Курсовая работа: Моральне виховання підростаючого покоління
- гри з відображенням трудових процесів та побуту народу;
- обрядові та звичаєві ігри;
- гри історичної спрямованості.
Обрядов та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу: початок жнив, косовицю, великодні та купальські ігри, калиту, веснянки. Характерною особливістю народних ігор є навчальний зміст, який подається в гровій формі.
Народн гри образні, в кожній з них відбивається якась подія або випадок, близький за своїм змістом дитині. Вони вчать шанувати традиції минулого, поважати батьків, бути чесними та гідними громадянами своєї держави.
Іграшки кожного народу мають свої педагогічні, художні і технічні традиції. В Україн вони характеризуються інтернаціональністю, оскільки наша держава досить різноманітна за етнографічним складом. Оригінальність і неповторність народно грашки визначається також її національною своєрідністю вираження культури побуту народу, що символізує її звичаєво-традиційні ознаки.
Народна грашка народжувалась у зв'язку з природною потребою дитини пізнавати світ, творчо і самостійно його осмислити. Отже, наслідування дорослих в їхній трудовій і побутовій діяльності, звичаєво-обрядових дійствах є основним змістом грашки.
Українська народна іграшка несе дітям доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Народна іграшка в дитячих руках тією ниточкою, яка з'єднує людину з історією її Батьківщини [З, с. 156-158].
Зараз грашка при всій своїй різноманітності і багатофункціональності залишається важливим засобом виховання дітей. Саме через спрощення іграшки-знаки дитина пізнає світ, навчається мислити узагальненими поняттями і яскравими образами. Вихователь спрямовую свою роботу на те, щоб навчити дітей поважати творців народної іграшки, виховувати інтерес до них.
Таким чином, аналізуючи українські народні традиції та обряди, а саме:
- за допомогою прислів'їв та приказок здійснюється патріотичне, трудове виховання, вони відбивають такі моральні норми, як честь, гідність, обов'язок, щирість, добро та інші;
- на основі народних казок виховуються: ввічливість, конкретність у стосунках з людьми, працелюбність, любов до рідної землі, розуміння понять "добро" і "зло";
- застосування українських народних пісень у навчально-виховній роботі призводить до виховання у дитини любові до рідної землі, батьків праці, поваги до старших, щирості, довір'я, інтересу до культурної спадщини українського народу;
- за допомогою українського народного мистецтва (ткацтва, вишивання, писанкарства) виховується зосередженість, уважність, повага і любов до традиц свого народу;
- під час використання українських народних іграшок та ігор у навчально-виховному процесі виховується: шанування традицій минулого, повага до батьків, творців народних іграшок та ігор, інтерес до них, чесність та гідність.
Висновок до розділу 1
Глибинний сутнісний зв'язок між соціальністю, духовністю й моральністю як продукованими людиною явищами, не дозволяв нехтувати формуванням моральних i духовних якостей. Так само i надмірне захоплення моральними ідеалами й цінностями у вихованні без врахування соціальних координат може перетворитись на нудне i безплідне моралізаторство. Формування внутрішнього, духовного світу людини без огляду на соціальні реалії її життя несе в собі небезпеку соціальної неадекватності, самотності, втечі у світ ідеальних ілюзій, втрати життєвої наснаги.
Розділ 2. Практичні основи морального виховання учнів молодшого шкільного віку
2.1 Аналіз наявного досвіду використання народних традицій та обрядів морального виховання у початковій школі
З раннього дитинства дістає уявлення про такі моральні норми як "добро" "зло", "щастя", "обов'язок", "чесність" тощо. Згодом, батьки та вихователі поширюють вже набут знання дитини про моральні норми та вчать її розуміти ці норми, впроваджувати в життя, спілкування. На допомогу вихователям приходять українські народн традиції та обряди, на основі яких дитина краще за все розуміє сутність норм моралі та поведінки. Це - українські народні казки, легенди, прислів'я та приказки, народні пісні та свята, народні ігри тощо. Тобто, все те, за допомогою чого здійснюється моральне виховання у початковій школі.
