Курсовая работа: Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них
Знищення залишків врожаю, слідити за тим, щоб чистими були не тільки поля, але й обочини. Використання агротехнічних методів.
Попередження завозу і поширення шкідника в нові райони, виконання карантинних заходів. Перед садибна фумігація бульб картоплі. Знищення пасльонових бур’янів, обгортання кущів, не допускати оголення бульб, викопка врожаю до висихання, стебел і вивіз х з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка.
3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
На Україн розвивається близько 60 видів шкідників, переважна більшість яких належать до багатоїдних. Із спеціальних шкідників найбільш небезпечний і шкодочинний колорадський жук. Насінники картоплі пошкоджують і інші комахи, що переносять комплекс вірусних захворювань.
Колорадський жук (Leptinotarsa lecemli – neata Say) – поширений шкідник картоплі. Огляди посівів картоплі, томатів, баклажанів та інших пасльонових культур для виявлення шкідника і встановлення заселеності починають з періоду появи сходів картоплі.
При обстеженн незалежно від розмірів поля оглядають по 10 кущів у 10-20 місцях. Проби розміщують рівномірно у шаховому порядку. Оглядаючи кожний кущ у пробі, відмічають наявність і кількість яйцекладок, кількість кущів, заселеність жуками і личинками, середньо чисельність шкідників на один кущ і підраховують процент заселення. Під час обліку візуально реєструють фазу розвитку картоплі: повні сходи, формування ярусів листків, зав’язування бутонів, викидання бутонів ( по одиноке, масове), початок(5-10%) цвітіння, масове(40-60%) цвітіння, закінчення цвітіння, тощо. Слід визначити що найбільш вірогідні строки виплоджування личинок першого покоління в Україні – 25-29 травня, а масова поява личинок першого віку – кінець першої – початок другої декади червня. Залежно від часу садіння картоплі та появи сходів ці строки оптимальним для початку хімічних обробок. Насамперед обробляють присадибні ділянки і ранн сходи, де розвиток шкідника випереджає основні посіви на 7-10 днів. Вважається що хімічні обробки доцільні при заселенні 2-5% кущів картоплі жуками, що перезимували, у фазі розвитку – сходи 15-25см. Проти личинок виробничі посіви картоплі обробляють на початку бутонізації, при середній чисельності 20 личинок молодих віків на кущ і 5-8% заселення картоплі.
Існують методи виявлення та обліку шкідників і хвороб можна розділити на візуальні і приладні.
Візуальні методи засновані на безпосередньому огляді та підрахунках шкідників і пошкоджених ними органів рослин. За технікою виконання вони можуть бути маршрутними або детальними, а залежно від того, які органи рослини пошкоджує шкідник, ділиться на обліки в ґрунті, його поверхні, на рослинах чи всередині окремих їх органів.
У ґрунт визначають чисельність шкідників, що зимують або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живлячись корінням, стеблами та іншими органами (колорадський жук, дротянки, відгризаючи совки та ін.), методом ґрунтових розкопок. Залежно від часу проведення розрізняють осінні, весняні, (контрольні) й вегетаційн (періодичні) ґрунтові розкопки, а від глибини – мілкі (до 10см), звичайні (до 45-50см) та глибокі ( на 65см і глибше).
Найчастіше з метою виявлення комплексу ґрунтових шкідників, розкопують ями розміром 50 ×50см і глибиною 30см.
Кількість їх на кожному полі встановлюють відповідно до вимог статистичної обробки кількісних показників чисельності шкідників, а також залежно від розмірів поля. Мінімальна кількість ям розміром 0,25кв.м. становить: на полі з площею до 10га – 8, від 10 до 15га – 12,від 50 до 100 – 16. Масові розкопки з метою обмежень проводять у вересні – жовтні, в цей час доцільно визначити чисельність личинок підгризаючих совок та ін. Обліковувати навесні, коли вони піднімаються в верхні шари грунту.
Метод облікових ділянок застосовується для визначення чисельності шкідників, що живуть відкрито ( хлібні жуки, цикадки, п’явиці та ін.) Найчастіше на 100га площі беруть16 проб, на кожні додаткові 50га – ще й проби. Розміщують їх рівномірно в шаховому порядку або по діагоналі.
