Курсовая работа: Виробництво товарної риби

12) реалізація товарної риби можливість цілорічного промислу і вилов товарної риби з підвищеною масою сприяє її реалізації за більш високими цінами і в той час, коли ставове господарство не може задовольнити запити населення. Крім того, вона може бути використана як технологічна сировина для переробки. Розтягнутість строків вилову і реалізація товарної риби дозволяють проводити ц процеси без збільшення кількості транспортних засобів при тій же чисельност рибалок. (строки виконання – цілорічно);

13) охорона водосховищ охорона водойм повинна здійснюватися в нічний час встановленням чергування рибалок або призначенням нічних сторожів, а також організації рейдів за участю рибоінспекторів, працівників міліції, спеціалістів господарств. (строки виконання – цілорічно).

Технологія виробництва товарної риби на малих водосховищах передбачає одержання основно маси рибо продукції за рахунок оптимізації використання природних кормових ресурсів оптимально підібраним видовим складом інтродуцентів, що дозволяє розглядати цей напрям як ресурсо-енергозберігаючу і екологічно чисту технологію. При цьому в окремих випадках є виправданим використання елементів інтенсифікації, в тому числі й годівлі риби. Випробуванням встановили взаємозв’язок промислової рибо продукції, яку одержують за рахунок коропа й рослиноїдної рибо продукції з щільністю інтродукції рибо посадкового матеріалу, промисловим поверненням затратами кормів на одиницю приросту.

Аналіз динамічних процесів взаємозв’язку промислової продукції свідчить, що при збільшенн щільності посадки коропа й рослиноїдної риби до визначених меж спостерігається нарощування рибо продукції. У результаті збільшення промислового повернення по коропу рибо продукція знижується, а для рослиноїдної риби вона збільшується. Таке протиріччя пояснюється зменшенням середньої індивідуальної маси коропа, що навіть при рості промислового повернення не покриває витрат, пов’язаних з низькою середньою індивідуальною масою, зумовленим дефіцитом кормів у кількісному й якісному відношенні.

Ефективність використання малих водосховищ для товарного рибництва визначається забезпеченістю рибо посадковим матеріалом відповідної якості і видового асортименту. Найбільш перспективним вирішенням цієї проблеми при наявност земельних площ є створення спрощених повносистемних господарств шляхом будівництва додаткових категорій ставів (вирощувальні, нерестово-малькові, зимувальні). При цьому площі зимувальних ставів можуть бути значно менші від нормативних, що визначається виключно осіннім зарибленням малих водосховищ. Площі маточних ставів можуть бути відсутніми або значно скороченими, оскільки основну частину плідників доцільно відловлювати з малих водосховищ використовувати для відтворення.

Прост гідротехнічні споруди та пересувна насосна станція з системою розбірних або стаціонарних трубопроводів дозволяють на базі земельних масивів у зоні малих водойм створити розплідники й вирощувальні площі, які здатні забезпечити виробництво рибо посадкового матеріалу. При цьому передбачається здійснювати відловлювання плідників коропа з водосховищ за рахунок контингенту старших вікових груп, що нагромадилися в процесі використання, проводити груповий нерест, повертати плідників у водосховище, а восени проводити зариблення цього річками коропа. Для забезпечення водосховищ посадковим матеріалом рослиноїдно риби, нових видів з складним циклом відтворення, що потребують заводського розведення, доцільно купувати личинок в інших господарствах і вирощувати з них життєздатних цього річок.

Створення спрощених повносистемних господарств на малих водосховищах сприяє значному зниженню собівартості товарної риби і поліпшенню основних економічних показників у рибництві.

4. Механізація виробничих процесів у рибництві

У розвитку товарного рибництва все більшого значення набуває механізація важко праці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Нині у рибництві повністю механізовано процеси роздавання кормів цьогорічкам товарній рибі, викошування у ставах зайвої рослинності, механізується внесення вапна та мінеральних добрив по водному дзеркалу ставів. Застосовують спеціальн машини й механізми при вилові риби і навантаженні її у транспорт для перевезення, на роботах по меліорації ставів.

