Реферат: Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Для визначення середнього рівня споживання харчових продуктів населенням ндустріального і контрольного регіонів бюджетним методом, були використан дані статистичних збірників «Споживання основних продуктів харчування населенням Донецької області» за 1989-2005 р.р. Донецького обласного державного управління статистики, та дані за 2000-2006 р.р. статистичного щорічника Сумської області за 2006 рік Головного управління статистики у Сумській області. Для перерахунку фактичного споживання середньої кількості продуктів харчування різних вікових та професійних верств населення індустріального контрольного регіонів, були використані розрахункові коефіцієнти[Ванханен В.Д., Петровський К.С.,1981]. Для оцінки сумарного добового надходження ксенобіотиків в організм дітей і підлітків було проведено визначення кількості окремих ксенобіотиків у добових раціонах харчування п’яти вікових групах, починаючи від трьох років. З урахуванням рекомендацій ФАО/ВООЗ оцінка надходження окремих ксенобіотиків в організм дорослих груп населення проводилася по 4 групах фізичної активності (за величиною енерговитрат). Для оцінки можливо токсичності , при діючих ДДН, умовне токсичне навантаження ( УТН) фактичного раціону пріоритетними ксенобіотиками розраховане за формулою:
УТН=Pb/ДДН Pb +Сd/ДДН Сd +Нg/ДДН Нg +Аs/ДДН Аs +нітр./ДДН нітр.
Усі отриман результати статистично оброблялися з використанням ліцензованої програми Stat.Soft.Inc. "Statistica for Windows"(1999).
Гігієнічна оцінка контамінації продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками. Для оцінки потенційної небезпеки екологічних вражень населення були визначені проміжні границі коливань концентрації того чи іншого токсиканта в харчових продуктах: а) не виявлялися або містилися нижче межі визначення; б) містилися в концентрації до 0,5 МДР; в) містилися в концентрації від 0,5 до 1,0 МДР; г) містилися в концентрації понад 1,0 МДР (рис.1).
|
у 1,3 % проб рибопродуктів та 2 % хлібобулочних виробів вміст свинцю перевищував МДР. Отже, токсичний елемент свинець, як контамінант харчових продуктів, становить потенційну небезпеку для здоров'я населення ндустріального регіону.
Кадмій. Трансаліментарні гострі отруєння кадмієм відбуваються рідко. У порівнянні зі свинцем, питома вага не відповідаючих вимогам стандартів проб продовольчої сировини та харчових продуктів ндустріального регіону на вміст кадмію майже в 4 рази менша ніж свинцю ( 1,1 % ). Визначено, що 1,6 % зразків продовольчій сировини та харчових продуктів, містили кадмій від 0,5 до 1,0 МДР , 5,2 % – до 0,5 МДР. Перевищення вмісту кадмію виявлені лише в 0,3 % досліджених проб овочів (до 0,06 мг/кг), 1,3 % проб хлібобулочних виробів (до 0,5 мг/кг), 2,1 % проб жирів та продуктів їх переробки (до 0,43 мг/кг).
Миш’як. Дані про вміст миш'яку в харчовому раціоні дорослих людей варіюють, оскільки відбивають геохімічну ситуацію різних регіонів, особливості набору продуктів у раціоні і потенційн можливості їхнього забруднення. Дослідженнями встановлено, що відхилення від затверджених регламентів зафіксовані лише в м'ясі і м'ясопродуктах. У цілому ж по всіх групах продуктів індустріального регіону концентрації миш'яку практично не перевищують 0,5 МДР, крім одиничних проб молока і молокопродуктів, хліба хлібобулочних виробів, овочів.
Ртуть, відноситься до високотоксичних речовин. До ндустріальних джерел ртуті відносяться спалювання палива, електротехнічна целюлозна промисловість, виробництво електролітичного хлору, каустичної соди, виробництво і застосування ртутних фунгіцидів, промислові викиди ряду виробництв і ін. Продукти, як рослинного, так і тваринного походження ндустріального регіону, накопичували незначні концентрації ртуті, а в молоц молокопродуктах, жирах залишкові кількості цього ксенобіотика взагалі були нижчими за поріг визначення. Не перевищували 0,5 МДР ртуті проби борошняно-круп'яних виробів, риби і рибопродуктів, овочів. Не відповідало вимогам санітарних норм 2,2 % м'яса та м'ясопродуктів.
