Курсовая работа: Вагон вантажний рефрижераторної секції
- відносне значення освітлення сонцем поверхонь, .
,
,
.
Теплонадходження за рахунок сонячної радіації складає, Вт:
, (3.13)
Вт,
Вт.
4. ОПИС ПРИЙНЯТОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ ТА СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ
Парова компресійна холодильна установка
Вантажний вагон рефрижераторної секції має паро-компресійну холодильну установку, яка фреонова, автоматизована, одноступеневого стиснення, з безпосередньою системою охолодження та повітряним способом охолодження. Холодильна установка ма моноблочну конструкцію і складається з компресорно-конденсаторного агрегата повітроохолоджувача (випарника). Компресорно-конденсаторний агрегат розміщений в машинному відділенні, повітроохолод-жувач в вантажному приміщені вагона.
До складу холодильної установки входять (рис. 4.1): компресор-поршневий, фреоновий з повітряним охолодженням, конденсатор повітряний; ребристо-змієвиковий примусової циркуляції повітря від вентилятора; ресивер лінійний, має два запірні вентилі на вході і виході. Механічний фільтр сітчатий, фільтр осушувач ціолітовий. Соленоїдний вентиль рідинної лінії подає чи закінчує подачу рідкого фреона на дроселювання в залежності від режиму роботи холодильної установки. Терморегуляційний вентиль дроселює рідкий фреон в повітроохолоджувач в залежності від температури перегріва пари фреона на виході з повітроохолоджувача. Регулятор тиску всмоктування регулює тиск всмоктування пара фреона в компресор. Пресостат захисту по високому тиску випробування вимикає компресор при високому тиску нагнітання. Термостат вимикання компресора при низькій температурі картера вмикає підігрівач масляної ванни і вмика компресор при підвищенні температури картера. Термостат закінчення відтайки відключає процес відтайки снігової шуби з випарника при температурі парів фреона на виході з випарника +14°С. Пресостат управління конденсатора відключа включає вентилятори компресора.
Робота холодильної машини в режимі холод
В випарнику (повітроохолоджувачі) кипить рідкий фреон при низькому тиску кипіння низькій температурі відводячи теплоти від повітря, яке циркулює у приміщенн вантажного вагона.
Утворен при кипінні пари фреону відсмоктуються компресором із повітроохолоджувача через регулятор тиску всмоктування. В компресорі пари фреону стискуються до тиску конденсата і нагнітаються в конденсатор. В конденсаторі пари фреону охолоджуються і конденсуються при тиску і температурі конденсації, віддаючи теплоту повітрю, яке продувається через конденсатор вентиляторами. Рідкий фреон з конденсатора потрапляє в ресивер (де накопичується), а із ресивера через механічний фільтр, фільтр-осушувач, відкритий соленоїдний вентиль рідинно лінії до терморегулювального вентиля.
Терморегулювальний вентиль дроселює рідкий фреон в повітроохолоджувач в залежності від температури парів фреона на виході із повітроохолоджувача. В повітроохолоджувачі рідкий фреон знову кипить, відводячи теплоту від охолоджуваного вантажу в вагоні.
Робота холодильної машини в режимі відтайки снігової шуби
Снігова шуба з повітроохолоджувача відтаює гарячими парами фреону.
При відтайці не працюють вентилятори конденсатора і повітроохолоджувача, закритий соленоїдний вентиль рідинної лінії і відкритий соленоїдний вентиль лін відтайки.
При роботі компресора пари фреону відсмоктуються із повітроохолоджувача через регулятор тиску всмоктування. Компресор стискує пари фреону до високого тиску температури, і гарячі пари фреону через відкритий вентиль лінії відтайки поступають в повітроохолоджувач.
Процес відтайки продовжується до тих пір, доки температура пари фреону на виході із повітроохолоджувача не досягне +14°С, при досягненні цієї температури спрацьову термостат закінчення відтайки, і переключає машину в режим холод, при цьому вмикаються вентилятори повітроохолоджувача і конденсатора, відкривається соленоїдний вентиль рідинної лінії і закривається соленоїдний вентиль лін відтайки, компресор продовжує працювати.
