні і внутрішні, державні і приватні.
Безпосередніми факторами, які визначають обсяг інвестицій, є сподівана норма чистого прибутку і реальна процентна ставка. Інвестиції будуть вигідні тоді, коли сподівана норма чистого прибутку перевищує реальну процентну ставку.
Реальна процентна ставка - це скоригована з врахуванням інфляції ціна, яку фірма сплачує за використання грошей.
Словник нових термінів понять