Мідь є біомікроелементом, який бере участь у тканинному диханні і кроветворенні. Мідь необхідна для нормального функціонування багатьох фізіологічних процесів остеогенезу, репродуктивно функції тощо. Найчастіше джерелами контамінації харчових продуктів і їжі міддю харчове устаткування, виготовлене з міді: варочні казани, трубопроводи, апаратура. Як показали проведені дослідження, 31,2 % проб продовольчій сировини та харчових продуктів індустріального регіону містили мідь в концентраціях до 0,5 МДР, а 9,9 % питомої ваги припадало на харчові продукти, де вміст мід коливався від 0,5 до 1 МДР. Слід відзначити, що 7,1 % досліджених проб містили мідь у концентрації вище встановлених регламентів. З усього переліку досліджених харчових продуктів та продовольчої сировини найбільші концентрац міді в індустріальному регіоні відзначені в хлібі і хлібобулочних виробах, молоці і молокопродуктах, жирах та продуктах їх переробки.
Цинк, як і мідь, біомікроелементом, входить до складу близько 80 ферментів. У продуктах харчування цинк переважно природного походження. Дослідження показали, що віндустріальному регіоні питома вага зразків, в яких вміст цинку був нижчим за поріг визначення складала 53 %, з вмістом до 0,5 МДР – 37 %, від 0,5 до 1,0 МДР 7,4 %. Питома вага проб харчових продуктів, які містили концентрацію цинку понад МДР склала 2,6 %. Серед досліджених проб харчових продуктів ндустріального регіону найбільші концентрації цинку накопичували жири (до 10,0 мг/кг, що перевищувало МДР практично у 2 рази), хлібобулочні вироби ( до 48,5 мг/кг – у 1,5 рази), овочі (до 13,1 мг/кг – у 1,5 рази).
На відміну від індустріального регіону в контрольному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах не виявлено залишкових концентрацій миш'яку. Свинець, кадмій, ртуть, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому вміст свинцю вище в індустріальному регіоні (р<0,01) в м’ясі та м’ясопродуктах , яйцях курячих, (р<0,05) в рибі та рибопродуктах, кадмію (р<0,01) в хлібобулочних виробах, міді (р<0,05) у жирових продуктах, (р<0,01) у м’ясопродуктах, рибопродуктах, хлібі та хлібобулочних виробах, овочах та фруктах, цинку (р<0,05) в рибопродуктах, та (р<0,01) в хлібобулочних виробах, жирових продуктах, овочах та фруктах (табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльні дані вмісту свинцю, кадмію та ртуті в харчових продуктах індустріального і контрольного регіонів (мг/кг)
Групи продуктів |
Індустріальний регіон (М1±m1) |
Контрольний регіон (М2±m2) |
||||
свинець | кадмій | ртуть | свинець | кадмій | ртуть | |
М’ясо и м’ясопродукти |
0,200 ±0,020 |
0,017 ±0,005 |
0,017 ±0,004 |
0,096 ±0,002** |
0,0150 ± 0,0015 |
0,0002 ±00001 |
Молоко та молокопродукти |
0,060 ± 0,010 |
0,017 ±0,004 |
Нижче за поріг визначення |
0,053 ±0,018 |
0,011 ±0,001 |
0,0001 ±0,00002 |
Риба та рибопродукти |
0,270 ±0,060 |
0,024 ± 0,007 |
0,021 ± 0,010 |
0,118 ±0,021* |
0,019 ± 0,003 |
0,0002 ±0,0001 |
Хліб та хлібобулочні вироби |
0,120 ± 0,010 |
0,075 ± 0,045 |
0,007 ± 0,002 |
0,170 ± 0,040 |
0,017 ±0,002** |
0,0002 ± 0,0001 |
Борошномельно-круп’яні вироби |
0,160 ± 0,040 |
Нижче за поріг визначення |
0,004 ± 0,001 |
0,159 ± 0,004 |
0,016 ± 0,002 |
0,0003 ±0,0001 |
Овочі |
0,100 ± 0,020 |
0,014 ± 0,005 |
0,001 ± 0,0001 |
0,195 ± 0,004* |
0,010 ± 0,001 |
0,0002 ± 0,0001 |
Фрукти |
0,080 ± 0,020 |
0,010 ± 0,003 |
0,019 ± 0,001 |
0,155 ±0,003 |
0,010 ± 0,001 |
0,0002 ±0,0001 |
Жири та продукти їх переробки | Нижче за поріг визначення |
0,430 ± 0,001 |
Нижче за поріг визначення |
0,043 ± 0,009 |
0,009 ±0,001 |
0,0002 ±0,0001 |
Примітка: *– р<0,05; ** – р<0,01
