Реферат: Екологічна етика журналу "The Ecologist" у контексті глобалізаційних процесів у соціальних комунікаціях
У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення дисертації.
1. Сучасна екологічна криза, що набула глобального виміру в другій половині ХХ ст., актуалізувала потребу в осмисленні причин і наслідків екологічних проблем та виробленні шляхів їх розв’язання. Журнал „The Ecologist” запропонував власну концепцію щодо сутності екологічної кризи та способів її подолання, охарактеризовану нами поняттям „екологічна етика”.
2. Аналіз наукових досліджень екологічної проблематики в засобах масової інформації показав, що вивчення актуалізується в 1970-ті рр. у зв’язку зі зростанням уваги преси до глобальних проблем. Основні напрямки досліджень зводяться до розробки теорії та сторії екологічних друкованих та електронних видань і практично не розглядають окремі екологічні ЗМІ, які виконують не лише інформативну, а й ідеологічну функцію, пропонуючи різні способи розв’язання глобальних проблем. Це засвідчу актуальність і необхідність дослідження часопису „The Ecologist”, зокрема пропонованої ним екологічної етики, що дає уявлення про світоглядні позиц журналістів стосовно сучасної та майбутньої екологічної ситуації на планеті.
3. Вивчення сторії становлення і розвитку журналу „The Ecologist” засвідчило, що часопис став одним із перших видань, які почали інформувати про глобальні проблеми практично від початку їх обговорення на міжнародному рівні. Головна увага в часопису приділялася висвітленню екологічних проблем у країнах „третього світу”, аналіз яких завжди супроводжувався критикою діяльності розвинутих країн транснаціональних корпорацій. Журнал орієнтувався на світову аудиторію, що підтверджується широкою географією його поширення.
4. Загальний аналіз екологічної етики „The Ecologist” показав, що вона орієнтує людство на соціально значиму діяльність, спрямовану на гармонізацію відносин з природним довкіллям. Її джерелами стали екофільні релігії (східні релігії, язичництво) та екологічні доробки попередніх років (Р. Карсон), які визначили радикальний напрямок видання. Екологічна етика часопису належить до екобіоцентричного типу, що характеризується двополюсністю, тобто поєднує в собі біоцентричні та екоцентричні напрямки, які синтезуються в ній, утворюючи стійку систему екофільних ідей.
Функціональна особливість екологічної етики часопису відзначається двоїстістю, що підтверджується, з одного боку, намаганням зруйнувати стереотипний (у концепц видання - антропоцентричний) погляд на соціоприродну взаємодію (деструктивна функція), а з іншого - сприяти екологізації мислення й розробити стратегію подальшого розвитку (творча функція). Формування концептуальних засад екологічної етики журналу відбувається у два етапи - деструктивний і творчий, кожен з яких включає до свого тематичного поля різні сфери суспільного життя (політичну, економічну, наукову, культурну, релігійну).
5. Дослідження деструктивного етапу екологічної етики журналу засвідчило: домінантним чинником, що визначив характер сучасної глобальної кризи, у концепції видання постає християнство, яке уявляється антропоцентричною, екофобною й антиекологічною релігією. З релігією в часопису тісно пов’язується наукове коріння екологічних проблем, що проявляється в окремих порівняннях світоглядних засад сучасної науки та християнства (наука, подібно до християнства, тлумачиться як „релігія Заходу”; християнство виступає джерелом антропоцентричної установки на підкорення природи, що активно засвоюється науковцями, тощо). Широко провадяться ідеї технофобії та антиросту, „подолання техніки”, утверджується необхідність припинення науково-технічного прогресу, що розглядається як джерело не лише суто екологічних проблем, а й деструктивних змін масової свідомості (спричинених використанням ядерної та хімічної зброї, несанкціонованими медичними дослідженнями тощо). У контексті глобальних проблем значна увага звертається на негативні особливості науки - дегуманізацію суспільства (комерціалізацію тіла, генетичної інформації тощо), секуляризацію природи (перетворення її на об’єкт для лабораторних експериментів: ксенотрансплантація, генна інженерія) та слабкість наукових знань (неможливість подолати „хвороби ндустріалізації”).
