Реферат: Основи інтеграції та гармонізації аудиту в Україні
Отже, на основі вищевикладеного можна дійти висновку, що основними формами здійснення процесу інтернаціоналізац аудиту є його інтеграція i гармонізація. На підставі вивчення зарубіжної та вітчизняної теорії й практики аудиту визначено головні чинники, які впливають на процеси поглиблення його інтеграції та гармонізації, а саме: держава; професійні бухгалтерські та аудиторські організації; суспільство; підприємства-клієнти; аудиторські фірми; характер діяльності підприємств; зовнішні користувачі інформації; національні особливості; вплив ззовні; вплив академічної науки.
Незважаючи на те що аудит незалежною перевіркою, аудиторська діяльність не позбавлена впливу держави, органів законодавчої влади та інших регулюючих органів. Держава законодавчо може закріплювати цілі аудиту, регулювати механізм розробки та затвердження національних стандартів, визначати перелік підприємств, для яких аудиторська перевірка є обов’язковою, бути користувачем інформації аудитора, висувати певн вимоги до форми i змісту аудиторських висновків; планувати організаційні заходи з розробки i впровадження або удосконалення певних видів фінансового контролю, у тому числі аудиту (наприклад, схвалювати (не схвалювати) концепцію інтеграц та гармонізації аудиту, надавати допомогу i підтримку у налагодженн міжнародних зв’язків професійних аудиторських організацій України). Від органів урядової влади та уряду залежить узгодженість законодавчих актів, як приймаються у сфері аудиту, уникнення в них суттєвих протиріч, а також встановлення «міри» державного регулювання аудиторської діяльності.
Основними державними органами, як можуть впливати на гармонізацію та інтеграцію аудиту, є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата України, Держказначейство України, Мінфін України, ДПА України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстат України, Нацбанк України.
Суспільство впливає на гармонізацію та інтеграцію аудиту шляхом визначення свого ставлення до професії аудитора ( рейтингу серед інших професій, престижу та іміджу), а також ступенем довіри до результатів аудиторських перевірок. Чим вищий рейтинг аудиторів у суспільстві, тим вищим вимогам повинна відповідати їх діяльність, що, у свою чергу, спонукатиме до поглиблення гармонізації та інтеграції аудиту.
Існує три основних рівні професійних організацій бухгалтерів та аудиторів: міжнародний, регіональний національний. Щодо їх діяльності у напрямі гармонізації та інтеграц аудиту, то головна проблема полягає в координації та узгодженості їхніх дій, розподілі сфер впливу. Так, одні організації можуть займатися питаннями розробки та гармонізації стандартів аудиту, інші — виробленням механізмів контролю якості аудиторської діяльності, питаннями підготовки та підвищення кваліфікації аудиторів i організацією їх роботи тощо. Узгодженість між нормативними документами, прийнятими професійними організаціями, може бути досягнуто при дотриманні ієрархії, хоча вона досить умовна, оскільки всі ц професійні організації незалежні по відношенню одна до одної.
Аудиторські фірми мають безпосередній вплив і беруть активну участь в інтеграції та гармонізації аудиту, а ступінь цього впливу визначається обсягом діяльності аудиторської фірми, її репутацією та рівнем i якістю методологічного та організаційного забезпечення. Виділяють три рівні інтернаціоналізації аудиторських фірм:
група «велика четвірка» проявляє все більшу тенденцію до міжнародної інтеграції, глобальної гармонізації щодо технічних засобів, контролю за якістю роботи та встановлення зв’язків з громадськістю;
наступна група з 10 фірм діє по всьому світу під загальною назвою Федерації національних фірм (усі вони координують роботу на основі єдиних стандартів та підходів);
велика кількість фірм розвивають широкі міжнародні зв’язки з різним рівнем формальності, часто призначеним для задоволення не спільних міжнародних потреб, а вузько специфічних.
Як правило, всі міжнародн (транснаціональні) аудиторські фірми керуються у роботі міжнародними стандартами аудиту, а практика їх застосування в роботі офісів, розташованих на території різних країн, безпосередньо сприяє встановленню міжнародно гармонізації.
Аналогічна ситуація спостерігається i в Україні, де в перші роки становлення аудиту найбільш кваліфікованими були т спеціалісти, які проходили підготовку (або працювали) у міжнародних аудиторських фірмах як в Україні, так i за її межами. Міжнародні аудиторськ фірми мають найповніше та комплексне організаційне i методологічне забезпечення, свою систему підготовки кадрів, власні підручники з аудиту та розроблені методики перевірок; функціонують спеціальні методологічні відділи з х розробки. Це добрий стимул для розвитку й удосконалення національних аудиторських фірм, орієнтація їх на міжнародний рівень якості роботи та зростання їх конкурентоспроможності на ринку аудиторських послуг.
