Курсовая работа: Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК "Хліб України" Крижопільський елеватор
Ліміт зберігання готівки в касі передбачений впродовж п'яти років в межах 30,0 тис. гривень на кінець кожного дня. Упродовж п'яти років на підприємств готівкові кошти в структурі всіх коштів, що формують платіжний баланс займали в середньому 5%. Звичайно, найбільше готівки підприємство використовує в період масового збору врожаю. Є непоодинокі випадки закупки сільськогосподарської продукції за готівку. Відповідно до інструкц НБУ за готівку підприємство може придбати в одного підприємства за день продукції на суму, що не перевищує 10,0 тис. грн.
Звичайно, найбільшу питому вагу в структур платіжного балансу займають безготівкові розрахунки. Впродовж п'яти років станом на 1 число початку року на підприємстві залишки коштів в банках становили 164,5 тис. грн. або 49,7 % всіх коштів, що обслуговують платіжний обіг підприємства.
Кошти на підприємстві зберігаються в трьох банках міста Крижопіль ВАТ "Ощадний банк України ", Приватбанк ", "Промінвестбанк " і банка "Гроші і кредит " м. Вінниці. В цьому ж банку "Гроші і кредит " зберігається і валютна грошова маса, що надходить на підприємства в результату здійснення експортно - мпортних операцій.
Значні кошти на підприємстві зосереджені в підзвітних осіб, які отримують ці кошти на двадцять днів для закупки сільськогосподарської продукції. Таку продукцію закуповує підприємство у сільськогосподарських товаровиробників, зокрема у фермерів. Фермери, як правило не спішать з реалізацією врожаю, вичікуючи значного зростання цін на вироблену ними продукції. І як свідчить досвід, лише після нового року з наростанням затрат під наступний врожай вони продають вирощену ними продукції, в основному за готівку. Тому в середньому за 5 років суми готівки в підзвітних осіб налічували 64,6 тис. грн.. або 19,5 % всього платіжного балансу.
По організації готівкового обігу підприємство, що аналізується, керується Законом України "Про підприємства ", зокрема статтею 24 цього Закону, а також інструктивними матеріалами Національного банку України та Міністерства фінансів.
Грошові розрахунки - важлива складова функціонування всього господарського механізму, необхідна умова здійснення розширеного відтворення і розвитку соціальної сфери. З їх допомогою проходить кругообіг коштів. Розрахунки використовуються для взаємного контролю дебіторів кредиторів. Відповідно до діючого порядку розрахунків підвищується відповідальність виробників за збереження продукції і її якості, своєчасність поставки і здійснення робіт.
Підприємство самостійно вибирає форми розрахунків, які передбачені Інструкцією №7 „Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України " від 2 серпня 1996 року , і вказує їх при укладанні між собою договорів.
Безготівкові розрахунки проводять застосовуючи наступні форми розрахунків, що передбачені в законодавчому порядку: платіжн доручення, бартерні операції, чеки, акредитиви, векселі, в порядку вексельних розрахунків..
Платіжні доручення - це документ, який являється письмово оформленим дорученням клієнта обслуговуючого його банку на перерахування певної суми коштів з свого поточного рахунку.
Банк приймає до виконання від платника доручення тільки в межах наявних коштів на його рахунку, за виключенням доручень на перерахування в бюджет сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які приймаються банком незалежно від наявності коштів на рахунках підприємства. Ця форма розрахунків забезпечує для підприємства своєчасне надходження коштів до бюджету та інших цільових фондів, отримання виручки за відвантажену підприємством продукцію, товари , роботи та послуги.
В останні роки, з переходом на ринкові умови досліджуване підприємство досить таки широко застосовує платіжн вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:
-верхня — вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;
-нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, поставлену в стрічці „сума до оплати ".
Вимога-доручення заповняється одержувачем коштів і направляється платнику. З ціллю гарантованої доставки вимоги платнику рекомендується передавати в комплекті з розрахунковими і транспортними документами за поставлену згідно договору продукцію, виконані роботи.
Якщо платник згоден оплатити вимогу-доручення, то він заповнює нижню частину цього документу і віддає його в обслуговуючий банк. Строки надання платником вимоги-доручення в банк визначаються сторонами в договорі і банком не контролюється.
Чек - це письмове розпорядження чекодавця банку, що веде його рахунок, оплатити чекодержателя вказану в чеку суму грошових коштів. Чеки, що видаються банком, зброшуровані в книжки по 10, 20, 25, 50 залежно від потреби платника. Термін дії чекової книжки встановлює банк за погодженням з підприємством. Слід зазначити, що чекова форма розрахунків ма ряд переваг: гарантована оплата, скорочення строків поставки, строків оплати товару, контроль платника за дотриманням товарної угоди.
