Курсовая работа: Економічна ефективність виробництва великої рогатої худоби у ТОВ "Аграрій СВПП" с. Краснопілка, Уманського району, Черкаської області

На детальність точність аналізу ефективності і прибутковості виробництва валової продукц молока значно впливають ціни, у яких вона обчислюється. Для визначення вартісних показників рівня продуктивності праці використовують порівнянні ціни 2005 року. Однак для обчислення окупності витрат в скотарстві такі ціни непридатні. Для розрахунку окупності витрат необхідно валову продукцію тваринництва визначити у фактичних цінах реалізації. Фактичну суму прибутку також обчислюють як різницю між виручкою від реалізації продукції тваринництва та її повною собівартістю.

Отже, вихід валової продукції на 1 грн. витрат є одним з підсумкових показників ефективності виробництва м’яса ВРХ [13].

2.   Ефективність виробництва ВРХ у підприємстві

2.1     Характеристика природно-економічних умов підприємства

Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Аграрій СВПП» розташоване в с. Краснопілка, Уманського району, Черкаської області. Природно-кліматичні умови обумовлюються його місцезнаходженням в Лісостеповій зоні. Так середньорічна кількість опадів в даному регіоні складає 500-550 мм ртутного стовпчика, середня температура взимку знаходиться на рівні -5ºC, а влітку коливається в межах 19-20ºC, переважаючий напрям вітру – північно-західний. Переважними є такі типи ґрунтів: чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені, чорноземи реградовані, ясно-сір та сірі лісові. Ресурси місцевого стоку складають 50-75 тис. м3 на 1 м2 у рік. Таким чином, такі сприятливі природно-кліматичні умови зумовлюють розвиток сільського господарства в даному регіоні.

Не менш важливими для розвитку господарства є й такі показники, як наявність ресурсів та віддаленість від пунктів реалізації певних видів продукції. Крім того, економічні умови виробництва характеризуються розмірами і організаційною структурою, спеціалізацією і галузевою структурою, інтенсивністю виробництва.

Проведемо аналіз основного засобу виробництва даного підприємства – земельних ресурсів у таблиц 2.1.:

Таблиця 2.1.

Структура земельних ресурсів ТОВ "Аграрій СВПП"

Угіддя	Усього, га			В середньому за три роки	2008 р у % до:
	2006р	2007р	2008р		2006 р	2007 р
Усього сільськогосподарських угідь	1614	2480	2707	2267,0	167,7	109,2
у тому числі рілля	1614	2480	2707	2267,0	167,7	109,2

Провівши короткий аналіз складу земельних ресурсів підприємства та динаміки його зміни (табл. 2.1.) можна сказати, що розораність земель у даному підприємстві сягає 100 %, трансформації за наведені роки не спостерігається. В період 2006-2008 рр. відбулось збільшення розміру оброблюваних земель – загальна зміна при цьому склала 67 %, тобто відбувся приріст земель у господарстві на 67 % у тому числ з 2006 по 2007 роки на 58,6 % та з 2007 по 2008 роки на 9,2 %.

Далі проведемо аналіз структури трудових ресурсів підприємства у таблиці 2.2.:

Таблиця 2.2.

Структура трудових ресурсів ТОВ "Аграрій СВПП"

Показники	Усього, осіб
	2006р	питома вага, %	2007р	питома вага, %	2008р	питома вага, %	В середньому за три роки
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у с-г виробництві - всього	51	100	70	100	83	100	68
у тому числі: в рослинництві	26	51,0	41	58,6	52	62,7	40
тваринництво	25	49,0	29	41,4	31	37,3	28

Провівши аналіз складу і структури трудових ресурсів, наявних на підприємстві у таблиці 2.2., зазначимо що на початок аналізованого періоду задіяність трудових ресурсів була майже в однаковому співвідношенні у галузях рослинництва і тваринництва. Але за даний, наведений період з 2006 по 2008 роки дане співвідношення змінилось на користь галузі рослинництва і у даній сфері виробництва на 2008 рік питома вага трудових ресурсів була в розмірі 62,7 %.

Проведемо аналіз напрямку спеціалізації та визначимо рівень спеціалізації підприємства у таблиц 2.3.:

Таблиця2.3.

