Курсовая работа: Україна, як одна із засновниць ООН
Як уже зазначалося раніше, Комісія Блакитної Стрічки надала докладн рекомендації органам державної влади України щодо пріоритетних реформ у економічному та соціальному секторі, спрямованих на боротьбу з бідністю. Офіційна презентація звіту Комісії Блакитної Стрічки відбулася у Києві 21 вересня, після чого презентації були проведені ще у 5 регіонах України.
У 2006 році ООН продовжувала наголошувати на необхідності внесення змін до законодавства щодо соціальної інтеграції та професійного навчання інвалідів та підготувала методологію професійної реабілітації людей з обмеженими можливостями.
Рекомендовані зміни до законодавства набули чинності 1 січня 2007 року11. Більше того, була створена група експертів ООН для оцінки та розвитку спроможності українського уряду у зборі, аналізі та розповсюдженні статистичних даних про успіхи на шляху до досягнення Україною Цілей Розвитку Тисячоліття. ООН продовжує наполягати на прийнятті Інформаційної бази даних національного розвитку (DevInfo) для презентації статистичних даних. Для стимулювання зусиль щодо розвитку людського потенціалу української громадськості у 2006 була проведена низка заходів для залучення громадськості, у тому числі прес-конференція до Міжнародного дня боротьби з бідністю, серія громадських слухань, конференцій та семінарів для керівників областей та широкого загалу, присвячених Цілям Розвитку Тисячоліття, а також круглі столи та семінари в Луганську, Львові, Донецьку та Києві. У цих заходах з обміну знаннями взяли участь близько 300 осіб.
3.3.5 Права людини та сприяння тендерній рівності
Підхід до реалізації проектів, який ґрунтується на принципах дотримання прав людини, формує основу політики ООН в усьому світі. Відтак, розвиток спроможності національних партнерів щодо ефективного вирішення проблем, як стосуються реалізації прав людини, є основним пріоритетом ООН в Україні.
У 2006 році основними пріоритетами у сфері захисту прав людини були:
Надання допомоги урядові України щодо реалізації його зусиль з прийняття до уваги та виконання всіх рекомендацій контролюючих органів ООН, а також спеціальних процедур, передбачених Радою ООН з прав людини. Також була розроблена Пропозиція щодо реалізації проекту спільної програми “Альянс із захисту прав людини та зміцнення громадянського сектору”, з метою надання допомоги організаціям громадянського суспільства з підготовки альтернативних звітів для відповідних структур ООН, які виконують моніторинг прав людини, на основі діалогу та тісно співпраці з відповідними державними установами. Інтегрування прав людини у діяльність агенцій системи ООН через широке застосування принципів захисту та дотримання прав людини. Зміцнюючи внутрішню спроможність ООН в Україні щодо інтегрування прав людини у аналітичну та програмну роботу організації, ООН одночасно посилю спроможність національних партнерів щодо дотримання прав людини, оскільки передбачається залучення та участь представників урядових структур у всіх відповідних програмах. В 2006 році в цьому контексті були проведені дослідження та на основі отриманих результатів визначені потреби групи агенцій ООН у царин дотримання прав людини, також були проведені тренінги щодо різних аспектів реалізац прав людини для працівників ООН.
Підвищення поінформованості та сприяння захисту біженців Протягом 2006 р. ООН продовжувала докладати зусиль для підвищення поінформованості та сприяння захисту незахищених груп населення країни, в тому числі біженців. Це забезпечувалося шляхом проведення спільно з Радою Європи семінару “Проект закону про біженців” для представників відповідних міністерств, Державної прикордонно служби, Генеральної Прокуратури, СБУ та Державного Комітету у справах національностей та міграції (ДКСНМ), семінару з визначення статусу біженця для працівників Міграційної служби та ДКСНМ. Для депутатів Верховної Ради був також проведений круглий стіл на тему “Біженці та особи, що підлягають субсидіарному та тимчасовому захисту”. Крім зазначених заходів, експерти ООН взяли участь у 18 тренінгах, присвячених проблемам політичного притулку та міграції.
Розвиток культури реалізації прав людини через різноманітні інтервенції, зокрема через освіту у сфері прав людини.
У 2006 р. були підготовлені модулі і проведені тренінги з питань прав людини для неурядових організацій у Києві та інших регіонах України; були організовані круглі столи та конференції, присвячені питанням Цілей Розвитку Тисячоліття та захисту прав людини, а також таким нагальним проблемам, як наприклад, розширення можливостей для забезпечення гендерної рівності.
