Реферат: Матеріально-технічна підготовка проектів

·     Питаннями правового і методичного забезпечення підрядних торгів

·     Координацією розробки тендерного законодавства

·     Консультуванням по питанню проведення підрядних торгів

У процедурі проведення торгів можна виділити кілька етапів:

1.   Підготовка торгів. Рішення про проведення торгів приймається замовником з урахуванням специфікації об'єктів і готовності проектно документації.

Тендерна документація – комплект документів, що містить вихідну інформацію про технологічних, комерційних, організаційних і інших характеристиках об'єкта предмета торгів, а також про умови і процедуру торгів. Включає наступні розділи:

·     Запрошення для участі в торгах

·     Загальні зведення про обсяг і предмет торгів

·     Технічну частину (проектну документацію) і комерційну частину тендерної документації

·     Інструкції оферентам

·     Форму заявки претендента на участь у торгах

·     Умови і порядок проведення торгів

·     Проект контракту

2. Представлення пропозицій учасниками торгів. У міжнародній практиці використовуються різн способи представлення пропозицій для участі в торгах.

Перший спосіб припускає, що оферент заповню підписує проформу тендера, вказуючи в ній свою ціну й інші конкурсні умови.

Проформа тендера – це формуляр, що підляга заповненню і підписанню оферентом, коли він згодний узяти на себе вс зобов'язання по виконанню роботи відповідно до загальних і спеціальних умов тендерно документації.

Другий спосіб припускає представлення оферентом тендера, складеного їм самим і цілком відповідними умовами тендерно документації.

Оферти приймаються в двох конвертах. В зовнішньому конверті міститься заявка на участь у торгах, копія платіжного документа, що підтверджує внесення першого задатку, і внутрішній конверт, у якому знаходяться пропозиції претендента-оферента і банківська гарантія.

Перший гарантійний задаток являє собою форму забезпечення виконання прийнятого на себе претендентом зобов'язання брати участь у торгах на умовах організатора торгів і нести всі зв'язані з цим ризики. Як задаток рекомендується внесення оферентом засобів на рахунок у банку за вказівкою тендерного комітету.

В оферті містяться докладні зведення про організацію, за чиїм ім'ям надана тендерна пропозиція:

·     Повне найменування організац (претендента) і його реквізити

·     Профілююче напрямок діяльності

·     Засвідчені копії реєстраційних статутних документів

·     Ліцензії на визначені види діяльності

·     Структура організації, наявність філій і дочірніх підприємств

·     Річний обсяг робіт за останн три роки

·     Банківські реквізити

·     Дані по складу і кваліфікац технічного і виробничого персоналу за останні 3 роки

·     Число адміністративно-управлінського персоналу

·     Перелік устаткування, необхідного для виконання розглянутих робіт

·     Дані про фінансове положення, у т.ч. балансі, розрахунок прибутків за останні три роки

·     Зведення про платоспроможність претендента, підписані уповноваженим банком

·     Перелік офісних і виробничих приміщень

·     Досвід і стаж роботи претендента в даній області торгів

Технічна частина оферти містить:

·     Схеми і графіки провадження робіт

·     Графіки постачання будівельно техніки і технологічного устаткування

·     Календарні плани виконання робіт

·     Склад приваблюваних матеріальних і трудових ресурсів, будівельних машин

·     Перелік приваблюваних субпідрядних і транспортних організацій

·     Режим робочого часу, підготовки кадрів

·     Забезпечення працюючих житлом об'єктами соціальної інфраструктури

·     пропозиції по охорон навколишнього середовища, техніці безпеки

Комерційна частина оферти містить:

·     ціну передбачуваного оферентом по предметі торгів, умови і склад перегляду цін;

·     умови, види і методи внесення платежів у залежності від рівня цін, передбачуваної форми оплати, порядок фінансування, умови кредитування робіт

3. Оцінка оферт і вибір переможця підрядних торгів.

У ході оцінки пропозицій, що надійшли, тендерний комітет має право запрошувати претендентів для пояснень, запитувати в них додатков зведення і документи.

