Курсовая работа: Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва, визначені П(С)БО 16 "Витрати". Вимоги до визначення та оцінки витрат, облік за елементами, відображення у фінансовій звітності
Таким чином, виявлені аудитором порушення заносяться до його робочих документів, які пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.
РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аудит формування прибутку підприємства
Фінансові результати діяльності підприємства — це те, заради чого працю будь-яке підприємство. Саме показники фінансових результатів становлять найбільший інтерес для реальних і потенційних користувачів фінансово звітності. В умовах реформування бухгалтерського обліку порядок формування фінансових результатів докорінно змінився. Фінансовий результат у бухгалтерському обліку — приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.
Фінансовим результатом господарської діяльност підприємства є прибуток або збиток. Тому аудит фінансових результатів один із найважливіших напрямів перевірки.
Метою аудиту фінансових результатів підтвердження показників фінансових результатів від основної діяльності, фінансові операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Аудитору потрібно підтвердити інформацію, яка відображується в бухгалтерському обліку на рахунку 79 "Фінансов результати" На початковому етапі аудиту фінансових результатів аудитору слід вивчити специфіку діяльності підприємства, оскільки вона має прямий вплив на організацію обліку фінансових результатів відповідно до встановлених стандартів бухгалтерського обліку. Загальну схему організації обліку фінансових результатів наведено на рис. 2.1.
Аудиторську перевірку формування фінансових результатів вважаємо за доцільне здійснювати за схемою, наведеною на рис. 2.2.
Наступним етапом аудиту формування фінансових результати є встановлення того, чи ведеться на підприємстві облік фінансових результатів окремо по кожному виду діяльності, який дає змогу отримати згруповані дані, необхідні для складання фінансової звітності. Крім того, перевіря порядок визначення та правильність списання на фінансові результати адміністративних витрат та витрат на збут.
Рис. 2.1. Загальна схема організації бухгалтерського обліку фінансових результатів
Аудитор оцінює правильність та обґрунтованість відображення в обліку доходів і витрат від іншої операційної діяльності, а саме: від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, операційної курсової різниці, списання заборгованості, отримання (сплати) штрафів, пені та від інших видів операційної діяльності. У разі виникнення на підприємстві операцій, пов'язаних з іншою звичайною та надзвичайною діяльністю, аудитору слід ознайомитися з порядком формування й відображення доходів і витрат від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності (від реалізації фінансових нвестицій, необоротних активів, майнових комплексів тощо) та надзвичайних подій.
У процесі перевірки треба проаналізувати звіт про фінансові результати підприємства, перевірити відповідність формування статей звітності встановленим вимогам, зіставити суми, які наведені у звітності, з даними бухгалтерського обліку та підтвердити : відповідність.
Програму аудиту формування фінансових результатів наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 Програма аудиту формування фінансових результатів
|
№ пор. |
Етап перевірки | Джерела нформації для отримання аудиторських доказів | Необхідн аудиторські процедури | Методи аудиторської перевірки | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| 1 | Перевірка формування фінансових результатів | Наказ про облікову політику, договори, накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, рішення, журнали-ордери, розрахунок амортизаційних відрахувань, відомості про нарахування заробітної плати, документи на списання виробничих запасів |
1. Встановити відповідність законодавству визначення доходів від реалізації продукц (товарів, робіт, послуг) звітного періоду. 2. Вивчити договори, які передбачають продаж, та порівняти відображені в них дані з даними первинних документів, які підтверджують факт реалізації з метою встановлення їх узгодженості. 3. Здійснити звірку даних Відомості про реалізацію з даними, відображеними на доходних рахунках з метою підтвердження їх відповідності. 4. Встановити відповідність методу визначення собівартості на підприємстві встановленому наказом про облікову політику. 5. Підтвердити дані розрахунків фактичної собівартості готової продукції (робіт, послуг). 6. Вивчити перелік витрат, які на підприємстві відносять до адміністративних та витрат на збут підтвердити їх відповідність законодавчо визначеним. 7. Визначити види доходів, які підприємство визначає як інші операційні та перевірити правильність, повноту та своєчасність відображення їх в обліку. 8. Встановити наявність підтверджувальних первинних документів по витратах, які включаються до іншої операційної діяльності; 9. Вибірковою перевіркою перерахувати такі види витрат, як курсові різниці, штрафи, пені, неустойки |
Логічна, юридична, формальна, арифметична перевірки | |||
| 2 | Перевірка порядку визначення фінансового результату від фінансових операцій | Інвестиційн проекти, договори про інвестиційну та спільну діяльність, кредитні договори, протоколи зборів акціонерів |
1. Визначити основні види доходів, які підприємство одержує від фінансової діяльності, а саме: встановити наявність документів, що підтверджують право здійснення такої діяльності. 2. Перевірити наявність та порядок оформлення документів, які підтверджують доходи від фінансової діяльності. 3. Здійснити вибірковий перерахунок таких доходів та витрат, як відсотки за кредит, дивіденди. 4. Перевірити правильність відображення та зміст витрат від участі в капіталі |
Юридична, взаємна, візуальна перевірки | |||
| 3 | Перевірка формування фінансового результату від іншої звичайної діяльності | Договори на продаж необоротних активів, акти приймання-передачі, рішення загальних зборів акціонерів, регістри обліку |
1. Встановити правомірність здійснення окремих операцій, які формують фінансовий результат від іншої звичайної діяльності. 2. Перевірити наявність, відповідність даних документів, які підтверджують доходи та витрати від іншої звичайної діяльності. 3. Встановити правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів іншо звичайної діяльності |
