Курсовая работа: Застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі
Рис. 1. Модель педагогічної технолог реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі, де МПЗ- міжпредметнї зв'язки; ПТ - педагогічна технологія
1. Дотримання певних вимог щодо встановлення взаємозв'язків у процесі вивчення хімічних і технологічних дисциплін у ВНЗ І—II рівнів акредитації є необхідною умовою, яка забезпечує визначення характеру міжпредметного матеріалу, чітке планування міжпредметних зв'язків тощо. Отож, у навчальному процесі слід враховувати такі вимоги:
- взаємозв'язки дисциплін повинні здійснюватися і використовуватися на всіх етапах навчального процесу систематично (під час вивчення нової навчальної інформації, виконання лабораторних та практичних робіт, завдань самостійної роботи, контролю знань, умінь і навичок тощо);
- під час реалізац міжпредметних зв'язків дисципліни мають зберігати свою відносну самостійність, відповідний науковий рівень, логічну структуру предмета, послідовність вивчення навчального матеріалу;
- зв'язки різних предметів повинні забезпечувати всебічне вивчення й інтенсивний обмін навчальною нформацією, формування на основі вищого рівня узагальненості єдиної науково картини світу та фахових знань, умінь і навичок студентів;
- навчальна інформація, засвоєна під час вивчення інших дисциплін, не повинна дублюватися, а ма використовуватися з метою мотивації навчальної діяльності студентів, актуалізації опорних знань, умінь і навичок, обґрунтування, з'ясування сутност явищ, моделювання процесів тощо;
- під час використання навчальної інформації з інших дисциплін необхідно дотримуватись єдності у визначеннях наукових понять, трактуванні законів, теорій і положень, застосовувати аналогічну систему позначень різних величин та одиниць вимірювання тощо.
2. Реалізація принципу професійної спрямованості змісту хімічних дисциплін є наступною важливою умовою комплексного підходу до впровадження у навчальний процес педагогічно технології реалізації міжпредметних зв'язків. Проблема професійно спрямованості досліджувалася багатьма дидактами. Так, М. Пак зазначає, що різн автори обґрунтовують або професійну спрямованість міжпредметних зв'язків, або реалізацію професійної спрямованості як один з основних принципів професійно дидактики шляхом здійснення міжпредметних зв'язків [3]. Професійну спрямованість розглядають також як форму специфічного міжпредметного зв'язку та як засіб формування соціальної і психологічної спрямованості на професійну діяльність [2].
На нашу думку, принцип професійної спрямованості під час вивчення хімічних дисциплін у вищих закладах освіти повинен органічно пронизувати весь навчальний процес. Реалізація цього важливого принципу має забезпечуватися належним рівнем професіоналізації за умови збереження відповідного рівня фундаменталізації хімічних дисциплін на основі реалізації різнорівневих міжпредметних зв'язків з предметами спеціалізації. Відповідний рівень фундаменталізації досягається завдяки тому, що основи хімічних наук на рівні провідних ідей розглядаються в необхідному обсязі, не порушуючи змістової цілісності і структурно-логічної схеми дисципліни.
Отож, вивчення окремих хімічних дисциплін ґрунтується на конкретному навчальному матеріалі, який належить до спеціальної підготовки, і спрямоване на формування фахових знань, умінь і навичок студентів адекватно профілю ВНЗ, що забезпечує належний рівень професіоналізації. Під час вивчення технологічних дисциплін унаслідок реалізації міжциклових міжпредметних зв'язків з хімічними дисциплінами формуються і вдосконалюються фахові знання, вміння та навички студентів.
Так, наприклад, під час вивчення теми "Білки" (органічна хімія) з'ясовується поняття про білки, їхню класифікацію, функції, хімічну будову, властивості, синтез. У процесі вивчення теми "Біохімія білків" (біохімія) ці поняття значно поглиблюються, зокрема, вивчається обмін білків в організмі людини, їхн біохімічне значення, зміни в технологічних процесах та під час зберігання харчової сировини і готових продуктів харчування тощо.
Відбираючи навчальну нформацію для вивчення цих тем, ми виходимо з того, що вона має відповідати не тільки основам конкретної хімічної науки, а й є професійно значущою для технологів харчових виробництв. Тому під час викладу тем важливо зупинитися на таких процесах: дегідратація й гідратація білків, їх гідроліз, висолювання, денатурація, деструкція, меланоідиноутворення та ін. Пояснюючи ці перетворення, викладач повинен не тільки з'ясувати їхню сутність, механізм, а й вказати: де коли вони мають місце, яку роль відіграють у технологічних процесах, формуванн смакових властивостей їжі, визначенні якості харчової сировини та готово продукції харчових виробництв тощо. Вивчена у такий спосіб навчальна нформація, набуває професійного змісту і носить міжпредметний характер, оскільки здобуті знання, вміння і навички студентів стануть базовими під час вивчення хімічного складу продуктів харчування ("Товарознавство харчових продуктів"), процесів травлення ("Технічна мікробіологія"), змін білків у технологічних процесах ("Технологія приготування їжі") тощо.
