Курсовая работа: Страховий захист в сільському господарстві
Страхова сума обов'язкового страхування врожаю багаторiчних насаджень визначається у встановленому порядку, з урахуванням площi, зайнятої пiд насадження у тому ж роцi, що й збирання врожаю. За умови чiткої перiодичностi плодоношення багаторiчних насаджень середня врожайнiсть визначається за показниками п'яти рокiв, у яких плодоношення насаджень вiдповiдає роковi страхування.
У разi коли страхувальник протягом п'яти рокiв вирощує культуру менше нiж три роки, у розрахунок вартостi врожаю береться планова врожайнiсть на поточний рiк, але не вище нiж середня врожайнiсть у районi за останнiй рiк.
Розмiр страхового платежу, який пiдлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф та вiдсоток страхового покриття. У разi безперервного страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень та неотримання страхового вiдшкодування протягом двох рокiв страхувальник має право на зменшення розмiру страхового тарифу до 10 вiдсоткiв.
За обов’язковим страхуванням страхове покриття, тобто частка збитку, яку відшкодову страхувальник, становить 70 %.
Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70 % вартост врожаю (50 % - у разі обов'язкового страхування врожаю).
Решта вартост продукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунок ресурсів господарства. Безперечно, така велика й фактично примусова франшиза не виправдана. Страхувальники, здебільшого, не мають змоги створювати адекватн внутрішньогосподарські резерви.
Отже, на випадок ризиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизи визначався за домовленістю між учасниками страхового договору, їм потрібно дати право диференціювати розмір франшизи залежно від виду сільськогосподарських культур.
Тварини приймаються на страхування за договірною сумою, але не вищою за дійсну вартість. Так само визначається страхова сума щодо матеріалів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Стосовно тварин і зазначених щойно інших активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.
Тварини, будівлі, обладнання тощо можна застрахувати й на суму, меншу за їх вартість. У такому разі всі відповідні об'єкти вважаються застрахованими в тому відсотку їх вартості, в якому їх узято на страхування в цілому.
Страхові платеж визначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для цього від страхової суми віднімають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку і ділять на 100.
Страхові платеж мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 25 % річної суми зі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш як 50 % відповідної суми зі страхування тварин та іншого майна до вступу договору страхування в дію, але не пізніше ніж через 30 днів від дня його підписання.
Зі страхування тварин, багаторічних насаджень та іншого майна остаточні розрахунки за внесками мають бути закінчені протягом трьох місяців після сплати першого платежу.
2.4 Оцінка збитків, порядок обчислення та сплати страхового відшкодування
При складанн акта за повну або часткову загибель посівів сільськогосподарських культур особливу увагу приділяють встановленню дійсної причини загибелі посівів.
В разі, коли загибель посівів виникла від причин, за які відповідальності страховик не несе, складається акт довільної форми ,в якому зазначається фактична причина загибел культури, розмір площі її посіву та загибелі, місце знаходження (номер поля, бригада тощо).
При повній загибелі сільгосп культур на всій площі посіву або на її частині, внаслідок страхових подій, що передбачені договором страхування, розмір збитку визначається по кожній культурі окремо, на основі відповідно складеного акта та наявності необхідних документів.
Розмір збитку обчислюється за ціною одного центнера продукції ,яка склалася за минулий рік та з фактичною площею, з якої буде зібраний врожай.
Загальним збитком втрата застрахованого врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень, що виникла внаслiдок настання страхового випадку. Загальний збиток обчислюється шляхом множення рiзницi мiж врожайнiстю з гектара, визначеною в договорi страхування з урахуванням розмiру страхового покриття, та фактичною врожайнiстю з гектара в поточному роцi на площу посiву (насаджень) та цiну, визначену в договорi страхування, але не вищу нiж на момент виплати страхового вiдшкодування.