Арифметична, формальна, логічна, юридична, взаємна перевірки | |||
| 5 | Перевірка формування фінансових результатів від надзвичайних подій | Договори з страховими організаціями, акти ліквідації, акти на списання, акти нвентаризацій, регістри обліку |
1. Вивчити доходи та витрати, які підприємство визначає як отримані від надзвичайних подій, та встановити їх відповідність законодавчо визначеним. 2. Перевірити порядок відшкодування витрат від надзвичайних подій. 3. Здійснити перерахунок суми витрат від надзвичайних подій та перевірити їх відповідність сумі, відображеній у Звіті про фінансові результати. 4. Перевірити повноту, правильність та своєчасність відображення в обліку доходів та витрат від надзвичайних подій |
Арифметична, формальна, логічна, юридична, взаємна перевірки | |||
Рис. 2.2 Схема проведення аудиту формування прибутку
2.2 Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства
Аналіз розподілу чистого прибутку. Порядок визначення суми чистого прибутку. Методика його факторного аналізу. Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку до оподаткування і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, які покривають за рахунок прибутку (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Визначення суми чистого прибутку
| Показник | Сума, тис. грн. | Частка в прибутку до оподаткування, % | ||||
| 1.01.04 | 1.02.04 | +,- | 1.01.04 | 1.01.04 | +, - | |
|
Прибуток звітного періоду до оподаткування Податки з прибутку |
15 752 3 952 |
17 050 4 400 | +1 298 +448 | 100,0 25,08 | 100,0 25,8 | +0,72 |
|
В тому числі: податок на прибуток економічн санкції за платежами в бюджет |
3 552 400 |
3 845 555 | +293 +155 | 22,55 2,55 | 22,55 3,22 | +0,72 |
| Чистий прибуток звітного періоду (п. 1 - п. 2) | 11 800 | 12 650 | +850 | 74,91 | 74,19 | -0,72 |
Дані табл. 2.2 показують, що сума чистого прибутку збільшилась у звітному періоді на 850 тис. грн., або на 7,2 %. Його величина залежить від факторів зміни прибутку до оподаткування і факторів, що визначають частку чистого прибутку в його загальній сумі, а саме від частки податків, економічних санкцій і т. ін. (рис. 2.2). Щоб визначити зміну суми чистого прибутку за рахунок факторів першої групи, необхідно зміну загальної суми прибутку за рахунок кожного фактора помножити на планову (базову) частку чистого прибутку в його загальній сумі:
∆ЧП = ∆Пхі * ЧЧП0 (2.1)
Зміну чистого прибутку за рахунок другої групи факторів, розраховують множенням приросту частки і-го фактора (податків, санкцій, відрахувань) у загальній сумі прибутку до оподаткування на її фактичну величину у звітному періоді:
∆ЧП = П1 * (- ∆Чхі) (2.2)
Рис. 2.2 Структурно-логічна модель факторного аналізу формування чистого прибутку
А в загальному погляді це буде виглядати інакше. Бо кожне підприємство спрямовує діяльність своїх бухгалтерів на зменшення суми нерозподіленого прибутку. Аудитори це розуміють в свою чергу допомагають підприємствам скривати свої доходи. Бо аудитор знає де в активних рахунках балансу можна його заховати, або законним шляхом зменшити суму доходу, віднести його на валові розходи.
Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Порядок його розподілу показано на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Загальна схема розподілу прибутку
Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляд податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.
Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку.
Проте якщо держава обкладає підприємства дуже високими податками, то це не стимулює розвитку виробництва, у зв'язку з чим скорочується обсяг випуску і реалізації продукц зменшується надходження коштів до бюджету. Те саме може статися, якщо всю суму прибутку використати на виплату дивідендів акціонерам підприємства. У цьому разі в перспективі зменшиться виробництво продукції, оскільки не оновлюватимуться основні виробничі фонди, скоротиться власний виробничий капітал, що в кінцевому підсумку може стати причиною банкрутства підприємства. Якщо ж зменшується частка дивідендних виплат у використанні прибутку, то це, у свою чергу, призведе до зниження інвестиційної привабливості підприємства. Тому на кожному підприємстві має бути знайдено оптимальний варіант розподілу прибутку. Велику роль у цьому має відіграти аналіз господарської діяльності.
Для аналізу використовують закон про податки і збори, які вилучають у бюджет, інструктивн й методичні вказівки Міністерства фінансів України, Статут підприємства, а також дані фінансової звітності ф. № 2 "Звіт про фінансов результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистично звітності ф. № 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку", декларац про податок на прибуток підприємства, на доходи тощо.
Чистий прибуток використовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо. Розподіляючи чистий прибуток, необхідно домагатися оптимізації пропорцій між капіталізованою споживаною сумами його з метою забезпечення:
а) необхідного обсягу інвестицій для виробничого розвитку;
б) необхідної норми дохідності на інвестований капітал власникам підприємства.
Фактори, що впливають на пропорції розподілу прибутку, поділяють на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх факторів належать:
- правов обмеження (ставки податків на прибуток, процентні відрахування в резервні фонди т. ін.);
- система податкових пільг при реінвестуванні прибутку;
- ринкова норма прибутку на інвестований капітал, зростання якого супроводжується тенденцією підвищення частки капіталізованої частини прибутку, і навпаки, його зниження зумовлює збільшення частки споживаного прибутку;
- вартість зовнішніх джерел формування інвестиційних ресурсів (за високого їхнього рівня вигідніше використовувати прибуток, і навпаки).
- До внутрішніх факторів, що справляють вплив на пропорції в розподіл прибутку, належать такі:
- рівень рентабельності підприємства, за низького значення якого і відповідно невелико суми прибутку, що розподіляється, більша частина її йде на створення обов'язкових фондів і резервів, на виплату дивідендів за привілейованими акціями і т. ін.;
- наявність у портфел підприємства високодохідних інвестиційних проектів, здатних забезпечити акціонерам високі доходи в перспективі;
