Реферат: Адвокат у кримінальному процесі
Виходячи з конституційного положення про свободу кожного у обранні захисника своїх прав, останній може бути запрошений підозрюваним, обвинувачуваним та підсудним, так само як і його законними представниками, родичами чи іншими особами за дорученням чи на прохання підозрюваного, обвинувачуваного чи підсудного[9]. У зв’язку з цим, особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов’язані забезпечити право вільного обрання захисника. Якщо, однак, з’явлення для участі у справі захисника, обраного підозрюваним, неможлива на протязі двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - на протязі сімдесяти двох годин, особа, що провадить дізнання, слідчий суд чи суддя відповідно повинні роз’яснити вказаним особам їх право запросити іншого захисника и реально забезпечити їм таку можливість. Якщо підозрюваний, обвинувачуваний та підсудний не оберуть собі іншого захисника, орган, у провадженні якого знаходиться справа, зобов’язаний призначити йому захисника, про що виносить відповідне рішення; зобов’язання забезпечити участь захисника в такому випадку покладається на керівника адвокатського об’єднання за містом розслідування справи чи розгляду у суді (ч.3 ст.47 КПК). Аналогічно вирішується питання про призначення захисника і в тих випадках, коли підозрюваний, обвинувачуваний чи підсудний взагалі не обрали захисника. Оплата праці захисника як у випадку його участі у справі по призначенню, так і у випадку, коли підозрюваному, обвинувачуваному чи підсудному через малозабезпеченість юридична допомога надається безкоштовно, проводиться за рахунок держави.
Закон допускає заміну одного захисника ншим, але тільки після клопотання чи за згодою підозрюваного, обвинувачуваного чи підсудного (ч.3 ст.47 КПК).
Підозрюваний, обвинувачений та підсудний можуть у будь який момент провадження по справі відмовитися від захисника. така відмова має бути тільки добровільною. Вона можлива тільки за умови, ініціатива відмови йде від вказаних часників процесу і що є реальна можливість участ захисника у справі (ч.1 ст.46 КПК). Неможливо, щоб особа що провадить дізнання чи слідчий рекомендували підозрюваному чи обвинуваченому, а суд – підсудному відмовитися від захисника. про відмову від захисника особа, що проводить дізнання, чи слідчий складають протокол, а суд виносить ухвалу, суддя – постанову. Відмова від захисника не може бути перешкодою для продовження участі у справ прокурора чи громадського обвинувача, а також захисників інших підозрюваних, обвинувачуваних чи підсудних (ч.1 ст.46 КПК).
Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що при розгляді заяви підозрюваного, обвинувачуваного чи підсудного про відмову від участі у справі захисника особа, що проводить дізнання, слідчий чи суд зобов’язані з’ясувати відмовляється він від захисника та буде самостійно виконувати свій захист чи бажає замінити цього захисника іншим. У останньому випадку слід надати йому можливість замінити захисника.
Надаючи можливість підозрюваному, обвинувачуваному та підсудному відмовитися від участі захисника у справі, закон разом з тим, встановлює ряд випадків, коли відмова цих осіб від захисника не може бути прийнята, а саме:
1) по справах осіб у віці до 18 років, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину;
2) по справах про злочини осіб, що внаслідок фізичних чи психічних недоліків (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист;
3) по справах осіб, що не володіють мовою на якій ведеться судочинство;
4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин передбачає смертну кару;
5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру(ч.3 ст.46 КПК).
Відповідно не може бути прийнято відмову від захисника з боку неповнолітнього[10] при розслідуванні та розгляді про нього справи у порядку, передбаченому ст.ст.73 та 447 КПК.
Після передачі справи до суду захисник отримує можливість надати клопотання про визнання немаючими юридичної сили доказів, що отримані з порушенням закону та, залежно від значення, що їм надавалось на стадії попереднього слідства клопотати про зупинення справи, перекваліфікації звинувачення на менш тяжке, виключенні з обвинувачення деяких пунктів звинувачення, про відміну запобіжного заходу.
Закон передбачає участь захисника в справі за згодою та за призначенням.
Захисник за згодою запрошується підозрюваним, обвинуваченим і підсудним, його законними представниками, родичами або іншими особами за його дорученням або на їх прохання (ч.1 ст.47 КПК). Це відповідає прийнятим на 8 конгресі ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 у Нью-Йорку “Основними положеннями про адвокатів”, як передбачають, що будь-яка людина вправі звернутися за допомогою для підтвердження своїх прав захисту на всіх стаїх кримінальної процедури (п.1) що обов’язком урядів є забезпечення можливості кожному бути нформованим, компетентними владами про його право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні чи поміщенні в тюрмі або обвинуваченні в кримінальному злочині (п.5). Конституція України проголошує, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав[11].
