Реферат: Страхування транспортних засобів та вантажів
на випадок війни, викрадення та інших небезпек.
Зауважимо, проте, що зазначені ризики можуть бути застраховані на додаткових умовах за додатковий страховий внесок.
Крім загальних вимог, передбачених Законом України "Про страхування", доцільно, щоб поліс мав місце д (географічні ліміти) та дату видачі. Поліс може видаватися для кожного виду авіаційного страхування або поєднувати комбінацію цих видів.
4. Страховий захист припиняє свою дію у випадках, передбачених законодавством, а також у разі, коли повітряне судно:
використовується із забороненою законодавством метою або з метою, що відрізняється від зазначеної в договорі;
перебуває поза географічними межами, зазначеними у договорі, якщо це не пов'язано з форс-мажорними обставинами;
експлуатується особою, яка не визначена договором страхування, або керується на землі особою, котра не вповноважена чи не має на це прав;
транспортується будь-яким видом транспорту, за винятком транспортування після пошкодження в результаті страхового випадку;
для зльоту чи посадки використовує злітну смугу, котра не відповідає вимогам для даного типу повітряних суден, якщо це не пов'язано з форс-мажорними обставинами;
здійснює політ у несправному стані в разі, якщо він не дозволений керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна. Коли такий політ відбувається, він має бути узгоджений у письмовій формі з страховиком (страховик при цьому має право вимагати доплати додаткового страхового внеску);
число пасажирів (маса вантажу), як перевозяться повітряним судном, такі, що перевищують максимальну пасажиромісткість (максимальну вантажопідйомність), установлену виробником цього судна, а також якщо порушено порядок розміщення вантажу або пасажирів;
страхувальник не сплатив страхові внески в розмірах і термінах, обумовлених договором страхування.
У цьому розділі застосовано спеціальну авіаційну термінологію, що діяла на час підготовки підручника. Згодом вона може змінюватися з розвитком законодавства та нормативних документів у галуз авіації.
Об'єкти та ризики при страхуванні авіаційних суден. Страхувальником з цього виду страхування може виступати юридична або фізична особа - власник повітряного судна або повітряний перевізник, що експлуатує дане повітряне судно на законних підставах.
Мінімальну страхову суму доцільно встановлювати в розмірі залишкової балансової вартості. При укладанні договору страхування страхова сума повинна бути узгоджена з власником повітряного судна. Повітряне судно, що є об'єктом страхування, повинно мати:
Реєстраційне посвідчення про державну реєстрацію цивільного повітряного судна;
посвідчення (сертифікат) про придатність до польотів;
документи, що підтверджують право власност (оренди) на повітряне судно;
інші документи, яких вимагають державн відомчі органи регулювання діяльності повітряного транспорту.
Страховий захист діє як для окремих періодів експлуатації (у польоті, під час приземлення, на землі чи на якорі), так і для будь-якої їх комбінації.
При цьому вважається таке:
політ - період часу, протягом якого повітряне судно починає рух вперед з місця виконання старту при зльоті або спробі зльоту, перебуває в повітрі і закінчує пробіг під час посадки';
руління - рух повітряного судна по льотному полю своїм ходом від стоянки до місця виконання старту або після пробігу під час посадки;
на землі - період часу, коли повітряне судно перебуває не в польоті, не у процесі руління і не на якорі, згідно з визначенням;
на якорі - період часу, протягом якого повітряне судно придатне для приводнення, перебуває на плаву, а не в польот не в процесі руління, згідно з визначенням, і який включає в себе ризики спуску на воду та підйому на стоянку. Страхові випадки:
1) повна загибель повітряного судна, яка можлива в період експлуатації внаслідок авіаційної події і означає:
o повну втрату повітряним судном здатност здійснювати політ через руйнування основних несучих елементів конструкц (планера) або стан цього судна, про який компетентною комісією встановлено, що аварійний ремонт технічно неможливий або економічно недоцільний;
Можливе інше визначення терміну польоту, наприклад, від заняття своїх місць пілотами з метою виконання польоту до залишення ними літака, або з моменту відриву від злітної смуги при розгоні до моменту торкання злітної смуги при посадці тощо.
o пропажу повітряного судна безвісти, коли повітряне судно після планового польоту, здійсненого в період дії договору страхування, не прибуло до пункту призначення і заходи з його розшуку протягом 60 діб не дали результатів або його розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного строку;
o втрату повітряного судна у зв'язку з вимушеною посадкою на важкодоступну та не придатну для евакуації цього повітряного судна місцевість;
o повне руйнування повітряного судна в результаті авіаційної події (враховуючи і пропажу безвісти).
2) Пошкодження повітряного судна - будь-яке раптове і непередбачене для страхувальника порушення цілості конструкції або деформація елементів повітряного судна будь-чим, через що повітряне судно частково втратило здатність виконувати польоти.
Укладаючи договори страхування повітряного судна з кількома страховиками (співстрахування), страховик відшкодовує збитки в розмірі, що не перевищує його частки в загальній сумі за всіма договорами страхування зазначеного повітряного судна.
