Быстрый поиск

Курсовая работа: Зношення, амортизація та відновлення основних фондів підприємства

Коефіцієнт повноти асортименту , розраховується за формулою:

(7.1)

де - фактична кількість різновидів товарів па момент перевірки;

- кількість різновидів товарів, передбачена нормативним асортиментним переліком.

Коефіцієнт повноти асортименту є показником не дуже точним, оскільки залежить від багатьох випадкових чинників: наприклад, від затримки у відвантаженні продукції, порушення графіка завезень товарів і т.ін.). Тому рекомендується застосовувати більш точний показник коефіцієнт умовної стійкості асортименту Кст.

Коефіцієнт умовної стійкості асортименту Кст розраховується за формулою:

(7.2)

Таблиця 7.1 - Дані перевірок

Варіфнт	Асортимент товарів	Д роб., дні	Перевірки
Варіфнт	Асортимент товарів	Д роб., дні
20	А,В,Д,Е,Ж,К	28	3	3	6	2

Підставивши значення з таблиці 7.1, отримаємо:

Одним з шляхів забезпечення повноти асортименту є наявність в магазині відповідних запасів товарів. З одного боку, чим більші запаси товарів, тим на більш тривалий час буде забезпечена повнота асортименту. Але, з другого боку, чим більші запаси, тим більшими будуть витрати на утримання, оренду приміщень, більшими будуть втрати товарів через псування, закінчення терміну використання тощо.

Тому визначимо оптимальний запас товарів. Відомо, що в магазині здійснюється торгівля певним асортиментом товарів. Різновиди товарів, а також інш характеристики наведено в таблиці 7.1

Таблиця 7.1 Різновиди товарів і характеристик

Товар	Ктз	Нзал., дні	Qпл., шт	Зс.м., шт	Qс.м., шт
А	0,56	15	1200	410	1000
В	0,13	4	4000	500	4100
Д	0,12	3	5000	300	4800
Е	0,18	5	6000	500	5500
Ж	0,4	9	600	300	700
К	0,14	4	4100	550	4000

Для кожного різновиду товару розрахуємо величину запасу на початок місяцю використовуючи такі методів:

1. Через використання коефіцієнта товарного запасу Ктз.

Коефіцієнт товарного запасу Ктз розраховується за формулою:

(7.3)

де Зп - запас товару даного різновиду на початок місяця (або на останній день місяця), натуральних одиниць;

Q с.м. - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду за місяць, натуральних одиниць.

Тод запас товару даного різновиду на початок місяця Зп можна розрахувати за формулою:

Зп=КтзQпл, (7.4)

де Ктз - коефіцієнт товарного запасу;

Qпл - плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за мп. яш,. пат. одиниць.

Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.3, отримаємо:

Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.4, отримаємо:

2. Через використання норми запасу товару даного різновиду Нзал.. Норма запасу визначає число днів торгівлі, на які вистачить запасу товару даного різновиду, являє собою інтервал часу між суміжними поставками товару [6].

Знаючи норму запасу Нзал., розрахуємо запас товару даного різновиду на початок місяця Зп:

(7.5)

е Н зал. - норма запасу товару даного різновиду, днів;

Д роб. - число днів роботи магазину за місяць.

Підставимо значення у формулу 7.5:

3. Через врахування коливань рівня запасу відносно коливання обсягу реалізації. В цьому випадку запас товару даного різновиду на початок місяця 3п розраховують за формулою:

(7.6)

де Зс.м. - середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць;

Qc.м. - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду, натуральних одиниць.

Підставимо значення у формулу 7.6:

4. Через врахування базового (мінімального) товарного запасу. В цьому випадку запас товару 3П на початок місяця розраховується за формулою:

Зп=Qпл + (Зс.м. - Qс.м) (7.7)

де Qпл - плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць;

Зс.м. - середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць; Qc.м - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду нат. одиниць. Даний метод розрахунку товарних запасів застосовується для магазинів, де оборотність товарних запасів становить не більше 6-ти разів на рік.

