Курсовая работа: Проблема безробіття в США

Реальний приріст ВВП, що підвищився в IV кварталі 2004р. до 5,1% в річному численні, в I кварталі 2005р. впав до 2,7%, а в II - до 0,5%. В подальші два квартали економічне зростання частково відновилося - приблизно до 3% і в середньому за 2005р. склав теж біля 3% проти 4,1% в 2004р., виявившись навіть дещо вищий рівня (2 - 2,5%), який Федеральна резервна система (ФРС) вважає оптимальним неінфляційним темпом приросту.

Заминка в економічному підйомі в середині 2005р. погіршила показники безробіття, підвищивши її рівень з 5,4% робочої сили на початку року до 5,7% в II кварталі. В той же час положення на ринку праці як і раніше визначалося циклічним зростанням попиту на робочу силу. За 2004р. чисельність зайнятих в економіці збільшилася більш ніж на 2 млн. людина, забезпечивши річний приріст реальних грошових доходів населення (за вирахуванням податків), як і в попередні 2 роки на 3,5%.

На ринку праці продовжувалися тенденції, що діяли протягом останні 15 років і пов'язані із структурною перебудовою виробництва на базі сучасної НТР розвитком зовнішньоекономічних зв'язків США. Зайнятість розширялася переважно у сфері послуг і торгівлі. За 1983-2005рр. ця сфера забезпечувала 80% всього приросту зайнятості в економіці, і в 2005р. на неї доводилося близько половини загальної чисельності зайнятих, яка за цей період збільшилася на 19,7 млн. людини.

Майже третина приросту припала всього на 10 професій - це вчител (приріст зайнятості склав 30%), інженери і вчені-комп’ютерщики (130%), конторські службовці (29%), касири (45%), молодший медичний персонал (47%), прибиральники (27%), офіціанти (24%), продавці в роздрібній торгівлі (16%), працівники громадського харчування (50%), водії грузовиків (22%). Попит таким чином концентрувався з одного боку на висококваліфікованих і високооплачуваних фахівцях, а з іншою - на дешевій малокваліфікованій робочій силі. Це привело до посилення відмінностей в оплаті праці і рівні життя населення.

Економічний підйом США, що загальмувався в 2005р., в 2006 знов набрав темп. В цілому за 2006р. приріст ВВП в цінах 2004р. склав 2,4% проти 2% в 2005р.

При тому, що в 2006р. зниження темпів зростання зайнятості при збереженн колишніх темпів зростання зайнятості економічно активного населення (0,7%) розширило масштаби безробіття в 28 країнах ОЕСР, США вдалося дещо скоротити питому вагу осіб, що не мають роботи (з 6 до 5,9%).

В 2006г. в США було створено 2,5 млн. робочих місць, в 2007р. - ще 2 млн., а всього за ці роки - більше 14 млн. Вперше з початку 90-х років зайнятість дещо збільшилася в оброблювальній промисловості, але як і раніше менше ніж у сфері послуг. Частка зайнятих в галузях матеріального виробництва скоротилася до 23,9% проти 29,3% в 2004р. (30,5% в 1980г.), тоді як в галузях нематеріального виробництва підвищилася відповідно до 73,3% проти 72,5% (65,9%).

Високий попит дав надію знайти роботу особам, що вже зневірилися в пошуку, а так само жінкам-домохазяйкам. В результаті підвищився показник участ населення в трудовій діяльності, особливо жінок. Так, число працюючих жінок збільшилося до 63,2% їх чисельності проти 61,7% в 2004р. Загальний показник участі населення на ринку праці підвищився відповідно з 66,4% до 66,8%.

Разом з можливостями працевлаштування, що розширилися, стимулююче вплив надавала реформа державної системи соціального забезпечення, відповідно до яко з 2006р. істотно обмежувалися соціальні виплати працездатним непрацюючим дорослим. Разом з тим було збільшено фінансування державних програм змісту дошкільних установ - на 4 млрд. доларів за 2004 - 2006рр.

Тривалий економічний підйом сприяв скороченню вимушеної частково зайнятості і частки тривало безробітних. Помітно зріс попит на працю молоді 16 - 19 років і старше 55 років. Рівень безробіття в цілому знизився з 5,6% робочої сили в I кварталі 2006р. до 4,6% в кінці 2007р. - найнижчий показник за четверть століття.