Останнім часом здійснюється спроба автоматизувати окремі процеси у рибництві, де цикли робіт повторюються. Створена автоматизована лінія для роздавання кормів у басейнах, форелевих та інших невеликих ставах. Комплексна механізація автоматизація рибоводних процесів у розвитку рибництва повинні стати основним напрямом в розробці спеціалізованих машин і механізмів. Впровадження у рибне господарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизації виробничих процесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесів машинами, підвищити продуктивність праці.

Механізація роздавання кормів.

Механізація процесів підвезення до ставів і роздавання кормів у зв’язку з різними їх площами, глибинами і конфігурацією, різним рівнем інтенсифікації вирощування риби потребує диференційованого підходу. Це й зумовлює потребу в кормороздавачах різних типів і систем.

Вс кормороздавачі, які застосовують у рибному господарстві, можна розділити на три групи: плаваючі самохідні (катамарани й тримарани з бункерами для кормів дозувально-роздавальними механізмами); стаціонарні (механізовані й автоматизован кормороздавачі та лінії роздавання кормів, а також маятникові авто годівниці); берегові пересувні кормороздавачі, які начіпляють на самохідні транспортн засоби чи буксирують ними.

До плаваючих кормороздавачів відносять: КРЗ-1, СКР-1,5, СКР-3А, 1507, АКУ-1, АКУ-2, ИКП-1,6, ИКВ, ИКД, КРБ-1, КРБ-2, кормороздавачі конструкції Дон рибокомбінату, Києво-Святошинського дослідно-механічного заводу Укрголоврибгоспу та ін. Для пересування кормороздавачів використовують різн начіпні та стаціонарні двигуни. У ряді господарств розроблені конструкц кормороздавачів з підвищеною вантажопідйомністю (кормороздавач вантажопідйомністю 5-10 т випускаються Києво-Святошинським дослідно-механічним заводом нестандартного інвентаря й обладнання).

Останнім часом у ставовому рибництві все більше впроваджуються берегові мобільн кормороздавачі. Перевага їх у тому, що одним кормороздавачем можна обслуговувати велику групу ставів. Процес роздавання корму відбувається швидше, зменшується кількість перевантажувань, що сприяє більшому збереженню цілісност гранул.

Механізація робіт при зберіганні кормів.

Кормо суміші (комбікорми) для риби в основному виробляються на комбікормових заводах складаються з компонентів рослинного, тваринного і мінерального походження. У кормові суміші для риби вводять також премікси з набору вітамінів, мікроелементи, крейду, стимулятори росту. В окремих випадках для годівлі риби готують суміші в спеціальних цехах рибних господарств з використанням відходів харчових підприємств, м’ясо- і рибокомбінатів, тваринних і рослинних організмів з місцевих водойм.

Допустим строки зберігання кормів залежать від фізико-хімічних властивостей компонентів, які входять до складу сумішей, вологості, розкришуваності гранул, щільності, маси, хімічного складу. Особливо велике значення при зберіганні кормів ма вміст у кормо сумішах білків, протеїнів і жирів, у яких при тривалому зберіганні відбуваються необоротні процеси.

З метою запобігання процесу самозігрівання при тривалому зберіганні велико кількості кормів їх масу періодично продувають повітрям (у спеціалізованих складах) або перемішують для зменшення щільності і зниження температури всередині маси, яка зберігається. Для переміщування кормів у звичайних складських приміщеннях застосовують скребкові транспортери, призначені для безперервного транспортування сипких матеріалів.

Викошування рослинності.

Для боротьби із заростанням ставів болотну і водяну рослинність скошують спеціальними комишекосарками. У ставових господарствах застосовують в основному комишекосарку ЕЗОКС-3, АСК-2. На відміну від комишекосарки ЕЗОКС-3 на комишекосарках КП-0,7 і АСК-2 застосований ріжучий апарат без пальцевого типу, що підвищує швидкість зрізування рослин і продуктивність косарок.

Механізація підготовки і внесення мінеральних добрив та вапна.

Для внесення мінеральних добрив по воді у розчиненому вигляді використовують кормороздавачі типу 1507, які мають для цього спеціальне обладнання. Кормороздавач проекту 1507 обладнаний водозабірником з фільтром, насосом, розбризкуючим пристроєм, системою трубопроводів. Перед внесенням добрив бункер очищають від залишків кормів, завантажують добрива, одночасно подаючи воду насосом. При цьому клапани для подавання розчинених добрив закриті. При внесенні добрив клапани відкривають настільки, щоб з розбризкуючої труби надходив розчин 4-5%-ної концентрації. Відстань викидання струменя становить близько 10 м при ширині захвату до 8 м. При розбризкуванні розчин добрив насичується киснем, що поліпшу кисневий режим ставів.

