Курсовая работа: Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції

Головне завдання в контролі матеріальних витрат полягає у визначенні обґрунтованості включення х до виробничих витрат:

а) За номенклатурою матеріальних ресурсів, виходячи з аналізу напрямків цільового використання за призначенням, безпосередньо на виробничий процес відповідно до технології;

б) За оцінкою вартості матеріальних витрат (сировини, комплектуючих, напівфабрикатів, палива, електроенергії). При цьому проводиться нормативний контроль правильност визначення обсягів фактичних витрат за вартістю виходячи з діючих ринкових фактичних договірних цін, обсягів транспортно-заготівельних і та особливо додаткових витрат (послуги товарних бірж, комісійні, посередницькі послуги організації і фізичних осіб, їх рівень у структурі ціни).

в) Правомірність включення витрат на тару.

г) Важливо встановити, чи виключена вартість зворотних відходів сировини, матеріалів, обґрунтованість їх оцінки, подальше їх використання.

До прямих витрат на виробництво продукції Сосиски Галицькі за період з 1 лютого 2008 року по 31 лютого 2008 року були віднесені витрати одного з запасів, такого як сіль кам’яна вагова, її вартість складала 0,31 гривень за кілограм без ПДВ станом на 1 лютого 2008 року згідно з даними товарно-транспортної накладної (Додаток 14). Інших залишків на складах виявлено не було, поступлення за місяць не здійснювались. За даний період середньозважена собівартість для списання на виробничі витрати склала відповідно 0,31 гривень.

Виходячи із попередньої калькуляції та складеної рецептури, що не оприлюднюється керівництвом ПП «Меріол» з метою збереження комерційної таємниці для оцінки зовнішніх користувачів оприлюднюється лише факт відповідності середньозважено собівартості продукту сіль кам’яна вагова її вартості у складі калькуляц прямих витрат.

У процес аудиторської перевірки необхідним було встановити кількість сировини на склад підприємства та кількості переданих у виробничий цех. Для цього аудитор Крутих Л. А. провела документальну перевірку матеріальних вимог на внутрішн переміщення запасу сіль кам’яна вагова з основного складу підприємства №1 у виробничий цех (Додаток 15).

За результатами перевірки на 02.02.2008 на основному складі підприємства №1 запасу сіль кам’яна вагова знаходилось 1795 кг загальною вартістю 556.45 гривень без ПДВ, у цеху на виробництві 30 кг загальною вартістю 9.3 гривень відповідно.

Для перевірки витрат на виготовлення продукції аудитор Крутих Л. А. звірила дані залишків на початок і на кінець лютого запасу сіль, витрати у лімітно-забірній картц даного запасу, провела контрольний запуск виробничої установки для виробництва Сосисок Галицьких.

Після здійснення даних операцій розрахунок аудитора (Додаток 16) збігся із розрахунками витрат за даний період.

Важливе місце в структурі витрат на виробництво займають витрати на оплату праці. В умовах ринкової економіки підприємства мають право самостійно визначати розміри порядок оплати праці всіх категорій персоналу підприємства. До основних витрат на оплату праці належать витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, в тому числі премії за виробничі результати, а також витрати на оплату праці працівників, що є в штаті підприємства.

Наступними аудиторськими процедурами є візуальна перевірка оформлення і достовірност первинних документів з обліку заробітної плати та аналіз їх змісту щодо виду витрат, економічні розрахунки обсягів витрат, що дозволять підтвердити правильність віднесення витрат із заробітної плати на виготовлення продукції.

При здійсненн контролю вивчається правомірність включення до витрат виробництва в розріз об'єктів витрат витрати за заробітною платою за місцями їх виникнення та видами продукції (по кожному найменуванні виробів на Дебет відповідних рахунків до рахунку 23 "Виробництво").

Для перевірки використовують машинограми, відомості розподілу трудозатрат та обсягів нарахованої заробітної плати працівникам структурних підрозділів підприємства по об'єктах витрат.