3. Формування системи міжпредметних знань, умінь і навичок, що виступає наступною важливою умовою впровадження запропонованої нами педагогічної технології, має, на наш погляд, циклічний спіралеподібний характер. Так, у кожному циклі, що являє собою сукупність дисциплін, які вивчаються студентами на відповідних курсах, можна виділити низку періодично повторюваних етапів (Табл. 1).
Таблиця 1 Етапи формування міжпредметних знань, умінь і навичок студентів у вивченні хімічних технологічних дисциплін в коледжі
| Етапи | Характеристика етапів |
| Підготовчий | Формування первинних уявлень |
| Перенесення, конкретизація первинних уявлень | Актуалізація, відтворення, використання тих понять і висновків, які були засвоєні на підготовчому етап у попередніх дисциплінах |
| Розкриття, засвоєння, узагальнення, закріплення провідних ідей теми | Послідовний розгляд основних питань теми в тих чи інших дисциплінах, під час вивчення яких формуються відповідн міжпредметні знання, вміння та навички |
| Осмислення міжпредметних знань, умінь і навичок | Аналіз, конкретизація, узагальнення здобутих міжпредметних знань, умінь і навичок з різних дисциплін |
| Застосування міжпредметних знань, умінь, навичок | Використання навчальної інформац на основі ретроспекції, аналізу, екстраполяції здобутих міжпредметних знань, умінь і навичок з різних дисциплін у процесі вивчення наступного навчального предмету, складання заліків, семестрових та державних іспитів, виконання вправ та завдань практичних, лабораторних, курсових і бакалаврських робіт, дипломних проектів тощо |
Процес поетапного формування міжпредметних знань, умінь і навичок студентів під час вивчення хімічних технологічних дисциплін можна представити схематично у вигляді моделі (рис. 2). Така графічна модель являє собою циклічну структуру, в якій кожен виток спірал (цикл) означає відповідний курс у підготовці фахівця, а окремий елемент відповідає певній навчальній дисципліні, у процесі вивчення якої формуються міжпредметні знання, вміння й навички. Так, наприклад, на першому курс формуються первинні уявлення про поняття "жири", їхню загальну формулу, номенклатуру, властивості, знаходження у природі (тема "Жири" в курсі хімії) та роль жирів у живих організмах (тема "Хімічна організація клітини" у курсі біології"). Цей етап можна вважати підготовчим у вивченні формованого поняття.
СЗОШ — середня загальноосвітня школа; І, II, III, IV — курси навчання; Зх - хімія (загальна); Б - біологія; Ох - органічна хімія; Бх - біохімія; Мф мікробіологія і фізіологія; Т — товарознавство харчових продуктів; ТПЇ - технологія приготування їжі; К - кухня народів світу; СТ - основи стандартизації та контроль якості продукції; Нп - навчальна практика; Тп - технологічна практика; Пп - переддипломна практика; Д - державні іспити; МС - молодший спеціаліст з фаху "Технологія харчування" (нормативний термін навчання — 3,5 р.).
Рис. 2. Модель поетапного формування міжпредметних знань, умінь і навичок студентів (на прикладі вивчення поняття про жири в курсах хімічних та технологічних дисциплін)
На другому курсі (органічна хімія) під час вивчення теми "Жири. Жироподібні сполуки" вже відбувається перенесення, конкретизація і узагальнення первинних уявлень про поняття жири та розкриття, засвоєння і узагальнення провідних ідей теми (більш рунтовно з'ясовуються властивості, фізико-хімічні константи жирів, процеси псування жирів; вивчаються жироподібні сполуки та речовини, супутні жирам тощо). Підкреслимо, що всі питання теми розглядаються на основі реалізації супутніх (з курсом мікробіології та фізіології, в якому вивчаються процеси засвоєння жирів під час травлення) та перспективних міжпредметних зв'язків (з курсами біохімії та технологічних дисциплін). Проте, на цьому етапі формуються також первинні уявлення про зміни жирів під час зберігання та в технологічних процесах під час обробки продуктів харчування (гідроліз жирів, їх втрати, процеси омилення, емульгування, окислення і псування жирів та жиромістких продуктів тощо). Отож, цей етап можна вважати одночасно й підготовчим щодо наступних дисциплін, з якими встановлюються перспективні міжпредметні зв'язки.