Аналіз змісту шкільної програми з читання і розвитку мовлення дав можливість визначити завдання читання, де крім перелічених зазначено – "сприяти моральному вихованню молодших школярів".
Заслугову на увагу і орієнтована тематика читання. Серед незначної кількості тематичних розділів, ми виділили ті, які, на нашу думку, сприятимуть вихованню морально культури та моральних норм за допомогою народних традицій та обрядів.
Так, у розділі "Усна творчість народу мого" учні ознайомлюються з різними жанрами усної народної творчості, у яких розкриваються моральні якості людини (працелюбність, доброзичливість, розважливість, мудрість, милосердя, відповідальність); засуджуються хитрість, жадібність, байдужість, заздрість, жорстокість, грубість; ознайомлюються з народними звичаями та обрядами.
У розділі "Ким станеш ти в житті, дитино" формується становлення дитини як особистості: прагнення удосконалювати себе, розрізняти добре й лихе, висловлювати оцінні судження, наслідувати позитивні риси літературних персонажів; учні прагнуть поглиблювати і розширювати знання про народні звичаї, традиції, обряди свого народу.
У розділі "У світі е одним-одна Вкраїна" учні вивчають твори різних жанрів про нашу рідну землю, край батьків. Учні вчаться аналізувати твори, в яких зображено працю. Доброту українського народу.
У розділі "Давно це діялось" учні вивчають твори різних жанрів про минуле нашого народу, його мрії про покращення життя; про звільнення від внутрішніх і зовнішніх ворогів, про бажання жити в дружбі, взаємодопомозі; ознайомлюються з народними звитяжцями.
У розділі "Свято Матері" учні вивчають легенди, народні перекази, оповідання, казки, вірші, прислів'я, пісні про матір, які відображають схиляння перед красою, скромністю, святістю жінки-матері. Ознайомлення учнів зі Святом Матері та його проведення.
На підставі аналізу шкільної програми з читання та розвитку мовлення в 4(3) кл., ми з'ясували, що на творах різних жанрів з наведених вище розділів можна здійснювати моральне виховання молодших школярів. Тому, буде доречним зробити аналіз Читанки для 4(3) кл. та методичного посібника. Для цього ми дуже стисло передамо зміст твору, питання. Які автори підручника наводять до тексту та зробити аналіз твору з точки зору морального виховання і, якщо є, наведемо питання до цього ж тексту з методичного посібника.
У розділі "Усна народна творчість" на особливу увагу заслуговують так українські народні казки: "Кирило Кожум'яка", "Казка про липку й зажерливу бабу", "Кривенька качечка", "Кобиляча голова", "Калиточка", "Хитрий півень". Розглянемо деякі з перелічених творів.
У казці "Кирило Кожум'яка" розповідається про те, що біля Києва оселився змій.
Що змій закохався в князівну молоду і виконував всі її бажання. Так князівна дізналась, що є "у Києві над Дніпром" такий чоловік – кожум'яка, який може побороти змія. Вона відіслала додому з голубком цю добру новину порадила, як краще звернутися до Кожум'яки...
До твору автори підручника наводять такі питання:
1. У які часи відбувалися події, описані у казці?
2. Чому Кирило згодився битися із змієм?
3. Прочитайте рядки казки, в яких показано силу і мужність богатиря.
4. Перекажіть, як відбувався бій.
5. До слів поцупить, злинув, благайте доберіть слова, близьк за значенням.
6. Знайдіть уривок із тексту, який стосується змісту малюнка. Таким чином, ми бачимо, що перелічені питання до тексту допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику ми знаходимо тільки одне запитання, яке відбиває моральність: "Знайти і прочитати в казці ті місця, де Кирило Кожум'яка змальований як людина роботяща, сильна, справедлива, кмітлива. Подати його характеристику." Ми вважаємо, що до цієї казки треба давати більше питань морального змісту, наприклад:
- Що треба робити, щоб бути таким, як Кирило Кожум'яка?
