Курсовая работа: Організація і методика аудиту доходів підприємства
Другим аспектом, який реалізується через систему контролю, є приймання мір по стимулюванню інформаційних систем ревізійних одиниць до якісного виконання роботи. Ця функція контролю, як правило, реалізується через органи виконавчо влади, а на вищому рівні управління - і через законодавчі. Необхідність ц функції викликана можливістю здійснити тотальний контроль - охопити перевіркою всіх платників податку і всі господарські одиниці. За цією ж причиною в багатьох країнах основна доля контролю бухгалтерської інформації і формально законності фінансових операцій покладається на внутрішньогосподарський контроль, в той же час спеціалізовані контрольні відомства перевіряють дієвість системи внутрішнього контролю.
Так, головним контрольно-ревізійним управлінням США проводиться лише вибіркова перевірка господарських операцій з натиском на ревізію системи, а не окремих операцій.
Ревіз з боку КРУ США, як правило, підлягають великі відомства і міністерства, державні програми. Для заповнення “вікна” в системі контролю залучені незалежн аудиторські фірми, які є основними виконавцями ревізії фінансової діяльност достовірності звітності, але в такому випадку підлягають перевірці не вс підприємства і фінансові інститути. В США це корпорації з активами більше 250 млн. дол., при цьому комплексно перевіряються всього 1,3 % [9].
Контроль за господарськими одиницями, які залишилися, здійснюють місцеві податков органи в основному шляхом перевірки декларацій за допомогою спеціальних програм, які здійснюють відбір за допомогою спеціальних математичних формул, які встановлюють найбільшу ймовірність знаходження порушень підприємств, де перевірка повинна проводитись більш досконало.
Тому щоб примусити платника податку відображати в деклараціях фактичні доходи витрати і повністю сплачувати податки, а господарські одиниці - надавати звітн данні, розповсюджується твердження, що будь - яка декларація може бути досконало перевіреною.
Формування такої думки - важливий фактор не тільки з точки зору збору податкових коштів, але і з точки зору підвищення дієвості системи контролю, престижа професії. Відсутність такої думки в нашій країні створює атмосферу вседозволеності, призводить до росту економічної злочинності, спонукає працювати апарат органів контролю з навантаженням, яке перевищує оптимальне. Для порівняння: у Франц або США аудитор перевіряє 3-4 організації, працюючи з ними протягом всього року, наш контролер-ревізор обласного апарату КРУ Мінфіна виконує 10 і більше ревізій, витрачаючи на кожну приблизно 30 днів. Це свідчить про практичну відсутність підготовчих фаз аудиту, що об`єктивно знижує ефективність контролю.
Для створення думки про можливість контролю звітності будь - якої господарсько одиниці, високий професіоналізм та об`єктивність аудиторів, неминуле покарання за економічні злочини, слід широко використовувати місцеву пресу і телебачення, демонструючи результати перевірок та того, до яких негативних змін у фінансовому стані призвело приховування ревізійною одиницею достовірних відомостей про її діяльність [12].
Іншим фактором, який впливає на ефективність, як внутрішнього так і зовнішнього аудиту доходів, є система стимулювання, яка реалізується через різного роду санкції як матеріального, так і морального характеру. Так, відмова аудитора підтвердити достовірність звітності ревізійної одиниці, а також ухилення її від ревізії (а це означає відмову від публікації звітності) може негайно викликати недовіру до фірми, так як закономірно виникає питання “Чи означає це, що в діяльності є значні недоліки?”.
Крім того, поряд з цими діями повинні йти і санкції з боку держави, так як в більшості країн господарські одиниці зобов`язані заключати контракт з незалежними аудиторськими фірмами. В цьому випадку реалізуються всі важлив принципи контролю і його потенційне здійснення.
До санкцій, які стимулюють надання достовірної інформації у звітності, можна віднести штрафи: за недостовірність даних про прибуток, який оподатковується, за приховування джерел доходів тощо.
Приймаються певні методи матеріального і морального впливу і до аудиторів. Так як підпис аудиторів, як правило, знімає відповідальність з керівників компаній, то в деяких країнах (де розповсюджена обмеженість відповідальності - німецькомовн країни), за помилку, здійснену аудитором при виконанні своїх обов`язків, він відповідає матеріально. Крім цього, аудитор може бути позбавлений права займатися цим видом діяльності. Питання застосування санкцій до незалежних аудиторів за неякісний аудит доходів, до керівників господарських одиниць за відмову від аудиту доходів, а також питання меж незалежності та зобов`язань аудитора повинні вирішуватись на законодавчому рівні.
Також підпис аудитора не повинен знімати відповідальність з керівництва компанії, яку перевіряють, тому що в такому випадку втрачається їх зацікавленість в підвищенні надійності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього аудиту.
Із сказаного можна зробити висновок, що одним з шляхів вдосконалення системи контролю є створення надійних юридичних гарантій функціонування останньої [8].