В сучасних умовах поза увагою товаровиробників і банків України з різних причин залишається така форма взаєморозрахунків, як акредитив.
Акредитив - це грошове зобов'язання банку, яке видається ним за дорученням клієнта на користь його контракту згідно договору. Банк відкриває акредитив і здійснює платежі постачальникам або нада право іншому банку здійснювати такі ж платежі при умові пред'явлення документів, обумовлених в акредитиві.
Акредитивна форма розрахунків в умовах неплатежів найбільш повно відповідає інтересам обох сторін - постачальника покупця. Слід зазначити, що при застосуванні цієї форми безготівкових розрахунків банки не залишаються осторонь, вони здійснюють контроль за використанням коштів.
Особливе місце в системі безготівкових розрахунків займає вексель. Вексель являє собою наказ кредитора своєму боржнику про оплату у вказаний строк визначеної на ньому суми третій особі, яку називають емітентом. Він використовується безпосередньо для погашення довгострокових зобов'язань. При цьому залучення банків до взаєморозрахунків між підприємствами не обов'язкове. Однак, безперервність обороту векселя обмежена, оскільки в кінцевому підсумку він повинен бути погашений.
Векселі бувають прості і переказні. Особливістю простого векселя є те, що він виписується і підписується боржником. Переказний вексель підлягає обов'язковому акцепту платником. Переказні вексел можуть бути передані іншому представнику шляхом індосаменту - спеціального передаючого надпису на зворотній стороні векселя.
На основі розглянутих форм безготівкових розрахунків можуть виникнути різні способи платежу. Одним з них є залік взаємних вимог. До нього відносяться розрахунки, по яких взаємозаборгованість боржників і кредиторів по відношенню один до одного погашаються в різних сумах тільки по різниці здійснюються платежі на загальних умовах. їх застосування прискорює кругообіг коштів і забезпечує своєчасне проведення платежів, скорочу потребу підприємств у грошових ресурсах для розрахунків, зміцнює платіжну дисципліну і скорочує взаємну заборгованість підприємств і організацій.
На основі заліку взаємних вимог можуть організовуватись бартерні розрахунки. Бартерна угода дає змогу без використання грошей здійснювати прямий обмін товарами. В Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств " термін „бартер визначається як господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова.
В Україні бартерні операції зумовлені, насамперед, інфляцією, нестачею валютних коштів у державі, вони підривають стійкість грошової одиниці, тому вони є небажаними. Однак у багатьох випадках бартер дає змогу підприємствам вижити і не дійти до повного банкрутства у період прогресуючої економічної кризи.
3.3 Організація розрахунків на підприємств як основна передумова мінімізації бартерних операцій
Переважна більшість розрахунків в загальному обсязі платіжного обігу повинна здійснюватись в порядку безготівкових розрахунків. За даними ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор "цей принцип в основному дотримується.
В середньому за досліджуваний період тільки 6,5 % всього платіжного обігу було здійснено через касу, решта - шляхом проведення безготівкових озрахунків безпосередньо через поточний рахунок та в порядку товарообмінних операцій.
Розрахунки в безготівковій формі на підприємстві здійснюються через банк із використанням різних форм розрахунків. Про структуру безготівкових розрахунків на підприємстві за період, що досліджується, свідчать дані таблиці 3.2.
Як свідчить аналіз даних таблиці на підприємстві за досліджуваний період застосовувались ряд найбільш розповсюджених форм безготівкових розрахунків. Найбільшу питому вагу в структурі безготівкових розрахунків займають розрахунки платіжними дорученнями.
Таблиця 3.2
Показники структури платіжного обороту ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор ", %
| Види безготівкових розрахунків | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007р. | 2008р | В середньо му за 2004 -2008 рр. |
| Платіжні доручення | 85,1 | 77,3 | 70,5 | 68,5 | 64,4 | 73,2 |
| Товаробартерні операції | 7,7 | 8,2 | 8,4 | 9,1 | 9,9 | 8,7 |
| Чеки | 1,1 | 3,4 | 8,5 | 10,3 | п,з | 6,8 |
| Акредитиви | зд | 6,6 | 6,4 | 6,9 | 6,3 | 5,9 |
| Планові платежі | 1,5 | 3,1 | 3,6 | 5,2 | 5,4 | 3,8 |
| Вексельна форма | 1,5 | 1,4 | 2,6 | 0 | 2,7 | 1,6 |
| Усього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Дані таблиці 3.2. переконливо свідчать, що досліджуване підприємство з кожним роком змінює спектр застосування безготівкових форм розрахунків. В основному за п'ятирічний період, що досліджувався найбільшу питому вагу в структурі безготівкових розрахунків на підприємстві займали розрахунки платіжними дорученнями. На їх долю припада 73,2 % платіжного безготівкового обігу. В окремі роки, зокрема в 2004 р. на долю цієї форми розрахунків припадало 85,1 % всього безготівкового платіжного обороту. В останні роки в практику розрахунків входять платіжні вимоги - доручення. Вони витісняють розрахунки платіжними дорученнями. Якщо в 2004 р. на долю ц форми розрахунків припадало 7,7 % всього безготівкового обігу, то уже в 2008р. на 1 пункт більше. При застосуванні цієї форми використовують документ, що називається платіжна вимога-доручення. Він поєднує вимогу постачальника до покупця про сплату вартості поставленої продукції чи наданих послуг та доручення платника своєму банку провести оплату.
Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику разом з документами про відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги. Платник, у раз відмови оплатити вимогу-доручення, повідомляє про це безпосередньо одержувача коштів в порядку та строки, зазначені в договорі. В той же час розрахунки вимогами-дорученнями при порушені умов договору сприяють зростанню дебіторсько заборгованості, що негативно відображається на фінансовому стан підприємств-постачальників.
З покращенням фінансового стану підприємства здебільшого збільшуються розрахунки чеками. Як правило, розрахунки здійснюються за допомогою лімітованих чекових книжок. На долю цієї форми розрахунків в 2004 році припадало всього 1,1 % всього безготівкового обігу, то уже в 2008 роц 11,3% або на 10,2 пункти більше. Для розрахунків чеками потрібно значну суму коштів забронювати на спеціальному рахунку, тобто відволікти кошти з обігу. В такому випадку складається наступний бухгалтерський запис:
Таким чином, шляхом депонування коштів на рахунку «Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки» в банку емітента чекової книжки гарантується оплата чеків. Розрахунковий чек виписується в момент здійснення платежу і видається чекодавцем за отримані товари або надан послуги. Приймаючи чек до оплати, чекоутримувач перевіряє відповідність чека встановленому зразку, правильність заповнення чеку, відсутність виправлень, відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку, строк його дії, наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назву чекодавця. Після переконання в особі пред'явника чеку, чекоутримувач прийма його до оплати.
Виписаний, підписаний та завірений круглою печаткою чек, чекоутримувач здає в банк, виписуючи одночасно реєстр, в якому вказує необхідні реквізити. А саме: номер рахунку чекодавця, його дентифікаційний код за ЄДРПОУ, назва банку чекодержателя та його номер МФО, суму та номер чека, загальну суму реєстру. Після перевірки банком правильност оформлення чеку та реєстру, чек сплачується за рахунок коштів чекодавця на рахунок чекодержателя.
Чекодавець зобов'язаний періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків відповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у сплату яких видані були чеки.
Аналіз розрахунків за допомогою чеків свідчить, що ця форма розрахунків в умовах становлення ринкових відносин ма свої негативні риси. Зокрема, кошти, як мінімум, на 75 днів відволікаються з обігу, що не сприяє фінансовому оздоровленню підприємств.
Досить таки відрадним на нашу думку розширення розрахунків за допомогою акредитивної форми. В середньому за 5 років на її долю припадає 5,9% всього платіжного обороту , що здійснюється на підприємстві.
На підприємстві , як свідчить аналіз, застосовувались в основному покриті акредитиви. Застосовуючи цю форму, підприємство бронює кошти на окремому рахунку. Покриті акредитиви, що відкривались господарством, були, як правило, відзивними тобто такими, що могли бути відізвані банком-емітентом без попереднього узгодження із бенефіціаром.
Для відкриття акредитиву підприємство пода в обслуговуючий банк заяву встановленої форми. Після цього підприємство депону кошти на окремому рахунку, для чого складається наступний бухгалтерський запис
Застосовуючи акредитивну форму розрахунків важливо дослідити схему документообігу. Рух документів при акредитивній форм розрахунків зображено нами на схемі (рис. 3.1).
Приведена схема розрахунків дає змогу оперативно їх здійснювати.
Строк дії акредитиву встановлюється в межах 15 днів з моменту його відкриття. Але при потребі акредитив може бути подовженим ще на 10 днів при зміні умов поставки.
| Бенефіціар | 3 | Заявник акредитиву | |||||
| (постачальник) | 2 | (платник) | |||||
| 6 | 4 | 1 | 8 | ||||
| Виконуючий банк (банк постачальника) | Банк - емітент (банк платника) | ||||||
| 5 | |||||||
| 7 | |||||||
Рис.3.1. Схема документообігу при акредитивній формі розрахунку ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор "
