Отчет по практике: Мікропроцесорна техніка
При роботі з ВДТ основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Ще в перші роки експлуатації комп'ютерів з відео терміналами з’явились масові скарги на порушення зору, під яким розуміють здатність сприймати величину, форму та колір предметів, їх взаємне розміщення та відстань між ними.
Наукова група Національної ради наукових досліджень США сформувала термін "астенопія", який визначається "як будь-які суб'єктивні зоров симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності". Симптоми астенопії були класифіковані на "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очних яблук, ломоти у надбрівній частині та ін.) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи та ін.).
17-ти 19-ти дюймові дисплеї є джерелом небезпеки, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже мал символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при робот сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.
Слід зазначити, що в окремих публікаціях вказується на те, що користувач комп'ютерів, які носять окуляри більш схильні до розладів функції зору. Це пояснюється тим, що для нормальної роботи користувача за дисплеєм комп'ютера, як правило, необхідні інші окуляри ніж ті, які вони використовують для читання. Останні мають фокусну відстань 30 см, а при роботі за дисплеєм комп'ютера фокусна відстань окулярів повинна бути більшою.
23.В чому проявляється розлад нервової системи при роботі з ПК.
Виробнича діяльність операторів ВДТ має свої особливості, під впливом яких можуть формуватись розлади здоров'я. До найважливіших факторів, характерних для роботи операторів ВДТ, що впливають на погіршення стану їх ЦНС належать:
− нформаційне перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу;
− тривожне очікування інформації, особливо тієї, що викликаєнеобхідність прийняти рішення;
− велике зорове та нервово-емоційне напруження;
− гіподинамія;
− монотонія;
− висока відповідальність за кінцевий результат;
− тривала ізоляція у спілкуванні, зумовлена індивідуальним характером праці за ВДТ.
Під впливом цих факторів виникають зміни у співвідношенні процесів збудження та гальмування в корі головного мозку. При цьому функціональна активність ЦНС знижується, а порушення рівноваги основних нервових процесів все більше спрямовано в бік гальмування. В організмі розвивається втома, яка згідно з ДСТУ 3038-85 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" визначається як сукупність тимчасових змін у фізіологічному, психічному стані людини, як з'являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.
В операторів ВДТ більш вираженою є психічна втома, яка виявляється наступними ознаками:
− зниженням здатності концентрувати увагу;
− зниженням сприйняття інформації;
− сповільненням мислення, яке окрім-того, певною мірою втрачаєгнучкість та широту;
− зниженням. Здатності до запам'ятовування, важче також згадувативже відомі речі;
− змінами в емоційному стані (виникають депресії або роздратування,втрата емоційно рівноваги);
− сповільненням сенсомоторних функцій, в результаті чого час реакції оператора збільшується, а рухи стають неточними.
24.Симптоми, слідства методи зниження перенапруження скелетно-м’язової системи. Комп’ютерне захворення RSI.
Діяльність користувачів комп'ютерів характеризується тривалою багатогодинною (8 год. більше) працею в одноманітному напруженому сидячому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише на кисті рук. Такий характер роботи може призвести до появи низки хворобливих симптомів, що об'єднані загальною назвою — синдром довготривалих статичних навантажень.
Робоче положення "сидячи" забезпечується статичною працею значної кількост м'язів, що дуже втомлює. При такому положенні тіла м'язи ніг. плечей, шиї та рук довгий час перебувають у скороченому стані. Оскільки м'язи не розслабляються, в них погіршується кровообіг. Поживні речовини, що переносяться за допомогою крові, надходять до м'язів недостатньо швидко, зате в м'язових тканинах нагромаджуються продукти розпаду (наприклад, молочна кислота). В результат таких явищ можуть виникнути
больов відчуття.
На сьогодні опубліковано багато праць стосовно хвороб кистей рук, серед користувачів комп'ютерів, які тривалий час працювали за клавіатурою.
До найбільш частих симптомів, що характерні для таких захворювань належить:
− больов відчуття різної сили у суглобах та м'язах кистей рук;
− оніміння та повільна рухливість пальців;
− судоми м'язів кисті;
− поява ниючого болю в ділянці зап'ястка.
В США — країні з найбільшою кількістю комп'ютерів на одного жителя швидкими темпами розвивається "комп'ютерне" захворювання, яке отримало назву Repetitive Strain Injury (хронічне розтягнення м'язів травматичного характеру), скорочено — RSI. За даними Національного інституту охорони праці і профілактики професійних захворювань (NIOSH) нині RSI належить до професійних захворювань, що найбільш часто зустрічаються в США.
В Європі також з кожним роком зростає кількість користувачів комп'ютерів, як потерпають від RSI-захворювання. Так, при обстеженні працівників редакц лондонської газети "Financial Times" виявилось, що більше третини редакторів, які працюють за-комп'ютером страждають симптомами RSI.
25.Як впливає робота з ПК на репродуктивну функцію користувача.
Нин питання вивчення впливу роботи за комп'ютером на жінок в період вагітност приділяється особлива увага.
У 1980 році в Канаді вперше було проведено дослідження, яке показало, що праця вагітних жінок за комп'ютером майже вдвічі збільшує" кількість спонтанних абортів.
Проведен в різних країнах дослідження у своїй більшості підтвердили висновки канадських лікарів. Зокрема дослідження проведені в США та Швеції серед жінок, які під час вагітності працювали більше 20 годин на тиждень за комп'ютером показали, що у них число спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних родів майже в два рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали за комп'ютером під час вагітності. В деяких роботах наводяться статистичні дан про те, що робота за комп'ютером порушує нормальний перебіг вагітності, підвищує імовірність спонтанного аборту, може бути причиною появи на світ дітей, з вродженими вадами, із них найбільш суттєвими бувають дефекти розвитку головного мозку.