Об'єкти та ризики при особистому страхуванн членів екіпажу і авіаційного персоналу. Об'єктами страхування є життя та здоров'я осіб, які пов'язані з виконанням технологічних процесів під час виконання повітряних робіт. Це такі особи:
члени екіпажу повітряного судна та інш особи авіаційного персоналу, що перебувають на борту повітряного судна;
особи, пов'язані із забезпеченням технологічних процесів під час виконання повітряних робіт.
Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту вступу на борт повітряного судна з метою виконання польоту до моменту залишення повітряного судна.
Страхувальником з цього виду страхування може бути повітряний перевізник, у сертифікаті експлуатанта якого внесен зазначені особи.
Договір із цього виду страхування укладається, як правило, на один рік і діє на території всіх країн, де виконуються повітряні роботи.
Застраховані особи вносяться до страхового полісу або додатка до полісу у вигляді списку із зазначенням прізвища та імені.
Страховим випадком доцільно вважати пригоду, яка пов'язана з експлуатацією повітряного судна і через яку сталися:
загибель застрахованої особи чи отримання нею тілесного пошкодження із смертельним наслідком у разі авіаційної події;
отримання застрахованою особою травм, як призвели її до інвалідності;
отримання застрахованою особою травм, що призвели до тимчасової втрати нею працездатності і зумовили госпіталізацію на строк понад 48 годин протягом семи діб з моменту авіаційної чи наземної події.
Особливості проведення страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та пасажирів, як перевозяться за його заявкою без придбання квитків. У цьому виді страхування об'єктом страхування є життя та здоров'я осіб під час виконання ними повітряних робіт, що визначені в заявці страхувальника і до яких належать працівники замовника авіаційних робіт, пасажири, які перевозяться за заявкою замовника авіаційних робіт без придбання квитків. Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту вступу на борт повітряного судна з метою виконання польоту до моменту покидання повітряного судна.
Страхувальник з цього виду страхування - це фізична або юридична особа, яка є замовником авіаційних робіт і уклала відповідну угоду з авіаційним перевізником.
Договір страхування укладається на термін виконання повітряних робіт.
Об'єкти та ризики страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання останнього в порядку, встановленому цивільним законодавством: відшкодувати третім особам - пасажирам та вантажовласникам - збитки, пов'язан з експлуатацією повітряного судна.
Страховими випадками вважають:
o авіаційну пригоду за участю повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну шкоду життю та здоров'ю пасажирів, їхньому майну (багажу);
o факт пошкодження, псування або заподіяння ншої шкоди багажу, пошті, вантажу, за які страхувальник (повітряний перевізник чи виконавець повітряних робіт) несе відповідальність за контрактом на перевезення (за багажною квитанцією або за пасажирським квитком).
Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного перебування вантажу та багажу на повітряному судні чи під час завантаження (розвантаження) на повітряне судно.
Страхувальником з цього вид}' страхування має бути авіаційний перевізник. що має право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.
Страхувальники зобов'язані страхувати цивільну відповідальність:
перед пасажирами з розрахунку кількості всіх пасажирських крісел, передбачених сертифікатом цього повітряного судна;
перед власниками вантажу з розрахунку максимальної вантажопідйомності.
Страхова сума (ліміт відповідальност страховика), установлена договором страхування з цього виду страхування, повинна забезпечувати такі розміри:
за шкоду, заподіяну життю та здоров 'ю пасажирів:
o при виконанні польотів - у межах України з розрахунку еквіваленту 20 000 дол. США за кожне пасажирське крісло (згідно з Варшавською конвенцією, про яку згадувалося раніше);
o при виконанні міжнародних польотів - у межах та на умовах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни, на території якої виконуються пасажирські перевезення;
o за шкоду, заподіяну багажу або вантажу, із розрахунку еквіваленту 20 дол. США за 1 кг; за всі речі (ручна кладь), що перебувають у пасажира, - у розмірі 400 дол. США.
Страховик сплачує зазначені страхові суми кожному потерпілому пасажирові, але в цілому не більше, як на заявлену кількість пасажирських крісел.
Страховик несе відповідальність у заявлених обсягах, якщо раніше не було заявлено про більшу вартість багажу.
Страхове відшкодування не виплачується:
o за збитки, які виникли внаслідок природно втрати вантажу в межах, установлених нормами при його перевезенні, а також впливу температури, вологості чи особливих властивостей, які можуть призвести до загибелі чи псування вантажу (усушка, утруска, загнивання, займання і т. н.);
o при нестачі вантажу, якщо ціла зовнішня упаковка;
o при пошкодженні вантажу черв'яками, гризунами, комахами;
o за збитки, заподіяні при доставлянн вантажу до місця навантаження в повітряне судно і після вивантаження його з повітряного судна;
o за збитки внаслідок спадання ціни на вантаж, що перевозиться повітряним судном.