Для внесення мінеральних добрив у стави можна використовувати мотопомпи типу М-600. Для внесення добрив на великих ставах площею 50 га і більше застосовують агрегат ПУС. Це механічне самохідне судно, яке складається з двох секцій (насосно кормової), що легко з’єднується і роз’єднується за допомогою знімної кришки. Така конструкція дає змогу легко транспортувати агрегат автомобілем. Для внесення добрив використовують різні дощувальні установки і машини. Дощувальну установку ДДН-45 монтують на тракторі ДТ-54. Основні вузли установки: одноступінчатий підвищуючий мультиплікатор з приводом від вала відбору потужності трактора ДТ-54, черв’ячний редуктор, відцентрований насос консольного типу, дощувальний апарат. Для дощувальних установок КДМ-55М, ДДК-100М та інших випускаються гідропідсилювачі з дозаторами циклічної дії.

Для внесення розчинених добрив з берега можна застосовувати розкидач рідких добрив РЖУ-3,6. Розкидач начіплюється на шасі автомобіля ГАЗ-53А і обслуговується водієм. Він приводиться в дію двигуном автомобіля через коробку відбору потужності. Об’єм цистерни 3,4 м^3. Висота всмоктування при її заповненні до 3,5 м.

Механізація облову ставів.

З метою механізації вилову риби в ставах обладнують спеціальні гідроспоруди рибо вловлювачі, в яких риба нагромаджується, а потім підгінними пристроями концентрується до співвідношення її і води 1:4 – 1:8 (залежно від температури та інших факторів). Після цього приступають до вивантажування риби. Найбільш поширений варіант механізації робіт при вивантажуванні риби з рибо вловлювачів це використання крана „Піонер”, сортувального пристрою, вагів, транспортера, пересувної електростанції. Названі механізми випускаються серійно, вони прост й надійні в експлуатації. Недоліком цієї схеми механізації робіт при облов ставів є низька продуктивність, що в умовах зростаючої інтенсифікації рибництва стає відчутнішою.

5. Фактори підвищення ефективності рибного господарства

Поряд з повнішим залученням у промислове користування сировинної бази маловивчених ресурсів, переходом на безвідходну технологію переробки виловів риби кінцевою метою функціонування рибного господарства повинен бути не тільки прибуток, а й стійкий розвиток галузі, щоб оптимально задовольнити попит населення забезпечити розвиток експортного потенціалу.

Інститут рибного господарства УААН є головною науковою установою в Україні з питань визначення і опрацювання нових напрямів розвитку рибного господарства на внутрішніх прісноводних і солонувато водних водоймах, розробки новітніх технологій ведення рибництва та рибальства, рибогосподарського освоєння водойм комплексного використання. Наукове забезпечення рибного господарства внутрішніх водойм нашої держави здійснюють Інститут гідробіології НАНУ, Херсонський державний аграрний університет, Білоцерківський державний аграрний університет, Національний аграрний університет, Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Дніпропетровський державний університет та ін.

Дослідження йдуть багатьма напрямами. Селекційно-генетичні дослідження спрямовано на забезпечення та розширення генофонду ставових риб, поліпшення їх продуктивних якостей відповідно до вимог виробництва, виведення нових внутрішньо породних типів і гібридних форм, формування високопродуктивних племінних стад риб у господарствах-репродукторах, забезпечення потреб рибгоспів у племінних плідниках. Підготовлено і видано кілька інструкцій методично-технологічного напряму з селекційно-племінної роботи з українськими породами коропа, формування та використання племінних стад амурського сазана, промислової гібридизації, ведення племінної роботи з коропом на рибоводно-меліоративних станціях тощо.

Удосконалюється метод комплексної інтенсифікації завдяки використанню полі культури коропа з рослиноїдними рибами, забезпеченню оптимального газового режиму та водообміну у ставах, інтенсивній годівлі риби штучними комбікормами тощо, що дозволя одержувати рибо продукцію від 2 до 6 т/га.

