Отчет по практике: Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві

Предмет та об”єкт маркетингових досліджень. Предмет маркетингових досліджень – існуюча маркетингова проблема щодо обставин внутрішнього чи зовнішнього походження, наявних резервів, критеріїв успіху чи невдач, часових обмежень, рівні можливого ризику тощо. Об’єкт маркетингових досліджень – суб’єкт системи підприємство – ринок – економіка або якась їх конкретна характеристика.

Основні завдання маркетингових досліджень. Основні задачі: 1) аналіз кон’юнктури ринку підприємства; 2) дослідження поведінки споживачів, конкурентів та інших суб’єктів ринку; 3) оцінка результатів діяльності фірми; 4) визначення конкурентних позицій продукції та підприємства в цілому; 5) орієнтація виробника на випуск продукц орієнтованої на потреби ринку; 6) дослідження та розробка рекомендацій щодо комунікаційних та розподільчих маркетингвих політик підприємства; 7) проблемн дослідження збуту; 8) розробка розгорнутої програми маркетингу.

Основні принципи маркетингових досліджень. Основні принципи: 1) системність – періодичність, послідовність, логічність; 2) комплексність – врахування та аналіз всіх чинників; 3) цілеспрямованість – орієнтація на вирішення конкретних проблем; 4) об’єктивність; 5) економічність – перевищення вигоди від вдосконалення діяльності підприємства в результаті рішень над витратами пов’язаними з дослідженнями; 6) відповідність принципам добросовісної конкуренції; 7) довіра зі сторони споживачів.

Види маркетингових досліджень, їх переваги та недоліки. 1) кабінетні дослідження: інформація – офіційні друкован видання, маркетингові документи підприємства (вторинна інформація); методи – ЕА в поєднанні з елементами економетрії та математичної статистики; переваги швидкість збору, відносно дешеві та постійні; недоліки – інформація може бути застарілою, неповною; 2) польові дослідження: інформація – первинна, отримана через опитування, спостереження, експерименти; методи – ЕА; переваги – цільова нформація, конкретність; недоліки – вартість; 3) метод пробних продажів (пілотні дослідження): використов при недостатній інф-ції або неможливост збору або узагальнення, поєднує конкретні маркетингові дії та дослідження за методом проб і помилок, існує великий ризик збитків; 4) ділові контакти ярмарки, виставки, дні відкритих дверей, дружні зустрічі; 5) панельн дослідження – регулярне спілкування з однією й тією ж групою споживачів.[14. ст..99-105]

На СТОВ НВФ „Насіння-сервіс найбільшу увагу приділяють кабінетним дослідженням. На мою думку, цей метод потрібно об’єднати з панельними дослідженнями для отримання більш повно достовірної інформації.

4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТОВ НВФ „НАСІННЯ-СЕРВІС”

СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” є виробником оскільки товари підприємство виробляє самостійно, а не закуповує для подальшого перепродажу

На сучасному етапі розвитку економічної системи, що характеризується високою нестабільністю та рухливістю політичних, ринкових, технологічних та інших процесів, для підприємств різних типів і сфер діяльності загострюються проблеми забезпечення та підтримки конкурентоспроможності. Комплексний характер та складна природа конкурентоспроможност підприємства обумовлюють широкий спектр напрямків теоретичних і прикладних досліджень, спрямованих на виявлення джерел конкурентоспроможності, способів підвищення та методів оцінки досягнутого рівня. Кожний із зазначених напрямків утворює методологічно самостійне проблемне поле та вимагає окремих досліджень

Перед тим, як перейти до подальшого висвітлення методик оцінки ефективност маркетингової діяльності, уточнимо, що являє собою ефективність. В економіц ефективність можна визначити як, результативність виробництва, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці [5] Застосовуючи дане визначення до маркетингу, можна дати наступне визначення: ефективност маркетингової діяльності – це співвідношення між результатами, отриманими від маркетингової діяльності (компаній, акцій, поточної маркетингової діяльності), та інвестиціями в цю діяльність.[11. ст. 19-25]

Перший підхід, що базується на експертній оцінці виконання на підприємстві таких функцій, як сегментування ринку й вибір цільових сегментів, позиціонування товару, розробка ефективних товарних асортиментів, виведення на ринок нових товарів, здійснення гнучкої цінової політики, вибір ефективних каналів збуту й організація збутової діяльності, здійснення ефективно комунікаційної діяльності. Оцінити виконання цих функцій маркетингу й функцій керування маркетингом можна тільки за допомогою експертної оцінки, яку здійснюють фахівці служби маркетингу підприємства.

