Курсовая работа: Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку
Навчання цим прийомам вимагає складної, дослідницької стратег розділяється на 2 етапи:
1) формування смислового співвідношення і смислового угрупування як розумових дій;
2) формування уміння застосовувати ці дії для вирішення мнемічних завдань.
Формування класифікації як розумової дії здійснюється по трьох етапах:
1) етап практичної дії, коли діти виучуються розкладати картинки по групах;
2) мовної дії, коли після попереднього ознайомлення з картинками дитина повинна розповісти, які картинки можна віднести до тієї або іншої групи;
3) етап розумової дії, розподіл картинок по групах в думці, потім назва груп.
Після цього можна переходити до формування уміння застосовувати угрупування в діях запам'ятовування.
В процесі освоєння угрупування як прийому логічного запам'ятовування діти зазнавали труднощі. П.І. Зінченко відзначає, що на перших етапах у багатьох дітей спостерігається роздвоєння розумової і мнемічно діяльності. Воно виявляється в наступному: виконуючи операцію розумового угрупування, діти забувають про те, що треба потрібно запам'ятовувати картинки, а коли прагнуть запам'ятати, перестають групувати. Проте коли цей прийом освоюється дітьми, він приносить значний мнемічний ефект. Л.М. Житнікова відзначає, що вже в молодшому дошкільному віці у дітей спостерігаються зрушення в запам'ятовуванні унаслідок оволодіння ними угрупуванням як пізнавальною дією. Діти старшого і середнього дошкільного віку, успішно опановувавши класифікацію, свідомо використовують її як спосіб запам'ятовування.
Опанування дітей смисловим співвідношенням як самостійною інтелектуальною дією здійснюється у декілька етапів зростаючій складності. Спочатку необхідно навчитися знаходити до запропонованої картинки тотожну. Після діти вчаться знаходити до даної картинки не тотожну, а лише схожу з нею за змістом, близьку по сенсу. На наступному етапі завдання ускладнюється: до назви (слову) необхідно підібрати картинку із зображенням предмету, позначеного цим словом, а потім – підібрати картинку, близьку слову за змістом. З.М. Істоміна підкреслює, що заняття повторюються стільки раз, скільки потрібний для того, щоб діти навчилися правильно співвідносити картинки.
Для використання смислового співвідношення слів з картинками у мнемічних цілях потрібна умова: діти повинні добре опанувати не лише прямі, але зворотними операціям. Поважно, аби ці операції були добре відпрацьовані самі по собі. Це умова для переходу розумової дії у мнемічний прийом.
В процесі навчання смисловому співвідношенню як прийому запам'ятовування З.М. Істоміной були виявлені помітні вікові і індивідуальні відмінності. Досліди показали, що для формування смислового співвідношення дітям молодшого дошкільного віку, необхідне різне число сеансів навчання, багатократне вирішення різних завдань. У старших дошкільників кількість кроків навчання помітно скорочується. З віком збільшується кількість смислових зв'язків зменшується кількість зв'язків, встановлених на випадкових асоціаціях.
До старшого дошкільного віку переважають зв'язки на основі асоціації по суміжності. Найвища продуктивність відтворення має місце при опорі на смислов зв'язки, як зв'язки по схожості і суміжності. Найнижча продуктивність виявляється у дітей, що встановили випадкові зв'язки. В цілому використання дітьми прийому смислового співвідношення робить позитивний вплив на продуктивність мнемічної діяльності і ефективність його вживання з віком збільшується.
Таким чином, якісні зміни роботи пам'яті можуть відбуватися в порівняно ранньому періоді розвитку дитяти (у старшому дошкільному віці), але лише за умови спеціальний організованого, цілеспрямованого навчання програмам логічного запам'ятовування. Доцільне одночасне навчання дітей різним прийомам логічного запам'ятовування, оскільки вони спираються на аналогічні розумові операції. Істотну роль в підвищенні продуктивності запам'ятовування грає також самоконтроль. Результати даних досліджень представляються вельми важливими у зв'язку з підготовкою дошкільників до навчання в школі.
Завдання вивчення ролі слова в розвитку пам'яті у дитяти розглядала Б.Н. Зальцман.
