Реферат: Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя
** - різниця достовірна в порівнянні з показниками до лікування, р<0,05;
*** - різниця достовірна відносно до групи порівняння, р<0,05.
Аналіз даних про рівень активності NAT після лікування показав, що у жінок основної групи активність ферменту знизилася в 1,8 рази в порівнянні з початковим рівнем (р<0,05), в підгрупі IA вона знизилася в 1,6 рази, а в підгрупі IБ – в 1,9 рази (р<0,05). У жінок в групі порівняння достовірних змін активності NAT після лікування не було виявлено. Через 1 місяць після лікування у жінок основної групи спостерігалося підвищення активності NAT (на 43,6 % у підгрупі IA і на 37,5 % у підгрупі IБ), проте навіть через місяць після лікування активність NAT не перевищувала таку в контрольній групі, а в підгрупі IБ залишалася достовірно нижче, ніж до лікування (р<0,05).
Під впливом озонотерапії відбувалося зниження активності ферменту NAT, більш виражене у «швидких ацетиляторів». На нашу думку, це знижує ризик формування злук після операції і, таким чином, підвищує ефективність лікування трубно-перитонеального безпліддя. Призначення пацієнткам з трубно-перитонеальним безпліддям в післяопераційному періоді вагінальних інстиляцій озонованим фізіологічним розчином сприяло нормалізації показників мікробіоценозу піхви. У основній груп після лікування спостерігалося зменшення як загальної кількост мікроорганізмів, так їх окремих видів. Зокрема, достовірно рідше висівалися умовно-патогенні мікроорганізми, у тому числі – гриби роду Candida G.vaginalis. У пацієнток групи порівняння достовірних змін мікробіоценозу піхви після лікування не сталося. З 137 пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям, котрі знаходилися під спостереженням, в результаті проведеного лікування фертильність відновлена у 63 (45,9 %) пацієнток, що достовірно перевищу показники, отримані при ретроспективному аналізі.
Вивчення результатів відновлення репродуктивної функції у виділених групах показало, що вагітність настала у 38 (55,1 %) жінок основної групи, причому у 32 (46,3 %) вона закінчилася пологами. У підгрупі IA частота вагітностей і пологів була достовірно вище, ніж в підгрупах IБ і IIA (р<0,05). Всього в групі порівняння завагітніли 25 (38,2 %) жінок, що збігається з показниками фертильності, отриманими при ретроспективному аналізі. У цій групі жінок тільки 20 (29,4 %) вагітностей закінчилися пологами. При аналізі даних у виділених підгрупах показано, що частота вагітностей і пологів у жінок в підгрупі IIА була достовірно вище, ніж в підгрупі IIБ (р<0,05).
Тим жінкам, у яких протягом 1 року не настала вагітність, виконали МСГ. З 31 пацієнтки основно групи ознаки нормальної прохідності маткових труб при контрольній МСГ визначалися у 13 (18,8 %), а в групі порівняння з 43 жінок – у 13 (19,1 %). Реоклюзія маткових труб настала в основній групі у 18 жінок (54,5 % ), а в групі порівняння – у 29 ( 42,6%), з них у 26 (74,3%) – в підгрупі IIБ і лише у 3 (8,6%) – в підгрупі IIА. Частота реоклюзії маткових труб у жінок основної групи була достовірно нижче, ніж в групі порівняння (р<0,05). При порівнянні даних у виділених підгрупах виявлено, що в підгрупі IА частота реоклюзії була достовірно нижче, ніж в підгрупах IБ і IIА, а в підгрупі IIА – достовірно нижче, ніж в підгрупі IIБ (р<0,05); у підгрупі IБ повторна оклюзія маткових труб відбувалася достовірно рідше, ніж в підгрупі IIБ (р<0,05).
Таким чином, проведена комплексна схема заходів з використанням методів комбінованої озонотерапії на фоні системної імунокорекції сприяла підвищенню частоти відновлення фертильності в основній групі в 1,44 рази (з 38,2 до 55,1%) і підвищенню кількості вагітностей, що закінчилися пологами, на 16,9% (з 29,4 до 46,3%), а також дозволила знизити частоту реоклюзії маткових труб в 1,61 рази (з 42,6 до 26,4 %).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній робот приведено нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології – підвищення ефективності реабілітації репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя. На основі вивчення особливостей ехо- відеоструктури внутрішніх геніталій, гормонального, імунного і оксидантного гомеостазу, активності ферменту N-ацетилтрансферази, мікробіоценозу піхви розроблена впроваджена комплексна схема лікування трубно-перитонеального безпліддя з включенням методів комбінованої озонотерапії на фоні системної імунокорекції, що привело до збільшення кількості випадків відновлення репродуктивної функц зниження частоти реоклюзії маткових труб.