Другий підхід добре викладений в працях В.П.Савчука, який стверджує, що в сучасних умовах в якості універсального показника ефективност діяльності компанії повинна виступати вартість бізнесу, як результуючий вимірник багатства власника. Дослідник вважає, що саме цей критерій повинен лежати в основі при оцінці, як маркетингової стратегії компанії в цілому, так і окремих маркетингових програм. Вплив маркетингових програм є двоїстим: з одного боку, маркетингові програми покликані підвищити поточний прибуток компанії, а з ншого вони сприяють зміцненню іміджу фірми й, отже, створюють певний нтегральний ефект, що триває протягом декількох років.

В рамках даної методології критерії ефективності маркетингових програм (і, отже, значення доданої вартості бізнесу) залежить від чотирьох фінансових факторів: а) обсягів очікуваних грошових потоків; б) періоду їхньої генерації; в) стабільності; г) сполучених з ними ризиків.

Третій підхід щодо оцінки ефективності маркетингу, що базується на аналізі показника рентабельност маркетингових інвестицій (РМІ), було докладно описано Дж. Ленсколдом. Процес вибору й визначення пріоритетності маркетингових інвестицій істотно відрізняється від аналогічного процесу для капітальних вкладень, що вимага ншого підходу до аналізу рентабельності й дозволяє більш творчо використовувати показник рентабельності інвестицій. Припущення, які впливають на значення РМІ, регулярно корегуються зі зміною конкурентного середовища, потреб клієнтів видатків на маркетинговий канал. Тому процедури виміру РМІ є гнучкими й динамічними, фокусуються на кожному конкретному рішенні про додатков нвестиції.

За твердженням Дж. Ленсколда у випадку, коли мова йде про виміри в маркетингу, лише показник рентабельності інвестицій здатний представити повну картину як прибутків, так і інвестицій. Показник рентабельності маркетингових інвестицій розраховується за такою формулою:

де: NPV чиста поточна вартість, тобто дисконтована різниця між доходом, отриманим внаслідок маркетингового заходу, і витратами, понесеними при його реалізації.

Наведений огляд методичних підходів до оцінки ефективності маркетингової діяльност свідчить про те, що більшість з них не відрізняється всеосяжним охопленням джерел маркетингової продуктивності, але є безліч способів оцінки кожного з них. Тому вважаємо за доцільне складати ланцюжок маркетингової продуктивност від стратегії до її втілення, до короткострокових реальних і довгострокових потенційних результатів, які є ключем до ефективної оцінки (рис. 1).

Рис. 1. Ланцюжок маркетингової продуктивності

Задача майбутніх досліджень – зв’язати ці методи один з одним, протестувати, провести порівняльний аналіз, та поліпшувати в міру розвитку нових способів комунікац й обробки даних.[15.ст.48-56]

ВИСНОВКИ

Формування ринкової економіки зумовило необхідність переорієнтації виробництва та реалізації товарів на задоволення потреб і запитів споживачів. Нова система господарювання в Україн викликала великий інтерес з боку українських підприємців та економістів до маркетингової концепції управління на рівні підприємства, бізнес-структури, господаоюючого суб’єкта. Закордонний досвід переконує в тому, що маркетингова концепція сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства та вдосконаленню системи внутрішнього управління.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Насіння-сервіс” розміщена смт. Нововоронцовка, Херсонській області. Воно було засноване 2004 року жовтня місяця. Підприємство створено для виробництва продукції, з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку від господарської діяльності

Управлінську структуру СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” формують загальні збори засновників, директор, головний бухгалтер, завідувач відділу збуту. Функції, пов’язані з маркетинговою діяльністю виконує відділ збуту продукції. Його обов’язки: побудова та вдосконалення структури управління маркетингом, добір фахівців з маркетингу, створення належних умов для ефективної роботи персоналу, забезпечення ефективної взаємодії маркетингово служби з іншими службами фірми.

Для СТОВ НВФ „Насіння-сервіс основними цілями маркетингового дослідження є вивчення поведінки конкуруючих фірм, їх тактика стосовно цінових і нецінових методів конкуренції. Не менш важливою ціллю є аналіз обсягів збуту продукції та їх динаміка.