Донецька область належить до великого індустріального регіону, в якому досить розвинуте сільськогосподарче виробництво, тому питання контролю якост сільгоспродуктів залишаються актуальними в зв'язку з важкими наслідками порушення екологічного балансу. Результати досліджень показали (рис.2), що 38,9 % відібраних проб харчових продуктів та сільськогосподарської сировини Донецької області містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % проб продовольчої сировини та харчових продуктів містили пестициди в концентраціях, що перевищують МДР.%
Не відповідали регламентам 9,4 % досліджених проб м’ясопродуктів, за рахунок високого вмісту ГХЦГ (12,3 %) та карбофосу. У м’ясі та м’ясопродуктах також були виявлені залишкові кількості актеліку та реглону. Не відповідали вимогам стандартів по вмісту пестицидів 5,6 % досліджених проб молока та молокопродуктів, за рахунок вмісту ГХЦГ (6,7 %), гептахлору (14,2 %), хлорофосу (8,3 %), та 2,4Д (14,3 %). Основним забруднювачем риби та рибопродуктів є ГХЦГ та його ізомери, 30 % якої містили його залишкові кількості, а 25 % в концентраціях, що перевищує МДР. Не відповідали вимогам стандартів 2,3 % проб зернових та борошно-круп’яних виробів, за рахунок високої питомої ваги вмісту 2,4Д (7,7 %). Пріоритетними забруднювачами для цукру, 25 % якого не відповідало санітарним нормам, є ГХЦГ та фозалон. Насторожує той факт, що 49,4 % овочів містили залишкові кількості пестицидів, а 3,6 % з них перевищували допустим регламенти (децис, метафос, хлорофос, бордоська рідина, актелік,ріпкорд, арцерид). У індустріальному регіоні найбільша питома вага проб (8,1 %), як перевищують МДР, припадала на хлорорганічні пестициди. Серед фосфорорганічних пестицидів і синтетичних пиретроїдів, питома вага відхилень складала 1,7 % та 3,9 % відповідно. Мідьвмісні препарати (мідний купорос, бордоська рідина, хлор окис міді, цинеб), які застосовують при вирощуванні овочів та фруктів в якост фунгіцидів, визначалися практично в усіх досліджених пробах.
Провідне місце у визначеній питомій вазі продовольчої сировини та харчових продуктів з залишковою кількістю пестицидів та з перевищенням МДР належить хлорорганічним пестицидам, зокрема ГХЦГ та його ізомерів, залишков кількості якого містили 52,4 % продуктів, у тому числі 10 %, вище встановлених МДР нормативів, що підтверджується даними літератури[ Neumann H.G.,1996; Філонов В.П., Мурах В.І. і співавт., 2001].
Таким чином, у промисловому регіоні існує потенційна небезпека виникнення харчових отруєнь і екологічних уражень організму пестицидами. Найбільш посиленого санітарно-гігієнічного контролю потребують хлорорганічні пестициди, особливо ГХЦГ та його ізомери, що мають високу кумулятивну здатність.
|
Таблиця 3
Вміст нітратів в продуктах рослинного походження індустріального регіону (мг/кг)
Продукти | Досліджено проб |
Вміст нітратів мг/кг |
МДР мг/кг |
Кількість проб з перевищенням МДР | |||
(C min- C max) |
(M±m) | ||||||
абсолютне число | % | ||||||
Картопля |
147 | 10-1095 | 108,5±11,9 | 250 | 39 | 26,5 |
|
Капуста | 200 | 12-1222 | 37,4±3,23 | 900 | 27 | 13,5 |
|
Морква | 166 | 13-1133 | 81,7±5,6 | 250 | 24 | 14,5 |
|
Томати | 222 | 12-450 | 71±6,6 | 300 | 96 | 43,2 |
|
Огірки | 301 | 11-1550 | 180,6±32,4 | 400 | 104 | 34,6 |
|
Буряк | 162 | 30-3087 | 479±25,1 | 1400 | 14 | 8,6 |
|
Цибуля ріпчаста | 126 | 16-260 | 46,5±2,9 | 80 | 32 | 25,4 |
|
Цибуля перо | 82 | 26-1351 | 203,8±18,3 | 600 | 10 | 12,2 |
|
Щавель | 17 | 10-255 | 29±2,7 | 1200 | 0 | 0 |
|
Окріп | 22 | 18-541 | 168±33,5 | 1500 | 0 | 0 |
|
Кавуни | 30 | 12-319 | 91,9±3,9 | 60 | 7 | 23,3 |
|
Перець болгарський | 79 | 20-445 |
90,6± 4,5 |
200 | 6 | 7,6 |
|
Баклажани | 64 | 9-940 |
231,6± 25,4 |
400 | 23 | 35,9 |
|
Яблука | 12 | 3-87 | 48,7±3,3 | 60 | 2 | 16,7 |
|
Всього | 1630 | 384 | 23,6 |
|