Особлива увага звертається на об'єктивність внесених виправлень, щодо витрат на оплату праці, як корегування раніше допущенних помилок за минулі періоди часу (довідки бухгалтерії, про перенесення витрат з одного об'єкта на інший, додатков розрахункові відомості, виправлення в групувальних відомостях як додатков записи).

Основні напрямки аудиту:

1. Перевірка стану заборгованості і відповідності даних про залишки на рахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою в Головній книзі, балансі з підсумковими даними в розрахунково - платіжній відомості по графі "Сума до видачі". При наявності заборгованості за минулі періоди повинна мати місце розшифровка заборгованості по місяцях року.

2. Перевірка достовірності первинних документів які є підставою для нарахування заробітно плати (табель про відпрацьований час, наряди про виконану роботу, трудов угоди).

3. Перевірка правильності застосування тарифних ставок, умов трудових контрактів при погодинній оплаті праці.

4. Перевірка обґрунтованості застосування норм і розцінок, достовірності обсягів виконаних робіт при відрядній оплаті праці.

5. Перевірка нарахувань доплат за роботу в нічний час, понадурочні роботи, щорічні основн та додаткові відпустки.

6. Перевірка розрахунків з депонентами по з/п.

7. Перевірка витрат на обов'язкове державне соціальне страхування працівників (збір у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості населення).

З метою аудиторської перевірки віднесення витрат з оплати праці на виготовлену продукцію аудитором Крутих Л. А. було здійснено розрахунок заробітної плати шофера-експедитора, що також виконує роль завідуючого складом. На основ залишків на рахунку 66, розрахунково-платіжної відомості (Додаток 17) та відомості про оприбуткування ГП за лютий місяць 2008 року були виявлен відхилення, а саме недоплата працівнику за відрядною розцінкою в розмірі 66.6 гривень.

2.7 Здійснення аудиторської послуги з фінансового стану ПП «Меріол»

Аудиторською фірмою ПП «Розбуд» на замовлення ПП «Меріол» була надана послуга з аудиту фінансового стану підприємства. Аудит фінансового стану підприємства проводяться за даними певних груп екномічних показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності. При цьому аудитор застосував метод аналізу за допомогою коефіцієнтів.

Фінансовий стан аналізувався за 2007 та 2008 роки, результати розрахунків подані у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Результати розрахунків показників фінансового стану ПП «Меріол» за 2007 та 2008 рр.

Показники	2007 р.	2008р.	Відхилення
			2007/2008 рр.
			абсолютне	відносне, %
Коефіцієнт покриття	0,230	0,310	0,080	25,81
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,233	0,310	0,077	24,78
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,090	0,160	0,070	43,75
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,002	0,005	0,003	60,00
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,500	0,500	0,000	0,00
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,820	0,850	0,030	3,53
Коефіцієнт ефективності використання активів	0,001	0,008	0,007	87,50
Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу	0,002	0,020	0,018	90,00
Коефіцієнт відношення оборотних необоротних активів	6,820	4,970	-1,850	-37,22
Коефіцієнт оборотності запасів	0,340	4,334	3,994	92,16
Коефіцієнт оборотності дебіторсько заборгованості	1,736	10,000	8,264	82,64
Коефіцієнт оборотності кредиторсько заборгованості	0,130	31,074	30,944	99,58
Коефіцієнт оборотності активів	0,066	0,369	0,302	82,07
Рентабельність продажу	0,026	0,021	-0,005	-26,27
Рентабельність активів	0,002	0,008	0,006	77,36
Рентабельність капіталу	0,002	0,017	0,015	87,28
Коефіцієнт платоспроможності	0,452	0,460	0,008	1,80

Здійснивши аналіз розрахованих показників фінансового стану ПП «Меріол» за 2007-2008 роки можна зробити висновок про значне зростання обсягів реалізації продукц підприємства, збільшення його платоспроможності та ліквідності, однак рентабельність продажу знизилась на 26,27%, що пов’язано із понесенням значних витрат підприємством на виготовлення продукції та її реалізацію. Таким чином підприємство може скористатись одним із двох шляхів виходу із цієї ситуації:

-    зменшити витрати на виготовлення продукції та її реалізацію;

-    збільшити обсяг реалізації продукції.

