Курсовая работа: Формування облікової політики підприємства
3. Форму документа, що регламентує облікову політику підприємства, нормативно не встановлено, тому, як правило, таким документом є наказ, складений та затверджений відповідно до загальноприйнятих вимог діловодства.
4. Зважаючи на обставини, перелічені вище (пп. 1 і 2), стає зрозуміло, що наказ про облікову політику не потрібно перевидавати щороку. Можна видати безстроковий наказ і, за потреби, уносити до нього зміни і доповнення.
Разом із тим ніде не заборонено видавати наказ про облікову політику щороку - на підтвердження незмінності. Яким шляхом піти - вирішувати адміністрації підприємства.
5. В обліковій політиці не слід відображати заходи щодо організації бухгалтерського обліку, а саме: правила організації документообігу на підприємстві, застосування чи незастосування рахунків класу 8 «Витрати за елементами», запровадження додаткових субрахунків, порядок проведення інвентаризації активів підприємства тощо. Усе це, як правило, оформляють окремим документом - наказом щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві з дотриманням установлених норм чинного законодавства.
6. В обліковій політиці підприємства відображають методи, принципи та процедури обліку, право вибору яких запропоновано нормами бухстандартів. Якщо методи оцінки, механізми розрахунків чітко прописано в П(С)БО (права вибору немає), то й відображати їх в обліковій політиці немає потреби. Так, у наказі про облікову політику нема сенсу зазначати, що запаси в обліку відображаються за первісною вартістю. Ця мперативна норма встановлена п. 8 П(С)БО 9 «Запаси» і в будь-якому випадку ма дотримуватися підприємством. Водночас П(С)БО 9 дає право вибрати метод оцінки вибуття запасів. Саме цей вибір і потрібно зробити в наказі про облікову політику.
Кожне підприємство вибирає елементи облікової політики виходячи з особливостей сво діяльності. Так, торговельному підприємству немає сенсу визначати в наказі про облікову політику методи оцінки ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом.
На нашу думку, в розпорядчому документі про облікову політику перед безпосереднім висвітленням облікової політики підприємства повинні бути зазначені основні положення з організації бухгалтерського обліку, а саме:
- обрана форма організації обліку;
- обрана форма бухгалтерського обліку та технологія обробки облікової інформації;
- права працівників на підпис документів (список працівників наводиться у додатку до розпорядчого документу);
- затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації, відповідальність працівників за порушення даних правил (правила наводяться у додатку до розпорядчого документу, витяги з правил та графіки надаються безпосередньо виконавцям);
- система і форми внутрішньогосподарського обліку, затвердження розроблених власних форм внутрішніх та первинних документів (затверджені форми наводяться у додатку до розпорядчого документу);
- наявність філій, представництв, відокремлених підрозділів, (затверджені Положення, на основі яких діють такі підрозділи);
- порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (склад нвентаризаційних комісій наводиться у додатку до розпорядчого документу чи у окремому наказі);
- детальний робочий план рахунків (наводиться у додатку до розпорядчого документу);
- встановлюється перелік пов'язаних сторін, операції з якими повинні підлягати особливому власному контролю, та інформацію про які потрібно відображати в примітках до фінансової звітності (перелік пов'язаних сторін, а також характер відносин з ними, наводиться у додатку).
В розпорядчому документі недоречно застосовувати формулювання рекомендаційного характеру (наприклад, підприємство може застосовувати, йому дозволяється розробляти, тому подібні). За необхідності розроблені та затверджені форми документів чи нові положення вводяться до застосування одночасно з внесенням доповнення до розпорядчого документу.
Наприклад, у розпорядчому документі повинно бути визначено, який із варіантів застосовується підприємством за наступними показниками:
1) необоротн активи:
1.1) встановлення строку корисного використання (експлуатації) об'єктів:
1.2) застосування методів амортизації необоротних активів з деталізацією застосування методів до окремих груп, наприклад:
1.3) періодичність проведення переоцінки однорідних груп основних засобів та нематеріальних активів після того, як була хоч один раз була проведена переоцінка;
1.3) застосування вартісних ознак предметів, що входять до малоцінних необоротних матеріальних активів.
2) відображення відстрочених податкових активів та зобов'язань:
3) облік запасів:
3.1) відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з кожного виду запасів з подальшим розподілом витрат після використання запасів кожного виду;
3.2) без відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з включенням їх до вартості запасів з подальшим списанням одночасно з використання відповідних запасів;
3.3) застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат товарів з подальшим розподілом витрат після використання товарів;
3.4) застосування одного з методів оцінки вибуття запасів для кожного з окремих видів запасів, які мають одне призначення та однакові умови використання:
3.5) при застосуванні методу середньозваженої собівартості:
4) обчислення резерву сумнівних боргів.
5) фінансов активи, придбані в результаті систематичних операцій:
- визнання активу на дату укладення контракту;
- визнання активу на дату виконання контракту.
6) визначення бази розподілу витрат за кількома операціями з інструментами власного капіталу:
- в залежност від кількості акцій по операціям;
- в залежност від суми операцій, та інші.
7) Створюван забезпечення майбутніх витрат і платежів:
- наводиться повний перелік, цільове призначення та орієнтовний термін використання;
- порядок сторнування сум створених забезпечень в разі відсутності вірогідності вибуття активів (наприклад, закінчення строку гарантійних зобов'язань).