Особливо велике значення мала підготовка детального проекту реформування системи правосуддя у справах неповнолітніх в Україні з урахуванням захисту прав дитини. У Києві була організована міжнародна конференція з питань відновного правосуддя, значна частина програми якої була присвячена ювенальній юстиції; у збірці матеріалів конференції була надрукована програмна стаття з питань ювенальної юстиції.
Крім того, однією з основних інтервенцій у сферу прав людини у 2006 роц був захист незахищених груп населення, особливо осіб, які потерпають від ВІЛ/СНІД. Діяльність агенцій системи ООН включала презентацію загальнонаціонального проекту із заснування правозахисної організації “AIDS WATCH UKRAINE” (AWU), були проведені дві конференції та серію зустрічей Робочо Групи AWU. Ця ініціатива була широко висвітлена в усіх міжнародних виданнях з проблем ВІЛ/СНІД, наразі ООН готує презентацію пілотних проектів у двох регіонах України.
3.3.6 Інформаційні та просвітницьк заходи для широкої громадськості
У 2006 р. група агенцій ООН в Україні провела низку інформаційних та просвітницьких заходів, спрямованих на підвищення поінформованості громадян щодо глобальних та національних пріоритетів ООН, у тому числі кампанії, фестивалі, семінари, прес-конференції та відвідування регіонів.
Нова міжнародна премія в галузі боротьби зі СНІДом на рівні спільнот «Червона Стрічка» була започаткована у співпраці з іншими партнерами для вшанування місцевих лідерів, які борються з епідемією СНІД. У 2006 р. близько 600 спільнот в усьому світі висунули кандидатів на отримання цієї премії.
Визнана одним з переможців, Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, отримала премію в розмірі 20 000 дол. США в номінації “Відповідь на стигму та дискримінацію, пов’язану з ВІЛ/СНІДом”. Церемонія нагородження відбулася 1 грудня 2006 року у Києві.
Крім того, у червні 2006 року в Одесі була проведена національна презентація глобальної кампанія «Єднаймося заради дітей. Єднаймося проти СНІДу», яка спрямована на активізацію спільних дій заради дітей та сімей, уражених епідемією ВІЛ/СНІД. Група партнерів під головуванням ООН провела цю кампанію з метою об’єднати д тих, хто приймає рішення - уряду, місцевих властей, бізнес-лідерів та широко громадськості для того, щоб діти стали центром стратегій з подолання ВІЛ/СНІДУ.
З метою звернути увагу громадськості на важливість проблем, пов’язаних з біженцями, у Києві був проведений Фестиваль фільмів про біженців разом з міжнародними та місцевими організаціями та урядом України. Основними прем’єрами цього року стали фільми відомих режисерів зі Швеції, Великої Британії, Данії, США, Німеччини, Австрії, Італії та Південної Африки.
Церемонії вручення нагород за особливий внесок у протидію торгівлі людьми була проведена у вересні 2006 р. для вшанування окремих осіб та організацій, відданих справі протидії торгівлі людьми. У Міжнародний день відміни рабства був ініційований захід «Молодь проти рабства» з метою підвищення поінформованост української молоді щодо проблеми торгівлі людьми та спонукання її до активно участі у протидії сучасним формам рабства.
Для підтримки діяльності волонтерів задля розвитку та сприяння соціальній відповідальності місцевих громад 24 волонтери ООН (10 іноземних і 14 місцевих громадян) були залучені до різноманітних проектів розвитку і проводили заходи для популяризації волонтерства в українських громадах. Окрім того, цього року волонтери ООН вперше організували гру-квест «Пошук скарбів» та підтримали проведення Всеукраїнського молодіжного саміту, який зібрав 150 лідерів молодіжних організацій з усієї країни для обговорення розвитку діяльності волонтерів та соціального партнерства в Україні.
Департамент громадської інформації ООН в Україні регулярно розповсюджу видання ООН та інформацію щодо діяльності організації в усьому світі та в Україні, надаючи інформаційну та експертну підтримку експертам, журналістам, ученим, урядовцям, студентам та широкому загалу. Влітку у Представництві ООН був організований «День відкритих дверей», де учасники – представники університетів, шкіл, бібліотек та інформаційних центрів – отримали останн публікації, дослідження та інформацію щодо діяльності ООН в Україні. За щорічною традицією під час святкування Дня ООН 24 жовтня у Верховній Раді був організований Інформаційний ярмарок ООН.
Представництво ООН в Україні підтримує місцеві ініціативи, які спрямован на привернення уваги та вирішення конкретних проблем цільових груп населення. Наприклад, у березні 2006 р. у Представництві ООН відбулася доброчинна виставка з метою отримання підтримки програми арт-терапії для дітей хворих на рак.