2.8 Оформлення результатів аудиту

Аудитор Крутих Л. А. здійснивши роботу надала Акт прийому-здачі виконаних робіт (Додаток 6) головному бухгалтеру ПП «Меріол» Науменко Н. О. та Звіт аудитора виконавчому органу підприємства ПП «Меріол» в особі Сичевської М. С. (Додаток 7).

Після групування результатів проведених процедур аудиту керівник підприємства ПП «Розбуд» склав висновок щодо проведення аудиту матеріальних витрат на виробництво продукції ПП «Меріол» (Додаток 8).

Розділ 3. Особливості проведення аудиту в умовах використання клієнтом обчислювально техніки для ведення обліку матеріальних витрат на виробництво продукції

Етапи здійснення аудиту матеріальних витрат на виробництво продукції в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки не відрізняються від аудиту методом документальних перевірок, відрізняється сам процес, а не важливість встановлення тих чи інших фактів.

Основними діями аудитора у разі використання прикладної програми методів аудиту за сприяння комп'ютера є:

а) визначення мети прикладної програми;

б) визначення змісту файлів об'єкта аудиту;

в) визначення типів операцій і способів, котрі необхідно перевірити;

г) визначення аудиторських процедур у системі програми;

д) розподіл обов'язків між комп'ютерним персоналом та керівництвом;

е) зіставлення вигідності від використання ПЗК з витратами на її впровадження;

є) оцінка рівня впевненості, що ПЗК будуть правильно оформлені і в необхідний спосіб зафіксовані і зареєстровані;

ж) визначення дефіциту в комп'ютерній техніці і вміння користуватися нею;

з) використання функцій програми й оцінка отриманих результатів.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми методів аудиту за сприяння комп'ютера. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми, допоможе виключити співробітників клієнта в управлінні методами аудиту за сприяння комп'ютера. Специфіка роботи з прикладними методами аудиту за сприяння комп'ютера залежатиме від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно: ухвалити технічні моменти і виконати огляд роботи з використанням методів аудиту за сприяння комп'ютера; зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад, з'ясувати можливість внесення виправлень у систему програми і доступ до бази даних. Якщо аудитора не задовольняє організація робочого місця під час використання комп'ютера клієнта, він має право обробляти нформацію за допомогою методів аудиту за сприяння комп'ютера на іншому, більш придатному для поставленої мети комп'ютері; слід гарантувати відповідну нтеграцію та імплементацію висновків аудитора в процесі контролю.

Процедури, як виконуються аудитором для управління контрольними прикладними програмами, можуть включати:

а) участь у проекті і тестуванні комп'ютерних програм;

б) отримання гарантії того, що програма працює відповідно до деталізованої спеціалізації;

в) перевірку відповідності конфігурації комп'ютера клієнта вимогам установки ПЗК;

г) перевірку програми на великих тестових файлах перед запуском в основну роботу;

д) перевірку можливості обробки ПЗК необхідного обсягу і кількості інформації;

е) перевірку правильності функціонування ПЗК - адекватність інформації вводу-виводу;

є) організацію відповідного контролю за доступом до ПЗК, який виключає несанкціонований доступ маніпуляцію даними.

Необов'язкова постійна присутність аудитора під час управління програмою методів аудиту за сприяння комп'ютера, однак необхідно мати гарантію виконання необхідних процедур аудиту. Щоправда, така присутність бажана, оскільки вона може забезпечити практичну вигоду, тобто можливість своєчасно зреагувати на несподіваний результат, змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильний вхідний файл та ін. Процедури, які виконуються аудитором для управління прикладними програмами, можуть включати:

а) управління послідовністю подання тесту там, де це стосується обробки кількох циклів;

б) використання тесту спочатку для малої кількості даних, а потім запуск програми з повним набором даних;

г) підтвердження того, що для обробки даних використовувалася ефективна версія ПЗК;

д) забезпечення використання ПЗК для обробки даних у відповідний термін і в контрольних точках, які мають істотний розмір.