В теж час багато осіб, зайнятих у виробництві, продовжували відчувати нестабільність свого положення. Значною мірою це пояснювалося структурною перебудовою економіки, що продовжується. Активний в цілому попит на робочу силу поєднувався з високими темпами ліквідації робочих місць (0,5 млн. в рік). Крім того, працедавці все частіше перекладали своїх співробітників з трудових угод на контракти, звичайно припускаючі погіршення умов оплати праці. Так, майже 2 млн. людей з 8,3 млн. трудящих за контрактом, до цього працювали за трудовими угодами (2005р.), 410 тис. з них були перекладено на контракт в примусовому порядку.

«Критичною зоною» світового ринку праці сталі в 2008 році країни тихоокеанського регіону. Наприклад, рівень безробіття в Японії зріс майже на четверть, досягнувши рекордного за весь післявоєнний період рівня.

В 2008р. про стійкий розвиток сфери зайнятості в США свідчить той факт, що її скорочення відбулося, не дивлячись на значне збільшення попиту на працю в результаті економічної активності окремих груп робочої сили, в першу чергу молоді і жінок. Кінець 90-х років відзначений новою хвилею притоки молоді на ринок праці, відправною точкою якого став післявоєнний бум народжуваності.

Підйом викликав масове створення робочих місць (з 2005 по 2008рр. їх приріст склав 18 млн.) і довів до рекорд низького рівня безробіття (4,3% в 2008р січні.). Цей рівень безумовно нижче за так званий «інфляційний поріг» безробіття. В 2008р. зростання реальної заробітної платні склало 2,5% і було щонайвищим за останні два десятиріччя. При цьому споживацький попит обгонив зростання не тільки фундації праці, але і всіх грошових доходів населення.

Всупереч очікуванням вказані тенденції поєднувалися з рекорд низькими показниками інфляції (2 і 1,9% відповідно в 2008 і 2007рр. і менш 1% за три квартали 2008р.).

Надзвичайне поєднання показників зростання, що склалося, суперечило минулому досвіду і основним постулатам кейнсіанскої і неокласичній економічній теорії, згідно яким розсмоктування безробіття і зростання доходів в період підйому неминуче супроводжуються зростанням державного боргу і розкручуванням нфляції, що примушує підвищувати процентні ставки щоб уникнути перегріву економіки.

В динамічному американському відтворюванні 90-х років є і зворотна сторона у вигляді впливу глобалізації економічних зв'язків на стан ринку прац в США.

Глобалізація світової економіки - це взаємозалежність економік різних країн світу, що збільшується, унаслідок зростання трансграничних переміщень товарів і послуг, експорту капіталів, інтенсивного обміну інформацією і технологіями, міграції робочої сили.

Доктор економічних наук, професор А.І. Неклесса пише: «наростаючий імпорт дешевих товарів і ресурсів часто є не що інше, як оборотна сторона закріплення соціальної аберації у ряді районів земної кулі, а також обмежень вільного пересування, що множаться, на ринку праці. І отже, фактичного експорту надексплуатацій».

Чи можна затверджувати, що експортуючи висококонкурентні товари технології, розвинені країни одночасно повністю звільняються від своїх власних соціальних проблем, вирішуючи їх «за чужий рахунок»? Мабуть, це твердження справедливе (не випадково крива зростання безробіття в Росії в ці роками майже дзеркальне віддзеркалення кривої зайнятості в цей період в США), але тільки певною мірою. В США глобалізація не тільки не вирішує всі соціальн проблеми, але і створює нові.

Отже, як наголошувалося вище, протягом 90-х рр. ситуація на ринку прац не була однозначною. З одного боку, відбувалося скорочення «армії» безробітних, з іншою - працівники, зайняті в оброблювальній промисловості, не були захищен від втрати роботи.

Прийнята в 2005р. в США «Нова експортна стратегія» напряму пов'язувала створення нових робочих місць в країні з розвитком зовнішньої торгівлі. Саме в стимулюванні експорту уряд бачив засіб підтримки високого рівня зайнятості. Основний акцент робився на торгівлі високотехнологічними товарами (традиційна для США підтримка виробників сільськогосподарської продукції хоча зберігалася, проте її частка була скорочена).

Вибрана стратегія вельми ефективно здійснювалася аж до 2008р. Левова частка із створених в країні за останні сім років 14 млн. робочих місць припала на галузі, орієнтовані на зовнішню торгівлю.

Аж до 2008р. скорочувалося число масових звільнень і осіб, що втратили роботу. Це важливий факт, якщо пригадати, що в попередні десятиріччя крупн компанії вдавалися до масштабних скорочень.

Благополучний стан ринку праці був напряму пов'язаний із зростанням експорту в цей період, стани зовнішніх ринків. Тому таку тривогу серед фахівців викликали азіатський і латиноамериканський кризи.