Політичне джерело екологічної кризи в журналі пов’язується з діяльністю розвинутих західноєвропейських країн та США. Осередком сучасних проблем вважається мегаполіс, який у мініатюрі повторює процеси, що відбуваються на глобальному рівні, - поступове витіснення природного світу і заміна його техногенним, розмежування населення на заможний осередок і збіднілі прошарки населення тощо.
Економічні витоки екологічних проблем пов’язуються в часопису з індустріалізацією та світовою торгівлею, що характеризується як „ера розвитку й неоколоніалізму”, головними суб’єктами якої постають транснаціональні корпорації. Дієвим психологічним прийомом виступає аргумент ризику технологічних інновацій (деструктивн наслідки спорудження й експлуатації великих промислових об’єктів), який супроводжується образами руйнування світу, а отже, актуалізує апокаліптичн аспекти екологічної кризи.
Культурний аспект глобальної кризи вбачається в нівелюванні цінностей і традицій окремих народів, подальший розвиток яких прогнозується в трьох напрямках: поступового включення окремих культур до „глобальної монокультури”, виникнення опозиційних до глобальної монокультури” рухів за збереження традицій та цінностей окремого народу, трансформації окремих культур відповідно до умов ХХІ ст.
6. Розгляд творчого етапу екологічної етики журналу „The Ecologist” показав, що еколого-етичн засади, запропоновані журналістами часопису, претендують на роль єдиних нтегральних положень, без урахування локального контексту (особливостей території, традицій її мешканців і т.п.), що, однак, свідчить не про нехтування журналом культурних, релігійних або інших характеристик окремих народів, а насамперед про намагання сформувати сталий корпус універсальних еколого-етичних положень, прийнятних в усьому світі та здатних сприяти формуванню екологічно свідомості людства.
Домінантним напрямком екологічної етики, ідеї якого провадяться на сторінках часопису, постає глибинна екологія, яка, всупереч її засновникам А. Наесу та Д. Сешнсу, уявляється не як платформа суспільної діяльності, а насамперед як чітко сформульований світогляд, засади якого матимуть нормативний характер. Основоположними принципами, запозиченими журналом з „Платформи глибинної екології”, виступають принципи екологічного егалітаризму (будь-яка жива істота має внутрішню цінність, не залежну від її корисності для людства) й обмеженого втручання в природне середовище.
На противагу домінуючій (редукціоністській) пропонується нова наукова парадигма, що базується не на аналітичному, а на системному підході до вивчення природних явищ, і характеризується поняттям „холістична екологія” (наука, що вивчає природу як ієрархію цілісностей). Підґрунтям нової наукової парадигми виступають Загальна теорія систем, синергетика та кібернетика, головною спільною ознакою яких виступає дослідження цілісних природних систем різного порядку (видів, популяцій, біоценозів тощо).
Взірцем для створення нового суспільного устрою як передумови подолання екологічної кризи стає традиційне суспільство, що існує в межах невеликої території, функціону за рахунок власних природних ресурсів, а отже, являє собою приклад суспільства сталого розвитку. Незважаючи на переваги традиційного суспільства, з точки зору екологічної етики, його характеристика, представлена в журналі, позбавлена об’єктивності. Це проявляється насамперед у помітній ідеалізації устрою такого суспільства й відсутності критичного сприйняття окремих сторін його життєдіяльності.
Часопис „The Ecologist” характеризується орієнталістською спрямованістю, яка проявляється в тому, що релігійним підґрунтям еколого-етичних засад видання стають східн екофільні релігії. Провідними рисами східних релігій, які привертають увагу журналу, стають космо- й етикоцентризм, домінантні ідеї про мінімальне втручання в природу й моральну відповідальність людини за її руйнування. Ключовим поняттям екологічної етики журналу, запозиченим зі східних релігій, ста поняття „шлях”, що, поряд з традиційним для релігійних систем визначенням як диного універсального закону, якого має дотримуватися людство, набуває й нших, більш конкретизованих, значень (поведінкова стратегія, спрямована на підтримання порядку на планеті; перехід до стійкого розвитку через максимальне втручання в економічні процеси тощо).