У міру засвоєння навчально нформації з хімічних і технологічних дисциплін на наступних курсах відбувається поступовий розвиток, розширення, узагальнення та поглиблення знань, унаслідок чого формується система міжпредметних знань, умінь, навичок, необхідних для повного оволодіння фаховими знаннями, вміннями й навичками.
4. Визначення шляхів, добір методів і прийомів їх здійснення є важливою умовою впровадження педагогічно технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальний процес ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації. На думку А. І. Єрьомкіна, під шляхами реалізації міжпредмепиіих зв'язків слід розуміти способи та засоби, з допомогою яких викладач створю умови для реалізації взаємопов'язаного, міжпредметного навчання та організову розумову діяльність студентів [1]. Шляхи реалізації міжпредметних зв'язків можна зобразити схемою (рис. 3). Запропонована схема характеризує шляхи реалізації міжпредметних зв'язків, їхнє функціональне призначення та способи їх впровадження під час вивчення хімічних і технологічних дисциплін. Конкретизуємо х, використовуючи для прикладу таку навчальну проблему: запишіть рівняння відповідної реакції та запропонуйте метод аналізу для визначення кислотного числа жиру, яке визначають за кількістю мг Калій гідроксиду, що взаємодіє з жиром масою 1 г. Під час розв'язання цієї навчальної проблеми поєднуються різн шляхи реалізації міжпредметних зв'язків, серед яких можна виділити: інформаційно-рецептивний (актуалізація навчального матеріалу про властивості жирів з курсу органічно хімії"); репродуктивний (повторення, відтворення і використання навчальних знань про кислотно-основний метод титриметричного аналізу з курсу аналітично хімії); проблемний (розв'язання навчальної між-предметної проблеми); дослідницький (експериментальне визначення кислотного числа жиру ґрунтується на знаннях, уміннях і навичках з аналітичної та органічної хімій, перенесення розумових дій з використанням алгоритмічно-обчислювальних умінь - з аналітичної хімії та математики).
Отже, процес розробки застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі ВНЗ X—II рівнів акредитац забезпечує дотримання низки зазначених вище умов.
Рис. 3. Схема шляхів реалізації міжпредметних зв'язків
Висновок
В ході своєї роботи ми проаналізували теоретико-методологічн методичні основи проблеми педагогічних технологій у безперервному утворенні: сучасні вимоги до системи утворення і професійної діяльності вчителя, сутність педагогічних технологій, особливості їхнього впровадження в освітньому процесі, а також проблеми розробки і впровадження педагогічних технологій у контекст гуманістичної парадигми утворення.
Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. Маючи на увазі технічні засоби, говорять про апаратуру, за допомогою якої демонструються матеріали, спеціально розроблені для неї.
Процес розробки застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі ВНЗ X—II рівнів акредитац забезпечує дотримання низки певних умов.
Під час розв'язання цієї навчальної проблеми поєднуються різні шляхи реалізації міжпредметних зв'язків, серед яких можна виділити: інформаційно рецептивний; репродуктивний; проблемний; дослідницький.
Список використано літератури
1. Гончаренко С. У. Методика як наука. - Хмельницький: Вид-во ХГПК, 2000. — 30 с.
2. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискусии (Анализ зарубежного опыта). - Рига: НПЦ "Експеримент", 1998. - 180 с.
3. Лихачев Б. Т. Сущность, критерии и функции научной педагогики // Педагогіка. - 1997. - № 6. - С. 21-26.
4. Масюкова Н. А., Бабкина Т. А. Возможно ли воспроизведение образцов педагогической деятельности? // Педагогика. - 2000. - № 5. - С. 23-27.
5. Монахов В. М. Аксиоматический подход к проектированию педагогических технологий //Педагогіка. - 1997. -№ 6. - С. 26-31.
6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Под ред. Е. С . Полат. - М, 2000. - 272 с.
7. Паламарчук В. Ф. Як виростити нтелектуала. - Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2000. - 152 с
8. Педагогічн технології у неперервній професійній освіті: Монографія / С. О. Сисоєва, А. М. Алексюк. П. М. Воловик та ін.; За ред. С. О. Сисоєвої. -К.:ВІПОЛ, 2001.-502 с.
9. Підласий І., Підласий А. Педагогічн нновації//Рідна школа-1998.-№ 12.-С. 3-17.
10. Равен Д. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы: Пер. с англ. - М.: Когито-Центр, 1999. - 144 с.
11. Сікорський П. І. Теорія і методика диференційованого навчання. - Львів: СПОЛОМ, 2000.-421 с.
