Курсовая работа: Перспективи та недоліки сучасної системи контролю навчальних досягнень учнів
При перевірці знань учитель повинен повідомляти учням:
- форми контрольно-оціночно діяльності на уроці (усна, письмова, комбінована, за картинками та ін.);
- зміст контрольно-оціночно діяльності: (за якою темою проводиться контроль);
- критерії і показники оцінювання.
В учня повинна також бути можливість вибору змісту і форм контролю, він має брати участь у контрольно-оціночній діяльності (самооцінка, взаємооцінка). Опорою для формування в школярів самооцінки є оціночна діяльність педагога і колективн оцінки. Час від часу той чи інший школяр може виступити в класі з аналізом своїх знань, умінь і навичок у тій чи іншій галузі.
Використовуючи різні форми контрольно-оціночної діяльності, вчитель зобов'язаний враховувати психологічн та індивідуальні особливості учнів. Незадовільна психологічна обстановка опитування може призвести до повного провалу навіть добре підготовленого учня, частковий же провал у цих випадках стає, на жаль, звичайним явищем. Будь-який учень, коли відповідає, хвилюється: один більше, інший - менше. Абсолютно байдужих не буває. І ось нерідко досить дрібниці для того, щоб учень бадьоро, з знанням справи почав викладати матеріал чи запнувся, заплутався і... безнадійно замовкнув. Учень чомусь не почув запитання чи не зрозумів його. Є діти з дефектами мови. Таким особливо важко. Вони соромляться свого недоліку, і досить найменшої посмішки друзів, щоб віднести її на свій рахунок і замовкнути. Є діти, котрі здатні відповідати миттєво, але дуже багато і таких, котрим передусім треба зібратися з думками (повільно мислячі). І якщо вчитель почне підганяти, то повний чи частковий провал учня забезпечений [13].
Отже, учитель зобов'язаний створювати таку психологічну обстановку опитування, при якій учень, що відповідає, буде почувати себе абсолютно спокійно. Тільки в обстановц доброзичливості, поваги, довір'я, співпереживання учень охоче і легко прийма навчально-пізнавальну задачу. Учитель повинен уміти співпрацювати і радитися з товаришами. Співробітництво педагога і учня - це об'єднання їхніх інтересів зусиль у вирішенні навчально-пізнавальних задач. Важливо систематично доводити школярам, що вони здібні. Впевненість педагога в можливостях учнів сприяє тому, що діти зосереджують всі свої зусилля на досягненні успіху. Учитель повинен учити учнів способам самоконтролю, самооцінки, саморегуляц навчально-пізнавальної діяльності.
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ
Якщо звернутися до досвіду освітніх систем більшості розвинутих і постсоціалістичних країн щодо системи випускних - вступних екзаменів, можна стверджувати: інструментом об'єктивного оцінювання є саме зовнішнє тестування.
За даними міжнародного дослідження природничо-математичної освіти ТІМ35-К, більшість країн проводять державні екзамени шляхом зовнішнього тестування. Подвійну функцію - випускних за курс середньої школи й одночасно вступних, результат яких враховує вищий навчальний заклад, - іспити виконують у 16 країнах, зокрема в Австралії, Англії, Болгарії, Італії, Словенії, Угорщині, Фінляндії. До них можна додати Німеччину і Францію, в яких результати випускних екзаменів також є підставою для вступу до університету [21].
Не менш важливою сферою застосування зовнішнього тестування є моніторинг якості освіти. Освітній моніторинг - це система організації, збору, збереження, оброблення та поширення нформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує неперервне спостереження за її станом і дає змогу прогнозувати її розвиток. Достовірну порівняльну інформацію про рівень навчальних досягнень можна одержати, застосувавши зовнішнє оцінювання навчальних досягнень, яке має шанс бути об'єктивним і неупередженим, оскільки здійснюється зовнішніми стосовно навчального закладу інституціями із застосуванням стандартизованих тестових завдань, відповідних процедур проведення тестування і технологій безособово перевірки.