1. При трубно-перитонеальному безплідді двостороннє порушення прохідності маткових труб виявляється в 53,77% випадків, одностороннє – в 46,23%. Сактосальпінкси формуються у 11,64 % пацієнток, з яких 7,19 % – двосторонні і 4,45% односторонні. Після ендохірургічного лікування вагітність настає в 39,73 % випадків, маткова – в 30,14 % і трубна – в 9,59 %. Маткова вагітність завершується пологами у 26,03 % пацієнток і мимовільними абортами в 4,11 %.
2. До розвитку трубно-перитонеального безпліддя призводять: ранній статевий дебют (15,49±2,10 років, р<0,05), наявність двох і більш статевих партнерів (р<0,05), перенесені урогенітальні інфекції (56,34 %), бактеріальний вагіноз (54,79%), медичн аборти (44,01 %), оперативні втручання на органах малого тазу, виконані лапаротомічним доступом (28,60 %), апендектомії (36,64 %). При лапароскопії у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям I ступінь злукового процесу в ділянці придатків матки реєструється в 65,92 % випадків, II – у 22,43 %, III – у 7,36 %, IV – у 4,28 %.
3. Порушення механізмів мунологічної реактивності, що виникають по мірі розвитку запального процесу, виявляються зниженням рівня субпопуляцій лімфоцитів CD3+ в 1,37 рази (р<0,05), CD4+ – в 1,47 рази, (р<0,05), CD8+ – в 1,24 рази і CD16+ – в 1,3 рази (р<0,05), коефіцієнту CD4+/CD8+ – в 1,23 рази (р<0,05), концентрації IgG – в 1,26 рази (р<0,05), IgA – в 1,35 рази (р<0,05) і фагоцитарної активност лімфоцитів в 1,28 рази (р<0,05), на фоні підвищення вмісту CD22+ у 1,35 рази (р<0,05), IgM – у 1,42 рази (р<0,05) і циркулюючих імунних комплексів в 3,58 рази (р<0,05), і сприяють хронизації запального процесу. Хронічне запалення приводить до накопичення продуктів вільнорадикального окислення (підвищення рівня дієнових кон’югат в 2,63 рази, р<0,05) і зниження рівня антиоксидантів (супероксиддисмутази в 1,32 рази, р<0,05; каталази – в 1,46, р<0,05). Деструктивні зміни маткових труб і виражений злуковий процес в малому тазу спостерігаються при підвищенні активності ферменту N-ацетилтрансферази більше ніж в 1,23 рази (р<0,05).
4. У пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям ступінь вираженості злукового процесу в малому тазу прямо залежить від активності ферменту N-ацетилтрансферази (r=0,87, р<0,05). У свою чергу умовна активність N-ацетилтрансферази корелює з рівнем супероксиддисмутази (r=-0,54, р<0,05), каталази (r=-0,65, р<0,05), IgМ (r=0,50, р<0,05) і циркулюючих імунних комплексів (r=0,67, р<0,05). Існує кореляційний взаємозв'язок між продукцією IgМ і IgG (r=-0,52, р<0,05), IgА (r=-0,76, р<0,05), CD3+ (r=-0,52, р<0,05). Зниження вмісту CD3+ відбувається на фоні накопичення малонового діальдегіду (r=-0,57, р<0,05) і дієнових кон’югат (r=-0,54 р<0,05).
5. Застосування розроблено комплексної схеми лікування трубно-перитонеального безпліддя з включенням методів комбінованої озонотерапії на фоні системної імунокорекції в порівнянн з традиційною терапією підвищує ефективність реабілітації репродуктивно функції у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям в 1,44 рази (р<0,05) знижує відсоток реоклюзії маткових труб в 1,61 рази (р<0,04).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнток з трубно-перитонеальною формою безпліддя при проведенні ендохірургічного лікування повинен включати:
1. При передопераційній підготовці – призначення препарату «Аміксин» per os по 250 мг/добу протягом 2 днів, потім по 250 мг через 48 годин протягом 19 днів.