Характер діяльності підприємств-клієнтів, які перевіряються аудиторами, безпосередньо впливає на активізацію процесу гармонізації аудиту. У світі відчувається незворотний процес корпоративно нтернаціоналізації у різних сферах господарської та фінансової діяльності, водночас відбувається продаж акцій великих мультинаціональних компаній на фондових біржах різних країн. Тому з точки зору специфіки аудиторсько перевірки за характером діяльності компанії доречно поділити на міжнародні та національні. На процес глобалізації аудиту найбільше впливають міжнародн корпорації, діяльність яких виходить за межі однієї країни. Це спричинено певними особливостями їх функціонування i, зокрема, різноманітністю систем бухгалтерського обліку, які в них застосовуються (що відрізняються не лише за формою, а й по суті), на території різних держав.
Мультинаціональним корпораціям доводиться складати та читати фінансові звіти відповідно до місцевих стандартів бухгалтерського обліку i одночасно при складанні зведених фінансових звітів виходити із загальноприйнятих принципів та правил бухгалтерського обліку (наприклад, Generally accepted accounting principles, GAAP (в США)), які мають силу в країні походження компанії.
Виходячи з цього, виника необхідність у:
паралельній стандартизац бухгалтерського обліку та аудиту, узгодженні стандартів різних країн;
координації діяльності аудиторів, як перевіряють дочірні компанії, філії та представництва корпорації на територ різних країн, i аудиторської групи, яка перевіряє консолідовану звітність материнської компанії;
досягненні збалансованого складу між аудиторами, які працюють «на виїзді», по різних країнах, та місцевими аудиторами;
досягненні необхідного рівня кваліфікації всіх задіяних аудиторів;
виробленні єдиних підходів до організації та здійснення внутрішнього аудиту в усіх складових частинах мультинаціональної корпорації;
стандартизації та уніфікац аудиторських процедур;
визначенні послідовності та ієрарх надання результатів перевірок внутрішніми аудиторами: одразу в головний офіс компанії чи керівництву місцевого дочірнього підприємства.
Вирішення зазначених питань сприятиме гармонізації аудиту в міжнародному та регіональному масштабах.
Крім того, слід враховувати інтереси внутрішніх користувачів інформації підприємства-клієнта (керівників різних рівнів, ради директорів, контрольних служб) та галузеву специфіку його діяльності. Це означає, що крім загальної гармонізації аудиту доречно розрізняти конкретні її прояви на рівні галузей господарської діяльності та стандартизації інформації (щодо її обсягу та якості), яка надається зацікавленим особам на підприємстві-клієнті, що перевіряється. Доцільно розробити стандартні методики аудиторської перевірки підприємств харчової, легкої, хімічної промисловості, машинобудування, торгівлі тощо, а також визначити стандартну структуру i формат рекомендацій аудитора, звітів з проведених оглядів інформації, аналітичних оцінок.
Зовнішні користувачі інформац аудитора (інвестори, кредитори, покупці, банки, фінансові аналітики, фондов ринки, брокери) теж мають причетність до гармонізації аудиту. Мають бути вироблені загальні вимоги до структури та змісту аудиторських висновків, як складають аудитори різних країн, а це, у свою чергу, сприятиме захисту нтересів користувачів інформації та забезпечить їх права на отримання якісних, стандартизованих даних про результати перевірки. Також необхідно створити умови для неухильного дотримання аудиторами цих вимог.
Національні особливості, притаманн тій чи іншій державі, можуть прискорювати або уповільнювати процес гармонізац аудиту. Серед чинників, які мають при цьому значення, можна назвати такі: рівень економічного розвитку держави (чим вищий рівень розвитку, тим країна більш інтегрованою у світове економічне співтовариство, а це, у свою чергу, сприяє i створює передумови для інтеграції та гармонізації у сфері аудиту); національні традиції ведення бухгалтерського обліку та здійснення аудиту (часто можуть справляти негативний вплив, оскільки кожен вважає, що саме його система найкращою, i нічого не хоче в ній змінювати); рівень державного контролю (чим він вищий, тим більша кількість підприємств перевіряється органами державного фінансового контролю, тим жорсткіше його законодавче регулювання, звужується сфера аудиту i зменшується потреба в його гармонізації); співвідношення державної та приватної форм власності (дія, аналогічна попередньому чиннику).
