Курсовая работа: Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"

К6 коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу, що складується;

Sш площа основи штабелів, м2.

4. Для розрахунку нормативів ГДВ:

·          Розрахунки викидів

Для складу вугілля приймається: швидкість вітру 5 м/с та вологості вугілля 6,0%; на промплощадці склад вугілля відкритий з обох сторін.

Нижче наведен значення розрахункових коефіцієнтів для джерела викидів (ист.№6008):

К0=0,7П=15000

К1=1,2ПГ=150

К4=0,6qудск=3

К5=0,7Sш3500

К6=1,4

1. Кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування відкритих складів вугілля

2. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування складу:

3. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:

4. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:

5. Сумарна кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:

М=0,016+2,223=2,239 т/рік

6. Сумарна кількість твердих часток, що здуваються з поверхні відкритих складів вугілля для розрахунку нормативів ГДВ:

Мн=0,0441+0,0706=0,1147 г/с

·          Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу, які виділяються при формуванн відвалів та які здуваються з їх поверхні

Розрахунок викидів небезпечних речовин від породних відвалів виконаний згідно з «Галузевою методикою розрахунку кількості підходящих, впійманих та викиданих в атмосферу небезпечних речовин підприємствами по видобутку та переробки вугілля».

Розрахунок викидів твердих часток

Викиди твердих часток в атмосферу відвалами визначається як сума викидів при формуванн відвалів та при здуванні часток з пиляної поверхні відвалів.

1. Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалів

Кількість твердих часток (т/рік), які виділяються при формуванні відвалів визначається по формулі:

 

Де К0 коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу (табл.3.3);

К1 коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3.4);

qуд0 - удільне виділення твердих часток з 1м3 породи, яка подається у відвал, г/м3 (табл.3.5);

П – кількість породи, яка подається у відвал, м3/рік;

п – ефективність використовуваних засобів боротьби з пилом, долі одиниць.

Таблиця 3.3

Вологість матеріалу, %	К0
До 0,5	2,0
0,5-1,0	1,5
1,0-3,0	1,3
3,0-5,0	1,2
5,0-7,0	1,0
7,0-8,0	0,7
8,0-9,0	0,3
9,0-10,0	0,2
Більше 10,0	0,1

Залежність коефіцієнта К1 від швидкості вітру.

Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, що виділяються при формуванн породного відвалу (г/с):

Пr максимальна кількість породи, що поступає у відвал (м3/год).

2. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу:

Кількість твердих часток, що здуваються з поверхні породних відвалів визначається по формулі:

 

К2 коефіцієнт, який враховує ефективність здування твердих часток, дорівнює:

1,0 – для діючих відвалів;

0,2 – у перші три роки після припинення експлуатації;

0,1 – у наступн роки до повного озеленення.

S0 площа пиляної поверхні, м2;

W0 удільна здуваність твердих часток з пиляної поверхні відвалу (приймається 0,1*10-6кг/м2);

Г – коефіцієнт подрібнювання гірської маси (приймається 0,1);

Тс річна кількість днів зі стійким сніговим покривом.

Удільне виділення твердих часток при формуванні відвалів.

Таблиця 3.4

Найменування обладнання	Удільне виділення твердих часток, qуд0, г/м3
Відвалоутворення плоских відвалів
Драглайн ЕШ-15/90, ЕШ-20/90	18,0
Драглайн ЕШ-10/70	26,6
Драглайн ЕШ-4/40, ЕШ-6/45, ЕШ-5/45	64,0
Від валоутворювач ОШР-5250/190	2,7
Бульдозер	5,6
Завантаження автосамосвала	10,0
Завантаження думпкара	10,0
Відвалоутворювання відвалів	20,0

Для розрахунку нормативів ГДВ кількість здаваних з поверхні породного відвалу твердих часток:

·          Розрахунок викидів небезпечних речовин від породних відвалів шахтодільниці №1

1. На шахтодільниці №1 мається плоский діючий негорящий породний відвал. Порода доставляється автосамосвалами та планується бульдозером. За 2002 рік у відвал вивезено 100000 м3 породи зі середньою вологістю 6,0%. Максимальна кількість породи, що поступає у відвал упродовж години, складає 11,0 м3. Площа пиляної поверхні відвала дорівнює 70 тис.м2. Для місцевості, де розміщений відвал, характерні: часто повторювана швидкість вітру 4,8 м/с та 236 днів зі стійким сніговим покривом, дощами або штилями.