Крім того, розробляються і впроваджуються технології напівінтенсивного та випасного вирощування риби, використання яких дає змогу мати рибопродуктивність від 1,5 до 3 т/га завдяки спрямованому формуванню екосистем ставів.

Щоб ефективніше використовувати полікультури, впроваджуються рекомендац технології з вирощування рибопосадкового матеріалу різних видів риб разом із дволітками, одержання личинок коропа в донерестовий період, програмування рибопродуктивності водойм комплексного призначення, ресурсозберігаюча технологія вирощування риби у малих водосховищах тощо.

Відповідно до затвердженої Мінчорнобилем України програми ведення рибного господарства в районах, які зазнали радіоактивного забруднення, розпочато наукові дослідження з розробки технології ведення рибництва у таких рибних господарствах з метою забезпечення населення високоякісною екологічно безпечною рибною продукцією.

В нституті виконано науково-дослідні роботи з розробки технології годівлі риби, вирощуваної у ставових та індустріальних господарствах. Запропонован нститутом рецепти комбікормів передано комбікормовим заводам для виробництва. Розроблено також рекомендації із збагачення штучних гранульованих рибних комбікормів вітамінно-мінеральними преміксами, технології підрощування личинок коропа на штучних кормо сумішах, нормування годівлі риб тощо, які також дали високі результати.

За впровадження технологій формування маточних стад, штучного відтворення вирощування посадкового матеріалу і товарної продукції канального сома, буфало, чорного амура, нових об’єктів лососівництва у ставах, садках і басейнах розширився асортимент риб, які вирощуються у рибних господарствах України, підвищилася рибопродуктивність цих водойм на 50-100 кг/га. Проте масштаби впровадження у виробництво ще недостатні. Однією з причин є відсутність матеріальних ресурсів та чіткого механізму впровадження нових розробок.

За умов посиленої дії негативних чинників виникає потреба у постійному контролі за станом здоров’я риб, які вирощуються у рибних господарствах. Упродовж останніх років фахівцями інституту вивчено етіологію низки захворювань, у тому числ вірусних, бактеріальних та інвазійних, розроблено та впроваджуються методи їх діагностики, вивчено та рекомендовано ефективні лікувальні препарати. За матеріалами досліджень підготовлено близько 10 нормативно-технологічних документів, які передано виробництву.

Завдяки застосуванню марганцевокислого калію проти протозойних інвазій молоді коропа при підрощуванні в садках знижується зараженість мальків ектопаразитами зростає їх виживання на 25%, а за обробки ікри проти сапролегніозу збільшується вихід личинок коропа на 20-25%. Застосовуючи проти краснухи коропів препарат біофузол та ветдипасфен, вдається зменшити захворюваність риб і збільшити вихід товарної продукції до 25%.

Завдяки використанню розроблених фахівцями-іхтіопатологами інституту інструкцій та рекомендацій зменшується загибель риби майже на 20%.

Внаслідок негативної дії антропогенних факторів та зняття з виробництва низки препаратів як лікувальної, так і профілактичної дії, виникла нагальна потреба у пошуках нових методів боротьби з хворобами риб, у тому числі й біологічних. Розробки у цьому напрямі пов’язані з пошуком механізму підвищення імунного статусу риб. Перші наробки дали змогу підготувати методичні рекомендації щодо методів контролю за станом здоров’я риб та засобів підвищення їх природно резистентності.

Важливими наукові дослідження з удосконалення методів рибогосподарського освоєння дніпровських водосховищ. Останнім часом інститутом було розроблено і передано для впровадження науково-технічні програми „Дніпрориба” та „Амур”, технологію підвищення рибопродуктивності дніпровських водосховищ через вселення дволіток рослиноїдних риб та нормативи вселення рослиноїдних риб у Каховське Кременчуцьке водосховища.

Чільне місце займають дослідження з питань вивчення екологічного стану й розробки наукових основ охорони рибогосподарських водойм, що пов’язано із запобіганням х забруднення радіонуклідами, важкими металами та іншими токсикантами з метою одержання екологічно безпечної рибної продукції.

Також сформовано та частково випробувано інтенсифікацій ні заходи для рибництва, метою яких є зниження вмісту ізотопів у товарній рибній продукції без зниження рибоводних показників. Багаторічні матеріали узагальнено у рекомендації з ведення рибництва та рибальства у внутрішніх водоймах України в умовах радіоактивного забруднення.