8) застосування визначеного порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг:
- вивчення виконаної роботи;
- визначення питомої ваги об'єму послуг, наданих на звітну дату в загальному об'ємі послуг, які повинні бути надані;
- визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством в зв'язку з наданням послуг на звітну дату в очікуваній сумі таких витрат.
9) застосування методу визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом:
- вимір та оцінка виконаної роботи;
- визначення співвідношення об'єму завершеної частини робіт та їх загального об'єму за будівельним контрактом в натуральному вимірюванні;
- співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за договором.
10) формування собівартості продукції:
- наводиться повний перелік та склад статей калькулювання продукції, робіт, послуг.
11) загальновиробничі витрати:
- наводиться повний перелік та склад змінних та постійних витрат;
- вказується застосування бази розподілу витрат за об'єктами: години праці; заробітна плата; об'єми діяльності; прямі матеріальні витрати тощо.
12) визначення порогу суттєвості щодо окремих об'єктів обліку відбувається з урахуванням рекомендацій, які надано в Листі N 04230:
- поріг суттєвості визначається у відносних величинах;
- поріг суттєвості визначається у розрахованих абсолютних величинах.
13) визначення сегментів та принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:
- перелік сформованих сегментів;
- об'єднання сегментів для визначення звітних сегментів:
- географічн промислові сегменти;
- географічн збутові сегменти;
- господарськ сегменти;
- визначення пріоритетного сегменту;
- розкриття принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:
- ринкова ціна - для товарів (робіт, послуг) на які є активний ринок;
- ціна на основ витрат (перемінних, повних, повних плюс націнка тощо);
14) відображення в обліку специфічних господарських операцій підприємства, які потребують розробки та застосування методики, відмінної від загальновизначеного порядку.
2. Організація бухгалтерського обліку на ТОВ “Омега”
2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ “Омега”
Об’єктом вивчення даної роботи є ТОВ “Омега”, яке було створене в липні 1995 року і зареєстровано 29.07.95 р. Новозаводським райвиконкомом м. Чернігова, реєстраційний номер 108 – 29/95.
ТОВ “Омега” – це юридична особа, яка створена з метою здійснення посередницької, маркетингової та торговельної діяльності, експортно-імпортних операцій для отримання Товариством та його учасниками прибутку.
Предметом діяльності є:
1) Оптова торгівля
2) Маркетинг ринку товарів
3) Ведення зовнішньоекономічної діяльності
4) Переробка на давальних умовах сировини в ГП.
Товариство займається продажем молочних продуктів харчування, які отримує на умовах закупівлі сировини у населення та переробки її на давальницьких умовах. За допомогою маркетингових досліджень проводиться пошук споживачів даної продукції на території держави. Іноді деякий асортимент реалізується на зовнішній ринок (Росія). Товариство постачає свою продукцію роздрібній торгівлі на умовах договорів купівлі-продажу.
Забезпечення максимальної відповідальност організаційного менеджменту підприємства цілям його конкретної діяльності й умовам взаємодії з ринковим середовищем досягається використанням типових структур управління: лінійної, функціональної та лінійно-функціональної.
ТОВ “Омега” ма лінійну структуру управління. За лінійного типу кожний керівник одноособово очолює доручену ділянку роботи і самостійно приймає усі управлінські рішення, повністю відповідаючи за результати господарської діяльності. За тако організації управління працівники підпорядковані лише своєму безпосерердньому керівникові. Лінійні структури управління зорієнтовані на вирішення порівняно простих і стабільних завдань. Такі структури є ефективними внаслідок простоти організаційної побудови, конкретності завдань і повноважень керівників різних рівнів.
Товариство займається переробкою сировини на давальницьких умовах в готову продукцію. Закупка сировини проводиться в населення або в колективних сільськогосподарських підприємствах.
Основні покупц та постачальники представлені на рисунках 2.1 та 2.2.
|
|
 |
|||||
 |
 |
||||
|
|
|
Рис. 2.1 - Основн постачальники ТОВ “Омега”
|
|||||||
 |
 |
 |
|||||
|
|
|
|
Рис. 2.2 - Основні покупці ТОВ “Омега”
Попередня оцінка основних показників здійснюється в декілька етапів, таких як огляд узагальнюючих показників і аналіз ефективності використання основних ресурсів підприємства.
Таблиця 2.1 - Основні показники діяльност підприємства
|
Показники |
2005 |
2006 |
Абсолютне відхилення |
Темп росту |
| Об’єм товарної продукції | 864,10 | 739,20 | -124,90 | 0,86 |
| Об’єм реалізованої продукції | 757,20 | 683,20 | -74,00 | 0,90 |
| Ресурси підприємства | ||||
| Середньорічна вартість обігових засобів | 124,85 | 190,30 | 65,45 | 1,52 |
| Показники | 1999 | 2000 | Абсолютне відхилення | Темп росту |
| Чисельність | 6 | 6 | - | - |
| Ефективність використання | ||||
| Оборотність обігових засобів: | ||||
| - Кількість обертів | 6,06 | 3,59 | -2,47 | 0,59 |
| - Тривалість обертів (дні) | 59 | 100 | 41 | 1,69 |
| Продуктивність праці одного працівника | 144,02 | 123,20 | -20,82 | 0,86 |
За попередньою оцінкою зробимо висновки.
