Курсовая работа: Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України
Структура зовнішньої торгівлі України (%)
| Показник | Експорт | Імпорт | ||||
| 2000 | 2003 | 2004 | 2000 | 2003 | 2004 | |
| Усього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| У тому числі: | ||||||
| країни СНД | 56,8 | 36,2 | 36,8 | 61,3 | 53,9 | 53,9 |
| інші країни | 43,2 | 63,8 | 63,2 | 38,7 | 46,1 | 46,1 |
| Товари | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| У тому числі: | ||||||
| країни СНД | 51,4 | 28,1 | 30,9 | 63,5 | 56,9 | 57,6 |
| інші країни | 48,6 | 71,9 | 69,1 | 36,5 | 43,1 | 42,4 |
| Послуги | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| У тому числі: | ||||||
| країни СНД | 73,2 | 62,3 | 61,4 | 28,6 | 21,2 | 18,7 |
| інші країни | 26,8 | 37,7 | 38,6 | 71,4 | 78,8 | 81,3 |
Таблиця 2.4
Товарна структура зовнішньої торгівлі (%)
| Показники | Експорт | Імпорт | ||||
| 2000 | 2003 | 2004 | 2000 | 2003 | 2004 | |
| Усього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| З них: | ||||||
| живі продукти та продукція тваринництва | 4,1 | 2,4 | 2,5 | 1,8 | 1,6 | 0,8 |
| продукція рослинного походження | 6,0 | 6,2 | 2,5 | 1,4 | 1,6 | 2,2 |
| жири і масла тваринного та рослинного походження | 1,3 | 1,0 | 1,7 | 0,2 | 0,6 | 0,4 |
| продукція харчової промисловості | 9,7 | 2,7 | 2,8 | 4,8 | 3,7 | 3,1 |
| мінеральні продукти | 8,6 | 10,1 | 9,6 | 49,9 | 47,3 | 46,9 |
| продукція хімічної галузі | 11,6 | 9,3 | 10,6 | 5,8 | 6,7 | 6,4 |
| пластмаси і каучук | 2,8 | 1,6 | 1,7 | 4,4 | 4,3 | 4,5 |
| текстиль та текстильні вироби | 2,7 | 3,9 | 3,7 | 2,8 | 4,0 | 4,0 |
| неблагородні метали та вироби з них | 33,1 | 42,1 | 44,4 | 4,5 | 3,5 | 4,9 |
| машини, устаткування, телеапаратура | 9,8 | 7,9 | 9,3 | 13,7 | 13,0 | 13,9 |
| засоби наземного, повітряного та водного транспорту | 4,4 | 3,6 | 3,0 | 3,2 | 4,5 | 3,6 |
Покращання показників зовнішньої торгівлі у 2004 р. пов'язане, у першу чергу, зі збільшенням обсягів торгівлі з основним торговельним партнером - Російською Федерацією, обсяги торгівлі товарами та послугами з якою у відношенні до 2003 р. зросли на 11,7 %, у тому числ експорту - на 21,9 %.
За даними Держкомстату України, в І піврічч 2005 р. обсяг експортних поставок в Росію становив 27,2 % від загального об'єму експорту, в Італію - 5,2 %, Туреччину - 4,4 %, Німеччину - 4,3 %, Китай - 3,6 %, США - 3,2 %, Польщу -3,1 %..
Найбільші імпортні надходження виконувались з РФ - 38 %, Тур-кменістану - 10,8 %, Німеччини - 8,2 %, Казахстану - 4,6 %, Білорусі - 3,1%, США - 2,9 %, Італії - 2,6 %.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами в І півріччі 2005 р. становив 15 426,2 млн дол. США та збільшився порівняно з І півріччям 2004 р. на 14,4 %, в тому числі експорт, який становив 8009,8 млн. дол.. США (збільшився на 21,7 %), імпорт - 7416,4 млн. дол. США (збільшився на 7,4 %).