Залучення відомих людей до вирішення нагальних проблем є успішною практикою організації по всьому світі, зокрема агенції системи ООН ретельно обирають Послів доброї волі та Посланців миру на регіональному та місцевому рівнях, як потім присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу. У 2006 р. відомі співаки Руслана та Святослав Вакарчук, а також спортсменка Лілія Подкопаєва підтримали дії ООН в Україні, зосередивши увагу на вирішенні проблем епідемії ВІЛ/СНІДу, захист прав дітей та молоді.
3.3.7 Координація міжнародної допомоги
Враховуючи великий економічний потенціал та значну чисельність населення, відповідно до багатьох показників українська економіка не залежить від надання зовнішньої допомоги. Тим не менш, упродовж останніх років рівень міжнародно допомоги у галузі розвитку зріс, і наразі Україні надають допомогу понад 30 донорів, у тому числі агенції ООН.
Експерти ООН в Україні активно підтримували процес прийняття Паризько декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, приєднатися до якої Україна зобов’язалася.
У 2006 році ООН відігравала провідну роль у налагодженні діалогу про надання допомоги та надавала консультаційну допомогу урядові, а саме Міністерству економіки, щодо підвищення ефективності координації зовнішньо допомоги.
Нова схема координації міжнародної допомоги між урядом та донорами, у тому числі створення національних тематичних груп та підгруп під головуванням відповідних міністерств та основних донорів, була затверджена Кабінетом Міністрів України та офіційно започаткована у 2006 році.
Запровадження такого механізму координації донорів на високому рівн слугуватиме відповідною платформою для стратегічного діалогу між урядом та широким колом двосторонніх та багатосторонніх донорів і створить основу, завдяки якій уряд України зможе зайняти активну лідерську позицію щодо надання міжнародно технічної допомоги.
У 2006 році ряд заходів був проведений урядом, який представляли Міністерство економіки та Департамент координації міжнародної технічної допомоги, разом з членами донорської спільноти, зокрема за активної участі та підтримки ООН:
¯ Проведення першої Конференції донорів у січні 2006 року.
¯ Створення Робочої Групи донорів та представників уряду з
¯ метою прискорення прийняття програми координації допомоги в Україні.
¯ Проведення низки регіональних семінарів у Києві, Львові, Луганську та Одесі для підвищення поінформованості місцевих зацікавлених сторін про міжнародну технічну допомогу.
¯ Створення веб-сайту з вичерпною інформацією щодо координації міжнародної допомоги.
¯ Організація серії донорських візитів та спільних обговорень за участю уряду та донорів.
Окрім того, на початку 2007 року ООН та Міністерство економіки України організували та провели семінар, присвячений міжнародній допомозі та Паризькій декларації. На ньому відбулося обговорення положень Паризької декларації та їх значення для України, а також був оцінений статус України щодо ефективності координац міжнародної допомоги. Семінар відвідали близько 50 представників уряду та донорської спільноти, зокрема з Агентства США з міжнародного розвитку, Європейської Комісії, Агентства Швеції з міжнародної співпраці в цілях розвитку, Департаменту міжнародного розвитку Великої Британії та Організац Об’єднаних Націй.
З метою подальшого забезпечення підтримки урядові у його намаганнях створити ефективніший механізм координації міжнародної допомоги, на початку 2007 р. незалежні експерти успішно провели оцінку ефективності управління зовнішньої допомоги та з’ясували потреби України у поліпшенні координації.
Особливе визначне місце в зовнішній політиці України належить співробітництву з Організацією Об'єднаних Націй. Український народ може пишатися тим, що його країна була однією з держав-засновниць цієї глобальної міжнародної організації.
У 1945 р. Україна стала однією з держав-співзасновниць ООН, що було визнанням внеску українського народу у перемогу над фашизмом та зміцнення миру в усьому світі. Делегація України взяла активну участь у конференції у Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН. Глава делегації України на конференції у Сан-Франциско, міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський головував у Першому комітеті, де були розроблені Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту. Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН.
Одним із головних завдань Організації Об’єднаних Націй є підтримка миру у всьому світі. Згідно Статуту, держави-члени вирішують свої міжнародні спори мирними шляхами і утримуються від погроз силою або її застосування проти інших держав.
У Організації Об’єднаних Націй є шість головних органів. П’ять з них Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки Секретаріат – розташовані в Центральних будівлях Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку. Шостий орган – Міжнародний Суд – знаходиться в Гаазі, Нідерланди.
Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий внесок в її дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо.
Генеральнi секретарi ООН чотири рази вiдвiдали Україну. За час свого членства в ООН Україна тричi обиралася непостiйним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), чотири рази - членом Економiчної i Соцiальної Ради (останнiй раз - 1993-1995 рр.). Представники України неодноразово обиралися на керiвнi посади головних комiтетiв сесiй Генеральної Асамблеї.