Кількість твердих часток, що виділяються при формуванні відвала:

Кількість твердих часток, що здуваються з поверхні породного відвалу:

Викид твердих часток (пилу вуглепородного) з даного відвалу:

2. На баланс шахти знаходяться також два недіючих не горящих породних відвалів – породн відвали промплощадки №1 та №3.

Кількість твердих часток, що здуваються з поверхні цих породних відвалів:

Ист.№6004 -  

Ист.№6005 -

3.6 Розрахунок ступеня екологічної безпеки водних об'єктів

Вихідн дані:

завислі речовини - 215 мг/л

нафтопродукти - 0,97 мг/л

мінералізація - 3,5 г/л Після очищення у:

горизонтальному відстійнику: завислі речовини - 108 мг/л нафтопродукти - 0,49 мг/л

біологічні пруди: завислі речовини - 28,95 мг/л нафтопродукти - 0,13 мг/л Об'єм шахтної води, яка відкачується на поверхню - 680 м3/ч

Ступінь екологічної безпеки водних об'єктів Рсб визначається:

Пф - фактичне значення показників якості води;

Пн - нормативні значення показників якості води (для завислих речовин 12 мг/л, для нафтопродуктів 0,1 мг/л)

Умова не виконується, тому необхідна доочистка шахтних вод від цих речовин.

Що стосується мінералізації, то потрапляючи у водоймище шахтна вода розбавляється опадами та природними водами цього водоймища. Внаслідок цього мінералізація шахтних вод знижується майже до допустимого значення.

3.7 Розрахунок збору за забруднення водного середовища

Сума зборів за скиди стічних вод визначається за формулою:

Млi - об'єм скидів в межах ліміту, т;

Моi - об'єм понадлімітних скидів, т;

Нбі - норматив збору за скид, грн./т (Нбі=206 грн/т)

Крб - корегуючий коефіцієнт для ЦРД, Крб=2,2;

Кп - коефіцієнт кратності збору на шахтні не затверджені ліміти на 2001 рік, Кп=5.

Проводимо розрахунок щодо переведення мг/л в т/рік:

Об'єм шахтної води, відкачуваної на поверхню:

24год • 365 = 8760год/рік

680м3/ год • 8760год / рік = 5956800м3 / рік = 5,96 млн т/рік

Скиди завислих речовин у водні об'єкти:

28,95 г/м3 •5956800 м3/ рік = 172,45т/ рік

Скиди в межах ліміту: 5956800•12 = 71,5т

Понадлімітн скиди: 172,45 -71,5 = 100,95т

Скиди нафтопродуктів у водні об'єкти: 0,13г/м3•5956800м3/рік = 0,77т/ рік Скиди в межах ліміту: 5956800 • 0,1 = 0,596т

Понадлімітн скиди: 0,77 -0,596 = 0,179т

П = (71,5 • 206 • 2,2)+(100,95 • 206 • 2,2 • 5)+(0,596 • 206 • 2,2)+ (0,179 • 206 2,2 • 5) = =261832,2грн

3.8 Економічна ефективність природоохоронних заходів

3.8.1 Інвестування природоохоронних заходів

Природоохоронна діяльність, направлена на рішення такої соціально-економічної задачі як охорона довкілля, є невід'ємною, але відособленою складовою частиною господарсько діяльності суспільства в будь-якій державі. Як і будь-яка господарська діяльність вона вимагає залучення трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, що обумовлює необхідність планування, нормування, обліку і контролю засобів, що направляються в природоохоронну сферу діяльності, і результатів, які досягаються за рахунок витрачання цих засобів.

Конкретними формами природоохоронної діяльності є поточна природоохоронна діяльність природоохоронні заходи.

Важливою складовою механізму реалізації природоохоронних заходів є економічні інструменти, під якими розуміються будь-які заходи, направлені на зменшення дії на довкілля, що ведуть до перерозподілу ресурсів між власником джерела негативної д суспільством або до безпосередньої зміни відносних цін. До таких інструментів відносяться:

збори і податки на викиди, скидання, розміщення відходів;

збори і податки за використання первинних і вторинних ресурсів;

збори і податки на продукти (в т.ч. паливо);

купівля-продаж прав на викиди;

субсидії і інш форми фінансової допомоги (в т.ч. повне або часткове фінансування реалізац різних програм і окремих заходів);

інші заходи економічного характеру (відшкодування збитку, пільгові кредити, адміністративн збори і так далі)

