Реферат: Сучасні тенденції розвитку логістики та логістичні системи
Реферат: Сучасні тенденції розвитку логістики та логістичні системи
Міністерство освіти та науки України
Харківський національний економічний університет
Кафедра: логістики
Реферат
По Курсу: “Логістика”
На тему: “Сучасні тенденц розвитку логістики”
Виконала: Перевірив:
Студентка 4-го курсу викладач
3-ї групи ф-ту ЕіП Таньков К.М.
Кононенко І.Є.
Харків 2006р.
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3
1. Причини і тенденції розвитку сучасно логістики. Логістичні організації...4
2. Глобальна логістика і розвиток міжнародних постачань..............................6
3. Інформаційні логістичні системи і їх класифікація........................................9
4.Удосконалення комунікацій. Сучасні інформаційні технології в логістиці.12
Висновки................................................................................................................21
Використана література........................................................................................22
Вступ
Завданням мого реферату являється детальне вивчення і освітлення таких питань як: причини тенденції розвитку сучасної логістики, логістичні організації, глобальна логістика і розвиток міжнародних постачань, інформаційні логістичні системи х класифікація, а також удосконалення комунікацій і сучасні інформаційн технології в логістиці.
Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою. Застосування логістики значно підвищує продуктивність праці як у сфері обігу, так і у сфер виробництва.
Глобальна господарська діяльність — це поки ще освоювана «територія», для якої характерна зростаюча потреба в логістичному менеджменті.
Сьогодн нформаційні технології є головним джерелом росту продуктивност конкурентноздатності.
1. Причини і тенденції розвитку сучасної логістики. Логістичні організації
Серед основних причин і тенденцій розвитку сучасної логістики можна виділити наступні вісім.
1. Значно виросла вартість транспортних послуг. Транспорт перестав вважатися стабільним фактором бізнесу, у проблемах логістики, зв'язаних із транспортом, потрібно було здійснювати менеджмент більш високого рівня, причому одночасно як на рівні поточних операцій, так і на рівні політики,
2. Ефективність виробництва досягла максимуму. Стало важко домагатися додаткової економ коштів, оскільки весь прибуток формувався у виробництві. Але фізичний розподіл логістика були фактично недослідженими областями з погляду прибутковості й ефективності,
3. Відбулися фундаментальні зміни у філософії товарно-матеріальних запасів.
4. Асортимент товарів істотно розширився. Кількість одиниць обліку запасів росло за експонентним законом, що значно ускладнювало ефективне управління запасами.
5. Відбулися революційні зміни у сфері виробництва комп'ютерів і комунікаційних технологій, що сприяло здійсненню логістичного підходу, побудованого на безлічі облікових елементів і оперуючого великими обсягами даних.
6. Використання комп'ютерів у світі бізнесу постійно розширюється.
У багатьох фірм з'явилася можливість систематично вивчати якість сервісу, що їм надають постачальники Проводячи такого роду аналіз, багато фірм одержали можливість модернізац своїх систем розподілу.
7. Громадськість звернула увагу на проблеми забруднення навколишнього середовища і повторного використання відходів (рециклінг). Ці проблеми зв'язані з логістикою, оскільки мова йде про пакувальні матеріали і про створення каналів повернення відходів для переробки.
8. З'явилися нові, великі мережі роздрібного продажу і торговельні фірми масового продажу з дуже складними логістичними системами. Крім центрів масової торгівлі, з'явилися також мережі великих спеціалізованих магазинів, що процвітають багато в чому завдяки добре відпрацьованим логістичним системам.
Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою.
Логістичн організації:
1. Рада логістичного менеджменту;
2. Канадська асоціація логістичного менеджменту;
3. Американське товариство по контролю за виробництвом і запасами;
4. Американське товариство транспорту і логістики;
5. Асоціація транспортного права, логістики й політики;
6. Міжнародне логістичне товариство;
7. Форум з дослідження проблем перевезень;
8. Наукова й освітня рада по складських процесах;
9. Європейська асоціація логістики (поєднує професійні логістичні організації 20 країн);
10. Асоціації логістики Росії й України.
Роль логістики. Застосування логістики значно підвищує
продуктивність праці як у сфері обігу, так у сфері виробництва. За оцінками фахівців, з початку 1980-х р.р. у США в щорічному загальному збільшенні продуктивності праці (5 - 6%) половина (2,5 -3 %) досягається за рахунок поширення логістики. Установлено, що скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентно майже 10%-ному збільшенню обсягу продажів. Наскрізний моніторинг матеріального потоку, за даними Європейської асоціації, забезпечує скорочення запасів на З0 - 70%; за даними промислової асоціації США - на 3 - 50%. На думку фахівців (експертна оцінка), застосування логістики дозволяє: знизити рівень запасів на З0 - 50%; скоротити час руху продукції на 25 -45%; скоротити повторні складські перевезення в 1,5-2 рази; скоротити витрати на автоперевезення на 7 - 20%, на залізничні - на 5 - 12%.