У 1997 р. Мiнiстра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесiї Генеральної Асамблеї ООН - найвищу керiвну посаду в ООН.
Наша держава надає виключно важливого значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. Україна виходить з необхідності забезпечення реалізації Декларац тисячоліття ООН (2000 р.).
Список використаної літератури
1. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України//ПРАВО УКРАЇНИ . - 2004 . - № 5 . - С.141-145.
2. Ліпкан Володимир Анатолійович, Ліпкан Олена Сергіївна, Яковенко Олександр Олександрович. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. — К. : Текст, 2006. — 256с. — Бібліогр.: с. 250-255.
3. Ліпкан Володимир Анатолійович. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. — К. : Текст, 2003. — 180с. — Бібліогр.: с. 111-117.
4. Полевий В. І., Новицький Г. В., Окіпнюк В. Т., Шмоткін О. В., Сирота А. І. Національна безпека в контексті євроатлантичної інтеграції України: нормативно-правов аспекти: Науково-інформаційний зб. / Національний центр з питань вроатлантичної інтеграції України / В.П. Горбулін (заг.ред.). — К. : Євроатлантикінформ, 2005. — 286с.
5. Романов О. Національна безпека: сучасний стан та перспективи//ЮРИДИЧНИЙ ЖУРНАЛ . - 2005 . - № 4 . - С. 74-75.
6. Ситник Г.П., Олуйко В.М. Організаційно-правові засади забезпечення національно безпеки України: Навч. посібник. — Хмельницький : Видавництво ХУУП, 2005. 234с. — Бібліогр.: с. 229-234.
7. Ситник Григорій Петрович. Державне управління національною безпекою України / Національна академія держ. управління при Президентові України. — К. : Видавництво НАДУ, 2004. — 407с. — Бібліогр.: с. 377-405.
8. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: Зб. ст. за матеріалами міжнар. конф. / Національний ін-т стратегічних досліджень; Центр міжнародної безпеки та стратегічних студій / О.Ф. Бєлов (голов.ред.) — К. : ТОВ ВКФ "Сатсанга", 2001. — 224с.
9. Циганов В. В. Національна безпека України: Посібник / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2004. — 100с. — Бібліогр.: с. 96-97
10. Політика час 1998 р. №№2,4,8,9
11. Політика час 1993 р. №№ 2,8,9
12. Україна в світовому співтоваристві. - МЗС -К.1996
13. Участь України в миротворчій діяльності ООН. -Ужгород 1995.
14. Україна та ООН - МЗС -К.1995
15. Роль місце України в світі // Урядовий кур'єр. 1996 27 липня
16. Коротко про ООН, 2005 рік. - www.un.org
17. Качинський А. Перед лицем екологічних загроз: міжнародний і національний аспект екополітики // Політика час. -1994. - № 5. - С. 73-77.
18. Перелет Р. Международная экологическая безопасность и экономика // Моделирование процессов экологического развития. - М. : ВНИИСИ, 1991. - № 3. - С. 4-10.
19. Пирожков С., Селіванов В. Національна безпека України: сучасне розуміння // Вісник АН України. - 1992. - 9. - С. 3-10.
20. Коротк довідкові таблиці - http://www.orldbank.org/data/quickreference/quickref.html
21. Офіційний сайт Державного зовнішньо інформаційного агентства України – www.ukrdzi.com.ua
22. Офіційний сайт Європейського банку реконструкції та розвитку – www.ebrd.org
23. Офіційний сайт Міністерства економіки України – www.me.gov.ua
24. Офіційний сайт міністерства палива та енергетики України – www.mpe.energy.gov.ua
25. Оффіційний сайт Держкомстату України: http://www.ukrstat.gov.ua
26. Оффіційний сайт Світового банку: www.worldbank/research/data.htm
27. Оффіційний сайт Центру Разумкова: http://www.uсеps.com.ua
28. Повідомлення Європейської комісії Європейській раді і європейському парламенту "Широка Європа - Сусідство: нова система відносин з нашими східними і південними сусідами" - www.kmy.org.ua
29. Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішн становище України у 2001 році». // Економіст. – 2002. - №5-6
30. Послання Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 роки». // Урядовий кур’єр. – 2000. - №34
31. Послання Президента України до Верховної Ради України: «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки». // Фінанси і право. – 2002. - №9- 10. - с.16
32. Спільна стратегія ЄС щодо України. // Урядовий портал – www.kmu.gov.ua
33. Фонд экономических исследований «Центр развития» - www.dcenter.ru
34. http://www.president.gov.ua