Дітям від 3 до 7 років показувалися кольорові фігури з мозаїки, після чого випробовувані повинні були викласти з мозаїки ці фігури по пам'яті. У першій серії дослідів розгляд фігур здійснювався без словесного супроводу, в другій серії – з назвою кольору, кількості кольорів і розташуванням забарвлення у фігурах.
У першому випадку молодші дошкільники сприймали фігури мовчки, потім найчастіше брали перші частини мозаїки, що попалися, і викладали яку-небудь фігуру, бо, що їм показувалося. На відміну від цього в другому випадку тих, що зовсім не зуміли відновити фігуру не було. У цій серії спостерігалися цілеспрямовані пошуки елементів фігури. Слово явним чином сприяло аналітико-синтетичній діяльності дітей.
Дошкільники середнього віку широко користувалися словом (причому вже своєю мовою) навіть в першій серії дослідів. Спеціальній стимуляції їм для цього не вимагалося.
У старших дошкільників використання мови (причому знову-таки своїй) було ще значнішим. На відміну від дошкільників середнього віку у них спостерігалося планомірніше позначення того, що характеризувало собою викладену перед ним фігуру. Істотний вплив робила на них в цьому напрямі постановка питань дорослими (у другій серії дослідів). Поважно також, що в даному віці полегшуючу роль при запам'ятовуванні починала грати вже не лише зовнішня, але і внутрішня мова, що передувала зовнішній дії.
Таким чином, неважко бачити, що результати всіх робіт, присвячених дослідженню взаємин образної і словесної пам'яті, образу і слова в процесах запам'ятовування і відтворення, вказують на нерозривну єдність обох видів пам'яті, на єдність плотського (наочного, образного, конкретного) словесно-логічного, абстрактного в запам'ятовуванні і відтворенні.
3. Дослідження можливості розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці
Метою даного дослідження є розробка програми з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку. І була висунута така гіпотеза: у дошкільному віці можна стотно поліпшити показники запам’ятовування тексту за умови спеціального розвитку.
Предметом дослідження є: розвиток пам'яті текстового матеріалу у старших дошкільників, а об'єктом – особливості пам'яті у дітей дошкільного віку.
Були сформульовані наступні завдання справжнього дослідження:
1. Діагностика виявлення дітей з недостатньо розвиненою пам'яттю.
2. Розробка і апробація програми з розвитку пам'яті для дітей старшого дошкільного віку.
3. Діагностика ефективност апробованої програми.
Як випробовувані було використано 10 дітей старшого дошкільного віку однієї з груп дитячого саду. Вік дітей: від 5 років та 6 місяців до 6 років та 7 місяців.
На першому етапі дослідження використовувалася методика, направлена на вивчення мимовільної і довільної зорової пам'яті [24; 27].
Методика складається з двох серій експериментів.
У першій серії випробовуваним пропонувалося уважно розглянути по черзі 10 кольорових цифр і після назвати ті з них, які запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової мимовільної пам'яті. У другій серії експерименту випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 цифр, які показувалися по черзі, після показу випробовуваним також пропонувалося назвати ті цифри, які вони запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової пам'яті.
На другому етапі дослідження дітей старшого дошкільного віку застосовувалася методика, направлена на оцінку пам'яті, – короткочасною довготривалою. Випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 слів в одному пред'явленні. Далі випробовувані називали слова, які вони запам'ятали, – це був показник короткочасної пам'яті. Потім випробовуваним показали ці 10 слів ще 3 рази, потім робилася перерва 1 година і випробовуваних (не показуючи слів) просили пригадати знову все 10 слів – це показник довготривалої пам'яті.
Тестування проводилося індивідуально, після попереднього півгодинного знайомства дитяти з експериментатором. Після п'ятнадцятихвилинної перерви, під час якої дитя було зайняте малюванням, приступали до першої серії дослідів.
Між експериментами робилися невеликі (5-6 хвилин) перерви.
Після проведення експериментів зіставлялися середні показники по результатах, отриманих в кожному експерименті. Встановлювалися співвідношення показників, отриманих у одних і тих же дітей при різних видах запам'ятовування.