Пропозиції учасники, що подали, не можуть відзивати свою пропозицію до закінчення роботи комісії. Тендерний комітет при оцінц конкурсних пропозицій може користатися будь-якими критеріями і методиками, що рахує кращими (від вибору переможця по одному критерії – мінімальній запропонованій ціні, до бальної оцінки.). Торги вважаються закритими після твердження їхніх результатів організатором торгів, при цьому організатор торгів вправі прийняти будь-які рішення за результатами торгів:

·     Підписання угоди про наміри між замовником і оферентом чи оферентами з метою проведення подальших переговорів

·     Підписання контракту між замовником і оферентом

·     Проведення повторних торгів

4. Підписання контракту

Відповідно до умов торгів у всіх країнах оферент, що виграл торги, зобов'язаний внести друга гарантійна застава. Другий задаток являє собою форму забезпечення виконання прийнятого на себе оферентом зобов'язання укласти контракт і виконувати підрядні чи роботи постачання продукції, що виставлялися на торгах.

Організація і проведення торгів здійснюється за рахунок засобів замовника з віднесенням на вартість будівництва, а також засобів від продажу тендерної документації. При виявленні порушень торгів їхн підсумки вважаються недійсними, а організатор торгів виплачує компенсацію витрат всім учасникам торгів. Розмір компенсації визначається розрахунком, виходячи з фактично понесених витрат.

Усі суперечки між учасниками торгів дозволяються в порядку консультацій між учасниками і міжвідомчою комісією з торгів, у випадку неможливості дозволу суперечки він розглядається арбітражним судом у порядку встановленому законодавством.

5. Контракти

Робота з контрактами є складовою частиною керування проектами. Основна задача керівника проекту полягає в забезпеченні проекту тими товарами і роботами (послугами), що необхідні в процесі реалізації проекту.

КОНТРАКТ – юридичний документ, що фіксує досягнут між сторонами угоди й умови їхнього виконання. Він визначає права та обов'язки сторін. Існує велика кількість класифікацій контрактів по різних ознаках, однак серед них можна виділити     два найбільш важливих:

·     Способи встановлення ціни контракту

·     Характер взаємин учасників проекту і поділ відповідальності між ними.

По способу встановлення ціни контракту поділяються на:

1.   Контракти з твердою (паушальною) ціною

2.   Контракти з відшкодуванням витрат

КОНТРАКТ ІЗ ТВЕРДОЮ (ПАУШАЛЬНОЮ) ЦІНОЮ є угодою, при якому контрактор зобов'язується здійснювати постачання матеріалів, проведення робіт і надання послуг за визначену ціну, що не може бути змінена у випадку зміни витрат. Контракти застосовуються коли проект ретельно розроблений, роботи з нього виконуються в чіткій послідовності, підрядчик може здійснювати твердий контроль за ходом робіт і ма у своєму розпорядженні достатні ресурси для того, щоб нести відповідний ризик. Велика частка ризику лягає на підрядчика, оскільки будь-які відхилення від зазначених у контракті умов впливають на його витрати, але і можливість одержання прибутку найбільш висока. Велика частка ризику підрядчика не означає повного зняття ризику з замовника.

При внесенні замовником змін у роботу, доручену підрядчику, останній має право погоджувати з замовником нову ціну, вимагаючи компенсації додаткових витрат.

Таблиця 1. Переваги і недоліки контракту з твердою ціною

Замовник	Підрядчик
ПЕРЕВАГИ
Менша вартість проекту. Більш високий ступінь визначеності бюджету фірми, можливостей, забезпечення фінансуванням. Менша потреба у власному персоналі, що здійснює контроль за виконанням проекту. Вибір підрядчиком кваліфікованих виконавців	Потенційна можливість одержання більшого прибутку
НЕДОЛІКИ
Витратам приділяється більше уваги чим якості. Необхідність детального попереднього пророблення проекту, що вимагає додаткового часу і витрат	Висока вартість участі в торгах. Потенційна можливість значних збитків. Відволікання ресурсів на підготовку пропозицій про висновок контракту

КОНТРАКТ ІЗ ВІДШКОДУВАННЯМ ВИТРАТ припускає відшкодування підрядчику частини витрат, зв'язаних з виконанням проекту. Відшкодування може вироблятися не по усіх витратах, а тільки по тим з них, що положеннями контракту віднесені до що відшкодовуються. В умовах цього типу контракту будівництво об'єкта може бути почате ще до того, як підготовлена всі проектно-кошторисна документація, у яку вносяться виникаючі по ходу будівництва зміни.