Повідомлялося, що в результаті скорочення попиту на американські товари оброблювальна промисловість втратила більше 170 тис. робочих місць. Особливо постраждали такі галузі, як машинобудування, авіабудування, виробництво напівпровідників, виробництво комп'ютерної техніки. Скоротився вивіз сільськогосподарської продукції. В результаті в 2008р. в США в порівнянні з попереднім роком збільшилося число масових звільнень і ліквідованих робочих місць. Масові звільнення відрізнялися на підприємствах компаній «Боїнг», «Ексон Морив», «Джонсон і Джонсон».

Таким чином, подальша реалізація експортної стратегії містить в соб необхідність розробки певного комплексу заходів по захисту внутрішньо зайнятості від можливих несприятливих подій в країнах-імпортерах, бо стабільність ринку праці служить для США серйозним чинником загальній соціально-економічній стабільності. На це указують дані опитів громадсько думки: друге місце в рейтингу найважливіших зовнішньополітичних цілей Сполучених Штатів (після боротьби з введенням наркотиків) займає «збереження робочих місць для американців», визначивши «запобігання розповсюдження збро масової поразки».

Зростання залежності кількісних параметрів зайнятості від зовнішніх чинників - лише одне із слідств процесу глобалізації.

Глобалізація світової економіки тісно переплітається з мережною нформацією суспільства і комерціалізацією всесвітнього кіберпростору, нструментальний представленого глобальною мережею Інтернет. Починаючи з серединою 2000-х років інтенсивність подібної комерціалізації різко зросла привела до формування в розвинених країнах масового електронного ринку (e-commerce) і «нової економіки», що базується на ньому. Сьогодні вони стали найважливішими атрибутами інформаційного суспільства (постмодерна), і формують нову філософію всього господарського простору цього суспільства.

З одного боку, економіка постмодерна відображає бізнес-пріоритети епохи споживача, що прийшла на зміну епохам масового виробництва і якості, а з іншою - предстає як інноваційна економіка, товари якої створюються на перетині різних сфер наук і техніки.

За другу половину 20-го століття (з 1950 по 2008 рр.) у всіх розвинених країнах значно збільшилося середнє число (редукованих за якістю) років навчання дорослого населення, у тому числі в США з 11,3 до 19,6-20%. При цьому абсолютна першість США по числу років навчання (дорослого населення) в порівнянні з групою провідних західно-європейських країн і Японією зросла більш ніж удвіч (приблизно з 2,1 до 4,3 років).

Йдеться в цілому про істотний прогрес передових країн в справі розвитку нтелектуальних продуктивних сил, формування значного і за абсолютними відносними розмірами речового багатства і інноваційно-інформаційної сфери, що порівняно швидко росте.

Здавалося б, швидке розповсюдження ІТ в США вже в 80-ті роки повинне було привести до певного підвищення темпів економічного зростання і продуктивност праці.

Ряд західних економістів затверджує, що в США сформувався феномен так званої «нової економіки». Він означав перехід після декількох десятиріч зростання ВВП до істотного підвищення економічної динаміки, продуктивност праці, при низьких рівнях інфляції і безробіття. Ці метаморфози пов'язують із структурними перетвореннями 90-х років, бурхливим розгортанням в країні ІР збільшенням доходів американців.

Економіка постмодерна несе з собою ризики, пов'язані із зміною миру прац - потрібні працівники, що володіють багатофункціональними здібностями і гнучким кваліфікаційним потенціалом. Ці вимоги, з одного боку, формують економіку», що «навчається, а з іншою - збільшують армію безробітних традиційної кваліфікації. постмодерн з його глобалізацією - не просто новий економічний феномен, змінюється весь контекст соціального досвіду. Породжуються нові конфлікти нова стратифікація суспільства на основі інтелектуальних здібностей.

Вельми серйозні зміни відбуваються в професійно-кваліфікаційній структур в структурі доходів. Вплив інформаційних технологій на сферу праці США можна назвати справді революційним.

США випереджає всі розвинені країни по витратах на виробництво інформаційних технологій і дослідження в цій області. Скажімо, в 2008 році американц витратили на ці цілі 4,5% ВВП.