Далі по результатах діагностики, з 10 чоловік, що брали участь в дослідженні, було виявлено 5 дітей з недостатньо розвиненою пам'яттю. З цими дітьми проводився формуючий експеримент протягом 2 тижнів. Робота по розвитку пам'яті відбувалася в двох напрямах: груповому (коректувально-розвиваюча робота) і індивідуально з кожним дитям.
Після закінчення занять по розвитку пам'яті був також зроблений діагностичний зріз по цьому ж банку методик і були зіставлені результати, отримані на початку, з результатами, отриманими після проведення коректувально-розвиваючої роботи. Це було зроблено з метою взнати, наскільки ефективна дана програма з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку.
3.2 Характеристика методик дослідження
Матеріал для проведення експерименту:
20 кольорових цифр розміром 6,5×10 см.
Проведення дослідження:
Проводяться дві серії експерименту, індивідуально з кожним дитям. У кожній сер досліджується новий набір цифр з 10 шт., беруть участь одні і ті ж діти. Серія: вивчення зорової мимовільної пам'яті.
Дитин показують по черзі цифри – 1 набір з 10 штук. При цьому експериментатор не ставить завдання на запам'ятовування. Він говорить: «Я зараз покажу тобі цифри, а ти уважно поглянь на них». Цифри показуються послідовно одна за одною. Відстань від зображення до рівня очей випробовуваного 25-30 см. Час демонстрації кожно цифри 1-2 сек. Після демонстрації десяти цифр просять: «Назви цифри, які ти запам'ятав». Враховується, скільки цифр із загального числа названо дитям по пам'яті, повтори не враховуються.
Хорошою мимовільною пам'яттю вважається, якщо дитина назвала 7-8 цифр, 5-6 – це середній рівень, а 4 і менше – низький рівень розвитку мимовільної пам'яті.
2 Серія: вивчення зорової довільної пам'яті.
Дитині показують другий набір картинок і пропонують запам'ятати якомога більше картинок для того, щоб потім їх пригадати. Засоби і прийоми запам'ятовування не вказують. Кожна картинка експонується протягом 3 секунд. Відстань від зображення до рівня очей випробовуваного 25-30 см. Після показу всіх цифр діти відтворюють їх по пам'яті.
3.3 Програма індивідуальних занять з розвитку пам'яті
Мета: за допомогою спеціальних ігор і вправ добитися значного поліпшення показників пам'яті.
Завдання:
1. Розвиток різних видів пам'яті: довільної і мимовільної; зорової, слухової, образної.
2. Розвиток і інших пізнавальних процесів, без яких неможливий розвиток пам'яті: сприйняття, уваги, уяви, наочно-образного мислення, логічного мислення, а також класифікац угрупування.
3. Врахування індивідуальних особливостей кожної дитини.
Заняття проводилися 4 рази на тиждень. Тривалість кожного заняття близько 20 хвилин.
Вміст занять побудований на основі вправ 4 ігор.
1. Гра в слова
Варіант 1.
Завдання 1. Зараз я покажу тобі декілька слів, а ти постарайся їх запам'ятати. Слон, заєць, телевізор, курка, шафа, миша, вовк, диван, крісло, ведмідь. Повтори!
Завдання 2. Перерахуй, будь ласка, всі слова ще раз.
Варіант 2. Тарілка, малина, брусниця, вилка, яблуко, каструля, банан, ніж, груша, чайник, ваза, слива.
Варіант 3. Трамвай, велосипед, тролейбус, вухо, лоб, автобус, пароплав, очі, поїзд, щоки, літак.
Завдання. «Поглянь на цей аркуш. Запам'ятай його».
Далі цей аркуш треба закрити і попросити дитяти відшукати серед останніх. (Як правило, цю задачку нікому не удається вирішити відразу, тому можна повторити кілька разів). Коли завдання буде вирішено, потрібно детально обговорити з дитиною те, як він запам'ятовував. Необхідно детально проаналізувати особливості контуру аркушу, стебла, кількість жилок і так далі.
3. Гра в слова
Інструкція: «Зараз я покажу тобі декілька слів. Постарайся їх запам'ятати».
Варіант 1. Сокіл, сито, сосна, старик, сарай, снігуронька.
Завдання 1. Назви слова, які ти запам'ятав.
Завдання 2. Як ти думаєш, є що-небудь загальне в цих слів? Чим схожі ц слова?