Метод облікових рядків та облікових рослин подобний до методу облікових ділянок, різниця полягає в тому, що замість ділянок визначеного розміру, обстежують відповідну кількість рядків довжиною 0,25, 0,5 і 1кв.м, або ж відповідну кількість рослин чи стебел.
Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкідників. Він відрізняється від методу облікових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полі, а аналізують після їх відбирання.
Метод ентомологічного насіння застосовують для виявлення і обліку дрібних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього використовують ентомологічні сачки. Після кожних 10 комах – аналіз комах на місці або висипає їх у морилку. При великій кількості шкідників комахи збільшують до 50.
Приладні методи виявлення та обліку шкідників сільськогосподарських рослин засновані на використанні різних пристроїв від найпростіших типу ентомологічного сачка рунтових пасток до складних комп’ютерів.
Ґрунтові пастки закопують так, щоб верхній край перебував на рівні ґрунту або нижче. Зверху над ними встановлюють кришки. Пастку заповнюють 2-4% формаліном на 1/3. На пол ставлять пастки з використанням статевих феромонів.
Використовують біоценометри, що складається з квадратної основи і сітчастого мішка. Біоценометри встановлюють у потрібних місцях, на ґрунт, сітчастий мішок з накритими рослинами нахиляють у бік і струшують з них комах. Потім мішок знімають і обліковують комах.
Для обліку дрібних комах використовують ящик Петлюра. Це піраміда без дна. Під час обліку обсиплювач рухається проти сонця і в потрібних місцях швидко встановлює ящик, під рядок рослин, з яких сполохують комах. Вони потрапляють у ящик і заплутують у ваті, де їх і підраховують. Використовуючи також астраційні вловлювачі, світлопастки, застосовують харчові прилади, феромонні пастки.
4. Захист картоплі від шкідників
4.1 Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
До основних методів захисту сільськогосподарських культур належать: Організаційно-господарський, агротехнічний, селекційно-генетичний, біологічний, хімічний, фізико-механічний, біотехнічний, карантинний.
Організаційно-господарський ряд профілактичних і заплановано-господарських заходів з врахуванням зонального прогнозу: складання робочих планів і економічні обчислення по захисту посівів і насаджень від шкідливих організмів, придбання засобів захисту рослин, техніки та інше, облік садибного матеріалу, вибір ділянок для закладання садів та інших насаджень, ремонт агротехніки, складів, учіння робочих техніц безпеки при роботі з пестицидами.
Агротехнічний метод. Основа агротехнічного методу – створення сприятливих умов для росту і розвитку сільськогосподарських культур і менш неблагоприємні умови для шкідливих видів комах. Деякі агро прийоми носять профілактичний характер, інші можуть визвати х частинну або повну загибель. Раціонально построєний комплекс агротехнічних заходів часто зупиняє масове заселення шкідником і знижує їх шкодочинність, що дає можливість скоротити використання інсектицидів, які володіють цілим рядом негативних сторін. З агротехнічних заходів найбільш значення, з точки зору захисту рослин має сівозміна і структура посівних площ, прийоми обробітку рунту, добрива, строки і способи сівби і збирання врожаю, зрощення, боротьба з бур’янами і інше.
Своєчасне та доброякісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас нфекції збудників хвороб у ґрунті так і чисельність знищуючих видів шкідника. За допомогою агротехнічних заходів змінюються екологічні умови у ґрунті, підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників крім того змінюються патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах. Фактори, що утворюються при проведенні агротехнічних заходів, впливають на умови існування шкідників, живлення рослин і порушують взаємовідносини, що складалися між шкідливими організмами і рослиною живителем.
Селекційно-генетичний метод створення та впровадження у виробництві сортів і гібридів, несприятливих для розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень, має виняткове значення у захисті посівів і насаджень сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб для обмеження застосування спеціальних захисних заходів, особливо хімічних. При вирощуванні сортів з підвищеною стійкістю до хвороб шкідників проведення захисних заходів зводиться до мінімуму, а відтак знижуються витрати на їх проведення, істотно зменшується забруднення навколишнього середовища.