Альтернативою глобальній економіці уявляється екологічна економіка й економічна локалізація, необхідність якої мотивується природоохоронними (радикальне обмеження світово торгівлі зменшуватиме рівень забруднення довкілля) та здоров’язберігаючими (безпека продовольчої продукції) чинниками. Пропонована журналом модель екологічної економіки є практичним утіленням теоретичних засад екологічно етики і передбачає орієнтацію на руйнування антиекологічних промислових галузей (ядерної, автомобільної, хімічної) і використання екологічно чистих мало - або безвідходних технологій (виробництво вітрових станцій, велосипедна індустрія і т.п.).
Екологічні рухи розглядаються часописом як рушійна сила процесу переходу до нового суспільного устрою, що має на меті, з одного боку, захист природного середовища від екологічно небезпечних економічних проектів, а з іншого - формування загальносвітової опозиції науково-технічному прогресу на користь екологічних пріоритетів. На підставі аналізу діяльності існуючих екологічних рухів журналом пропонується власна модель екологічної політики, основними рисами якої стають заперечення ідеології індустріалізму, дотримання принципу біосферного егалітаризму й ідей глибинної екології, опора на історичний досвід антиіндустріальних рухів (лудизму).
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Бондаренко Т.О. Ідеологічна концепція журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Вісн. Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. - 2003. - № 583. - Вип.37. - С.135–137.
2. Бондаренко Т.О. „Проект виживання”: альтернативний світ в умовах глобалізації / Т.О. Бондаренко // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И. Вернадского. Серия: Филология. - 2005. - Т.18 (57). - № 3. - С.11–15.
3. Бондаренко Т.О. Журнал The Ecologist” у контексті сучасної екологічної кризи / Т.О. Бондаренко // Вісн. Дніпропетровського університету. - 2006. - № 1. - С.77–81.
4. Бондаренко Т.О. Специфіка деструктивної функції екологічної етики журналу The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. - 2006. - Т. 19 (58). - 5. - С.232–237.
5. Бондаренко Т.О. Екологічна журналістика як об’єкт наукових досліджень / Т.О. Бондаренко // Діалог. Медіа-студії: зб. наук. пр. / за заг. ред. О.В. Александрова. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип.5. - С.70–81.
6. Бондаренко Т.О. Джерела й типологія екологічної етики журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Вісн. Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. - 2007. - № 765. - Вип.50. - С. 196–199.
7. Бондаренко Т.О. Системний підхід: нова наукова парадигма журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 101. - С.162–165.
АНОТАЦІЇ
Бондаренко Т.О. Екологічна етика журналу „The Ecologist” у контексті глобалізаційних процесів у соціальних комунікаціях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2008.
Дисертація присвячена вивченню екологічної етики альтернативного екологічного журналу „The Ecologist”, що видається в Лондоні з 1970 року. Визначено роль екологічно етики часопису як особливого світогляду, що орієнтує людство на соціально значиму діяльність, спрямовану на гармонізацію відносин з довкіллям шляхом радикальної трансформації усталеного погляду на природу.
Розглянуто роль соціальної комунікації, зокрема мас-медіа, у формуванні екологічної свідомості. Подано загальну характеристику журналу „The Ecologist” як складової соціально-комунікаційно системи. Проаналізовано фундамент, джерела, функції, етапи екологічної етики часопису, а також її концептуальні засади, запропоновані як основа екологічного світогляду.
Ключові слова: екологічна етика, довкілля, журнал „The Ecologist”, екоцентризм, біоцентризм, екологічний світогляд, соціальна комунікація.