Слід розрізняти два різновиди зовнішнього оцінювання: екзамени (оцінювання на завершенні певних етапів навчання) і зовнішні вимірювання навчальних досягнень (у процесі навчання). Вони мають низку особливих характеристик, які зумовлюють доцільність застосування їхніх результатів з неоднаковою метою.
Екзамени охоплюють або всіх випускників (що істотно збільшує вартість їхнього проведення), або ж, якщо вони проводяться у формі зовнішнього оцінювання тільки за бажанням учня, - лише специфічну нерепрезентативну вибірку. Екзамени, як правило, проводять за визначеним переліком навчальних предметів, що майже не змінюється з року в рік. На екзамені має значення індивідуальний результат кожного учня. Цей результат на випускних екзаменах є кінцевим «діагнозом» і не передбачає внесення коректив у подальший процес навчання. Велику роль відіграє надійність та об'єктивність результату, який буде використано для сертифікації, а можливо, і для відбору на наступний етап навчання.
Отже, екзамени у форм зовнішнього оцінювання забезпечують об'єктивну порівняльну оцінку навчальних досягнень випускників, їхню належну сертифікацію, а в разі запровадження диного екзамену забезпечують прозорість доступу до вищої освіти.
Зовнішні вимірювання навчальних досягнень учнів (зокрема національні) передбачають охоплення репрезентативно вибірки учнів, у якій можна здійснювати порівняльний аналіз за статтю, національністю, соціальним статусом, місцем навчання і т. ін. Щороку зовнішн вимірювання можуть проводиться з іншою метою, стосуватися різних навчальних предметів і вікових категорій учнів. У зовнішніх вимірюваннях навчальних досягнень беруть до уваги безособові результати. За допомогою додаткових анкет, які супроводжують зошит із завданнями, можна виявляти не лише проблеми змісту освіти (окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів), а й проблеми однакових умов для доступу до освіти, проблеми впливу різноманітних соціально-економічних чинників на рівень навчальних досягнень у країні. Результати таких вимірювань також можуть бути підставою до коригування навчального процесу, оновлення змісту освіти, методик викладання [15].
Отже, національні вимірювання навчальних досягнень учнів дають багатопланову інформацію для аналітичних досліджень у сфері формування освітньої політики.
Впровадження зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів слід здійснювати у двох стратегічних напрямах:
1. Удосконалення системи державних екзаменів.
2. Проведення національних вимірювань навчальних досягнень учнів.
Удосконалення системи державних екзаменів
Короткотермінова стратегія
Необхідно розвивати напрацювання експерименту із зовнішнього тестування навчальних досягнень, розробляючи в Центрі тестових технологій базу стандартизованих тестів із різних навчальних предметів, розширюючи мережу регіональних центрів тестування, збільшуючи обсяг тестувань та кількість навчальних закладів, які визнають результати сертифікаційного зовнішнього тестування.
Впровадження зовнішнього тестування як інструменту оцінювання на випускних-вступних екзаменах викликало широкий суспільний резонанс, що засвідчують публікації в засобах масово нформації, привернуло увагу педагогічної громадськості. Проте більшість вищих навчальних закладів з пересторогою ставляться до сертифікатів зовнішнього оцінювання. Освітяни також подекуди з недовірою та упередженням ставляться до такого інструменту підсумкового оцінювання. Передусім це спричинено новизною явища зовнішнього тестування в Україні. Вищі навчальні заклади ще не мали нагоди переконатися в об'єктивності такого оцінювання. Перший крок зроблено: це три сесії зовнішнього тестування 2003 року з двох предметів і вступ за їхніми результатами до університетів, які беруть участь у проекті. Але тільки за умови розвитку бази стандартизованих тестів з різних предметів, популяризації іде зовнішнього оцінювання, професійного проведення тестування можна очікувати його прийняття педагогічною громадськістю і збільшення у 2004 році кількост університетів, які визнаватимуть сертифікати зовнішнього тестування. Необхідно зміцнити позиції зовнішнього тестування для створення суспільного тиску щодо його впровадження. Важливо переконати суспільство, педагогічне середовище в об'єктивності й надійності зовнішнього оцінювання з метою сертифікації та відбору на наступний етап навчання, а також показати його переваги [15].