Об'єм і структура товарної продукції ТОВ "Аграрій СВПП"

Галузі і види продукції	2006 р			2007 р		2008 р		середнє значення	питома вага	порядковий номер	ym(2i-1)
	сума тис. грн.	%		сума тис. грн.	%	сума тис. грн.	%
Зернові	982	86,9		1275	113	2745	243	1667,3	39,5	1	39,52
Технічні	90,1	8,0		1436	127	2554	226	1359,9	32,2	2	96,70
Інші види	26,2	2,3		445	39,4	333	29,5	268,1	6,4	4	44,48
Рослинництво	1098	97,2		3156	279	5632	499	3295,2	78,1	-	-
ВРХ	9,5	0,8		100	8,9	354	31,3	154,6	3,7	6	40,30
Свині	0	0		318	28,1	1135	100	484,2	11,5	3	57,39
Молоко	21,8	1,93		276	24,4	476	42,1	257,8	6,1	5	54,99
Інші види	0	0		79,2	7,01	2	0,18	27,1	0,6	7	8,34
Тваринництво	31,3	2,8		773	68,4	1967	174	923,6	21,9	-	-
Всього по підприємству	1129	100		3928	348	7599	673	4218,8	100	-	-
К с підприємства	0,29

Аналізуючи дан таблиці 2.3., зазначимо що підприємство має зерново-технічний напрям виробництва із розвиненим тваринництвом. Коефіцієнт спеціалізації підприємства складає 0,29, що свідчить про середню спеціалізацію підприємства. Даний показник спеціалізацію говорить про стратегію діяльності підприємства, що спрямована на діяльність у кількох сферах виробництва культур, спрямовану на зниженню ризику отримання збитків у сумарній величині діяльності підприємства.

2.2 Показники розвитку галузі тваринництва: поголів’я, відтворення стада, продуктивність, валове виробництво

Проведемо аналіз показників розвитку галузі – виробництва м’яса ВРХ у таблиці 2.4.:

Таблиця 2.4.

Показники розвитку виробництва яловичини в ТОВ "Аграрій СВПП"

Показники	2006 р	2007 р	2008 р	В середньому за 3 роки
Виробничі витрати, тис.грн.	159,0	560,7	970,4	563,4
Середньорічне поголів'я, гол.	34	239	294	189
Валове виробництво, ц	48	354	536	312,7
Середньодобовий приріст, г	387	406	499	431
Щільність поголів'я на 100 га с-г угідь	2	10	11	8
Отримано приросту на 100 га с-г угідь	24	16	18	20

З аналізу таблиц 2.4. зазначимо якісні зміни щодо діяльності підприємства у даній сфері, зокрема ріст середньоденного приросту молодняку, також відбувається значний приріст поголів’я у 2007 році в порівнянні з 2006 та у 2008 в порівнянні з 2007 , але при цьому відмічається надто високий приріст виробничих витрат, зокрема у 2008 році, коли приріст затрат сягнув майже 90 %, а приріст чисельності поголів’я відбувся лише у розмірі 45 голів. Дані зміни повинні відбуватись у оптимальному співвідношенні. А коли темпи витрат перевищуватимуть темпи якісних змін зокрема прибутку за рахунок цих змін то зрештою підприємство відмовиться від ведення діяльності у даній галузі, яка буде збитковою для нього.

Проведемо огляд динаміки середньодобового приросту на малюнку 2.1.:

З огляду мал.. 2.1. спостерігається чітка тенденція у якісній зміні даного показника ефективності виробництва: середньодобовий приріст м’яса ВРХ має щорічну тенденцію до збільшення на даному підприємстві.

Проведемо огляд зміни виробничих витрат підприємства на мал.2.2.:

Проводячи огляд росту виробничих витрат по виробництву м’яса ВРХ (Мал.2.2) зазначимо що за даний період розмір виробничих витрат значно зріс і надто високі темпи росту даної статті зобов’язує керівництво підприємства внести зміни у технологію виробництва даної продукції що вирівняти ситуацію стосовно відповідності росту показників.

2.3 Умови і рівень годівлі

Корми — один з найважливіших видів матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва тваринницької продукції, оскільки продуктивність тварин на 50 – 80% залежить від факторів зовнішнього середовища, з яких найголовнішим є годівля.

Годівля ма велике значення. Тільки при забезпеченні тварин повноцінними кормами можна забезпечити їх високу продуктивність.

Від годівл залежить не тільки кількість, а й якість продукції. При відгодівлі корів застосовують зелені корми, відходи технічного виробництва: борошняного, цукрового; комбікорми.

На практиц згодовують концентровані корми у вигляді пійла. Чим кращі грубі і соковит корми, тим менше потрібно кормів.

Організація кормової бази включає певну систему виробництва і використання кормів, що характеризується відповідною структурою посівних площ кормових культур, технологією виробництва, заготівлі, зберігання і приготування кормів.