Біологічний метод оснований на використанні живих істот або продуктів їх життєдіяльності для попередження збитків від шкідливих організмів. Основні напрямки: охорона підвищення чисельності природних популяцій хижаків і паразитів до яких відноситься ряд представників комах, ввіз з інших країн і акліматизації нових видів; розселення ентомофагів; створення умов для підвищення ефективност ентомофагів. Використання патогенних мікроорганізмів, на базі яких створюють біопрепарати. Порівняно з іншими методами біологічний метод має ряд переваг: більша тривалість дії, безпечність для людей, теплокровних тварин навколишнього середовища.
Хімічний метод передбача використання пестицидів для запобігання розвитку і знищення шкідників, хвороб рослин і бур’янів при масовому їх розмноженні та поширенні. Використання пестицидів визначається високою їх біологічною, економічною, господарською ефективністю, універсалізмом, доступністю використання. Пестициди можна використовувати на різних видах рослин, проти різних шкідливих організмів різними способами. Використовувати інсектициди слід тільки в тих випадках, коли відсутня можливість їх заміни на безпечні методи.
Необхідно віддавати перевага менш токсичним інсектицидам, які спричиняють меншу небезпеку здоров’ю людей, теплокровних тварин, корисних комах і навколишньому середовищу. Для одержання з’явлення резистентних до інсектицидів популяцій шкідників необхідно запобігати регулярних хімічних обробок культур одним і тим же препаратом.
Фізико-механічний метод – він рунтується на використанні фізичних явищ для захисту рослин від шкідливих організмів. Для цього використовують різні джерела енергії ( світло, тепло, радіоактивне випромінювання тощо). Найбільш поширене в захисті рослин ма фізичне явище, як температура. Термічне знезараження використовується для знищення хвороб і шкідників, які знаходяться на поверхні і всередині насіння та садивного матеріалу рослин, а також для знищення шкідливих організмів в парниках і теплицях.
Біотехнічний метод оснований на використанні особливостей хімічної комунікації комах, біохімічних механізмів розвитку і генетичних закономірностей про відтворення. По механізмам дії цей метод можна поділити на три групи:
1) регуляція поведінки комах;
2) порушення росту і розвитку комах;
3) порушення генетичної структури популяції комах.
Регуляція поведінки комах. До них відносяться феромони – речовини, які забезпечують внутрішньовидове спілкування, алдиони - речовини, які керують поведінкою, кайролеони – речовини, сприйняття яких допомагає жигалку, знаходити жертву. Репеленти – речовини, які визивають рух в оборотну сторону від джерела.
Порушення росту розвитку комах. Використовують інгібітори – синтезу хітину – гормоноподібн сполуки, які подавляють розвиток комах шляхом порушення утворення кутикули при ліньках. Антиювеноїди – речовини, які перешкоджають нормальній секрец ювенільного гормону. Порушення генетичної структури популяції комах. Використовують автоцидні способи захисту, як введення в популяцію шкідника нежиттєздатних або безстатевих особин та ін.
Карантинний метод цілий ряд заходів, які направлені на предостереження завозу і проникнення в країну із-за рубежу нових видів шкідників, а також виявлення, обмеження ліквідації вогнищ розмноження вже проникних іноземних видів або тих шкідників, які в країні мають локально характер поширення. Для виконання цих задач створена служба внутрішнього і зовнішнього карантину, яка діє по спеціальним внутрішньодержавним і міжнародним інструкціям і узгодженням.
Висновок
Картопля посіда одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур. Важко переоцінити значення картоплі як "другого хліба", так і корму для худоби та сировини для різних галузей промисловості. На картоплі зареєстровано близько шести десяти видів шкідників. Від появи сходів і до збирання врожаю картоплю пошкоджують різні багатої дні комахи. Значно пошкоджують картоплю: колорадський жук – це шкідник найбільш значний і найбільш поширений; дротянки, несправжні дротянки, які не тільки жують картоплю, а й заносять збудників хвороб; личинки пластин6чатовусих, гусениці підгризаючих совок, капустянки і попелиц та блішки, які уражують картоплю і заносять віруси. Тому необхідно проводити заходи по захисту рослин від шкідників, без яких про отримання високих врожаїв не може бути й мови. Тому при використанні тих чи інших засобів захисту рослин слід враховувати всі позитивні і негативні сторони їх.