Зовнішні впливи на процес гармонізації аудиту мають такі прояви:
законодавчі та нормативні акти (міжнародні та європейські, які сприяють або вимагають гармонізації (Міжнародн стандарти аудиту, Директиви ЄС));
міжнародні та регіональні фінансов структури (Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, як можуть випускати спеціальні положення, інструкції, що сприяють гармонізації та стандартизації аудиту, наприклад «Керівництво з фінансового обліку, звітност та аудиту», випущене Центральним та операційним відділом обліку та звітност Світового банку у січні 1995 р.);
політичні вимоги, невиконання яких часто викликає негативні фінансові наслідки;
іноземні інвестори, які можуть вимагати проведення аудиту лише відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або до стандартів своєї країни;
міжнародне співробітництво на рівн різних структур (державних, професійних організацій та аудиторських фірм);
колоніальна залежність на певному етапі історичного розвитку та вплив інших країн. Розвиток академічної науки у сфері аудиту також сприяє його інтеграції та гармонізації. При цьому визначальною є дія таких чинників:
стан фундаментальних та прикладних досліджень у сфері аудиту (у міру просування та поглиблення досліджень розвивається теорія аудиту та створюються його єдині теоретико-методологічн засади);
кваліфікація викладачів (наприклад, в Україні для підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів з обліку та аудиту, а також для підготовки викладачів з числа практикуючих аудиторів було реалізовано проект «Реформа бухгалтерського обліку та аудиту в Україні», що виконувався компанією ІВТСІ за підтримки Агентства Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку USAID спільно з Аудиторською палатою України та Київським національним економічним університетом);
структура системи освіти аудиторів (створення єдиних вимог щодо базової вищої освіти, порядку сертифікації, практичного досвіду, стажування в аудиторських фірмах, щорічного підвищення кваліфікації, продовження дії сертифікату аудитора i, як наслідок, — єдин вимоги до освіти та кваліфікації аудиторів у міжнародному або регіональному масштабі).
Розробляючи та впроваджуючи концепцію нтеграції та гармонізації аудиту в будь-якій державі, у тому числі в Україні, слід взяти до уваги основні причини розбіжностей теорії й практики аудиту та його нормативне регулювання у різних країнах: сила впливу держави на процес розробки нормативів (стандартів) аудиту; розбіжності у меті фінансового контролю державних та приватних підприємств; численні культурні розбіжност (мова, суспільні потреби, національні традиції, державні пріоритети); розбіжності у ставленні до професії аудитора; законодавче регулювання; недостатня увага питанням впровадження Міжнародних стандартів аудиту на практиці; розбіжності у розумінні функцій аудитора; бажання уникнути залежност від зовнішніх впливів при розробці стандартів аудиту (при проявах націоналізму).
Негативними проявами гармонізац аудиту (яких слід всіляко уникати або зводити до мінімуму) є такі: загроза втрати досягнень у сфері аудиту тієї чи іншої країни; великі матеріальні та фінансові затрати; досить тривалий період здійснення.
Проте існує низка чинників, які дають можливість зменшувати національні розбіжності та негативні прояви гармонізац аудиту:
зростання орієнтації на потреби нвесторів, які у більшості випадків наполягають на веденні бухгалтерського обліку i складанні звітності відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та проведенні аудиту згідно з Міжнародними стандартами аудиту;
злиття ринків капіталу в глобальних масштабах;
тенденції до гармонізації у регіонах політичних та економічних інтересів, що видно на прикладі Європи, яка прагне нтеграції;
прагнення уніфікації стандартів аудиту, пов’язане з розвитком мультинаціональних корпорацій з метою спрощення i стандартизації проведення аудиторських перевірок фінансових звітів дочірніх підприємств, які входять до їх складу i розташовані на території різних держав, зменшення пов’язаних з цим витрат.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що в Україні слід розробити та впровадити спеціальну Програму інтеграції та гармонізації аудиту (у рамках загальної програми його реформування), а саме:
розробити механізм практичного застосування Міжнародних стандартів аудиту в Україні, створити до них коментарі;
внести необхідні зміни i доповнення до Закону N 3125-ХІІ з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності, та розширити перелік підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка обов’язкова, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також ввести додаткові положення, які б чіткіше унормували взаємовідносини аудитора та клієнта;
у складі Аудиторської палати України створити спеціальний Координаційний комітет з питань гармонізації та нтеграції, розробити Положення про його діяльність;
використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних та вітчизняних аудиторських фірм, розробити Типові методики аудиторської перевірки фінансової звітност підприємств у розрізі галузей їх діяльності (банківська, торговельна, страхова, хімічна, металургійна, харчова, легка промисловість);
членам Аудиторської палати України та Спілки аудиторів України проводити роз’яснювальну роботу для усвідомлення суспільством, i насамперед зацікавленими групами користувачів інформації, сутності аудиту в контексті політичних та економічних явищ в Україні та світі у широкому його розумінні;