На внутрішніх водоймах провадиться постійний екомоніторинг, комплексна оцінка якості води, що надходить у рибні господарства та скидається з них. Вченими нституту на підставі багаторічних даних досліджень та їх узагальнення підготовлено рекомендації з використання у рибних господарствах мінеральних, органічних добрив та вапна, розроблено заходи щодо запобігання забрудненню рибних господарств важкими металами, а також нормативи якості води джерела водопостачання ставів у період вирощування риби та гранично допустимих концентрацій органічних речовин і біогенних елементів у скидах у період облову ставів.

На основі вивчення рівня виробництва та споживання риби внутрішніх водойм розроблено основні напрями формування і розвитку ринку рибної продукції. Визначено структуру енергетичних витрат за різних технологій вирощування товарної риби та напрями скорочення матеріальних витрат.

Висновок

Як підсумок, слід сказати, що виробництво товарної риби є досить важливим трудомістким процесом. Найбільш поширеним і прийнятним є виробництво товарно риби при дворічному обороті, адже при цьому господарство за два вегетаційних періоди одержує товарну продукцію. Хоча деякі господарства виробляють товарну рибу і при трирічному обороті, кінцевою метою якого є одержання великої риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічно ефективності ставового рибництва. Виробляють товарну рибу і в малих водосховищах. Ця група водойм за характером рибогосподарської експлуатац займає проміжний стан між не спускними нагульними ставами і спеціалізованими рибницькими господарствами, що базуються на озерах й великих водосховищах. У більшості малих водосховищ відносно сприятливі умови для нагулу і практично повна відсутність умов для ефективного природного відтворення цінних видів риби. Важливою у розвитку товарного рибництва є механізація важкої праці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Адже впровадження у рибне господарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизац виробничих процесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесів машинами, підвищити продуктивність праці.

Тому для розвитку товарного рибництва слід підвищувати ефективність функціонування ставових екосистем, розробляючи ресурсозберігаючі технології, спрямовуючи формування природної кормової бази та максимально використовуючи продуктивн можливості водойм. Такі заходи можливі за умови забезпечення господарства органічними та мінеральними добривами, вапном, комбікормами. Основне завдання при цьому – виявлення максимальної продуктивності ставів при вирощуванні в них оптимального комплексу цінних видів риб за методами інтенсивної або випасно аквакультури.

Також з метою зменшення вартості комбікормів для риб важливо вести пошук нетрадиційної сировини, придатної для годівлі риб або введення її в склад комбікормів, оптимальних технологій виготовлення таких комбікормів. Актуальним при цьому залишається питання підвищення якості гранул, їх водостійкості та міцності, особливо комбікормів, у які вводяться компоненти із нетрадиційної сировини.

Потребу збільшення маточне стадо поголів’я рослиноїдних риб, на часі створення племінних стад, пристосованих до заводської технології з високими продуктивними якостями, збереження плідників після проведення нерестової кампанії.

Необхідно також поліпшити якість наукових досліджень, для чого слід обмінюватися спеціалістами та провадити стажуванням за профілем у країнах близького й далекого зарубіжжя, що дасть змогу поглибити наукові розробки, розширити обсяг фундаментальних та прикладних досліджень.

Література

1.     Борщевський П., Стасишен М. „Рибний ринок України: проблеми перспективи розвитку”. Економіка України №3 – 1996р.

2.     Василець С. „Рибне господарство на „Агро – 95”. Тваринництво України №9 – 1995р.

3.     Гринжевський М.В. „Фактори підвищення ефективності рибного господарства”. Вісник аграрної науки №4 – 1999р.

4.     Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року”. Рибне господарство України №5 – 2004р.

5.     Закон України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”. Рибне господарство України №2 – 2003р.

6.     Інтенсифікація рибництва / за ред. П.Т.Галасуна, А.І.Андрющенко Київ: Урожай, 1990р.

7.     Ковалев Ю.Н. Технологія і механізація тваринництва: навчальний посібник професійної освіти. – М: ИРПО, 1998р.

8.     Рибне господарство: Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник – Київ: Урожай, 1992р.

9.     Рибне господарство України: стан, тенденції, перспективи”. Рибне господарство України №3,4 – 2003р.

10.   Шерман І.М. Рибництво – Київ: Урожай, 1992р.