5 ПОБУДОВА В Id-ДІАГРАМІ ПРОЦЕСІВ ОБРОБКИ ПОВІТРЯ В СИСТЕМІ ОХОЛОДЖЕННЯ
При розгляданні процесів зміни параметрів повітря у вантажному приміщеній рефрижераторного вагона вважають, що процес повністю встановився, тобто вантаж не виділяє вологи і відносна вологість повітря на виході з повітроохолоджувача знаходиться в межах φ = 85...95%.
Рисунок 5.1 – Система охолодження рефрижераторного вагона:
tB - середня температура повітря у вантажному приміщенні вагона. °С;
tC - температура повітря на виході з вантажного приміщення вагона, °С;
td - температура повітря на вході повітроохолоджувача, °С;
to - температура кипіння рідкого холодоагенту в повітроохолоджувачі, °С;
tf - температура повітря на виході повітроохолоджувача, °С;
tа - температура повітря на вході до вантажного приміщення вагона. °С;
L - сумарні витрати повітря через вагон;
Lінф - кількість інфільтраційного повітря.
Рисунок 5.2 - Процеси обробки повітря в системі охолодження в Id-діаграмі
Лінія (а-с) - підігрів повітря у вантажному приміщенні вагона за рахунок охолодження вантажу;
лінія (с-d) - переміщення повітря з вантажного приміщення вагону з нфільтраційним повітрям перед повітроохолоджувачем;
лінія (d-f) - охолодження повітря у повітроохолоджувачі;
лінія (f-а) - переміщення повітря на виході з повітроохолоджувача з нфільтраційним повітрям.
Під час руху у вантажне приміщення вагона потрапляє інфільтраційне повітря через різноманітні отвори.
При розрахунках умовно вважають, що інфільтраційне повітря надходить до вантажного приміщення двома шляхами: безпосередньо перед повітроохолоджувачем і одразу після повітроохолоджувача.
Температурний режим у вантажному приміщенні вагона при перевезенні вантажу задається нижньою та верхньою межею.
. (5.1)
, (5.2)
де - перепад температур повітря на вході та виході з вантажного приміщення вагона (=4...6 С).
°С,
°С.
Параметри повітря на вході до вантажного приміщення вагона в Id-діаграмі відповідають точці а, яка знаходиться на перетині ізотерми ta = соnst та лінії відносної вологосіі φ = соnst = 85...95%.
У вантажному приміщенні вагона повітря підігрівається при постійному вологовміст da = соnst до температури tс. Точка с, що відповідає параметрам повітря на виході з вантажного приміщення вагона, знаходиться на перетині лінії постійного вологовмісту da = соnst та ізотерми tс.
По Id-діаграмі визначаємо ентальпії повітря на вході ( Ia, кДж/кг) та на виході (Iс, кДж/кг) з вантажного приміщення вагона.
Визначаємо сумарні витрати повітря через вагон, кг/год:
, (5.3)
де Qсум - сумарна кількість тепла, яка надходить до вантажного приміщення рефрижераторного вагона, Вт.
кг/год.
Визначаємо кількість інфільтраційного повітря, кг/год:
, (5.4)
де Vінф - об'єм інфільтраційного повітря, Vінф = 40 м3/год;
ρ3 - густина зовнішнього повітря, кг/м3.
, (5.5)
де Рб - тиск зовнішнього повітря, Рб= 105 Па;
R - газова стала повітря, R = 287 Дж/кг·К;
Т3 - абсолютна температура зовнішнього повітря, (T3 = 273 + t3) K.
кг/м3,
кг/год.
ІІовітря з параметрами на вході до вантажного приміщення, точка а, є результатом переміщення порції повітря, що пройшло через повітроохолоджувач та половини інфільтраційного повітря.
Точка з , що відповідає на діаграмі параметрам зовнішнього повітря, знаходиться на перетині ізотерми t3 = соnst та лінії відносної вологості φ3 = соnst.
З'єднаємо відрізки точки з та а. На продовженні прямої з-а буде знаходитись точка Т, параметрами повітря на виході з повітроохолоджувача до змішування і інфільтраційним повітрям.
Відрізок а- f в мм на діаграмі дорівнює:
(5.6)
де аз - довжина відрізка на діаграмі, мм.
мм.
Перед повітроохолоджувачем також відбувається змішування повітря, яке надходить з вантажного приміщення з інфільтраційним повітрям.
До повітроохолоджувача повітря надходить більш теплим, ніж виходить з вантажного приміщення.