Використовується багато різноманітних кормів, які за походженням поділяють на такі групи: рослинні, корми тваринного походження і мінеральні. Корми рослинного походження, в свою чергу, поділяються на концентровані (зерно фуражне, комбікорми, висівки, макуха, шроти та ін.), соковиті (силос, коренеплоди, бульбоплоди, баштанні культури), грубі (сіно, сінаж, солома, полова), зелен (сіяні трави, трави природних лук і пасовищ).

Міцна кормова база передбачає виробництво різних видів кормів залежно від галуз тваринництва, враховуючи при цьому природно-економічні умови господарства. Загальну кількість кормів і окремих їх груп обчислюють у кормових одиницях.

За одиницю кормів прийнята поживність 1 кг вівса середньої якості.

Співвідношення кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства. Головне завдання кормової бази г це забезпечення раціональної годівлі тварин збалансованими за всіма поживними речовинами кормами. При цьому в раціонах тварин ма забезпечуватися оптимальне співвідношення кормових одиниць, перетравного протеїну, мінеральних речовин, мікроелементів та вітамінів.

Повноцінність збалансованість кормових раціонів - найважливіша умова підвищення ефективност годівлі та продуктивності тварин.

Відповідно до біологічних особливостей худоби кормові раціони значно відрізняються за співвідношенням у них різних видів кормів. У раціонах годівлі найбільшу питому вагу займають концентровані корми.

У кормових раціонах скотарства концентровані корми становлять 25%. У раціонах годівлі ВРХ 19-20% кормів припадає на силос, 18% - на сіно, сінаж і солому, до 30% - на зелені корми сіяних трав, природних лук і пасовищ. У вівчарстві переважають пасовищні та грубі корми.

Рівень розвитку кормової бази визначається такими показниками: обсягом виробництва кормів з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 га кормової площі, на 1 умовну голову худоби (в ц корм. од.).

Кормова площа - це частина сільськогосподарських угідь підприємства, яка використовується для виробництва різних видів кормів для тваринництва.

Для розрахунку кормової площі господарства використовують формулу

 де,

Кп - кормова площа господарства, га;

По - площа кормових культур на орних землях, га;

Пп - площа природних кормових угідь, га;

В1, В2, В3 - частина валового збору окремих сільськогосподарських культур, що виділяється на корми, ц;

y1, y2, y3, - урожайність сільськогосподарських культур, частина валового збору яких виділяється на корми, ц/га.

2.4 Показники ефективності виробництва і продуктивності галузі (ціни реалізації, собівартість, рентабельність) і їх факторний аналіз

Проведемо огляд показників ефективності виробництва м’яса ВРХ у таблиці 2.5.:

Таблиця 2.5.

Показники ефективності виробництва яловичини в ТОВ "Аграрій СВПП"

Показники	2006 р	2007 р	2008 р	В середньому за 3 роки
Виробничі витрати, тис.грн.	159,0	560,7	970,4	563,4
Валове виробництво, ц	48,0	354,0	536,0	312,7
Фізична маса реалізованої продукції, ц	18	156	403	192
Собівартість реалізації, тис.грн.	21,0	146,2	450,5	205,9
Виручка від реалізації, тис.грн.	9,5	100,2	354,0	154,6
Собівартість виробництва 1 ц, грн.	3,31	1,58	1,81	2,24
Рівень товарності, %	37,5	44,1	75,2	52,3
Ціна реалізації, грн./ц	527,78	642,31	878,41	682,83
Собівартість реалізації, грн./ц	1166,67	937,18	1117,87	1073,90
Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц, грн.	-638,89	-294,87	-239,45	-391,07
Рентабельність виробництва, %	-54,8	-31,5	-21,4	-35,9

Аналізуючи дан таблиці 2.5., зазначимо що виробництво яловичини для підприємства було щорічним постійним збитком. Але дане підприємство на противагу ситуацію в Україні щодо даної галузі, коли відбувається скорочення і зникнення виробництва яловичини у підприємствах, не лише не прийняло рішення про ліквідацію даного виробництва, а й проводило і відмітимо що ефективно проводило заходи по підвищенню рентабельності виробництва даної продукції. Результат даних заходів був помітний у щорічній зміні показників. За рахунок постійного росту якісних показників підприємство щорічно збільшувало кількість поголів’я, створюючи таким чином додатковий ефект від наявності високого рівня росту середньоденного приросту.

Страницы: 1, 2, 3