Використовуючи методи аудиту за сприяння комп'ютера, аудитор може визнати необхідним залучення співробітника клієнта, який працює за комп'ютерним фахом. У такому разі аудитор мусить впевнитися в тому, що не існує можливості втручання в роботу ПЗК з боку співробітника клієнта і, як наслідок, не буде впливу на результати тестування.

Практика аудиторсько роботи вимагає застосування обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудиторів для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість аудиту, скоротити терміни їхнього проведення.

В тому випадку, коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта. Використання програмних засобів може обмежуватися тестуванням окремих розділів, або відстеженням шляху одн суми, а може включати процедури, пов'язані з побудовою бухгалтерського балансу клієнта.

Коли аудитор починає перевірку, в середовищі електронної обробки даних, він повинен мати певні навички і досвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або повинен залучити до роботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор повинен мати достатній рівень знань ЕОД для того щоб спланувати, виконати використати результати контролю. Рівень необхідних знань залежить від складності і конфігурації конкретного методу контролю і програмного забезпечення контролю, а також системи обліку. Аудитор повинен розуміти, що використання автоматичних систем при конкретних обставинах може вимагати від нього значно більшого рівня знань комп'ютера і вміння роботи з автоматизованими системами.

Аудитору необхідно проаналізувати відповідність автоматичних методів контролю, засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку і картотекам. Аудитор може планувати використання інших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому випадку, коли виконання роботи з використанням автоматичних методів на комп'ютерній техніці клієнта буде неефективним, неекономним і непрактичним, наприклад, з причини несумісності з операційною системою.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми контролю. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми. Специфіка роботи з прикладною програмою контролю буде залежати від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно:

- ухвалити технічні специфікації і виконати технічний огляд роботи, включаючи використання автоматичних систем;

- зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад можливість внесення виправлень в дереві програми і доступ до бази даних;

- гарантувати відповідну інтеграцію висновків в процес контролю.

Ефективність перевірки повинна підвищитися при допомозі автоматичних систем з точки зору отримання найкращих доказів. При плануванні перевірки, аудитор повинен розглянути відповідну комбінацію організації і методів контролю при сприянн комп'ютера. Необхідно врахувати фактори, які впливають на прийняття рішень при використанні комп'ютера, а саме:

- знання комп'ютера, кваліфікація і досвід аудитора;

- сумісність автоматичних систем і технічних засобів, на яких програмне забезпечення буде функціонувати;

- ефективність;

- синхронізація у часі.

Ефективність перевірки може бути покрашена при використанні автоматичних методів з точки зору отримання і оцінки контрольного доказу, наприклад:

- деякі операц можуть бути перевірені більш детально і продуктивно при використанн комп'ютера;

- під час аналітичних процедур можна проаналізувати більш ефективно, а ніж ручним методом результати операцій в звітах і незвичайні величини;

- використання автоматичних систем дає можливість проведення додаткових незалежних процедур більш ефективно для отримання оцінки рівня впевненості в засобах управління контролю.

Аудитор як користувач інформації повинен володіти методикою алгоритмізації і постановки задач для наступного програмування їх і розв'язання на ЕОМ спеціалістами іншо галузі.

Постановка задачі - це формулювання початкових посилань, необхідних для розв'язування задачі, і описання її математичного змісту. У постановці задачі відображаються організаційно-економічна суть, зміст постановки, періодичність розв'язання, зв'язок задачі з іншими задачами, організація збирання початкових даних або використання наявних у базах даних, часові обмеження на видавання розв'язку задачі.

Аудитору необхідно володіти методичними прийомами постановки задач, для перевірки достовірності даних, що видає ЕОМ при автоматизованій обробц обліково-економічної інформації, а також для формулювання задач, розв'язання яких на ЕОМ зумовлено потребою ревізії. В зв'язку з цим аудитор повинен глибоко вивчити інформаційне забезпечення АСОІ - сукупність засобів і методів побудови нформаційного фонду.