Підвищення економічно ефективності суспільного виробництва є стержневою проблемою аграрного сектору України. Для покращення становища господарства потрібні слідуючі дії:

1.         підвищити продуктивність праці робітників матеріальним заохоченням та підвищенням кваліфікації;

2.         ефективно використовувати виробничі ресурси;

3.         підвищити фондовіддачу ефективним використанням засобів виробництва;

4.         поліпшити якість продукції і якість всієї роботи;

5.         підвищити урожайність сільськогосподарських культур за рахунок обґрунтованих сівозмін, якісного посівного матеріалу, проведенням вчасних агротехнічних заходів;

6.         підвищити виробництво продукції тваринництва за рахунок покращення кормової бази та умов утримання;

7.         зменшити розораність земель за рахунок збільшення сінокосів, що в свою чергу вплине на зменшення затрат на купівлю кормів ;

Загальна земельна площа господарства майже не змінилася за 3 наведених роки і у 2007 році склала 3438 га, тобто в порівнянні з 2005р загальна земельна площа збільшилася на 0,61%. Структура земельних угідь теж залишалась незмінною в цей період, бо вона змінювалася по мірі збільшення загальної земельної площі, збільшилась лише частка сільськогосподарських угідь на одного працівника на 23,13% за рахунок зменшення кількості працівників. Зростання виробництва молока і приросту живої маси тварин було незначним і склало відповідно 3% і 7%. Важливим показником є виробництво валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь. Цей показник щороку збільшувався і в 2007 році склав 13396,80, збільшення склало 15% порівняно з 2005 роком.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про підприємництво від 10.03.92 р.

2. Закон України ”Про підприємства в Україні” від 19.03. 91 р.

3. Закон України ”Про споживчу кооперацію” від 12.04. 92 р.

4. Закон України ”Про рекламу” від 11.07.03 р.

5. Правила продажу непродовольчих товарів, затверджені МЗЕЗторгу України від 27.05.96 №294 із змінами, внесеними згідно з наказом МЗЕЗторгу №402 від 07.07.98 та наказом Мінекономіки, європ. нтеграції №126 від 26.04.2002

6. Азарян О. М. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посібник для вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: НМЦВО М-ва освіти і науки України; НВФ «Студцентр», 2001.

7. Ансофф Й. Стратегическое управление. — М.: Зкономика, 1998.

8. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. — К.: КНЕУ, 1998.

9. Войчак А.В. Маркетингов дослідження: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. 119с.

10. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 712 с.

11. Герасименко В. В. Ценовая политика фирмы. — М.: Финстатинформ, 1995.

12. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.:КНЕУ, 2002. – 360 с.

13. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. — К.: КНЕУ, 2001.-240 с.

14. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства. — К: КНЕУ, 2001.

15. Котлер Ф. Маркетинг — менеджмент /Пер. с англ. под ред. Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуневского. — СПб.: Питер, 2000.

16. Ламбен Ж.Ж. Стратегічний маркетинг. — СПб.: Наука, 1996.

17. Лук'янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій. К.: КНЕУ, 1998.

Додаток А

Основні показники виробничо діяльності СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2008 у % до 2006
1.Рівень інтенсифікації: Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. :  - основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення	40,85	45,55	65,70	95,25	135,02	330,53
- амортизація основних   фондів	2,04	3,83	9,55	14,17	19,61	961,27
- виробничих витрат	76,97	87,08	93,28	141,01	134,47	174,70
- урожайність основних сільськогосподарських культур, ц/га:  пшениця	34,20	27,63	20,41	28,08	37,02	108,24
ячмінь	20,23	24,10	8,7	30,39	23,13	114,34
соняшник	12,26	11,26	11,10	13,50	13,50	110,11
Продуктивність сільськогосподарських тварин: удій на 1 корову, кг	4259,09	3287,85	2764,33	2994,20	5004,00	117,49
2. Економічна ефективність інтенсифікації: Отримано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн : валової продукції	76,31	86,31	85,28	141,69	136,30	178,61
товарної продукції	79,67	95,15	100,83	94,82	135,61	170,21
прибутку	14,99	15,33	47,91	34,86	91,24	608,67
Отримано валової продукції, грн., на:          -одного середньорічного робітника	23,56	36,96	36,32	82,73	74,61	316,69
-1 люд.-год,	11,84	13,16	13,39	25,53	24,04	203,04
Рівень рентабельності, %	19,47	27,53	51,36	24,67	67,86	+45,39в.п.
Норма прибутку, %	19,60	16,74	39,49	20,05	36,24	+16,64в.п.