- Яким народ змальовує Кожум'яку, а яким – змія? Чому їхні образи такі різні? Та інші.
Наступна казка "Про липку й зажерливу бабу". В ній розповідається про діда та бабу. Одного разу послала баба діда до лісу, щоб той вирубав липку, бо нічим було топити. А липка, яку вибрав дід, виявилась чарівною. "Не рубай мене, каже, – я тобі в пригоді стану!" От баба і вирішила скористатись такою нагодою та здобути собі конячку з возом, нову хату, худобу й птицю, грошей, охорону для себе та хати. Тільки останню бабину вимогу – "треба ще, щоб усі люди в селі були нашими батраками" – липка не виконала, та ще й забрала все, що бажала мати баба.
До твору автори підручника наводять такі питання:
1. Простежте за тим, як збільшувалися вимоги баби до липки.
2. Як ви гадаєте, чому баба не зупинялась у своїх вимогах? До яких пір липка потурала бабиним бажанням? Як ви поясните значення слова "зажерлива"?
3. А яким у казці показано діда? Свої думки підтверджуйте рядка ми казки.
4. Яка головна думка казки?
Ми вважаємо, що за допомогою всіх перелічених питань можна здійснювати моральне виховання, а перше питання доречно ставити ще перед першим читанням твору.
У розділі "Зростайте справжніми людьми" на особливу увагу заслуговують такі твори: "їжак і лисиця" (Естонська народна казка), "Коваль щастя" (Казка. А.Саксе), "Помічниця" (М.Конончук).
У казці "їжак і лисиця" розповідається про звірів, які потрапили до вовчої ями. Згодом, лисиця захотіла з'їсти їжака, бо почав їй допікати голод. А жак запропонував не їсти його, а краще вислухати пораду. Лисиця погодилась та ще й поклялась: "Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди", їжачок запропонував, коли близько буде проходити мисливець, треба прикинутися мертвими. Тоді людина обох викине з пастки. Так і зробили.
Після цього з їжаком кілька разів траплялися всякі прикрощі, а лисиця не поспішала на допомогу, не згадувала про дану клятву. Тоді їжак вирішив провчити лиходійку. Знайшов в лісі пастку на лиса та хитрощами заманив туди лисицю.
До твору автори підручника наводять такі питання:
1. Назвіть дійових осіб казки. Які вони?
2. Що запропонував їжачок лисиці? Чи вдалося їм здійснити свій задум?
3. Чи справедливо їжак покарав лисицю?
4. Прочитайте прислів'я, які вживають герої казки. Як ви розумієте їх зміст?
5. Невдячний, кмітливий, розумний, хитрий, справедливий, сором'язливий, працьовитий. Які з цих слів можна використати, розповідаючи про жачка?
6. Як по-іншому передати значення таких слів і виразів: благала, чую дихання смерті, заклякла на кістку, нагода по квитатися.
Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. Можна використовувати і друге питання, але краще його доповнити: "Як це характеризує їжака? А лисицю?". Перше питання доречно ставити дітям ще до читання твору.
У казці "Коваль щастя" розповідається про коваля, який тільки-но відкрив власну кузню.
Але люди до нього не поспішали. Тоді коваль вирішив назвати свою кузню "Коваль щастя".
Першим замовником був селянин. Він попросив зробити коваля такий плуг, за яким би не довелося ходити слідом. Навесні плуг був готовий.
Другим замовником був багатій, який хотів отримати такого ключа, яким би тільки він міг відмикати двері комори. Восени ключ був готовий.
Пройшло немало років, посріблилося чорне ковалеве волосся. Одного разу ковалиха питає в свого чоловіка: "Чому ти іншим викував щастя, а собі ні?". Тому коваль вирішив з'ясувати, як поживає селянин, якому він викував плуга, що сам оре та багатій, який отримав ключ щастя. З'ясувалося, що селянин спився зовсім перестав працювати, а багатій – з'їхав з глузду.
До твору автори підручника наводять такі питання:
1. Прочитайте, які замовлення виконав коваль.
2. Чи здобули замовники коваля щастя? Чому?
3. Знайдіть в казці слова, що виражають її головну думку?
4. Знайдіть у казці прислів'я. Поясніть їх зміст.
5. Поясніть значення вислову "коваль щастя".
Серед перелічених питань на особливу увагу заслуговують друге, третє та четверте питання. Ми вважаємо, що саме ці питання допомагають формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику до цієї казки наводиться велика кількість питань морального змісту:
- Про що міркував коваль?
- Який плуг він викував?
- Чому незвичним було прохання найбагатшого господаря округи?
- Кого ж автор казки вважає ковалем щастя?
- Чому коваль вдався до вигадки? Чи був впевнений молодий коваль, що люди після цього прийдуть до нього?
- Як він розмірковував над своїм вчинком?
- Який висновок можна зробити про першого замовника? Чи приніс щастя цей виріб ковалю і селянинові?
- Що відповіла дружина селянина на запитання коваля про плуг щастя, що сам оре?
- Дружина селянина в у цьому звинуватила виріб коваля. А ви як гадаєте, хто був справжнім винуватцем?
- Як допоміг здобути щастя своєму хазяїну інший виріб коваля "ключ щастя"? Хто його замовив? Для чого йому був потрібний такий ключ?
- Як випробовував господар своє замовлення на членах родини?
- Що сказано в казці про долю родини найбагатшого господаря округи?
- Чи можна вважати, що ключ щастя допоміг господареві стати ще багатшим? Чому?
- Дружина багача звинуватила коваля в тому, що від "про клятого ключа горе та злидні оселилися в їхній хаті". Ви погоджуєтесь з такою думкою?
- Назвіть основну причину горя і злиднів багача.
- Селянин, який замовив плуг щастя, і багач, що тримав своє майно під замком, – це позитивні чи негативні дійові осо би?
- Як ставиться до них сам автор? З чого це видно?
- Що схвалюється в казці?
- Що можна сказати про коваля.
Таким чином, ми лише можемо додати, що перше питання, яке наводиться у методичному посібнику, краще ставити учням ще перед читанням твору.
До другого питання можна записати і таке: "Як це характеризує хлопців?". А підводячи підсумок, доречним буде питання: "Що схвалюється, а що засуджується в цьому оповіданні?". У методичному посібнику ми теж знаходимо питання, які сприяють вихованню моральних норм у молодших школярів:
- З якою метою хлопці прийшли на поле? А Наталя?
- Чи легко було Наталці нести відро з водою?
- Як ви вважаєте, про що подумали Тарас з Василем, коли дивились услід машині, в якій їхала Наталка?
У розділі "На світі є одним-одна Вкраїна" на особливу увагу заслуговують такі твори: "Корінь життя" (Притча), "Дивна дівчина" (Л.Храплива), "Хліба" (Бабусина розповідь), "Плакучий Бук" (А.Хорунжий), "Кам'яний горішок" (Легенда).
У притчі "Корінь життя" розповідається про хлопця – Максима, на честь народження якого посадили навпроти хати молоденький дубок. З літами обидва кріпли, росли. Та не сиділося Максимові в рідному селі – поїхав до столиці. А мати щодня виходила на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув нащадок дорогу до рідної домівки, відцурався. Буває, притулиться мати до дуба, мов до синочка, сльозу пустить, бо чує недобре материнське серце.
А Максима і справді мучить недуга. Порадили йому до ворожки –сходити. Прийшов, а вона йому каже: "Єдиний, хто тебе порятує – твій зелений брат, дуб-велетень. Вставай досвітками і вмивайся щодня росою з його листя". Так зробив. І справді, трохи полегшало. Ненці каже, що забере дуба у місто. "Що ти, сину, – він же усохне, як тільки підрубаєш його коріння", занепокоїлась мати. І тоді Максим зрозумів, що "людина, як дерево, без коріння жити не може!".
До твору автори підручника наводять такі питання:
1. Яким був давній український звичай, коли народжувалась дитина?
2. Що сказано в тексті про Максима і його зеленого брата?
3. Чому Максим змушений був звернутися до ворожки? Яку пораду вона йому дала? Як про це сказано у виділених реченнях?
4. Прочитайте діалог між матір'ю і сином. До якого висновку прийшов Максим?
З наведених вище запитань до тексту ми бачимо, що:
а) перше і друге питання відбивають знання про українські народні традиції, звича та обряди; на основі цих питань можна формувати моральне виховання у молодших школярів за допомогою народних звичаїв та обрядів, а це і є метою нашої роботи;
б) за допомогою третього і четвертого питань можна виховувати моральні норми у молодших школярів.
2.2 Шляхи підвищення ефективності використання українських народних традицій та обрядів у моральному вихованні молодших школярів
Ми вважаємо, що доцільно проводити низку свят, які розкривають сутність народних традицій та обрядів, на основі яких відбувається моральне виховання молодших школярів. Наприклад, восени можна провести свято під назвою "Ой обжинки, господарю, обжинки". Майже все свято базується на обжинкових піснях та обрядах, пов'язаних з ними. Під час проведення цього свята, діти дістають уявлення про традиції та обряди, якими українці користувалися в минулому, збираючи врожай.
Взимку доречно провести свято "Водіння кози" та обряд щедрування "Маланка", які приурочені до 13 та 14 січня. Основа і свято, і обряду нсценізовані дії, які супроводжують щедрівками. В них щедрівники бажають господарям багато врожаю, здоров'я тощо. Ці свята також супроводжуються обрядами, наприклад: продаж кози та вихваляння здібностей Маланки. На приклад свята "Водіння кози" та обряду щедрування "Маланка" в учнів розвивається кругозір, поширюються знання про, традиції та обряди нашого народу, адже ці свята ще використовуються на Волині, Львівщині та Закарпатті, а щедрування відбувається і зараз майже у всіх регіонах України.
Навесн доречно провести свято "А вже весна, а вже красна". Під час проведення такого свята слід використовувати веснянки, гаївки, жарти, пісні-ігри "Шум", "Воротарчик".
Використання весняних обрядових пісень та народних ігор розвивають в учнів почуття прекрасного, естетичний смак, повагу до традицій минулого.
Доречним буде і проведення свят або використання усних журналів, присвячених народним символам-оберегам. Добирати теми необхідно які більш або менш відомі дітям, наприклад: "Хата моя, біла хата", "Хліб наш насущний", "Рослини – символи та обереги", "Українська писанка", "І на тім рушникові..." тощо. Дуже вдало проілюстровано сценарій усного журналу в журналі "Початкова школа" (1998, №8), який розробила О.Московенко.
Виховну роботу з дітьми можна здійснювати також на основі народних ігор. Характерною особливістю народних ігор є навчальні змісти, який подається в ігровій формі. Так, наприклад, гра "Гуси" вчить спритності, уважності, "В гороховій скрині" – знанню українських пісень, віршів та танців, "Редька" – як треба працювати на городі тощо.
Ми пропонуємо здійснювати виховну роботу з молодшими школярами, яка]включа проведення:
- систематичних бесід;
- прогулянок;
- екскурсій;
- вечорів питань та відповідей тощо.
Теми до проведення систематичних бесід слід добирати морально-етичного чи народознавчого змісту, наприклад: "Ми діти твої, Україно!", "Бути вихованим, що це значить?", "Година ввічливих малят", "Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україною!".
Прогулянки краще за все проводити по старим вулицям міста, які відомі своїми архітектурними спорудами чи видатними людьми минулого, які тут колись жили. Вчителю до таких прогулянок слід ґрунтовно готуватися. Необхідно з'ясувати, який маршрут обрати краще, які вулиці в місті найстаріші, які з них виникли першими і чому, яка в них була назва раніше і тепер, які видатні постаті жили на цих вулицях, чим вони займалися в роки життя, який вклад внесли в українську сторію тощо.