Розглядаючи систему контролю (в неї включаємо і бухгалтерський облік підприємств) як нформаційну, неможливо не згадати той факт, що ймовірність перекручення даних про здійснені господарські операції зростає із збільшенням етапів переробки каналів зв`язку, через які ця інформація проходить. Це означає, що шлях нформації від джерела до користувача повинен бути максимально скорочений.
На практиці високу результативність дає метод зустрічної перевірки первинних документів, які надійшли на обробку до бухгалтерії, з аналогічними документами, які зберігаються в цехах, відділах і інших службах ревізійної одиниці. Причина - матеріальна залежність цих структур ревізійної одиниці.
Не зважаючи на високу ефективність методу зустрічних перевірок, його реалізація ускладнюється внаслідок високої працемісткості і, як наслідок, вартост аудиторських послуг. Затрати на його здійснення не завжди компенсуються отриманими результатами перевірок.
Зовнішн аудитори вимушені користуватися результатами внутрішнього аудиту доходів, не зважаючи на те, що по відношенню до зовнішнього середовища його діяльність не відповідає принципу незалежності контролю. Тому дуже велике значення при виконанні зовнішнього аудиту доходів підприємств надається перевірц функціонування служб внутрішнього контролю.
Зовнішній незалежний аудит доходів має більшу ефективність, ніж внутрішній, але він не може на даний час в нашій країні охопити перевіркою всі господарські структури, особливо сферу середнього і малого бізнесу.
Цю проблему вирішує виділення зі структури господарської одиниці такої важливо нформаційної ланки як бухгалтерія, яка може виконувати свою роботу на основ контракту з господарськими одиницями. В цьому випадку ми маємо дійсно незалежн один від одного джерела інформації про факти і події фінансово-господарсько діяльності ревізійних одиниць. Крім того, шляхом взаємної перевірки і взаємно відповідальності самостійної бухгалтерії і ревізійної одиниці ми реалізуємо принцип початкового значення слова “контроль” - “список, який ведеться в двох екземплярах”. Так бухгалтерія контролює достовірність первинних документів, як передаються їй на обробку ревізійною одиницею, а внутрішній контроль ревізійно одиниці - діяльність бухгалтерії по переробці цієї інформації. При цьому можлива взаємна відповідальність сторін, що підвищить діяльність контролю в цілому.
Така практика не є чимось новим, але і не являється розповсюдженою. Її слід втілювати на державному рівні, надавши самостійним бухгалтеріям частину прав державного контролю.
Підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи неможливо без використання комп`ютерної техніки, яка знайшла вже своє застосування в роботі різних служб господарських одиниць. Використання автоматизованої системи обробки інформац (АСОІ) або автоматизованих робочих місць (АРМ) за різними розділами обліку вносить до роботи аудиторських служб багато нового.
Головна проблема в тому, що розробка таких програм здійснюється без відповідно експертизи на можливість її контролю зовнішнім незалежним аудитом.
Практично кожна організація має свої індивідуальні програми бухгалтерського обліку, в яких питанням контролю може бути виділена увага в більшому або меншому ступені. Важливо також те, що придбані організаціями програми для ведення бухгалтерського обліку поставляються без початкового тексту програм, на основ якого можна було б судити, чи має та чи інша програма помилки, який її захист від несанкціонованого доступу, які можливості оператора змінити не тільки введену інформацію, але і закладені в програму формули розрахунків, контрольн співставлення і звірки. Якщо ці завдання по ходу розробки програми не вирішені, то немає гарантій, що результативна інформація буде достовірною. Тому залишається необхідність (на відміну від думки деяких авторів) в арифметичній перевірці первинних документів з обліку доходів і бухгалтерських реєстрів, в перевірці кореспонденції рахунків та багатьох інших питаннях аудиту доходів.
Є два шляхи вирішення цього питання:
1. Створення “ домашніх заготівок” - тестів контролю програм;
2. Організаційно-законодавче вирішення проблеми.
Перевагу повинні надавати другому шляху за наступними причинами: підприємства потенційними замовниками різних АРМ та сіток АСОІ, які поставляються багатьма розробниками програм. Ці програми реалізуються як напряму, так і через різн посередницькі організації. При цьому взагалі не вирішується питання про нформаційну координацію ринку, яке повинно вирішуватися шляхом конкурсів з оцінкою роботи компетентними експертами. Як доводить практика, більшість програм в області обліку і звітності мають низьку якість.
Важко уявити, який штат потрібно утримувати в Державній податковій адміністрації, якщо, наприклад один податковий інспектор повинен перевірити за квартал 30 організацій, кожна з яких може мати свій пакет програмних засобів, як ндивідуальною розробкою.
Вирішення проблеми полягає в тому, щоб усі програми, пов`язані із забезпеченням бухгалтерського обліку доходів, проходили експертизу і реєстрацію в компетентних органах, які складаються із спеціалістів в області програмування, бухгалтерського обліку і аудиту. Такі органи повинні визначати, чи можна використовувати ту чи іншу програму в обліку доходів підприємств, чи пристосована вона для аудиторського контролю доходів. Такий підхід зробить більш реальною можливість підготовки аудиторів для роботи в нових умовах господарювання [10].