Бондаренко Т.А. Экологическая этика журнала „The Ecologist” в контексте глобализационных процессов в социальных коммуникациях. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.01 - теория и история социальных коммуникаций. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2008.
Диссертация посвящена изучению экологической этики альтернативного экологического журнала „The Ecologist”, который выходит в Лондоне с 1970 года. Определена роль экологической этики издания как особенного мировоззрения, ориентирующего человечество на социально значимую деятельность, направленную на гармонизацию взаимоотношения с природой путем радикальной трансформации устоявшегося взгляда на окружающую среду.
Рассмотрена роль социальной коммуникации, в частности масс-медиа, в формировании экологического сознания. Отмечено, что исследователи социально-коммуникативных процессов сосредотачивают внимание на теории и истории экологической журналистики и не обращаются к изучению отдельных изданий, предлагающие пути решения экологических проблем. Представлена общая характеристика журнала „The Ecologist” (история, проблематика основных материалов, направления деятельности журналистов издания), который не являлся объектом изучения в отечественных и зарубежных работах по социальным коммуникациям. Проанализированы источники, функции, этапы экологической этики издания, а также ее концептуальные идеи, предложенные в журнале как основа экологического мировоззрения.
Исследование показало, что экологическая этика „The Ecologist” концентрирует в себе биоцентрические и экоцентрические идеи, что позволяет отнести ее к синтетическому (экобиоцентрическому) направлению. Отмечено, что в основе экологической этики журнала лежат экофильные религии. Функциональная двойственность экологической этики обусловлена, с одной стороны, ее стремлением разрушить стереотипный взгляд на социоприродное взаимодействие, а с другой - способствовать построению альтернативной модели общественного устройства с учетом экологического императива. В соответствии с этим выделено два этапа формирования экологической этики журнала - деструктивный и творческий.
В работе отмечено, что концептуальные положения экологической этики журнала „The Ecologist” необходимо изучать в контексте различных сфер общественной жизни (политической, экономической, культурной и т.д.), прямо или опосредовано влияющих на состояние окружающей среды. Проблемно-тематический анализ статей журнала позволил выделить основные причины глобального экологического кризиса, в частности христианство (как антропоцентрическую религию), научно-технический прогресс, экономическую деятельность западноевропейских стран и США. Основой экологического мировоззрения в „The Ecologist” провозглашается глубинная экология, системный подход к изучению природных явлений, восточные религии, экологическая экономика. Предложенная журналистами издания экологическая этика мыслится как универсальная концепция, которая должна быть принята на международном уровне и стать общемировой идеологией.
Ключевые слова: экологическая этика, окружающая среда, журнал „The Ecologist”, экоцентризм, биоцентризм, экологическое мировоззрение, социальная коммуникация.
Bondarenko T. A. Environmental ethics of “The Ecologist” magazine in context of globalizing processes in social communications. - Manuscript.
The dissertation is presented to obtain the Candidate degree in social communications by specialty 27.00.01 - theory and history of social communications. - Kharkiv state academy of culture. - Kharkiv, 2008.
The thesis is dedicated to studying the environmental ethics of „The Ecologist” magazine published in London from 1970. The author determines the role of the magazine’s environmental ethics as a special world-view that orients humanity on social important activity directed on harmonization interrelation with nature by radical transformation of stable view on the environment.
The dissertation considers the role of social communication, mass media in particular, in forming of ecological conscious. It presents general characteristic of „The Ecologist” magazine that wasn’t the research object in native and foreign science of social communications. The author analyzed foundation, sources, functions, stages of the magazine’s environmental ethics and its conceptual ideas as a basis of ecological world-view.
The research demonstrates that the magazine’s environmental ethics concentrate biocentric and ecocentric ideas that betoken its synthetic characters. The environmental ethics proposed by “The Ecologist” journalists is considered as universal conception that must be accepted on international level and become global ideology.
Key words: environmental ethics, environment, “The Ecologist” magazine, ecocentrism, biocentrism, environmental view, social communication.