Про швидкість розповсюдження інформаційних технологій свідчить, зокрема, динаміка кількості користувачів Інтернетом в країні. В 2005 році їх налічувалося 22 млн., в 2008 році - 110 млн., в 2000 році - 133 млн. Об'єм продажів через «глобальну павутину» перевищив 300 млрд. доларів (такий же об'єм продажів всієї автомобільної промисловості США)

Ці процеси тісно пов'язані із змінами як в масштабах зайнятості в різних професіях і появою принципово нових видів діяльності, так і в характері праці, рівні необхідної кваліфікації. Власне, інформація - серйозний виклик всій сфер праці, перевірка її на здатність адаптуватися до нових умов, визначуваним науково-технічним прогресом.

Для ринку праці одним з результатів розповсюдження ІТ став брак висококваліфікованих кадрів. За оцінками, в 2004 році попит на висококваліфікованих фахівців на 20% перевищував їх пропозиція. В США цей попит задовольнявся головним чином за рахунок іноземних учених і інженерів. З 1985р. по 2006р. 75% захистили докторські дисертації в природних і точних науках були ноземцями, і більшість з них вважала за краще залишитися в США.

Змінилися і принципи організації праці. Колишня прихильність до робочого місця стала необов'язковою, рівно як і жорсткий часовий режим праці. На зміну м прийшли робота вдома, графіки гнучкого робочого часу.

Розглянемо більш детально зміни, що відбулися в 2005 році в структур зайнятості.

Якщо всього працюючих на декількох роботах в 1970 році було 5,2% від загального числа найманих працівників, то в 2005 році їх стало 6,2%. Число зайнятих неповний робочий час (від 1 до 30 годин в тиждень) склало в четвертому кварталі 2005 року 4,4 млн. людей. Дуже показова динаміка зміни структури неповної зайнятості, вираженої у відсотках від числа всіх працюючих.

Таблиця №1

Період	1968-1969 рр.	1978-1979 рр.	1988-1989 рр.	2005р
Всі наймані працівники	15,2	17,6	18,3	19,0
Добровільно	12,7	13,9	13,8	15,3
Вимушено	2,6	3,7	4,5	3,7
У віці 16-19 років	51,7	54,4	64,1	68,1
Добровільно	45,7	45,7	54,2	61,2
Вимушено	6,0	8,7	9,9	6,9
Чоловіки старше 19 років	5,4	6,9	8,5	8,8
Добровільно	3,8	4,5	5,1	5,7
Вимушено	1,7	2,4	3,4	3,1
Жінки старше 19 років	23,5	24,7	23,8	23,9
Добровільно	20,2	20,1	18,7	19,9
Вимушено	3,2	4,5	5,1	4,0

Як видно, загальні дані можуть приховувати різноспрямовану динаміку різних соціально-демографічних груп по відношенню до добровільно недобровільної неповної зайнятості. Стійкою тенденцією значного зростання добровільної неповної зайнятості протягом майже 13-річного періоду характеризується лише молодь, у якої незалежно від статусу (що вчаться різних форм навчання, представники сімей з низьким або високим доходом) неповна зайнятість - засіб економічної самостійності.

Утворення великого числа робочих місць, що припускають неповну зайнятість, свідчить про «перегрів» ринку праці.

При скороченні робочого часу до 3 - 5 робітників годинника в день відповідно скорочується розмір заробітної платні при підвищенні загального числа тих, хто її одержує.

Як правило, перехід на такий режим - результат кризового скорочення робочого часу. Цей режим дозволяє підприємствам зберегти кваліфікаційний досвід персоналу і не допустити той, що масового вивільняється працівників. В документах МАРНОТРАТНИК ці випадки розглядаються як часткове безробіття.

Отже, на формування ринку праці США в ці роки зробили вплив такі процеси як глобалізація і масове упровадження ІТ. Це викликало з одного боку сплеск структурного безробіття, з другого - зростання числа зайнятих у сфер обслуговування. В цілому ж сформувався «перегрів» ринку праці, викликаний активною державною політикою, направленою на скорочення числа незайнятих громадян.

Під час першої адміністрації Буша проблеми в області зайнятості і трудових відносин не були такими актуальними, як питання зовнішньої політики. В місці з тим, державне регулювання сфери праці і зайнятості служило основоположним напрямом внутрішньої політики США.

В цілому, на початку XXI століття в США наголошувалися досить висок показники зайнятості. Так, в 2006р. жовтні. рівень безробіття досяг рекорд низької відмітки за останні шість років і склав 4,4% або 6,7млн. людей. Фактично можна говорити про досягнення повної зайнятості. Це поняття припуска якийсь «природний» рівень безробіття, який визначає економічну доцільність використовування трудових ресурсів.