Захисник за призначенням (при чому лише з числа адвокатів) залучається до участі в справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатські об’єднання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошується підозрюваним, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохання підозрюваного, обвинуваченого і підсудного участьзахисника в справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом і в іншихвипадках (наприклад, коли обвинувачений перебуває під вартою, не знає будь-кого в данній місцевості, є малозабезпеченим тощо). “Основн положення про роль адвокатів” передбачають, що особа, яка не має адвоката у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забезпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у не немає необхідних коштів (п.6). Конституція України також встановлює, що кожен має правову допомогу, а у випадках передбаченихзаконом ця допомога надається безоплатно[12].
В разі участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридично допомоги через його малозабезпеченість оплата праці здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабміном України.
Слідчий орган, суддя і суд не вправ відмовити в допуску захисника за угодою під тим приводом, що в справі бере участь захисник за призначенням. У цьому разі останній замінюється захисником за угодою, якщо підозрюваний, обвинувачений чи підсудний мати певного захисника, то заміна його іншим без їх згоди, відсутності данних про неможливість участі обраного захисника в справі протягом тривалого строку порушенням права на захист, бо заміна одного захисника іншим можлива лише за клопотанням або за згодою підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного. В тих випадках, коли явка для участі в справі захисника, якого обрав підозрюваний, неможлива протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, протягом 72 годин, особа, яка продить дізнання, слідчий, суд або суддя пропонують їм запросити іншого захисника або забезпечують самі. Обов’язок забезпечити участь захисника в такому випадку покладається на керівника адвокатського об'єднання за місцем провадження справи (ч.3 ст.47 КПК).
ІІ. Адвокат – представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
2.1. Права та обов’язки адвоката як представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство чітко обговорює права та обов’язки адвоката.
Адвокат не має права відмовлятися при проведенні дізнання, попереднього слідства та у судовому засіданні від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного та повинен здійснювати свої функції у відповідності зі своїм процесуальним призначенням.
Адвокат є самостійним учасником кримінального процесу, хоч його самостійність має свої межі, що виходять з специфіки його процесуальних відносин з підзахисним. У своїй діяльності він не завжди залежить від вимог та бажань останнього, не завжди повинен розділяти й ту позицію, що її займає підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний. Він вільний у виборі засобів захисту. Головне – щоб ці засоби були законними та цілком відповідали характеру тієї функції, що її захисник повинен виконувати. Тому, виконуючи захист, він повинен керуватися законом, виходи з чітко встановлених фактів та захищати тільки законні інтереси підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, задовольняти тільки ті його вимоги, що не суперечать закону.
На відміну від органів, що ведуть процес, - органів дізнання, слідчого, прокурора та суду – закон не поширює на захисника вимог ст.22 КПК про з’ясування всіх обставин справи, в тому числі що викривають обвинуваченого (підозрюваного, підсудного) та обтяжуючих його відповідальність. Через характер процесуальної функції, що він виконує, діяльність захисника має певною мірою однобічний характер, бо він має захищати й тільки захищати свого підзахисного. Все, що не відповідає такій діяльност не відповідає закону. Однак у межах цієї діяльності він повинен повно, всебічно та об’єктивно розглядати все, що сприяє підзахисному, виправдовує його чи пом’якшує відповідальність. З цим пов’язана й вимога закону про те, що одна та сама особа не може бути захисником двох чи декількох підозрюваних, обвинувачуваних чи підсудних, якщо інтереси одного з них не відповідають нтересам захисту іншого (ч.2 ст.47 КПК).
Охороняючи процесуальну самостійність захисника, закон не дозволяє внесення подання органу дізнання, слідчого, прокурора, а також особистої постанови судді чи ухвали суду стосовно правово позиції захисника по справі (ч.11 ст.48 КПК).
Крім вказаних вище, на захисника покладаються обов’язки:
своєчасно з’являтися для участі у виконанні слідчих чи процесуальних дій у яких його участь є обов’язковою (ч.5 ст.48 КПК);
не розголошувати без дозволу слідчого чи прокурора дані попереднього розслідування (ст.121 КПК);
не розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням своїх процесуальних обов’язків; він не може бути допрошений як свідок про обставини, що він взнав, виконуючи обов’язки захисника (п.1 ст.69 КПК).
Розголошення захисником відомостей. Повідомлених йому підзахисним, його родичами або іншими особами може завдати шкоди інтересам цих осіб, а також державним і громадським інтересам, підрива моральні та психологічні підвалини захисту – довірчі стосунки між захисником підзахисним, іншими особами, які бажають їм допомогти.
Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Її предметом є питання, з якими громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть даних ним консультацій, порад роз’яснень та нші відомості, одержані адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків. Адвокату забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (ст.9 Закону про адвокатуру).
За порушення свого професійного обов’язку адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
З моменту допущення до участі у справ захисник відповідно до ст.48 КПК має широкі процесуальні права:
до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з зустріч (“віч-на-віч”), а після першого допиту – без обмеження їх кількості та довго тривалості;
мати зустріч з засудженим та особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру;
бути при допитах підозрюваного та обвинуваченого, а також при вчиненні інших слідчих дій, що проводяться за участю чи за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого чи його захисника;
за згодою особи, що проводить дізнання чи слідчого брати участь і у інших слідчих діях;
застосовувати науково-технічні засоби при вчиненні тих слідчих дій, у яких приймає участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи – за згодою особи, що проводить дізнання, слідчого, а в суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - за згодою судді чи суду;
знайомитись з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу чи пред’явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства – з усіма матеріалами справи та виписувати з цих матеріалів необхідні відомості;
брати участь у судовому розгляді справи;
надавати докази та заявляти клопотання та відводи.