У багатьох публікаціях висловлюється думка про те, що найбільш імовірною причиною порушення репродуктивної функції у жінок, які працюють за ВДТ є електромагнітн поля, що генеруються комп'ютером. Численні дослідження, проведені на тваринах підтвердили, що електромагнітні поля відповідної інтенсивності здатні змінювати переривати клітинний розвиток. На підставі цих та низки інших досліджень група науковців вважає доведеним, що праця за комп'ютером є шкідливою для вагітних жінок, особливо в перші три місяці.
Висловлюється також припущення про існування зв'язку між стресовими ситуаціями та спонтанним абортом. Хоча у прихильників цієї думки немає єдиної точки зору, щодо основного стрес-фактора і механізму його дії.
Підсумовуючи огляд публікацій логічно допустити, що причиною порушень репродуктивної функц не лише електромагнітне випромінювання, а весь комплекс діючих факторів, включаючи тривале перебування у незмінній позі, напруження скелетно-м'язово системи і стрес.
Варто зазначити, що Міністерство охорони праці Німеччини, не чекаючи остаточних висновків досліджень, рекомендує переводити вагітних жінок на роботи, які не пов'язані з використанням комп'ютерів.
26.Вимоги до розміщення обладнання на комп’ютеризованих робочих місцях.
Робоче місце — це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процес трудової діяльності.
Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Проведені дослідження -показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність прац зростає на 15—25%.
Організація робочого місця передбачає:
− правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;
− вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробничихмеблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;
− раціональну компоновку обладнання на робочих місцях;
− урахування характеру та особливостей трудової діяльності. ДНАОП 0.00-1.31 -99 регламенту вимоги до організації робочого місця користувача ВДТ. Найкраще розмістити робочі місця з ВДТ рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.
Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.
Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ або ПК, повинна складати не менше 6 м2, а об'єм — не менше 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:
− робоч місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стінзі світловими прорізами;
− відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути неменшою за 1,2 м;
− відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраноміншого не повинна бути меншою 2,5 м;
− прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м. Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями ВДТ та відстані між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном ншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними комп'ютерами в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.
При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ВДТ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5—2 м.
Якщо використання відеотермінала та персонального комп'ютера є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає встановленим вимогам, окремі робочі місця колективного користування з ВДТ та ПК.
27.Перша допомога при уражен електричним струмом.
Перша медична допомога — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоров'я потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги — її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.
Послідовність надання першої допомоги:
− усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;
− визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;
− виконати необхідні заходи з рятування потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);
− підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;
− викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпшого до найближчого лікувального закладу.
Рятування потерпілих від впливу електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості та правильності надання йому допомоги. Зволікання може зумовити загибель потерпшого. При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або непотрібність заходів з оживлення та винести заключення про його смерть має право лише лікар.
28.Методи зняття психофізіологічного напруження.
Психофізіологічне розвантаження працівників, що виконують роботи із застосуванням ВДТ повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.
Під час проведення психофізіологічного розвантаження рекомендується включати деякі елементи методу аутогенного тренування. Цей метод заснований на свідомому застосуванн комплексу взаємозв'язаних заходів психічного саморегулювання і нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням; головна увага при цьому приділяється набуванню та закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).
В сеансі, що рекомендується, виділяються 3 періоди, які відповідають фазам відновлювального процесу.
1-й період — відволікання працівників від виробничого середовища. Він відповіда фазі залишкового збудження. В цей період звучить повільна мелодійна музика, спів пташок. Неабияке значення має кольорове оформлення та інтер'єр кімнати психофізіологічного розвантаження. Прийнявши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.
2-й період — заспокійливий — відповідає фазі відновлювального гальмування. Для цього періоду пропонується перегляд слайдів із зображенням квітучого лугу, березового гаю, гладкої поверхні ставка і т. п. Через навушники транслюється спокійна музика, на її фоні промовляються заспокійливі формули аутогенного тренування:
− "я повністю розслаблений, спокійний" (3 рази);
− "мо дихання рівне, спокійне" (3 рази);
− "мо тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, чоло холодне, голова легка" (3 рази).
Формули промовляються спокійно, неголосно, повільно, інтонація голосу спокійна. Як функціональне освітлення застосовується зелене світло. Яскравість світла ма поступово знижуватися протягом періоду, а в кінці його світло вимикається зовсім на 1—2 хв. Екран також гаснег"
3-й період — активізація — відповідає фазі підвищеного збудження. Застосовуються заходи збуджуючого характеру: червоне світло змінної яскравості, бадьора музика, мобілізуючі формули аутогенного тренування:
− (глибокий вдих, довгий глибокий видих) "я бадьорий, свіжий, веселий, в мене гарний настрій" (3 рази);
− (глибокий вдих, довгий глибокий видих) "я сповнений енергії, я готовий діяти" (3 рази).
На початку цього періоду світло вимкнене, потім на екрані з'являється червона пляма, розміри і яскравість якої поступово збільшуються. В кінці періоду звучить бадьора музика.
Так сеанси можуть складатися з двох періодів. У цих випадках музичний супровід проводиться за єдиною програмою через індивідуальні навушники. Сеанс триває 10 хв. і складається з двох рівних частин, розділених невеликою паузою: повне розслаблення на початку і активізація працездатності під кінець сеансу.
У ряді випадків психофізіологічного розвантаження на фоні музичних програм звучать окремі фрази навіювання відпочинку, доброго самопочуття і на заключному етапі — бадьорості.
Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників знижується почуття стомленості, відзначається бадьорість, добрий настрій. Загальний стан значно поліпшується.
29.Комплекс вправ для очей.
Вихідне положення (в. п.): сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд прямо. Виконувати вгірави без напруження.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