Протягом 70 - 80-х рр. ХХ століття природний рівень безробіття розглядався в межах 6 - 7%, а в періоди циклічних спадів він був значно вище. Під час економічної кризи в 2005р. американська економіка втратила 2,9 млн. робочих місць (з них 2,3 млн. - в оброблювальній промисловості), а рівень безробіття в 2005р. в червні. підскочив до рекордних (за останні 10 років) 6,4%. Проте вже в кінці 2005 - початку 2006рр. було створено більше 400 тис. нових робочих місць, ситуація в економіці поступово стала поліпшуватися безробіття до початку 2005р. опустилося до 5,2%. Всього ж в 2004 - 2006рр. було створено більше 6,6 млн. робочих місць.

Криза 2005 - 2005рр. показала, що на порядку денному стоїть питання про доповнення технологічного лідерства США зростанням ефективності їх економіки, що має на увазі зниження витрат, або, іншими словами, скорочення надмірних робочих місць. Разом з тим, перенасиченість американського ринку праці не викликає сьогодні ніякого сумніву.

Під час II адміністрації Буша проблемам зайнятості і безробіття надавалася значна увага. Частково це було викликано тим, що згідно даним Бюро перепису населення США, 12,6% американців в 2005р. знаходилися нижче офіційне риси бідності. Не дивлячись на те, що загальна кількість бідних в 2005р. не змінилося в порівнянні з попереднім роком, кількість людей, що живуть в глибокій бідності, збільшилася.

Під глибокою бідністю мається на увазі рівень доходу, який на 50% менше прожиткового мінімуму. Річний дохід, що відповідав прожитковому мінімуму в 2005р. складав 19 971 доларів для сім'ї з 4-х чоловік, 15 575 доларів - для сім'ї з трьох чоловік, 12 755 доларів - для сім'ї з двох чоловік і 9 973 долари для однієї людини. Також за останній час виріс інший важливий показник бідності - число американців, що не мають медичної страховки.

Взагалі кажучи, почало XXI століття ознаменувалося різким зростанням безробіття, рівень якої в 2004р . досяг 5,8%, а в 2005 - 6% (порівняно з 4,9% в 2005р вересні.). Але і в ці роки рівень безробіття в США був значно нижче, ніж в Німеччині (9,3%), Франції (9,6%), Італії (8,5%).

В перші роки XXI століття продовжився процес виводу за територію США деяких галузей оброблювальної промисловості, що почався ще в кінці попереднього сторіччя, - автомобільної, електронної, хімічної і ін. Протягом 2000 - 2005рр. на 500 найбільших компаніях, розташованих на території США, щорічно втрачали робочі місця близько 500 тис. людина. Проте, про ефективність американського ринку праці говорить той факт, що в перші роки нового тисячоліття, в порівнянні з попередніми періодами, більш високий відсоток втратили роботу незабаром працевлаштувався.

Таким чином, сучасна ситуація, що склалася на американському ринку робочої сили, дозволила переглянути деякі теоретичні уявлення про природний рівень безробіття, або про безробіття при повній зайнятості. Тепер такий рівень безробіття визначається як що не «викликає прискорення інфляції» і розглядається в межах 5%.

Висновок

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1.Рівень безробіття є дуже важливим показником ефективного функціонування економіки. Зокрема, він робить вплив на зростання продуктивності праці і, як наслідок, зростання ВВП. Проте ні в одній економічній системі не може існувати повна зайнятість (як нульовий рівень безробіття). Безробіття впливає на вс сфери життя суспільства і є одним з основних критеріїв його добробуту.

2.Самим оптимальним для країни є природний рівень безробіття, оскільки перенасичення ринку праці (як видно на прикладі США) породжує нові проблеми. Такі, як скорочення часу робочого дня, скорочення робочого тижня, збільшення розриву в доходах різних соціальних груп.

3.Сильний вплив на функціонування ринку США в ці рр. надали такі процеси як інформаційна революція і глобалізація ринку праці. Активне упровадження в роботу підприємств досягнень НТП викликало хвилю структурного безробіття. У зв'язку з чим, відбулося «вливання» великої кількості робочої сили ряди малокваліфіковані галузі і сферу обслуговування.

4.Проте, така «структурна перебудова» кадрів мала і позитивні результати. Перш за все, це зародження якісне нової (мобільнішої) робочої сили. Викликало підвищення якості освіти в країні.

5.На початку ХХI століття почалося «розвантаження» ринку праці США, що викликало різкий сплеск безробіття. Ми вважаємо, що цей процес багато в чому пов'язаний з концентрацією уваги уряду на розвитку технологічної першост країни і посилення її впливу в світі. У зв'язку з цим, рівень безробіття скорочувався «штучно», всупереч економічним законам.