При рішенні цієї задачі не треба вимагати від дитини відразу ж правильно відповіді. Не потрібно підказувати. Хай дитя подумає, порівняє слова, відчу слово.
Ця робота важлива не лише для розвитку пам'яті, але і для розвитку інших розумових здібностей, а також для розвитку мови.
окіл
ито
осна
тарик
арай
нігуронька
Завдання 3. Якщо ти знаєш, як пишеться буква З, то напиши її.
Завдання 4. Придумай слова, які починаються з букви С.
Завдання 5. Чи можеш ти пригадати ті слова, які я просила тебе запам'ятати? Повтори їх.
Варіант 2.
Хмара, вікно, горіх, окунь, осінь, вогонь.
мара
ікно
оріх
кунь
огонь
Завдання 1,2,3,4,5 треба повторити.
Варіант 3.
Вилка, вата, віск, ворон, вінок, вишня, виноград, варення.
илка
ата
іск
орон
інок
ишня
иноград
арення
Завдання 1,2,3,4,5 треба повторити.
4. Гра в слова на різні букви
Інструкція: «Зараз я назву багато слів. Постарайся їх запам'ятати».
Кавун, ведмідь, аптека, мило, алмаз, малина.
авун едмідь
птека ило
лмаз алина
Завдання 1. Назви слова, які ти запам'ятав.
Завдання 2. Назви слова, які починаються з букви А.
Завдання 3. Назви слова, які починаються з букви М.
Завдання 4. Назви всі слова, які я просила тебе запам'ятати.
9. Гра у вірші
Уяви, що П'ятачку Ослик подарував м'яч. П'ятачку дуже сподобався дарунок, він вигадав вірш про цей м'яч:
Мой веселый, звонкий мяч,
Ты куда пустился вскачь?
Красный, желтый, голубой,
Не угнаться за тобой.
П'ятачок був дуже задоволений своїм віршем і вирішив перетворити його на пісеньку. Заспівай ще так, як співав П'ятачок.
Одного дня П'ятачок вирішив поділитися своєю пісенькою з Віні Пухом. Подумай, як цю ж пісеньку заспівав Віні.
Віні Пух був дуже задоволений свого виконання. Одного дня він вирішив заспівати її Зайцеві. Заєць не міг співати так, як співав ведмідь. Подумай, як Заєць співав цю пісеньку?
Заєць був дуже добрий і вирішив подарувати пісеньку Їжачисі. Їжачиха не уміла співати так, як Заєць, і заспівала пісеньку по-своєму. Подумай, як цю пісеньку могла заспівати Їжачиха.
Заспівай ще раз пісню про м'яч так, як її співали П'ятачок, Віні Пухнув, Заєць і Їжачиха. Скажи, чим схожі, а чим відрізняються варіанти цієї пісеньки.
Для того, щоб завдання було легко виконати, треба пригадати тембри голосів і інтонації наших героїв.
10. Ігри з віршами
«Зараз я прочитаю тобі вірш про бобер. Я прочитаю його лише один раз. Слухай уважно!»
Посмотри-ка на бобра:
Без пилы, без топора
Валит он в лесу осину –
Стрит в заводи плотину!
Зубы крепкие бобра
Поострее топора.
Завдання 1. Скажи, що робить бобер? Навіщо він це робить? Що допомага бобру будувати греблю?
Після питань-відповідей можна почати вивчати вірш. Це виявиться досить простою справою, оскільки дитя вже відчуло інформацію. Потрібно повторювати вірш, поки дитя не вивчить його напам'ять.
Варіант 2. Все те ж саме виконати з іншими віршами.
Білка сушить сироїжки
Лапкою з вітки рве горішки
Всі запаси в коморі
Згодяться їй взимку.
11. Серія ігор «запам'ятай і покажи, запам'ятай і назви».
1. «Знайди, хто сховався».
Спочатку слід прочитати дитяті вірш. Запитати, про що говориться в нім. А потім запропонувати йому виконати завдання.
2. «Знайди схожість і відмінність».
Тут також читається вірш. Далі хай дитя розповість, про що вірш. Потім попросити його уважно розглянути зразок. Потім слід його закрити аркушем паперу хай виконує завдання по пам'яті.