Точка d, з параметрами змішування повітря, яке надходить з вантажного приміщення з інфільтраційним повітрям на діаграмі знаходиться на лінії с-з.
Положення точки d визначається відрізком с- d в мм, яке знаходиться з відношення:
, (5.7)
де сз - довжина відрізка на діаграмі, мм.
мм.
З'єднуємо точки d та f прямою. Пряма d-f відображає процес охолодження повітря в повітроохолоджувачі.
Визначаємо корисну холодопродуктивність холодильної установки рефрижераторного вагона, Вт:
, (5.8)
де Id - ентальпія повітря на вході повітроохолоджувача, кДж/кг;
If - ентальпія повітря на виході з повітроохолоджувача, кДж/кг.
Вт.
Потужність вентилятора-циркулятора, Вт:
, (5.9)
де Н - гідравлічний опір системи охолоджений та повітропроводів, Н= 1500...2500 Па;
ηвент - ККД вентилятора, ηвент = 0,6...0.65;
ρС - середня густина повітря, кг/м3,
кг/м3,
Вт.
Теплонадходження у вантажне приміщення вагона від роботи вентилятора складає, Вт:
, (5.10)
Вт.
Максимальна холодопродуктивність холодильної установки рефрижераторного вагона, що споживається, Вт:
, (5.11)
Вт.
У рефрижераторному вагоні холодильна установка має дві самостійні холо-дильн машини. Кожна виробляє 75% максимальної холодопродуктивності, що споживається.
Холодопродуктивність однієї холодильної машини, Вт:
, (5.12)
Вт.
Температура кипіння рідкого холодоагенту у випарнику холодильної машини повинна бути нижчою за температуру повітря на вході у вантажне приміщення рефрижераторного вагона на 8... 10 °С.
, (5.13)
°С.
6 ПОБУДОВА В lg р-і ДІАГРАМІ ЦИКЛУ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЙОГО РОЗРАХУНОК
Для побудови холодильного циклу визначаємо температурний режим циклу.
По температурі зовнішнього повітря t3 визначаємо температуру конденсації холодоагенту tк у повітряному конденсаторі. Температура конденсації tк вище температури зовнішнього повітря t3 на 8...12°С.
, (6.1)
°С.
За значеннями температури конденсації tк = consі і температури кипіння t0 = const по lg р-і діаграмі визначаємо тиск конденсації Рк = соnst тиску кипіння Р0 = соnst.
За знайденим значенням тиску конденсації Рк = соnst і тиску кипіння Р0 = соnst холодоагенту робимо перевірку на кількість ступеней стиску холодоагенту в холодильній машині.
При Рк/ Р0≥9 переходять до двоступінчастого стиску.
Рк/ Р0=1/0,18=5,56.
Для побудови характерних точок циклу холодильної машини в lg р-і діаграм визначаємо:
- температуру всмоктування tвс пари холодоагенту в компресор з урахуванням перегріву;
- температура переохолодження tп рідкого холодоагенту перед дроселю-ванням.
Температура всмоктування пари холодоагенту в компресор tвс на 15...30°С вище, температури кипіння t0 холодоагенту у випарнику.
, (6.2)
°С.
Температура переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням tп на 3...6 °С нижче температури конденсації tк:
, (6.3)
°С.
По температурному режимі (t0 , tвс , tк , tп ) будуємо цикл холодильної машини в lg р-і діаграмі для холодоагенту і визначаємо значення параметрів холодоагенту в характерних точках циклу.
Рисунок 6.1 - Цикл холодильної машини в lg р-і діаграмі
Лінія (4-1) - ізотермічний і ізобарний процес кипіння холодоагенту у випарнику:
лінія (1-1') - ізобарний перегрів пари холодоагенту на всмоктуванні в компресор;
лінія (1'-2) - адіабатний процес стиску холодоагенту в компресорі;
лінія (2-2') - ізобарний процес охолодження перегрітої пари до сухої насиченої пари в конденсаторі;
лінія (2'-3) - ізотермічний і ізобарний процеси конденсації холодоагенту в
конденсаторі;
лінія (3-3') - ізобарний процес переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням;
лінія (3'-4) - ізоентальпний процес дроселювання рідкого холодоагенту.
Визначаємо параметри холодоагенту у характерних точках циклу та їх значення записуємо в таблицю 6.1.