Постраждалий та адвокат як його представник мають право:
надавати докази;
заявляти клопотання;
знайомитись з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства;
брати участь у судовому розгляді;
заявляти відводи;
- подавати скарги на дії особи, що проводить дізнання, слідчого, судді чи суду, а також на вирок чи рішення суду та постанову судді[13].
Захисник не вправі:
сам здійснювати ніяких слідчих дій по збиранню та перевірці доказів, оскільки за чинним КПК це є винятковою компетенцією слідчих органів, прокурора, судді і суду. Але, беручи участь у справі адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази.
подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;
збирати відомості про факти. Що можуть бути використані як докази у справі, зокрема одержувати документи або їх коп від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян – за їх згодою;
ознайомлюватись на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.
2.2. Розгляд та вирішення зауважень адвоката на протокол судового засідання.
Про кожне судове засідання і про кожну окрему судову дію, проведену поза цим засіданням, складається протокол, який важливим процесуальним документом. В протоколі зазначаються суть і зміст процесуальних дій, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, як беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час розгляду справи чи поза засіданням. Протокол судового засідання є основним процесуальним документом, на підставі якого суд касаційної, наглядової інстанції перевіряють, чи законний склад суду, що розглядав справу, додержавння законодавства при розгляді справи, чи не порушив суд права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі тощо.
Адвокат, який брав участь в судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складання протоколу має право ознайомитися з ним і додати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту.
Розглянувши зауваження, суд вносить вмотивовану ухвалу, а суддя – постанову, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.
Зауваження на протокол і ухвала суду чи постанова судді у всіх випадках приєднується до справи [14].
Висновок
Адвокат – професійний спеціаліст-юрист, покликаний своєю діяльністю в відповідності з Конституцією і законами України:
а) сприяти захисту прав і свобод, представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу;
б) діяти в складі адвокатури України, яка у відповідності з Законом України “Про адвокатуру” (09.12.1992 р.) добровільним професійною спілкою, діючою на підставі верховенства закону , незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності;
в) давати, у межах своєї компетенції, консультац та роз’яснення, довідки по законодавству, складати заяви, скарги та інш документи правового характеру, сприяти правовими способом а здійсненню підприємницької діяльності;
г) володіти глибокими знаннями не тільки в межах юриспруденції, бути тонким психологом, мати хорошу мову, неухильно дотримуватись адвокатської етики та професійного призначення – захищати не злочин, а людину.
При підготовці цієї курсової роботи автор керувався декількома принципами:
максимально наблизити себе до теми, або можливо, моєї майбутньої діяльності;
максимально докладно викласти матеріал, який стосується всіх аспектів діяльності адвоката та взагалі юриста;
відкрити перш за все горизонти, перспективи цієї галузі права.
На мою думку, адвокат обов’язково повинен стояти на захисті прав та свобод людини, які їй надала держава, Конституція, закони та інші нормативно-правові акти. Адвокат повинен у нашому, досить нездоровому суспільстві, захищати людину від різного роду посягань на честь та гідність, у тісній сполуці із законом.
Список литературы
Конституція України (від 26.06.96)
Кримінальний кодекс України.
Закон України “Про атестаційну комісію”.
Кримінально-процесуальний Кодекс України.
Цивільно-процесуальний Кодекс України.
Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. – К. – Юрінком інтер. – 1997.
С.В. Бородина ”Процесуальные акты предварительного расследования». – М. – «Юридическая литература». – 1978.
О.В Ефіменко, К.В. Манжул “Основи галузевого законодавства”. – Кіровоград. – 1998.
«Нравственные основы защиты». – М.1978 «Этика» №5
«Слово адвокату». -- М. «Юридическая литература» 1968г.
Борщевский М.Ю. «Бизнес – адвокат в США, Германии» - М. 1995 г.
Ермакова С.В. «Практические советы юристам.» Симфирополь. 1997 г.
Гальченко В. «Беседы юриста» - К. 1976
[1] Ч.2 ст.63
[2] П.6 ч.3 ст.129
[3] Ч.1 ст. 43 1 КПК.
[4] П. 4 ч.3 ст.129 КУ.
[5] Ст. 21КПК.
[6] Частина друга статті 59 Конституції України.
[7] Частина перша статті 36 Конституц України
[8] Ч.1 ст.44 КПК.
[9] Ч.1 ст.47 КПК.
[10] У віці від 11 до 14 років.
[11] Ч.1 ст.59
[12] Ч.1. ст.59.
[13] Ч.3 ст.49 КПК
[14] Ст.88 КПК