У разi загибелi сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень з наступним їх пересiвом (пересадженням) для визначення загального збитку враховується вартiсть фактично одержаного врожаю, яка обчислюється за цiнами пiдприємства (реалiзацiя, фактична собiвартiсть за минулий рiк, планова на поточний рiк, але не вище нiж фактична у районi за минулий рiк), визначеними у договорi обов'язкового страхування, i фактична вартiсть врожаю зазначених культур i насаджень, якими проводився пересiв (пересаджування), обчислена за цiнами поточного року.
Розмiр загального збитку в разi загибелi або пошкодження врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень внаслiдок настання страхового випадку визначається пiсля оприбуткування врожаю виходячи з вартостi неотриманого чи недоотриманого врожаю.
Прямий збиток, що вiдшкодовується страховиком, визначається у вiдсотках розмiру загального збитку, який зафiксований у вiдповiдних актах обстеження пiсля настання кожного страхового випадку. Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Якщо виявлено, що фактична площа посіву сільськогосподарських культур більша ніж передбачена в договорі, то сума страхового відшкодування буде обчислюватися пропорційно відношенню цих площ.
У разі сплати страхувальником чергового страхового платежу за договором обов'язкового страхування не в повному обсязi прямий збиток вiдшкодовується пропорцiйно сумi сплачених страхових платежiв.
Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту прийняття рішення про його виплату.
Страхові прем обчислюються по кожній культурі (або групі культур) шляхом множення вартост урожаю з всієї площі посіву на тарифну ставку. Ставки диференційовані по культурам і регіонам. Вони можуть сплачуватися одноразово в розмірі річно премії або в розстрочку, причому останній внесок повинен бути сплачений не пізніше календарного терміну установленого договору.
При настанн страхового випадку страхувальник у письмовій формі сповіщає страховика, перераховує йому назви загиблих і ушкоджених сільськогосподарських культур, час вид стихійного лиха, його тривалість, інтенсивність, форму ушкодження по кожній культурі, фазу розвитку рослини на момент стихійного лиха, розмір площ ушкодження, а також площу, намічену для пересівання. Страховик перевіряє ц повідомлення за матеріалами гідро-метео-служби, встановлює причини і обставини страхового випадку шляхом огляду його на місті події і складає акт встановлено форми.
При страхуванн сільськогосподарських тварин, відшкодовується збиток внаслідок загибелі, падежу, змушеного забою, знищення застрахованого дорослого поголів’я тварин, які наступили в результаті хвороб, нещасних випадків, стихійних лих.
Страховик відшкодовує тільки прямий збиток, але не відшкодовує втрати продукції, що не прямим збитком.
При загибел тварин визначений збиток дорівнює балансовій вартості загиблих тварин. Якщо у господарстві не ведеться балансова вартість індивідуально, вона визначається як середня по всім тваринам даного виду.
Збиток при загибелі робочих коней визначається за відрахуванням амортизації.
При змушеному забої великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней збиток визначається в розмір різниці між їхньою балансовою вартістю і сумою отриманою від реалізац придатного в їжу м’яса. Вартість цього м’яса встановлюється державою.
При падежу або змушеному забої хутрових звірів, збиток визначається з урахуванням зміни вартості шкурок в результаті інфекційних захворювань, стихійних лих або пожежі. Ціна реалізац шкурки встановлюється відповідними заготівельними організаціями. При забо кроликів збиток визначається з урахуванням ціни шкурок і мяса.
Страхова сума встановлюється страхувальником, але не більше дійсної вартості тварини виходячи з ринкової ціни або по балансовій вартості.
Договір страхування тварин складається на термін не більше одного року. За період д договору, по тваринам, які вибули, страхові внески не відшкодовуються.
Страховик після одержання заяви про страховий випадок зобов’язаний протягом трьох днів скласти страховий акт, що є підставою для виплати відшкодування у розмірі збитку, але не вище страхової суми. Якщо дійсна вартість тварини на день страхового випадку перевищує страхову суму, то розмір відшкодування скорочується пропорційно до дійсної вартості тварини.