В загальному обсязі експорту товарів за І півріччя 2005 p., порівняно з І півріччям 2004 p., збільшилась частка виробів з чорних металів з 3,5 % до 4,9 %, молока та молочних продуктів - з 0,6 % до 1,8 %, механічних машин та обладнання - з 5,3 до 8,2 %, інструментів - з 0,1 % до 1,4 %, масляних насінь та плодів - з 1,1 % до 1,5 %. Разом з тим, зменшилась частка чорних металів - з 37,5 % до 31,4 %, продуктів неорганічної хімії - з 4,7% до 3,8 %.
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка механічних машин та обладнання з 9,2% до 10,9%, фармацевтичних продуктів, включаючи медикаменти - з 1,4 % до 2,1 %, чорних металів - з 1,4 % до 2 %, засобів наземного транспорту, крім залізничного - з 3 % до 3,4 %, паперу та картону - з 2 % до 2,6 %. Зменшилась частка мінерального палива, нафти та продуктів її переробки - з 45,4 % до 40,2 %, руди, шлаків та золи - з 3,1 % до 2 %.
Україна здійснювала у 2005 р. зовнішньоторговельн угоди послугами зі 175 країнами-партнерами. Найбільшу частку в загальному обсязі українського експорту займали транспортні послуги (84,6 %), імпорту - державні послуги (45,4 %), послуги транспорту (17,8 %), ділові, професійні та технічні послуги (12 %) та послуги зв'язку (8,9 %).
Порівняно з І півріччям 2004 р. експорт послуг скоротився на 12,9 млн. дол. через зменшення обсягів ділових, професійних і технічних послуг - на 18,7 млн дол. (на 17,8 %) та будівничих послуг - на 8,0 млн дол. (на 44,9 %). Одночасно зросли на 7,1 млн дол. (на 32,5 %) послуги турфірм, на 2,2 млн дол. (на 23,2 %) - фінансові послуги, на 1,6 млн дол. - транспортні послуги (0,1 %), зокрема повітряного транспорту на 13,9 млн дол. (на 14,3 %), залізничного транспорту на 16,7 млн дол. (на 11,6 %), річкового транспорту та допоміжних транспортних послуг на 20,8 млн дол. (на 25,2%).
Майже дві третини експорту послуг (1056,7 млн дол.) припадає на країни СНД, у тому числі 96,5 % - на РФ. Обсяги послуг, наданих країнам СНД, в І півріччі 2001 р. зменшились на 2,7 млн дол. (на 0,3 %), в тому числі Туркменістану - на 7,6 млн дол. (81,3 %), Азербайджану - на 1,8 млн дол. (на 51,3 %). Одночасно зросли обсяги наданих послуг Російській Федерації - на 6,1 млн дол. (на 0,6 %), Казахстану - на 1,3 млн дол. (на 58,7 %).
2.2 Зовнішньоторговельна стратегія України
Стратегічна програма розвитку зовнішньоекономічних відносин України має базуватися на забезпеченн суверенітету в світогосподарських зв'язках, гарантуванні її національно зовнішньоекономічної безпеки. Вся розгалужена сукупність зовнішньоекономічних зв'язків повинна ґрунтуватися на еквівалентному, взаємовигідному обміні, міжнародному поділі й кооперації праці. Взаємодія зі світовим господарством має спиратися на комплексну, гнучку і динамічну державну зовнішньоекономічну політику, в основ якої - максимальна господарська свобода безпосередніх виробників, експортерів товарів і послуг. Не менш важлива відкритість економіки для широко взаємовигідної участі в регіональних та світових господарських валютно-фінансових системах і структурах.
На підставі цього можна сформулювати головн елементи системи зовнішньоекономічної стратегії України, яка, на наш погляд, має містити:
· створення потужного експортного сектору;
· зміцнення і забезпечення конвертованості національної валюти;
· залучення іноземних інвестицій на основі створення СП, вільних економічних зон, інших форм спільного підприємництва з іноземним капіталом;
· лібералізацію імпорту;
· здійснення закордонної підприємницької діяльності;
· формування розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банки, біржа, страхові компанії, консалтинг, аудит, лізинг т.д.);
· гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову валютну політику, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;
· поступову інтеграцію економіки в європейські і світов господарські об'єднання та організації;
· кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Головне завдання полягає в тому, щоб визначити етапи, напрямки, форми і способи реалізації зовнішньоекономічної стратегії.