Підставимо значення у формулу 7.7:

Зробимо висновки:

Так як Кст = 0,58, то наявність товару на полицях магазину відповідає розробленому асортиментному переліку. Порівнявши отримані результати бачимо, що доцільніше використовувати метод з використання норми запасу товару даного різновиду Нзал., так як товарний запас за ним є оптимальним, при якому в магазині не буде зафіксовано випадків відсутності товарів, що запитуються споживачами.

8. АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємництво, а особливо мале, пов'язане з ризиком. Щоб зменшити ризик підприємницько діяльності, потрібно постійно визначати фінансовий стан підприємства та прораховувати його в майбутньому.

Одним з методів визначення фінансового стану підприємства є розрахунок так званої точки беззбитковості.

Постійн витрати - це так витрати, які майже не залежать (або дуже мало залежать) від обсягів виробництва. До них належать: втрати на придбання обладнання; оплата ліцензій; заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу; орендна плата за приміщення; управлінські витрати; витрати на опалення та освітлення приміщень, на збут продукції, на рекламу тощо.

Змінн витрати - це витрати на сировину та матеріали, що витрачаються на виробництво продукції; заробітна плата виробничих робітників та нарахування на цю заробітну плату; транспорті витрати, витрати на силову електроенергію тощо [6].

Точка беззбитковості - це такий рівень (обсяг) виробництва (або обсяг реалізації), при якому в діяльності підприємства відсутній як прибуток, так і збитки, тобто, дохід від реалізації продукції повністю покривають витрати па її виробництво. Точку беззбитковості Хбез, можна розрахувати за формулою;

, (8.1)

де ПВ - постійні витрати на виробництво продукції, грн.;

В виручка (або дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт. Ці витрати ще носять назву „неповна собівартість".

Дан підприємства зведено до таблиці 8.1

Таблиця 8.1 – Дані підприємства

Варіант	ПВ, грн..	В, грн..	ЗВ, грн.	N, шт.
14	95000	430	305	1900	12	20	15	21

Керуючись даними таблиці 8.1, розрахуємо точку беззбитковості, яка складе:

(8.1)

Це означає, що при виробництві та реалізації 760 виробів підприємство повністю покриє свої витрати, і тільки при реалізації 761-го виробу почне отримувати прибуток.

Точку беззбитковості можна визначити графічно (рисунок 8.1)

Формулу (8.1) можна записати в іншому вигляді. Так, відомо, що змінні витрати на виробництво продукції (за визначенням) завжди залежать від обсягу виробництва та реалізації продукції. Тому можна записати таке співвідношення:

ЗВ N = а• В• N, (8.2)

де ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт.;

N - кількість виготовленої продукції, грн./шт.;

ЗВ N - змінні витрати на виробництво всієї продукції, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності;

Дал провівши перетворення, отримаємо:

, (8.3)

де ОРкр - критичний обсяг реалізації продукції, який показує, на яку суму підприємство повинно реалізувати продукцію, щоб покрити свої витрати та досягти точки беззбитковості, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності.

Спочатку визначимо коефіцієнт пропорційності:

Дал розрахуємо критичний обсяг реалізації продукції:

Це означає, що, реалізувавши продукції на 327586,2 грн., підприємство досягне точки беззбитковості.

Так, зміна положення точки беззбитковості Хбсз при змін постійних витрат розраховується за формулою:

(8.4)

де ± ПВ - зміна постійних витрат виготовлення продукції, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності;

В - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

Розрахуємо величину зміни постійних витрат на виготовлення та реалізацію продукції:

(8.5)

Дал розрахуємо зміну положення точки беззбитковості:

Це означає, що для того, щоб досягти точки беззбитковості, підприємство повинно збільшити обсяг виробництва та реалізації продукції на 91 шт. і довести його до (760 + 91) = 851 шт.

Критичний обсяг реалізації продукції в цьому випадку складе:

ОРкр= 430851 = 365930 (грн.)