Екскурс доречно проводити, відвідуючи музеї. Це може бути і шкільний музей, експозиція якого присвячена українському мистецтву та історії українського народу, чи художній музей, де поряд з відомими витворами мистецтва найвідоміших художників Європи зустрічаються і праці українських майстрів (Т. Шевченка, М. Приймаченко, І. Репіна та інших). Також ми пропонуємо з'їздити до Чугуєва і відвідати музей м. Репіна.
Це будинок, в якому Репін жив і творив наприкінці свого життя протягом 1876-1877 рр. Тут зібрані особові речі художника, його замальовки, картини та пейзаж Чугуєва.
Ми також пропонуємо відвідати Полтаву, місто – відоме завдяки Полтавський битві, яка відбулася під час Північної війни в 1700-1721 рр. між Швецією і Росією. Зараз це місце є територією заповідника, на якій розташовані Братська могила та музей історії Полтавської битви. Слід відвідати у Полтаві і музей-садибу І.Котляревського – українського генія, автора безсмертної "Енеїди" та "Наталки-Полтавки". А ще Полтава пишається своїми архітектурними святинями, найстарішими з яких є Хрестовоздвиженський монастир та сучасник Полтавської битви – Спаська церков.
Ми вважаємо, що екскурсії не тільки виховній роботі з учнями, вони розвивають у школярів пам'ять, мислення, пізнання навколишнього та історії українського народу.
Буває, що учні цікавляться деякими традиціями та обрядами українського народу, змістом х проведення чи історією своїх пращурів, тоді доречно проводити вечори питань відповідей. Вчитель повинен заздалегідь записати всі питання, які цікавлять учнів, та сформувати їх в одну тему. План проведення такого вечора може мати такий вигляд:
1. Вступне слово вчителя з даної теми.
2. Питання учнів та відповіді вчителя.
3. Практична частина (проведення народної гри чи обряду, як відносяться до даної теми).
4. Підведення підсумків учнями і вчителем.
Ми вважаємо, що проведення таких вечорів сприятиме засвоєнням учнями тих аспектів українських народних традицій та обрядів, які найбільше їх цікавлять.
Висновок до розділу 2
Отже, на вище зазначених прикладах відбувається формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів. Використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей тощо, необхідно, щоб повною мірою прищепити молодшим школярам любов до українських народних традицій та обрядів.
Висновок
Проблема морального виховання молодших школярів можлива при забезпеченні педагогічних умов: мотиваційної, змістовної, операційної.
Програма «Моральне виховання школярів в учбовій діяльності» може сприяти підвищенню рівня виховної підготовки що вчаться в школі, забезпечуючи розвиток моральних якостей особистості в учбовій діяльності.
І діти, стануть високоморальними особами: ввічливими, уважними до інших людей, навчаться дбайливо відноситися до праці. Чи не це головна мета роботи вчителя?
Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати, що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до нтересів оточуючих людей. Рішення цієї задачі пов'язане з формуванням стійких моральних властивостей особистості школяра. Основною функцією є формування нтелектуальної, емоційної, ділової, комунікативної готовності учнів до активної діяльності, взаємодії з навколишнім світом (з природою, іншими людьми, самими собою і ін.). Формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів здійснюється не тільки у навчально-виховній роботі в школі, але й у повсякденному житті; в цьому допомагає використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, проведення систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей, які при щеплюють молодшим школярам любов до українських народних традицій.
Список використаної літератури
1. Архангельский Н.В. Нравственное воспитание. - М.: Просвещение, 1979.
2. Болдырев Н.И. Нравственное воспитание школьников. – М.: Просвещение,1979.
3. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка – М.:1979,т.11.
4. Каирова И.А. Нравственное развитие младших школьников в процес-се виховання. - М.: Просвещение, 1979.
5. Краткий словарь по философии -М: 1982
6. Кондрашин И. Глоссарий философских терминов, 2006 г.
7. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003.
8. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. – 1995. – № 1. – С. 13–19.
9. Лозова В.І., Троцько Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 1997.
10. Освітн технології / За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002.
11. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю.К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1984.
12. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер // Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія / Упоряд. З.Н. Борисова, В.З. Смаль. – К., 1990.
