Курсовая работа: Організація і методика проведення аудиту касових операцій

6.         відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

7.         наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

8.         застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведені перевірки стану внутрішнього контролю аудитор маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчо облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо.

Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в вид анкети (додаток 1). Відповіді можуть бути різноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства – про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Не співпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами (додаток 2)

Взагал оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю проходить три етапи (див. мал. 1):

1)         загальне ознайомлення з СВК;

2)         первинна оцінка надійності СВК;

3)         підтвердження достовірності оцінки СВК.

На першій стадії аудитору слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю.

У випадку, якщо аудитор приймає рішення про те що він не може покладатись на систему внутрішнього контролю, він повинен планувати аудит таким чином, щоб аудиторська думка не ґрунтувалась на довірі до цієї системи. Це необхідно у тих випадках, коли надійність СВК оцінюється  як “низька”  або коли аудитору найбільш зручно чи економічно виправдано не спиратись на цю систему.

В тому випадку, якщо за підсумками загального ознайомлення з  системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності

СВК здійснюється на основі методів і прийомів, які аудитори розробляють самостійно.

 У процесі первинної оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:

·          перевіряють бухгалтерську і господарську документацію клієнта всього звітного періоду, а не тільки окремих періодів часу;

·           при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам діяльності, в яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю типовою для всього періоду в цілому.

Оцінка системи внутрішнього контролю

Малюнок 1. Оцінка системи внутрішнього контролю

Оцінка окремих засобів контролю як “низькою” не виключає можливості оцінки надійност нших окремих засобів контролю як “середньої” чи “високої”. Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру СВК зобов'язаний в ході аудиторської перевірки здійснювати процедури підтвердження достовірност цієї оцінки. Ці процедури здійснюються в період перевірки на основі методики прийомів, які розробляються аудитором самостійно.

В тому випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійності прийде до висновку про те, що оцінка надійності СВК в цілому виявиться нижчою від тієї, що була отримана в ході первинної оцінки, він  зобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків за результатами проведення аудиту. Всі етапи оцінки СВК повинні належним чином документуватися із зазначенням документів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї СВК.

Показники того, що аудитор отримав необхідне знання системи бухгалтерського обліку  відповідності внутрішнього контролю, може бути те, що він знає про недоліки в цих системах, а отже може визначити певні зони ризику при ведені операцій з готівкою, а саме:

1.         аудитор зобов’язаний повідомити клієнта про можливі порушення і допомогти їх усунути. Основні порушення готівкового обігу, за які накладаються стягнення показані н малюнку 2.

2.         оцінивши систему внутрішнього контролю аудитор на основі отриманої інформації плану складає програму аудиторської перевірки руху грошових коштів в кас підприємства та поточному рахунку в банку.

Типові порушення в сфері готівкового обігу

Малюнок 2. Типов порушення в сфері готівкового обігу

3.2 Зміст програми перевірки руху грошових коштів в касі

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторсько перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і  процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.

Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:

o     назва підприємства;

o     період перевірки;

o     дата перевірки;

o     об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, склада свою з урахуванням специфічних властивостей. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єкти аудиту:

1.         Основн відомості про підприємство

2.         Правов основи діяльності підприємства:

Ø правовий аналіз установчих документів;

Ø наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності;

3.         Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

Ø форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

Ø перевірка бухгалтерсько комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

Ø організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

Ø дотримання прийнято методології відображення окремих господарських операцій;

Ø оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

Ø правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4.         Грошов кошти

Ø дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

Ø наявність банківських рахунків;

Ø склад інших грошових коштів;

Ø отримання письмових тверджень від банку про залишки на рахунках заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

Ø внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

При аудит операцій з грошовими коштами, зокрема касової готівки, аудитор проводить перевірку в декілька етапів (мал.3). Оглянемо детально проведення перевірки на кожному етапі окремо (див. додаток 3)

Аудит касових операцій

Малюнок 3.  Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки наявність грошових коштів і інших цінностей касир повинен скласти касовий звіт. В нього включаються всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. Касиру також  пропонують написати розписку про те, що до початку нвентаризації  всі  прибуткові і видаткові касові документи на грошові кошти включен в звіт і передані бухгалтерії, всі грошові кошти, які надійшли в касу оприбутковані, а витрачені – видані та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, складається відомість інвентаризації каси та обов'язково результати фіксуються в робочих документах аудитора.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можлив напрямки порушень і помилок, а саме:

Основн порушення в операціях з грошовими коштами в касі

№ п/пї	Можливе порушення	Характеристика порушення
1	Пряме розкрадання грошових коштів	нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів  розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства
2	Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли	Не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку  не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями неповне оприбуткування грошових сум
3	Надлишкове списання грошей по касі	повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі,  надлишкове списання грошей по кас шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира,  надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами  надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань
4	Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям	привласнення депонованої заробітно плати та коштів, нарахованих за іншими підставами,  привласнення сум, що належать іншим підприємствам
5	Недотримання лімітів залишку готівки	розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт      не встановлення ліміту залишку готівки  несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк
6	Проведення розра­хунків з різними особами понад встановлені ліміти	розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму
7	Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані ро­боти та надані послу­ги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)	не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах
8	Некоректне відоб­раження касових операцій в регістрах синтетичного обліку	некоректне складання проводок,  неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах

Деякі аудитори при аудиторській перевірці каси не проводять інвентаризацію касової готівки та нших цінностей, які знаходяться в касі, вважаючи цю процедуру не обов'язковою. В даному випадку він може користуватися результатами внутрішнього контролю, якщо перевірені ним акти інвентаризації наявності грошових коштів не викликають недовіри та він приймає рішення про доцільність проведення  інвентаризації.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5