На цьому експериментальному етапі (2002-2004 pp.) вдосконалення екзаменаційної системи в Україні ефективною є політика, яка рунтується на принципі добровільної участі й засадах створення додаткових можливостей для його учасників.
У зовнішньому тестуванн випускники беруть участь за власним бажанням, вищі навчальні заклади також самостійно приймають рішення про визнання результатів зовнішнього тестування.
Довготермінова стратегія
У деяких пунктах довготермінової стратегії вдосконалення системи державних екзаменів пропонуємо кілька можливих варіантів.
1. Сертифікація повно загальної середньої освіти особи здійснюється у формі зовнішнього стандартизованого тестування її навчальних досягнень (з урахуванням потрібного комбінування з усною частиною екзамену з окремих предметів, зокрема, з української та іноземних мов; з урахуванням запитів дітей з особливими потребами - створення особливих екзаменаційних пакетів для слабозорих, з ослабленим слухом і т. ін.).
Варіант А
Залучення до екзаменів у формі зовнішнього тестування всіх випускників. Цей варіант дає змогу створити однакові умови для всіх, проте спричинює дуже великі видатки на проведення державних екзаменів.
Варіант В
Залучення до екзаменів, у" формі зовнішнього тестування тільки тих випускників, які виявлять бажання скласти екзамени саме в такій формі.
Цей варіант може передбачати внесення плати учасниками тестування, оскільки зовнішнє тестування виступатиме як додаткова можливість скласти державні екзамени в іншій формі.
Варіант С
Залучення до екзаменів у формі зовнішнього тестування тільки тих випускників, які вступатимуть до вищих навчальних закладів. Це істотно знизить видатки. Решта випускників зможуть складати державні екзамени у формі шкільних іспитів.
2. Відбір до вищих навчальних закладів здійснюється на підставі результатів сертифікаційного зовнішнього стандартизованого тестування (з урахуванням потреб у додаткових вступних спитах, які мають на меті виявити особливі вміння, відповідні до профілю вищого навчального закладу).
Варіант А
Впровадження системи єдиного державного екзамену, за якої всі вищі навчальні заклади здійснюють відбір за результатом сертифікаційного зовнішнього стандартизованого тестування.
Варіант В
Відбір на підставі результату сертифікаційного зовнішнього стандартизованого тестування здійснюють тільки т ВНЗ, які виявили бажання. Поряд з результатами сертифікаційного зовнішнього тестування з окремих навчальних предметів враховують результати вступних іспитів, які проводить конкретний вищий навчальний заклад.
Варіант С
Відбір до вищих навчальних закладів здійснюється на підставі результату сертифікаційного зовнішнього стандартизованого тестування і/або на підставі проведеного у ВНЗ вступного зовнішнього стандартизованого тестування, яке здійснюється на платній основі.
3. Запровадження підсумкового оцінювання у формі зовнішнього тестування навчальних досягнень наприкінц початкової та основної школи. Це створює можливості перевіряти дотримання державних стандартів освіти, коригувати зміст навчальних програм і положень навчальних планів; потрібне напрацювання стандартизованої бази тестових завдань з урахуванням компетентного підходу до змісту освіти. Можливе використання між-предметного або інтегрованого тесту [21].
Виконавці. Розроблення стандартизованих тестових завдань, проведення процедур, технологічну підтримку тестування здійснює Національне екзаменаційне бюро (назва умовна) і мережа регіональних центрів тестування (вони можуть входити до складу регіональних центрів моніторингу якості освіти, створення яких передбачено в плані реалізац Національної доктрини розвитку освіти).
Проведення національних вимірювань навчальних досягнень учнів
Короткотермінова стратегія
Проведення національних вимірювань навчальних досягнень на репрезентативних вибірках учнів за технічними стандартами ІЕА (Міжнародної асоціації з оцінки навчальних досягнень). За наявності технології масового тестування в рамках експерименту Міністерства освіти і науки України із зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів реальним є проведення Центром тестових технологій національних вимірювань за технічними стандартами ІЕА, що сприятиме підготовці України до участі в міжнародних дослідженнях. Національні вимірювання можуть стосуватися природничо-математичної освіти, громадянської освіти (для учнів 8-х класів), читання з розумінням (учні початкової школи) тощо. Включення окремих завдань, які використовувались у проведених уже дослідженнях, дали б змогу орієнтовно визначити тенденції рівня певних знань та вмінь порівняно з міжнародними середніми параметрами.
Інструментарієм вимірювань можуть бути:
• завдання досліджень TIMSS (Третє міжнародне дослідження з оцінювання якості математичної та природничої освіти), CIVIC (Міжнародне дослідження з громадянської освіти) чи PIRLS (Міжнародне дослідження якості читання і розуміння тексту), залежно від мети вимірювань, які є у відкритому доступі і на які можна отримати дозвіл ІЕА;
• завдання, створені на національній програмовій основі;
• набір анкет для учнів, учителів, батьків, які дають змогу з'ясувати вплив педагогічних аспектів: методик викладання, підручників, які використовуються, а також ставлення до навчання загалом і до окремого предмета, стосунки між сім'єю та школою, вплив соціально-економічних чинників на рівень навчальних досягнень.
Аналітичні звіти таких досліджень могли б надати інформацію до різноманітних ухвал: від вироблення рекомендацій щодо змісту освіти, методик викладання, використання підручників до формування освітньої політики щодо проблем однакового доступу до освіти, якості освітніх послуг, оптимізації мережі навчальних закладів і т. ін.
Довготермінова стратегія
1. Проведення національних вимірювань навчальних досягнень учнів з метою оцінювання якост загальноосвітньої підготовки (за навчальними предметами, інтегрованими курсами) на репрезентативних вибірках учнів певного віку. Для кожного з досліджень визначено певну мету вимірювання. Проводиться аналіз впливу різноманітних педагогічних, соціально-економічних, територіальних та інших чинників на навчальні досягнення. Аналітичні звіти про національні вимірювання можуть бути підґрунтям рекомендацій з оновлення змісту освіти, методик викладання, проблем однакового доступу до освіти, формування освітньої політики загалом [15].
2. Участь України в міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти передбачає вступний внесок, розвинуту інфраструктуру для проведення зовнішніх вимірювань навчальних досягнень учнів, підготовку матеріалів дослідження на основі розробленого нструментарію (див. п. 2), а отже, повне проходження циклу підготовки, проведення та оприлюднення результатів (до 4 років). Досі Україна ще не брала участі в міжнародних порівняльних дослідженнях навчальних досягнень. Участь країни у порівняльних міжнародних дослідженнях навчальних досягнень да можливість побачити переваги й недоліки національної системи освіти на тл розуміння ключових компетентностей, знань і вмінь, які визначені міжнародними освітніми вимогами. Це надзвичайно важливий крок у процесі входження України до вропейського освітнього простору.
Виконавці. Розроблення і забезпечення технології, стандартизованого інструментарію і методик вимірювання, підготовку аналітичних звітів здійснює Центр аналітичних досліджень в освіті (назва умовна) і мережа регіональних центрів моніторингу якості освіти у співпраці з відповідними науково-педагогічними інституціями та органами управління освітою.
Джерелами коштів, необхідних для вдосконалення системи державних екзаменів та створення системи моніторингу якості освіти в Україні, могли б бути: для побудови інфраструктури - позика Світового банку, для поточних витрат - державний бюджет, для підготовки кадрів і певних аспектів діяльності - благодійні внески, гранти або кредити міжнародних організацій.
ВИСНОВКИ
Контроль, або перевірка результатів навчання, є обов'язковим компонентом процесу навчання. Він має місце на всіх етапах процесу навчання, але особливого значення набуває після вивчення якого-небудь розділу програми завершення ступеня навчання. Суть перевірки результатів навчання полягає у виявленні рівня засвоєння знань учнями, який повинен відповідати освітньому стандарту з даної програми, даного предмету.
Як складова частина процесу навчання контроль має освітню, виховну, розвивальну, діагностичну, стимулюючу, управлінську функції.
Методи контролю - це способи діагностичної діяльності, як дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. Вони повинні забезпечувати систематичне, повне, точне і оперативне отримання нформації про навчальний процес. Якщо розуміти контроль широко, як педагогічну діагностику, то методи перевірки можна розуміти ширше, як методи наукового дослідження педагогічного процесу.
Сучасна дидактика виділяє наступні методи контролю: методи усного контролю, методи письмового контролю, методи практичного контролю, дидактичні тести, спостереження. Окремі вчені виділяють також методи графічного контролю, методи програмованого і лабораторного контролю, користування книгою, проблемні ситуації.
Виділено чотири рівн навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Визначеним рівням відповідають розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів тематичне і підсумкове. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема.
Основними проблемами, з якими зіткнувся колектив учителів школи в реалізації особистісно зорієнтованого навчання були: мотивація, спільна постановка цілей і планування майбутньо діяльності, цінування і оцінювання навчальних досягнень учнів.
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти в Україні запроваджується система зовнішнього оцінювання. Слід розрізняти два різновиди зовнішнього оцінювання: екзамени (оцінювання на завершенні певних етапів навчання) і зовнішні вимірювання навчальних досягнень (у процесі навчання). Вони мають низку особливих характеристик, які зумовлюють доцільність застосування їхніх результатів з неоднаковою метою.
Впровадження зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів слід здійснювати у двох стратегічних напрямах:
1. Удосконалення системи державних екзаменів.
2. Проведення національних вимірювань навчальних досягнень учнів.
Отже, основними позитивами зовнішнього оцінювання, що проводиться з діагностичною метою, є надання, в першу чергу, центральним, регіональним та місцевим освітнім органам об'єктивних результатів про рівень та якість навчальних досягнень учнів з метою порівняння цих даних на всіх рівнях освіти для розробки відповідних напрямів освітньо політики.
Головною проблемою на шляху впровадження зовнішнього оцінювання на національному рівні є його висока затратність. Зовнішнє оцінювання потребує вкладення значних фінансових та людських ресурсів, зокрема, створення незалежних центрів тестування, розробки тестів, проведення їх та обробки результатів, підготовки кваліфікованих фахівців.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - СПб: Издательство "Питер", 2000. - 304 с.
2. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.
3. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989.
4. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. Видання перше. - Київ, Українська Видавнича Спілка, 1997. - 441 с.
5. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій /За ред. О.Вишневського. - Дрогобич: Відродження, 2001. - 268 с.
6. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 576 с.
7. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та історія: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с
8. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів (Рукопис). - Чернігів, 2002. - 528 с.
9. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - 1 (91), січень.
10. Концептуальн засади демократизації та реформування освіти в Україні: Педагогічні концепції. - К.: "Школяр", 1997. - 148 с.
11. Критер оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Освіта України. - № 40. - 5 жовтня 2000 р.
12. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учеб. пособие для студентов пед. учебн. заведений и слушателей ИПК и ФПК. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрайт, 1999. - 523 с.
13. Левченко Л. Шляхи вдосконалення педагогічної діяльності з проблем оцінювання навчальних досягнень учнів // Рідна школа. – 2003. - № 11. – С. 17 – 19.
14. Лозова В.І., Москаленко П.Г., Троцько Г.В. Педагогіка. Навчально-методичний посібник. -К., 1993.
15. Локшина О. Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів: світові підходи та українські перспективи. // Директор школи. – 2004. - № 2. – С. 7 – 13.
16. Педагогіка / За ред. А.М. Алексюка. - К., 1985. - 295 с.
17. Педагогика: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов / К).К. Бабанский, В.А. Сластенин, Н.А. Сорокин и др.; Под ред. Ю.К. Бабанского. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1988. - 479 с.
18. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1998. - 512 с.
19. Педагогіка / За ред. дійсного члена АПН СРСР М.Д. Ярмаченка. - К.: "Вища школа", 1986. - 544 с.
20. Подласый И.П. Педагогика: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений. - М.: Просвещение, Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996. - 432 с.
21. Семиченко В., Заслуженюк В. Проблема педагогічного оцінювання// Рідна школа. - № 10. – С. 3 – 7.