2. В ході ендохірургічного втручання внутрішньовенне введення озонованого фізіологічного розчину натрію хлориду з концентрацією озону 1,2 мг/л в кількості 200 мл однократно протягом 15-20 хвилин, а в кінці операції – накладання гідроперитонеуму в об'ємі 400 мл озонованим 4-6 мг/л фізіологічним розчином натрію хлориду.
3. У післяопераційному періоді протягом 5-7 днів продовження внутрішньовенного введення озонованого 1,2 мг/л фізіологічного розчину натрію хлориду 1 раз на добу по 200 мл, а також з першого дня після операції – вагінальні інстиляц озонованим 6 мг/л фізіологічним розчином натрію хлориду в кількості 200 мл 2 рази на день протягом 5-7 днів.
У всіх випадках озонований розчин повинен готуватися безпосередньо перед застосуванням використовуватися протягом 20-25 хвилин після приготування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Чайка В.К., Чайка А.В., Ханча Ф.О. Нові підходи до проблеми трубно-перитонеальної безплідності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. – №5. – С.70-73 (Провів обстеження та лікування пацієнток, проаналізував результати дослідження, сформулював висновки, підготував до друку).
2. Ханча Ф.А., Чайка А.В. Уровни показателей клеточного, гуморального иммунитетов, циркулирующих иммунных комплексов и комплемента, фагоцитарной функции нейтрофилов у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием // Здоровье женщины. 2007. – №3 (31). – С.140-143 (Провів підбір пацієнток, їх обстеження, провів статистичну обробку отриманих результатів, сформулював висновки).
3. Ханча Ф.А. Особенности гормонального профиля у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2007. – Т. 12, №3. – С. 47-50 (Виконав самостійно).
4. Ханча Ф.А. Состояние антиоксидантной системы у больных с трубно-перитонеальной формой бесплодия // Репродуктивне здоров'я жінки. – 2007. – №4. – С.128-130 (Виконав самостійно).
5. Чайка А.В., Ханча Ф.О., Носенко О.М., Чермних С.В., Кнуров І.Ю. Деклараційний патент України 30474, МПК7: А61В17/42. Спосіб реабілітації пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям. – №u200712723; Заявл. 16.11.2007; Опубл. 25.02.2008. – Бюл. 4 (Провів патентний пошук, прийняв участь у розробці способу і оформленні патенту).
6. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Ханча Ф.А. Оптимизация комплексного лечения трубно-перитонеального бесплодия с применением системной и локальной иммунокоррекции // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского гос. мед. унив-та им. С.И. Георгиевского. 2006. – Т. 142 – С. 211-215 (Провів обстеження пацієнток, проаналізував результати дослідження, сформулював висновки).
7. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Ханча Ф.А. Иммунокоррекция в лечении трубно-перитонеального бесплодия // Тезисы материалов международного конгресса «Современные технологи в диагностике и лечении гинекологических заболеваний» / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. Москва: ПАНТОРИ, 2006. – С. 223-224.
АНОТАЦІЯ
Ханча Ф.О. Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню одного з актуальних завдань гінеколог підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям. Доповнені дані ехо- відеоструктури внутрішніх геніталій, досліджено особливості гормонального, мунного та оксидантного гомеостазу, активності ферменту N-ацетилтрансферази, мікробіоценозу піхви при цій патології, визначено деякі ланки патогенезу злукоутворення в черевній порожнині. Отримані результати дозволили розробити методику комплексної реабілітації репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальним безпліддям, що включає імунокорекцію препаратом аміксин, ендохірургічне втручання з виконанням необхідного комплексу пластичних реконструктивних заходів, а також застосування в інтра- і післяопераційному періоді методів комбінованої озонотерапії.
Застосування розробленої комплексної схеми лікування трубно-перитонеального безпліддя дозволило підвищити ефективність реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з цією патологією і знизити частоту реоклюзії маткових труб.
Ключові слова: трубно-перитонеальне безпліддя, злукоутворення, N-ацетилтрансфераза, вільнорадикальне окислення, імунітет, гормональний гомеостаз, реабілітація, озонотерапія, репродуктивна функція.
АННОТАЦИЯ
Ханча Ф.А. Комплексная реабилитация репродуктивной функции у женщин с трубно-перитонеальной формой бесплодия. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.
Диссертация посвящена решению одной из актуальних задач гинекологии повышению эффективности восстановления репродуктивной функции у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием путем разработки и внедрения научно-обоснованной комплексной схемы лечения с включением комбинированной озонотерапии на фоне системной иммунокоррекции.