Страховик ма право відмовити у виплаті страхового вiдшкодування у разi:
- навмисних дiй страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дiї, пов'язанi з виконанням ним громадянського чи службового обов'язку, в станi необхiдної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Квалiфiкацiя дiй страхувальника, на користь якого укладено договiр обов'язкового страхування, встановлюється вiдповiдно до законодавства;
- подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
- отримання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винної у їх заподiяннi;
- порушення страхувальником агротехнiчних вимог до вирощування сiльськогосподарсько культури та правил протипожежної безпеки;
- iнших випадкiв, передбачених законодавством. Вiдмова страховика у виплатi страхового вiдшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.
Із суми страхового відшкодування утримуються безумовна франшиза, черговий платіж, а також зайво виплачене страхове відшкодування. Після виплати страхового відшкодування до страховикаа переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, з вини якої був заподіяний збиток.
Спори щодо дотримання сторонами умов договору страхування розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Розглянемо на прикладі розрахунок збитків при пошкодженні посівів озимої пшениці. При розрахунку збитку і страхового відшкодування НАСК «Оранта» використову наступний алгоритм:
1. Визначається фактична середня врожайність пшениці в розрахунку на 1 га засіяної площі.
2. Кількісна втрата врожаю пшениці з 1 га
3. Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га
4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі
5. Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці
6. Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га.
7. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці.
8. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові.
Чинний порядок розрахунку суми збитку має певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки визначаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто бува невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарант страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.
Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин.
У разі знищення майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартост залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визначають, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встановилися на момент укладення договору страхування.
Збиток у раз пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.
Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.
3. ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКА ДО СТРАХУВАННЯ
3.1 Визначення й формування попиту на страхові послуги
Регулятором страхової діяльності виступає ринок страхових послуг, проблема формування якого актуальна та важлива для розвитку сільського господарства.
Перед тим, як обрати певну страхову компанію, страхувальник оцінює властивості та якість страхових продуктів, обирає ті, що найбільшою мірою задовольняють його потреби, тобто це об’єкти страхування; ризики, що страхуються (страхове покриття); ціна страхового продукту; додаткові послуги, надані страховиком (крім відшкодування збитків) – юридичне обслуговування, ремонт постраждалого майна; якість повнота обслуговування на стадії проходження страхового договору. З іншого боку, страховик – страхова компанія – сприяє просуванню своїх страхових продуктів на ринок різними способами, насамперед це інформування потенційних споживачів про страхові послуги і їх позитивні якості, переконання в необхідності придбання страхового покриття.
Розглянуті в другому розділі умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу "страхування від усіх бід". Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.
Якщо говорити безпосередньо про страхування ризиків у сільському господарстві у Мелітопольському районі, то нажаль цей вид страхування не є розвинутим. Мелітопольське відділення НАСК «Оранта» лише розробляє механізм і готу спеціалістів для цього специфічного виду страхування.
Мелітопольськ страховики зазначають, що у фермерів відсутнє розуміння необхідності захисту свого врожаю і майна саме через страхування, і звертаються вони до страхово компанії лише під час оформлення кредитів. До того ж для запровадження ц послуги необхідно мати спеціалістів саме аграрного профілю, тому що дуже важливо вміти оцініти стан як посівів так і худоби.
СК «Еталон» пропонує страховий захист урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державним сільськогосподарським підприємствам, а також страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків на випадок неотримання (недоотримання) врожаю внаслідок стихійних лих — сільгосппідприємствам усіх форм власності.
Представники цієї компан наголошують, що їх клієнти:
1. Уникають значних фінансових збитків, пов’язаних із загибеллю або пошкодженням урожаю.
2. Підвищують платоспроможність та покращують фінансовий стан підприємства.
3. Мінімізують ризики невиконання своїх обов’язків перед контрагентами внаслідок форс-мажорних обставин.
4. Виконують вимоги законодавства, що потребує обов’язкового страхування врожаю державними сільськогосподарськими підприємствами, а також врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствами усіх форм власності.