Серед пріоритетів у розвитку експортного сектору варто назвати, в першу чергу, високотехнологічні, наукомісткі галуз машинобудування (верстати, літаки, ракети, судна, прилади, побутову техніку), порошкову металургію, надтверді матеріали, кераміку, електрозварювальне виробництво. Техніка і технологія в цих і деяких інших галузях досягають світового рівня, що значно полегшує проблему пошуку й освоєння власної ніші на світових товарних ринках.
Другу групу пріоритетних галузей може скласти агропромисловий комплекс, спрямований, у першу чергу, на країни СНД партнерів із числа країн, що розвиваються. Серйозні соціально-економічні й структурні перетворення на селі спроможні перевести сільське господарство виробництво продовольства в розряд високоефективних галузей, що будуть визначати, поряд з іншими, експортний профіль країни в системі міжнародного поділу прац [5, 10].
Патентно-ліцензійна торгівля, ноу-хау, нжиніринг, різноманітні послуги, особливо туризм, можуть стати третім напрямком при формуванні експортного сектору України. За умови створення належної виробничої, соціальної і зовнішньоекономічної інфраструктури Україна може реально і стабільно підключатися до найбільш динамічних і вигідних позицій світової торгівлі.
Видобувна і металургійна галуз промисловості формують четвертий пріоритетний блок експортного сектору. Кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат користуються постійним попитом на світових ринках і спроможні при кардинальній реконструкції металургійних заводів, рудників і шахт підсилити експортний потенціал України.
Зокрема, важливим є експортний потенціал чорної металургії. Сьогодні Україна не тільки входить до першої п'ятірки країн - виробників сталі, але й виробляє її більше за всіх на душу населення. Потужна металургійна база, очевидно буде залишатися однією з головних складових експортного сектору України, надаючи можливість реалізувати на світовому ринку наявні переваги кваліфікованої, відносно дешевої робочої сили, власних природних ресурсів, розміщення виробництва, ефект масштабу, ліквідувати технологічний розрив у торгівлі з розвиненими країнами.
Нарешті, п'ятий пріоритетний напрямок пов'язаний із надзвичайно вигідним географічним положенням нашої держави. Транзитні перевезення вантажів, нафти, газу з євроазіатської частини на захід з півночі на південь Європи і далі на Близький Схід аж до Африканського континенту можуть перетворитися на важливий канал валютних надходжень, що вимагає серйозних структурних перетворень у транспортній сфері, щоб підняти до рівня світових стандартів.
Серйозною передумовою виходу України на світові ринки забезпечення внутрішньоекономічної стабілізації (фінансової, бюджетної, ціново та ін.). Як показує досвід "старих" і "нових" ндустріальних держав, в умовах демонетизації золота головною гарантією введення і підтримки валютної конвертованості є товарна конвертованість. Тільки за наявності потужного і всезростаючого потоку на світові ринки конкурентоспроможних товарів і послуг, що користуються постійним попитом, буде відповідний попит на національну валюту, а значить і її конвертованість у валюти інших держав. Золотовалютні резерви відіграють допоміжну роль як чинник стабілізації національної валюти і регулювання її поточного курсу. Вирішальне значення має товарна інтервенція, завоювання надійних ніш на світових ринках товарів і послуг, технологій і капіталів. Важливе значення має залучення іноземних нвестицій - важливий додатковий чинник економічного відродження України, створення розвинутого експортного сектору. Основні принципи імпорту іноземного капіталу - надання закордонним інвесторам прав і можливостей, адекватних тим, якими користуються національні суб'єкти господарської діяльності, за винятком стартового періоду (2- 5 років), а також пільг, що надаються в спеціальних економічних зонах або у випадку включення СП у державні програми, що допускають відповідні пільги [7,11, 15].