Для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати страховикові копію письмової претензії від пасажирів або власників вантажу та всі документи, що стосуються настання страхового випадку, причин, розміру збитку (висновки державних та відомчих комісій, обгрунтовані суми збитків).
Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі документів заяви страхувальника, страхового акта (сертифіката) - оригіналів (або нотаріально засвідчених копій) таких документів:
корінців авіаквитків та багажних квитанцій пасажирів повітряного судна;
документів на перевезення вантажів та пошти;
документів реєстрації події з повітряним судном, включаючи полі-тне завдання та результати розшифрування носіїв бортових та наземних засобів об'єктивного контролю польоту;
письмової претензії до страхувальника від вантажовідправників, пасажирів або їх правонаступників з прикладанням документів.
Контроль за правильним оформленням перевізних документів (вантажних накладних тощо) покладається на страхувальника.
Обсяги відповідальності страховика при страхуванні відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, як можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт. Об'єктом страхування майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання останнього в порядку, встановленому цивільним законодавством, відшкодувати третім особам на землі за шкоду, пов'язану з експлуатацією повітряного судна або випаданням з нього будь-яких речей.
Страховим випадком вважається авіаційна пригода за участю повітряного судна страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну шкоду життю та здоров'ю третіх осіб, що перебувають на землі, їхньому майну, майну юридичних осіб.
Страхувальником з цього виду страхування е авіаційний перевізник, що експлуатує це повітряне судно на законних підставах.
Українським законодавством встановлені так межі відповідальності страховиків:
для повітряного судна з максимальною злітною масою до 2000 кг - 200 тис. гри.;
для повітряного судна з максимальною злітною масою від 200] кг до 6000 кг - 500 тис. грн.;
для повітряного судна з максимальною злітною масою понад 6001 кг - 1 млн грн.
Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника, страхового акта (сертифіката) та додатка - оригіналів (або нотаріально засвідчених копій) таких документів:
документів реєстрації події з повітряним судном, включаючи по-льотне завдання та результати розшифрування носіїв бортових та наземних засобів об'єктивного контролю польоту;
письмової претензії до страхувальника від третіх осіб або їхніх правонаступників з прикладанням документів, як засвідчують настання страхового випадку, передбаченого договором про страхування;
рішення судових органів (або його копію) про відшкодування із страхувальника збитків на користь потерпілих третіх осіб.
Страхування автомобільного транспорту
Наземний автомобільний транспорт - найбільш наближений до людей засіб пересування. Якщо спричинення шкоди громадянам через зіткнення з водним транспортом за звичайних умов мало ймовірне (люди не пересуваються самотужки по воді), з повітряним транспортом зіткнення можливе тільки під час авіаційної катастрофи, із залізничним транспортом -лише в раз перетинання залізничної колії, то з автомобільним транспортом людина стикається постійно, причому віч-на-віч. З одного боку - це найдоступніший і найзручніший вид транспорту, а з іншого - настільки ж і небезпечний. Наземний транспорт, як об'єкт підвищеної небезпеки, несе ризик довкіллю, і особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.
Питання підвищення надійності, міцності, захищеності тощо постійно спонукають конструкторів та інженерів до створення дедалі надійніших транспортних засобів, адже природні сили, стихійні лиха, дорожньо-транспортні пригоди та протиправні дії завдають чималої шкоди власникам транспортних засобів, тому страхування засобів наземного транспорту користується найбільшим попитом порівняно зі страхуванням інших видів транспорту.
Так, за даними Укрстрахнагляду, за 1996 рік страхування наземного транспорту за зібраними преміями досягло 14,5 % у загальному обсязі майнового страхування, обігнавши в кілька разів за цим показником страхування каско морських та повітряних суден.
Популярність і попит на цей вид страхування в розвинених країнах настільки великі, що деякі страхові компанії пропонують укладати договори страхування за телефоном.
Головним ризиком знищення або пошкодження транспортного засобу є дорожньо-транспортна пригода (ДТП). За даними МВС в Україні протягом 1991 - 1995 років сталося понад 220 тисяч ДТП з людськими жертвами. За експертними оцінками, кількість ДТП без людських жертв перевищу цей показник у 3 - 5 разів.
Сама дорожньо-транспортна пригода має ряд характерних статистичних показників щодо місця, часу, стажу водія і т. ін.
Наприклад, понад ЗО % усіх ДТП відбувається в обласних центрах, найбільша кількість ДТП припадає на жовтень, який за показниками аварійності майже вдвічі випереджує лютий та березень, а за часом доби левова частка ДТП припадає на вечірні години "пік".
Існує досить цікава залежність імовірност настання ДТП від стажу водія. Наприклад, водії зі стажем до одного року їздять обережно і скоюють менше за всіх аварій. Більш ніж удвічі частіше порівняно з новачками скоюють аварії водії зі стажем від 6 до 10 років, що пояснюється зниженням пильності та уваги. Решта водіїв посідають місце посередині між цими двома групами, але водії зі стажем 10 - 15 років їздять дещо краще.