Практика аудиторської роботи вимагає застосування електронно-обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудитора для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість перевірок, скоротити терміни хнього проведення.

В умовах новітніх інформаційних технологій закладена в ЕОМ вхідна інформація може багаторазово використовуватись різними службами, в тому числі і контрольною. Аудитор повинен бути максимально звільнений від виконання розрахункових і технічних операцій зосередити свою увагу на питаннях контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

При перевірц одних об'єктів аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформац можуть вживатися загальноприйняті методи аудиту, однак при перевірці інших об'єктів необхідні різні розрахунки і обчислення. У таких випадках розрахунково-обчислювальні операції згідно з завданням аудитор або інший член бригади виконує на обчислювальних машинах. Зустрічні перевірки операцій формалізуються на мову ЕОМ і повністю автоматизуються.

Необхідність переходу на машинну обробку контрольної інформації викликана насамперед збільшенням обсягу інформації, яка підлягає перевірці. По-друге, для складання звітності з контрольної роботи і обробки великої кількості даних для узагальнення вручну необхідні значні затрати часу. По-третє, несвоєчасне поступлення необхідної інформації ускладнює проведення оперативних і рішучих дій і прийняття необхідних заходів. Усунення такого недоліку допомага застосування при розрахунках обчислювальної техніки. По-четверте, для розробки на основі наслідків контролю дійових та ефективних заходів з метою покращення роботи перевірених об'єктів, для запобігання фактів крадіжок, зловживань порушень необхідно провести групування і узагальнення великого обсягу даних та х глибокий аналіз. Таку роботу практично неможливо виконати без допомоги обчислювальної техніки. Застосування обчислювальної техніки в аудиторській роботі має ряд переваг: зростає терміновість, обсяг й глибина потрібно нформації, розширюється можливість проведення аналізу наслідків аудиту контролю, підвищується ефективність контролю, що сприяє прийняттю своєчасних рішень не тільки для усунення виявлених недоліків, але і недопущення на інших підприємствах, а також для профілактики крадіжок, зловживань та порушень.

Висновок

Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво - одна з найважливіших ділянок аудиту. Собівартість продукції є вагомим показником якості роботи підприємства, від обґрунтованості її визначення залежать правильність, об'єктивність оцінки результатів фінансово - господарсько діяльності підприємства.

Підприємством ПП «Розбуд» на замовлення ПП «Меріол» була проведена перевірка матеріальних витрат на виготовлення продукції, а також визначено фінансовий стан підприємства.

Ознайомлення з діяльністю підприємства відбувалось шляхом візуальної перевірки оформлення достовірності Статуту, Наказу про облікову політику та Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ПП «Меріол» представниками аудиторської фірми ПП «Розбуд».

Внаслідок проведення даної перевірки порушень щодо оформлення документів встановлено не було. Для подальшого проведення аудиторської перевірки було визначено спосіб оцінки вибуття запасів за методом середньозваженої собівартості.

У процес аудиторської перевірки необхідним було встановити кількість сировини на склад підприємства та кількості переданих у виробничий цех. Для цього аудитор провела документальну перевірку матеріальних вимог на внутрішнє переміщення запасу сіль кам’яна вагова з основного складу підприємства №1 у виробничий цех.

За результатами перевірки на 02.02.2008 на основному складі підприємства №1 запасу сіль кам’яна вагова знаходилось 1795 кг загальною вартістю 556.45 гривень без ПДВ, у цеху на виробництві 30 кг загальною вартістю 9.3 гривень відповідно.

Для перевірки витрат на виготовлення продукції аудитор звірила дані залишків на початок і на кінець лютого запасу сіль, витрати у лімітно-забірній картці даного запасу, провела контрольний запуск виробничої установки для виробництва Сосисок Галицьких.

Після здійснення даних операцій розрахунок аудитора збігся із розрахунками витрат за даний період.

Таким чином за результатами аудиторської перевірки прямих матеріальних витрат на виробництво продукції порушень виявлено не було.