Серед методів, які зараз використовуються перевагу віддають хімічному методу. При виборі того чи іншого препарату треба врахувати його токсичність, дію його на людей, корисних комах і навколишнє середовище. Тому хімічний метод треба використовувати лише тоді, коли кількість шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.
Список літератури
1. Білецький Е.М., Байдик Г.В., Євтушенко Д.М., Захаренко А.В., Літвінов Б.М., Ющук Д.Д. Сільськогосподарська ентомологія/ Під ред.. Б.М. Літвинова LX: Хор. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва, 1997-204с.
2. Белова О.Д. Хвороби і шкідники картоплі.- М.; Сільхозіздат, 1962-112с.
3. Богданов О.І.,Білько Л.П. Захист картоплі від хвороб і шкідників – 2-l від., допов. і перероб. Зав ред.. В.П.Батюти - К.; Урожай,1984-41с.
4. Бодукова М.В. Определитель болезней и вредителей картофеля и меры борьбы с ними – М.; Колос, 1967-222с.
5. Воловик А.С., Шмыгин В.А. Болезни и вредители картофеля – М.: Россельхозиздат, 1974-135с.
6. Вредители сельскохозяйственных насаждений: В 3-Хт. /Под. общ. ред. В.П. Васильева -2-1 изд.испр. и доп. – Т.З. Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений. (Ред. Тома В.П. Васильев, В.П. Омелта – К.: Урожай, 1989-408с.
7. Єрмолов В.М. Атлас комах – шкідників пальових культур: 2-1 вид., доп. і перероб.-К.: Урожай,1984-124с.
8. Картофель./ Под.ред. Н.С. Бацанова – М.: Колос,1970-376с.
9. Колорадський картофельний жук Leptinotarsa Lecenelineata Sry.Филочения, морфология, физиология, экология, адаптация, естественные враги – М.: Наука,1981-377с.
10. Литвинов Б.М., Зозуля А.Л. Применение биологически активних веществ в защите растений от вредителей: Лекція/ Харьк.гос.аграр.ун-т. Харьков, 1992-29с.
11. Омелюта В.П., Григорович И.В., Чабан В.С. и др.. Учт вредителей и болезней сельскохозяйственных культур – К.: Урожай, 1986-288с.
12. Пестициди технічні засоби їх застосування: Навч. посібник/ М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, І.І. Сушко, В.М. Жеребко, В.Ф. Пащенко, Є.А. Бариш, М.П. Гусаренко, С.М. Дудко; За ред.. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна / Харк.держ.аграр.ун-т. ім. В.В. Докучаєва.- Харків,2001-349с.
13. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин; екологічно обґрунтовані системи. – П.: Комплот,2000-188с.
14. Попкова К.В., Воловик А.С., Шнейдер Ю.И., Шмыгля В.А. Защита картофеля в условиях индустриальной технологии,- М. Россельхозиздат, 1986-151с.
15. Салатенко В.Н., Білоножко М.А. За ред.. О.І.Зінченка. Рослинництва - К.: Аграрна освіта, 2001-591с.
16. Санін В.А. Колорадський жук-М:Колос,-1976-103с.
17. Санин В.А. Колорадський жук і заходи боротьби з ним:2-е выд.доп.и.перераб. - К.: Урожай1986-88с.
18. Справ очник/А.С. Воловик,В.М. Глёз,А.И. Замотаев и др.. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков - М.: Агропромиздат,1989-205с.
19. Тимченко В.И.,Єфремова Т.Т. Атлас шкідників і хвороб овочевих, баштанних культур і картоплі - К.: Урожай,1974-180с.
20. Фітофармакологічний довідник/М.О. Білик,М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін,В.К. Понтєлєєв,В.П. Гуренко; За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна/Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х,2000-517с.
21. Ченкин А.Ф., Черкасов В.А., Захарченко В.А., Гончаров Н.Р. Справочник агронома по защите растений. - М.: Агропромиздат,1991.