Розрізняють наступні види контрактів з відшкодуванням витрат, кожний з який характеризується різним ступенем ризику:

·     Контракт із фіксованою ціною одиниці продукції (вимірює обсяг робіт у процесі їхнього виконання)

·     Контракт із ціною, рівно фактичним витратам плюс фіксований відсоток від витрат (забезпечу відшкодування контрактору понесених при виконанні контракту витрат; на додаток контрактор одержує обговорений відсоток від фактичних витрат у якості прибутку)

·     Контракт із ціною, рівно фактичним витратам плюс фіксована доплата (забезпечує контрактору відшкодування понесених витрат при виконанні контракту, і додатково він одержує в якост прибутку фіксовану суму, звичайно обумовлену як відсоток від кошторисних витрат)

·     Контракт із ціною, рівно фактичним витратам плюс перемінний відсоток (початковий відсоток винагороди фіксується в контракті, являє собою кошторисну вартість, помножену на відсоток винагороди. Остаточний відсоток винагороди обчислюється на основі початкового з обліком можливих штрафних чи санкцій премій. Цей розрахунок здійснюється на базі зіставлення фактичної і кошторисної вартості.)

·     Контракт із визначенням ціни по остаточних фактичних витратах 9передбачає, що замовник оплачує понесені при виконанні робіт витрати разом з попередньо визначеною оплатою послуг підрядчика заохочувальною премією. Підрядчик гарантує замовнику, що погоджена з ним деяка максимальна вартість проекту не буде перевищена.)

·     Контракт із гарантованими максимальними виплатами (ґрунтується на граничній ціні і процентному співвідношенні на кожну гривню, що зможе заощадити підрядчик. У випадку коли підрядчик перевершить заздалегідь обумовлену вартість, витрати лягають на нього. Підрядчик не одержує компенсації за зміни, внесені замовником, якщо вони в сумі не перевищують визначений відсоток від кошторисної вартості. Повинн бути чітко розмежовані зони контролю і відповідальності між замовником підрядчиком.

Таблиця 2. Переваги і недоліки контракторів із відшкодуванням витрат

Замовник	Підрядчик
ПЕРЕВАГИ
Можливість впливати на хід виконання проекту. Прибуток підрядчика встановлюється на рівні, обумовленому конкуренцією. Велика передбачуваність результатів	Відсутність ризику грошових утрат. Помірні витрати на участь у торгах
НЕДОЛІКИ
Ризик перевитрати коштів. Більш високі витрати на зміст контролюючого апарата. У підрядчика немає стимулів скорочувати накладні витрати	Обмежений рівень прибутковості Твердий оперативний контроль з боку замовника

У залежності від характеру взаємин учасників проекту і розподілу відповідальності між ними розрізняють наступні типи контрактів:

·     Традиційні, що представляють собою угода між замовником генеральним підрядчиком про будівництво об'єкта по закінченому проекті

·     Проектно-будівельні, що передбачають відповідальність підрядчика за проектування і будівництво.

·     Робота «під ключ» з повною відповідальністю генпідрядника за введення об'єкта в експлуатацію

·     Управлінсько-будівельний, зв'язаний за участю менеджера проекту чи керуючого проектом, що беруть на себе головні функції керування сполученими в часі стадіями проектування будівництва, залишаючи замовнику основний обов'язок – шукати на основі торгу підрядчиків і укладати з ним контракти.

Література

1.   Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 416 с.

2.   Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. – Ч. 1. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 180 с.

3.   Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. – Ч. 2. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 230 с.

4.   Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Ника – Центр, 2007. – 544 с.

5.   Кабанов А.И. и др. Инновационный процесс и эффективность новой техники в угольной промышленности. – Киев: Техныка, 2007. – 225 с.

6.   Математика в экономике: Учебник. В 2-х ч. – Ч. 2 / А.С. Солодовников, В.А. Бабайцев, А.В. Браилов. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 376 с.

7.   Науменко К.Д. Анализ производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий. Учебное пособие для вузов. – М.: Недра, 2008. 255 с.

8.   Национальные стандарты бухгалтерского учета // Все о бухгалтерском учете. – 2009. – №37.

9.   Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели). – М.: Экономика, 2007. – 95 с.