З метою аудиторської перевірки віднесення витрат з оплати праці на виготовлену продукцію аудитором було здійснено розрахунок заробітної плати шофера-експедитора, що також виконує роль завідуючого складом. На основ залишків на рахунку 66, розрахунково-платіжної відомості та відомості про оприбуткування ГП за лютий місяць 2008 року були виявлені відхилення, а саме завищення витрат віднесених на собівартість виготовленої продукції в розмір 66.6 гривень. Факт даного порушення було відображено у аудиторському висновку.

За даними діагностики фінансового стану підприємства було виявлено значне зростання потенціалу підприємства ПП «Меріол», а також збільшення показників ліквідност активів та незалежності підприємства.

Також спостерігається значне розширення виробництва тому аудиторський висновок для даного підприємства за його фінансовим станом є позитивним.

За результатами проведеного дослідження здійснення аудиту в умовах інформаційних технологій можна зробити висновки, що використання ЕОМ в аудиторському процесі суттєво впливає і на процес контролю. З'являється можливість майже повністю автоматизувати контрольн процедури, що суттєво зменшує їх трудомісткість. Окрім того виника необхідність оперувати з даними в електронному вигляді і на електронних носіях, що в свою чергу вимагає конвертації інформації. Це є ще одною перевагою на користь автоматизації процесу контролю, аудиту. З'являється необхідність включення до контрольних бригад спеціалістів з автоматизації і програмування, а також необхідність підвищення кваліфікації стосовно роботи з ПЕОМ штатних працівників з контролю. Вирішення цих завдань підніме вітчизняний контроль за витратами на виготовлення продукції на якісно новий рівень.

Використання нових комп'ютерних технологій аудиторами може слугувати також добрим засобом комунікації (електронна пошта, ICQ, телеконференція тощо), що полегшило би обмін досвідом між різними регіональними підрозділами, дало б можливість влаштовувати регіональні конференції (що значно дешевше традиційних) тощо.

Список використаної літератури

1. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 - ВР від 22.05.97р.

2. ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII – ВР

3. ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» № 996 - ХІV від 16.07.99 р. з змінами і доповненнями.

4. Типове положення з планування обліку і калькуляції собівартості продукц (робіт і послуг) у промисловості, затверджене постановою КМУ від 26.04.96р. 473.

5. ПБО № 16 «Витрати» Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 р.

6. ПБО № 9 «Запаси» Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99 р.

7. Рудницький В.С. Тернопіль: «Економічна думка», 1998. 196 с.

8. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000.

9. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 223 с

10. В.Я. Савченко, Аудит, «КНЕУ», -К:, 2003.

12. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 769 с.

13. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП «Рута», 2001. — 416 с.

14. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій. Затверджено наказом Агентства з запобіганню банкрутству від 21 березня 1997 р. №37.

15. Беседовський О.М. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті: Коспект лекцій для студ. спец. 7.050106 усіх форм навч. / Харківський національний економічний ун- т. - Х. : ХНЕУ, 2005

16. Друцкая М.В., Остроухов А.В., Остроухов В.И. Использование компьютерных технологий в бухгалтерском учете и аудите: Учеб. пособие для студ., обучающихся по спец. "Финансы и кредит", "Бухгалтерский учет и аудит", "Мировая экономика" / Российский заочный ин-т текстильной и легкой промышленности. - М., 2000

17. Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 травня 2004 р. / Львівська комерційна академія ; Львівський національний ун-т ім. І.Франка ; Мало польська вища школа економічна м. Тарнув (Польща) / Я.А. Гончарук (відп.ред.) - Л. : ПП "Компакт-ЛВ", 2004

18. Беседовський Олексій Миколайович. Управлінські інформаційні системи в аналіз та аудиті: Підручник для студ. спец. 7.050106 усіх форм навч. / Харківський національний економічний ун- т. - Х. : ХНЕУ, 2005

19. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського бліку. Підручник студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік аудит". -омир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.

20. Андреев ВД. Практический аудит: Справ, пособие. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.