2. Глобальна логістика і розвиток міжнародних постачань
Глобальна господарська діяльність це поки ще освоювана «територія», для якої характерна зростаюча потреба в логістичному менеджменті. Компанії виходять на світовий ринок, спонукуван прагненням до ринкового росту, бажанням скористатися дешевими або високоякісними робочою силою, сировинними ресурсами, виробничими потужностями. З розширенням міжнародної торгівлі відповідно збільшуються і потреби логістики в міру подовження логістичного ланцюжка, росту невизначеності, збільшення обсягу необхідної документації. Але а той час, як ці руйнівні сили спонукують компан до подолання національних меж, логістичні менеджери як і раніше зіштовхуються з ринковими і фінансовими бар'єрами, перешкодами, обумовленими каналами розподілу. Усю сукупність подібних бар'єрів описує формула чотирьох «Д» дальність перевезень, диктат І споживчого попиту, розподіл культур, документація. Задача логістики — створити такі умови, що дозволили б компаніям витягати максимальні вигоди з глобального виробництва і маркетингу, підтримуючи ефективний рівень витрат і сервісу.
Підходи фірм до міжнародної діяльності варіюють від вузьконаціональної спрямованості до так називаної компанізації (орієнтації на створення «підприємства без громадянства»).
Фірми, що коштують на національних позиціях, розглядають будь-яку міжнародну діяльність тільки як експортно-імпортні операції, у яких беруть участь незалежн організації, навіть якщо останні знаходяться у власності одного власника. При такому підході компанії стурбовані тим, щоб прийняті ними виробничі і логістичн рішення були оптимальні для операцій у конкретній країні, але не для глобально діяльності. Логістичні менеджери національне орієнтованих компаній обмежені у виборі джерел постачань, перевізників, партнерів для створення союзів.
Підхід до міжнародної діяльності з позицій «підприємства без громадянства», навпроти, означає, що компанія націлена на надання споживачам унікальних, ефективних за витратами послуг з доданою вартістю на усіх світових ринках. «Підприємства без громадянства» готові користуватися будь-якими світовими джерелами сировини послуг, де б вони не знаходилися. Вибір таких джерел визначається в даному випадку найбільш вигідної споживацькою вартістю. Підхід з позицій «підприємства без громадянства» збільшує нестаток у логістичному менеджменті, тому що вимага аналізу більш широкого кола варіантів і менш централізованого прийняття рішень. Під впливом глобалізації економіки усе більше фірм переходить на позиц «підприємства без громадянства». Це ставить ще більш відповідальні задачі перед логістичним менеджментом.
У процес глобалізації господарської діяльності компаній можна виділити п'ять етапів або рівнів:
1-ий та 2-ий (збереження дистанції І самостійний експорт) - у проведенні закордонних операцій компанії покладаються на сторонніх посередників. Ризик і потенційн вигоди міжнародної діяльності фірми на цих етапах мінімальні.
3-ій та 4-ий (самостійні закордонні операцій і укорінення бізнесу за рубежем) - компан починають розвивати місцеві підприємства на зовнішніх ринках.
5-ий (денаціоналізації) - фірми створюють регіональні штаб-квартири,
що відповідають за операції на окремих національних ринках і в той же
час - за такий вибір джерел ресурсів і прийняття таких логістичних
рішень, що приносили б оптимальні результати компанії в цілому.
Еволюція світово економіки привела до виникнення трьох регіональних торговельних об'єднань - ЄС, НАФТА й АФТА, призначених для розвитку регіональної торгівлі і підвищення конкурентноздатності відповідного регіону на світовому ринку. Програма ЄС 92 дозволила європейським країнам далі всіх просунутися на шляху інтеграції (аж до валютного союзу). Представникам Азіатського і Північноамериканського регіонів хоча в них і не було такої Історичної передумови Інтеграції, як загальний ринок, — удалося швидко досягти угод про створення зон вільної торгівлі. Менш розвинуті країни Східної Європи І Латинської Америки швидше за все згодом приєднаються до ЄС і НАФТА відповідно.
Глобальна логістика підкоряється тим же законам, що і внутрінаціональна, але світовий ринок висуває перед логістикою особливі задачі.
По-перше, функціональний цикл глобальної логістики більш тривалий через більш далек відстані, які потрібно перетинати, більшого числа посередників і необхідност використовувати для багатьох вантажоперевезень повільний океанський транспорт.