Проведенный ретроспективный анализ 584 историй болезни женщин с трубно-перитонеальной формой бесплодия показал, что развитию трубно-перитонеального бесплодия способствуют ранний половой дебют, перенесенные урогенитальные инфекции, медицинские аборты, оперативные вмешательства на органах малого таза, выполненные лапаротомическим доступом, а также низкую эффективность традиционной методики лечения данной патологии – частота восстановления фертильности составляет 39,7 %.
В работе показано, что у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием происходят существенные нарушения механизмов иммунологической реактивности, проявляющиеся снижением уровня субпопуляций лимфоцитов CD3+ , CD4+ , CD8+ и CD16+ , коэффициента CD4+/CD8+, концентрации IgG, IgA и фагоцитарной активности лимфоцитов на фоне повышения содержания CD22+, IgM и ЦИК, что способствует хронизации воспалительного процесса. Хроническое воспаление приводит к накоплению продуктов свободнорадикального окисления – повышению ДК и снижению уровня антиоксидантов. Степень выраженности спаечного процесса в малом тазу зависит от уровня активности фермента NAT (r =0,87, р<0,05). В свою очередь показано, что условная активность NAT коррелирует с уровнем СОД (r =-0,54, р<0,05), Ка (r =-0,65, р<0,05), IgМ (r =0,50, р<0,05) и ЦИК (r =0,67, р<0,05). Выявлена корреляционная взаимосвязь между продукцией IgМ и IgG (r = -0,52, р<0,05), IgА (r =-0,76, р<0,05), CD3+ (r =-0,52, р<0,05). Снижение концентрации CD3+ происходит на фоне накопления МДА (r =-0,57, р<0,05) и ДК (r =-0,54 р<0,05).
Полученные результаты позволили разработать методику комплексной реабилитации репродуктивной функции у женщин с трубно-перитонеальным бесплодием, включающую в себя иммунокоррекцию препаратом амиксин; эндохирургическое вмешательство с выполнением необходимого комплекса пластических и реконструктивных мероприятий, а также применение в интра- и послеоперационном периоде методов комбинированной озонотерапии.
Применение разработанной комплексной схемы лечения трубно-перитонеального бесплодия позволило повысить эффективность реабилитации репродуктивной функции у пациенток с данной патологией в 1,44 раза и снизить процент реокклюзии маточных труб в 1,61 раза.
Ключевые слова: трубно-перитонеальное бесплодие, спайкообразование, N-ацетилтрансфераза, свободнорадикальное окисление, иммунитет, гормональний гомеостаз, реабилитация, озонотерапия, репродуктивная функция.
SUMMARY
Khancha F.A. Complex rehabilitation of reproductive function in women with tubo-peritoneal form of infertility. – Manuscript.
The thesis for submitting an academic degree of candidate of medical science, speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – Scientific Research Institute of Medical and Social Family Problems Donetsk National Medical University named after M. Gorky MPH of Ukraine, Donetsk, 2008.
Manuscript devotes to solvering on of the actual question in gynecology – to increase the rate of renewal a reproductive function for patients with tubo-peritoneal form of infertility. On the basis of analysis of clinic, echographic, videoscopic, hormonal, immunological, oxidative system features, activity of NAT was revealed some links of intraperitoneal adhesion pathogenesis. The method of complex rehabilitation of reproductive function in women with tubo-peritoneal form of infertility, using operative laparoscopy with immune and ozone therapy, is justified pathogenically and offered. The introduction of scheme allowed to increase the rate of renewal of fertility and to reduce frequency of salpinxs reoclusion for patients with this pathology.
Key words: tubo-peritoneal form of infertility, intraperitoneal adhesion, NAT, oxidative system , immune, ozone therapy, hormonal homoeostasis, rehabilitation, reproductive function.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
| АОС | антиоксидантна система | |
| ДК | дієнові кон’югати | |
| Е2 | естрадіол | |
| ЗАОА | загальна антиокислювальна активність | |
| Ка | каталаза | |
| ЛГ | лютеїнізуючий гормон | |
| МДА | малоновий діальдегід | |
| МСГ | метросальпінгографія | |
| П | прогестерон | |
| ПРЛ | пролактин | |
| СОД | супероксиддисмутаза | |
| УГІ | урогенітальна інфекція | |
| ФСГ | фолікулостимулюючий гормон | |
| ЦІК | циркулюючі імунні комплекси | |
| NAT | N-ацетилтрансфераза |