аудиторській палаті України i Спілц аудиторів України визначити мінімальний перелік інститутів громадянського суспільства, співпраця i взаємодія з якими бажані чи об’єктивно необхідні, та активізувати роботу з ними (у першу чергу це стосується Мінфіну України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату України, Державної контрольно-ревізійної служби України, ДПА України, Рахункової палати України). Таку взаємодію доцільно здійснювати за двома основними напрямами: співпраця різних установ у вирішенні питань аудиту; залучення Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України, аудиторів до вирішення економічних проблем на різних рівнях державного управління;
сформувати в Україні робочу комісію з питань узагальнення та дослідження досвіду методології та організац аудиторської діяльності в країнах СНД для подальшої активізації впливу аудиту на розвиток економічних відносин України з країнами СНД та ЄС;
з прийняттям в Україні Закону N 996-XIV та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку виникає нагальна потреба в приведенні у відповідність нової бухгалтерської та аудиторсько термінології. У зв’язку з цим доцільно розробити Глосарій аудиторських термінів аудиту в Україні;
внести необхідні зміни у Порядок сертифікації аудиторів, у тому числі розширити перелік дисциплін, з яких складається іспит (відповідно до кращого європейського та міжнародного досвіду), удосконалити форму його проведення; скасувати вимогу громадянства України для аудиторів;
збільшити ефективність щорічного підвищення кваліфікації аудиторів шляхом удосконалення Програми підвищення кваліфікації аудиторів, циклічного її перегляду та внесення необхідних змін, уникнення формального характеру навчання аудиторів;
збільшити кількість публікацій, підвищити х якість та змістовність щодо проблем гармонізації та інтеграції аудиту в періодичних фахових виданнях;
сприяти науковим дослідженням у галузі аудиту, написанню дисертацій та виданню монографій, активізувати роботу з виконання Меморандуму Аудиторської палати України «Про підтримку та розвиток наукових досліджень в галузі обліку, аудиту (контролю) та економічного аналізу»;
активізувати діяльність Інформаційно-аналітичного та методологічного центру аудиту в Україні «Статус» щодо гармонізації та інтеграції аудиту в Україні;
внести відповідні зміни, доповнення та уточнення до навчальних планів i програм вищих навчальних закладів;
поглибити співпрацю професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів та аудиторів;
розробити механізм ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання;
поглибити та активізувати роботу в напрямі формування ринку аудиторських послуг з питань прогнозування ефективност використання капіталу, оцінки економічної конкурентоспроможності продукції, ефективності діяльності підприємства (бізнесу) на перспективу, формування кредитного портфелю банків, надання послуг з комп’ютеризації обліку;
внести необхідні зміни до статутів Спілки аудиторів України та Аудиторської палати України, які б чітко визначали роль і функції цих організацій у здійсненні процесу гармонізації та інтеграц аудиту в Україні;
виконувати замовлення на аудит органів державної влади (на тендерних чи інших засадах), де державний контроль неможливий або неефективний (наприклад, раціональним було б прийняття законодавчого акта, який би надавав право органам державної влади ініціювати призначення аудиторських перевірок великих платників податків (недержавних форм власності));
усунути невідповідності щодо формування фактографічних даних підприємствами для потреб різних відомств (Держкомстат України, Мінфін України, Мінпромполітики України, ДПА України та нших) та їх перевірки аудитором (наприклад, максимальна ліквідація невідповідності даних статистичного, бухгалтерського та податкового обліку);
розробити систему заходів, які дадуть змогу ліквідувати монополію певних аудиторських фірм на ринку аудиторських послуг, а також забезпечать рівні права i можливості для проведення аудиту вітчизняними та зарубіжними аудиторськими фірмами (у тому числі представниками «великої четвірки»);
розробити i ввести в дію реальн контрольні заходи із забезпечення дієвого контролю якості роботи аудиторських фірм, аудиторів та дотримання ними Кодексу професійної етики; розробити норми i критерії оцінки якості аудиторських робіт;
подальший розвиток методології i технології аудиту на основі використання комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, статистичних та аналітичних методик;
удосконалити форму звітност аудиторських фірм, що подається до Аудиторської палати України;
розробити стандарти внутрішнього аудиту в Україні;
провести ряд науково-практичних конференцій (міжнародних, національних, регіональних), присвячених проблем гармонізації та інтеграції аудиту в Україні.
Запропонована Програма інтеграції та гармонізації аудиту (у рамках його загального реформування) у разі її схвалення має всі підстави та передумови бути виконаною у найближчі 3 — 5 років.
Перелік використаної літератури
ЗАКОНИ УКРАЇНИ
1. N 996-XIV від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями);
2. N 3125-ХІІ — від 22.04.93 р. «Про аудиторську діяльність» (зі змінами та доповненнями);
3. N 87 Мінфіну України від 31.03.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за N 396/3689, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 2);
4. N 87 Мінфіну України від 31.03.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за N 397/3690, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 3);
5. N 87 Мінфіну України від 31.03.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за N 398/3691, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 4);