По-друге, сам логістичні операції на світовому ринку складніші внаслідок більшої розмаїтост одиниць збереження і запасів у цілому, з якими приходиться мати справу, більш великої документації, більшого числа необхідних складських потужностей і щодо менш розвинутої системи логістичних послуг {зокрема, транспортних складських).
По-третє, на глобальному рівні підвищуються вимоги до інформаційних систем, оскільки зростає потреба в протяжних каналах зв'язку, використанні різних мов і підтримц гнучкості логістичних процесів.
І по-четверте, на світовому ринку не обійтися без глобальних виробничих, логістичних маркетингових союзів, створення і розвиток яких теж складає непросту задачу.
Такі союзи відкривають компаніям доступ до знань про місцеві ринки і забезпечують економію операційних витрат, однак установлення
глобальних партнерських відносин і управління ними самі по собі вимагають значних зусиль. Створенню подібних союзів повинне сприяти розвиток інтегрованих розподільних і транспортних мереж. Перераховані задачі збільшують потреби в логістичному менеджменті, оскільки для їхнього рішення потрібні велика чутливість до запитів ринку й облік більш різноманітних альтернатив.
Глобальн маркетингові і логістичні операції дозволяють компаніям домогтися ринкового росту, значної економії за рахунок масштабів діяльності і підвищення прибутковості. На світовому ринку підсилюється роль логістики і зроста значення логістичного менеджменту. Логістика, у свою чергу, повинна відповідати на це зусиллями, спрямованими на виявлення всіх наявних ринкових можливостей удосконалювання системи прийняття рішень.
3.Інформаційні логістичні системи х класифікація
Найбільше часто нформаційні системи підрозділяють на дві підсистеми: функціональну і що забезпечує.
Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язуваних задач, згрупованих за ознакою спільності мети. Підсистема, що забезпечує, у свою чергу, містить у собі наступні елементи:
1) технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку передачу інформаційних потоків;
2) інформаційне забезпечення, що містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
3) математичне забезпечення, тобто сукупність методів рішення функціональних задач.
Організація зв'язків між елементами в нформаційних системах логістики може істотно відрізнятися від організац традиційних інформаційних систем. Це обумовлено тим, що в логістиц нформаційні системи повинні забезпечувати всебічну інтеграцію всіх елементів управління матеріальним потоком, їх оперативну і надійну взаємодію.
Інформаційно-технічне забезпечення логістичних систем відрізняться не характером інформац набором технічних засобів використовуваних для їхньої обробки, а методами принципами, використовуваними для їхньої побудови.
Визначення нформаційної системи можна сформулювати в такий спосіб: інформаційна система це певним чином організоване сукупність взаємозалежних засобів обчислювально техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечу рішення тих або інших функціональних задач (у логістиці — задач з керування матеріальними потоками).
Види нформаційних систем у логістиці
Інформаційн системи в логістиці можуть створюватися" з метою управління матеріальними потоками на рівні окремого підприємства, з можуть сприяти організац логістичних процесів на території регіонів, країн і навіть групи країн.
На рівн окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, підрозділяють на три групи:
- планові;
- диспозитивн (або диспетчерські);
- виконавчі (або оперативні).
Логістичн нформаційні системи, що входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними підсистемами, так і підсистемами, що забезпечують. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв'язуваних задач. Підсистеми, .що забезпечують, можуть відрізнятися усіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.
Планові інформаційн системи. Ці системи створюються на адміністративному рівні управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру.
Диспозитивн нформаційні системи. Ці системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації у
цих системах виробляється в темпі, обумовленому швидкістю її надходження в ЕОМ. Це так називаний режим роботи в реальному масштабі часу, що дозволяє одержувати необхідну інформацію про рух вантажів у сучасний момент часу І вчасно видавати відповідн адміністративні і керуючі впливи на об'єкт управління.
Відповідно до принципів системного підходу будь-яка система спочатку повинна досліджуватися у взаємовідношенні з зовнішнім середовищем, а вже потім усередині сво структури. Цей принцип — послідовного просування за етапами створення системи повинен дотримуватися і при проектуванні логістичних інформаційних систем.
З позицій системного підходу в процесах логістики виділяють три рівні.
Перший рівень робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком, тобто пересувається, розвантажується, упаковується вантажна одиниця, деталь або будь-який Інший елемент матеріального потоку.
Другий рівень ділянка, цех, склад, де відбуваються процеси транспортування вантажів, розміщаються робочі місця.
Третій рівень система транспортування і переміщення в цілому, що охоплює ланцюг подій, за початок якої можна прийняти момент відвантаження сировини постачальником. Закінчується цей ланцюг при надходженні готових виробів у кінцеве споживання.
Страницы: 1, 2