Іншим важливим аспектом у використанні комп`ютерної техніки є її застосування в якості допоміжного інструменту в роботі аудитора. Багато аудиторів економічно розвинутих країн знайомі з таким інструментом - це експертні системи. Вони вирішують такі завдання: інтерпретація, оцінка ситуації, прогнозування, видача нструкцій, контроль, спостереження, планування.
Базовими компонентами експертної системи є інформаційна база і механізм подання рекомендацій споживачу. На думку дослідників експертних систем, вони в більшості випадків переважають у виборі альтернативних варіантів і точності прийняття рішень, на що вказують в своїй статті “Штучний інтелект в фінансовій і банківській сферах А.Н.Романов, І.Я.Лукасевич.
Створення експертних систем потребує роботи багатьох експертів і програмістів. Це під силу тільки великим організаціям, які мають значні матеріальні ресурси. Так, створення прототипу багатоцільової експертної системи, яка дозволяє боротися з банківськими махінаціями, вимагало коштів декількох банків.
Тому такі проблеми в нашій країні можуть вирішати тільки великі об`єднання аудиторських фірм типу асоціацій. Розглядаючи можливість створення експертних систем в області аудиту доходів, а особливо призначених для виявлення різного роду махінацій, визначаючим стане фактор галузевої приналежності і технології виробництва.
Погляди, досвід і оцінки експертів в тій чи іншій сфері виробництва повинні стати основою для створення нформаційної бази експертних систем аудиту в області легкої і важкої, харчово промисловості, будівництві і в банківському аудиті. Ймовірно, що для роботи з експертними системами буде необхідно навчання і спеціалізація. Що до питань підвищення кваліфікації аудиторів, можна зазначити, що крім традиційних дисциплін він повинен володіти засобами комп`ютерної техніки [15].
ВИСНОВКИ
Закономірність виникнення аудиторського контролю в Україні обумовлена проведенням приватизац державного майна, управління яким власник проводив адміністративними методами, використовуючи для цього різні державні структури. Створюючи спільн підприємства з іноземним капіталом, орендні, комерційні, приватні та інш суб`єкти підприємницької діяльності з різними формами власност господарювання, керуючись Законами України про власність і підприємницьку діяльність, власник набув право обрати незалежний контроль своєї фінансово-господарсько діяльності. Бізнесмени, які є замовниками аудиторських послуг, потребують необхідних знань з питань організації і конкретних методик аудиту.
Тому в курсовій роботі розроблена організація і методика аудиторських перевірок шляхи їх удосконалення.
Під час аудиту доходів в першу чергу слід провести аналіз Звіту про фінансові результати підприємства. При перевірці правильност відображення доходів і фінансових результатів аудитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основн вимоги до річних звітів: всі операції повинні бути зареєстровані і представлен належним чином, зареєстровані операції повинні відповідати дійсності, бути занесені в правильний період та правильно оцінені, всі операції повинн стосуватися підприємства, бути занесені у відповідний рахунок та правильно представлені в річних звітах.
Перш ніж розпочати більш детальну перевірку доходів, необхідно визначити суттєвість конкретних груп доходів у загальному обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу несуттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах.
З метою запровадження методу організації аудиту доходів, а також кількост необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю системи бухгалтерського обліку.
Аудиторська перевірка доходів підприємства складається з таких етапів: 1. Підготовка до проведення аудиту; 2. Оцінка облікових систем і систем внутрішнього контролю; 3. Планування аудиторської перевірки; 4. Проведення власної перевірки; 5. Складання аудиторського висновку.
Також в роботі розроблені шляхи удосконалення аудиту доходів, це - удосконалення системи економічного контролю в країні в цілому шляхом удосконалення структури, використання ЕОМ в аудиті, удосконалення процедур і техніки аудиту, підвищення кваліфікації аудиторів.
В роботі доведено, що підвищення ефективності аудиту неможливо без використання комп`ютерної техніки.
Використання автоматизованих систем обробки інформації або автоматизованих робочих місць по розділах обліку вносить в роботу аудиторських служб багато нового.
Практично кожна організація має свої індивідуальні програми бухгалтерського обліку, як поставляються багатьма посередниками. Таким чином взагалі не вирішується питання про інформаційну координацію ринку, яке повинно розв`язуватись шляхом конкурсів і експертиз. Як доводить практика, більшість програм в області обліку звітності мають низьку якість.
Важко уявити, який штат потрібно утримувати в Державній податковій адміністрації, якщо, наприклад один податковий інспектор повинен перевірити за квартал 30 організацій, кожна з яких може мати свій пакет програмних засобів, як ндивідуальною розробкою.
Я бачу вирішення проблеми в тому, щоб усі програми, пов`язані із забезпеченням бухгалтерського обліку, проходили експертизу і реєстрацію в компетентних органах. Такий підхід зробить більш реальною можливість підготовки аудиторів для роботи в нових умовах господарювання.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. із змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р.№ 334/94-ВР (у редакц Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями).
3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. 996-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р.№ 1707-ІІІ, від 0806.2000 р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ).
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 „Дохід”, затверджений Наказом, Положенням Мінфіну від 29.11.1999., №290