Існує декілька варіантів того, як держава повинна збирати засоби на здійснення природоохоронної діяльності і як воно цими засобами розпоряджається. Перший: держава включає витрати на охорону довкілля в систему безадресних податків (прибутковий, на прибуток, на додану вартість). Проте, при цьому порушується принцип справедливості, оскільки всі громадяни і організації починають платити однаково, незалежно від їх індивідуальної дії на довкілля. Крім того, подібна система оподаткування не створює стимул-реакцій до зниження негативної дії на довкілля, будівництву очисних споруд, впровадженню маловідхідних технологій. Другий варіант: введення спеціального екологічного податку на продукцію, при виробництві, використанні або утилізації якої відбувається негативна дія на довкілля. У ринковій економіці частіше застосовується третій варіант, коли збираються не екологічні податки, а екологічні платежі за принципом "забрудник платить". Будь-яке підприємство і фізична особа, в процес своєї діяльності що забруднює довкілля, повинні витрачати частину своїх доходів на її відновлення. Платежі за негативну дію на довкілля можуть збиратися у вигляді встановлених фіксованих відрахувань залежно від об'єму і характеру віз - дії, або шляхом аукціонної торгівлі правами на негативну дію на навколишн середовище.

Якщо платеж можна вважати стимулюючими економічними механізмами, то пільгове оподаткування, переважний доступ до державних гарантій кредитування або пряме пільгове кредитування державними банками є стимулюючими механізмами.

Найважливішу роль в здійсненні інвестування природоохоронних заходів грає держава як шляхом законодавчого регулювання природоохоронної інвестиційної діяльності, так шляхом напряму інвестицій з:

засобів централізованого державного бюджету;

місцевих бюджетів;

позабюджетних фондів;

відомчих нвестиційних фондів.

Економічн результати від реалізації природоохоронних інвестиційних заходів полягають в економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і упредметнено праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства, а також у сфері особистого вжитку.

Тому специфічною особливістю екологічно природоохоронних інвестицій є той аспект, що дан нвестиції в більшості випадків не приносять позитивних прямих економічних ефектів. При цьому супутні - соціальний і екологічний ефекти від реалізац нвестиційних проектів такого роду можуть бути значними.

3.8.2 Теоретичний розрахунок економічної ефективності природоохоронних заходів

Економічна ефективність витрат означає їх результативність, тобто співвідношення між результатами і витратами, що забезпечили їх.

Розрізняють первинний ефект і кінцевий комплексний соціально-економічний ефект від средозахисн заходів.

Первинний ефект полягає в зниженні забруднення довкілля і поліпшенні її стану і виявляється в зниженні об'ємів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері, водному середовищі і ґрунті. Враховуючи необхідність поєднання економічних екологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід виражати безпосередньо у вигляді приросту продукції, випущеної без порушення екологічних норм.

Кінцевий ефект виражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. При цьому економічні результати виявляються як приріст чистої продукції, зниження втрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат в невиробничій сфері, зниження витрат з особистих засобів.

Відповідно до розробленої в 80-і роки типової методики визначення економічної ефективност здійснення природоохоронних заходів для обґрунтування природоохоронних витрат використовуються показники загальної і порівняльної ефективності.

Визначення загально (абсолютною) ефективності екологічних витрат необхідне, щоб оцінити фактичну результативність природоохоронних заходів при планеруванні досягнення нормативної якості довкілля, для економічного стимулювання підвищення ефективності средозахисної діяльності.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність витрат екологічного характеру розраховується як відношення об'єму повного економічного ефекту до суми тих, що викликали цей ефект приведених витрат.

Эз = Э / (С + Ен * К),

где Эз – загальна ефективність природоохоронних витрат;

Э – повний річний ефект;

С – поточн витрати;

К – капітальн вкладення, що визначили ефект;

Ен – норматив ефективності капітальних вкладень.

Норматив Ен служить для приведення капітальних вкладень до річної розмірності, оскільки Ен = 1/Т, де Т – термін окупності капітальних вкладень. При середньому термін окупності по народному господарству, рівному 8,3 років, норматив ефективност капітальних витрат Ен встановлюється у розмірі 0,12.Економічний ефект Е, або результат природоохоронних витрат, є економічний збиток, що запобіг, додатковий прибуток від поліпшення виробничої діяльності підприємств в умовах кращої екологічної обстановки.

Э = ∆У + Д,

где ∆У – величина річного економічного збитку, що запобіг, від забруднення середовища;

Д – річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів.

Величина річного економічного збитку, що запобіг, від забруднення середовища ∆У визначається по формулі:

∆У = У1 У2,

где У1 и У2 – величини збитку до проведення природоохоронного заходу залишкового збитку після здійснення заходу відповідно.

Річний приріст доходу Д від поліпшення виробничих результатів може бути визначений таким чином:

n m

Д = ∑gj*zj - ∑ gi*zi,

j=1 i=1

где gj, gi – кількість продукції i-, j-го видів, що отримуються відповідно до і після здійснення оцінюваного заходу;

zj, zi оцінка одиниці i-, j-й продукції.

Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень Ек в природоохоронні заходи визначається по формулі:

Эк = (Эг – С) / К,

где Эг – річний економічний ефект від впровадження природоохоронного заходу;

С – річн (поточні) витрати, необхідні для вмісту і обслуговування природоохоронних об'єктів;

К – величина капітальних вкладень.

Отримані в ход розрахунків показники ефективності капітальних витрат порівнюються з нормативними показниками. Дані напрями використання капітальних витрат вважаються ефективними, якщо розрахункові коефіцієнти ефективності Ек задовольняють умові Ек>Ен. Нормативний коефіцієнт ефективност капіталовкладень в цілому по народному господарству останніми роками приймався рівним 0,12.

При розробц довгострокових прогнозів, програм з довкілля охорони в регіоні, при проектуванні різних природоохоронних заходів, виборі варіанту впровадження нової техніки або технології, направленої на екологізацію виробництва, використовується показник порівняльної (відносною) економічної ефективност природоохоронних витрат. Таким показником є мінімум сукупних витрат, тобто при виборі варіанту перевага повинна віддаватися варіанту з найменшою велічиной сукупних поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до однаково розмірності за допомогою нормативу ефективності:

С + Ен * К → min,

где С – поточн витрати;

К – капітальн вкладення, що визначили ефект;

Ен – норматив ефективності капітальних вкладень.

Якщо проводяться заходи, що вимагають тривалого терміну реалізації капітальних вкладень (лісовідновлення, рекультивація земель і тому подібне), а також зміни в час експлуатаційних (поточних) витрат, тоді переважний варіант визначається по формулі:

T

∑((Кn + Кgt + Сt) / (1 + Ен)t) → min,t=1

где Т – термін здійснення всіх заходів;

Кn – первинн капітальні вкладення в природоохоронні заходи;

Кgt – додатков капітальні вкладення, необхідні для забезпечення нормальної роботи природоохоронних об'єктів в t-й рік (t = 1, 2, 3 …);

Сt – експлуатац експлуатаційні витрати t-го року;

Ен – нормативний коефіцієнт приведення різночасних витрат, що приймається відповідно до галузевих нормативів (зокрема, для витрат по промисловості, будівництву, комунальному господарству – 0,08, сільському господарству – 0,05, лісовому господарству – 0,03).

При розрахунках порівняльної ефективності капіталовкладень в охорону природи особливо поважно зіставляти варіанти по економічних результатах. Оскільки економічний результат природоохоронних заходів виражається в скороченні або запобіганні соціальному економічному збитку від забруднення довкілля, порівнювані варіанти мають бути тотожні по мірі зниження рівня забруднення природного ресурсу, видам і величин втрат, що запобігли.

4. ПРІРОДООХОРОННІ ЗАХОДЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНІЙ СТАН КРАЇНИ

4.1 Безпосередн методі екологізації

Виходячи із специфіки впливу вуглевидобування і вуглепереробки на довкілля, основними природоохоронними заходами можуть бути:

·          збільшення кількості і потужностей очисних споруд і підвищення їх ефективності як для водного, так і повітря басейнів у вуглевидобувних регіонах;

·          нтенсивне використання у вугільній промисловості порідних відвалів і шлаконакопітелей для виробництва будівельних матеріалів, вилучення рідкоземельних елементів і т.п.;

·          своєчасна рекультивація земель під сільгоспугіддя і лісонасадження.

Для запобігання шкідливому впливу підприємств вугледобувної промисловості на природні води необхідно провести наступні водозахисні акції: припинити скидати з шахт неочищену шахтну воду з механічними домішками; здійснити повне бактерійне очищення шахтних вод унаслідок реконструкції близько 400 водоочисних споруд; освоїти технологію демінералізації високомінералізованих шахтних вод; розробити екологічно обґрунтовані нормі і режимі скидань слабомінералізованних шахтних вод в річки і водоймища без нанесення шкоди їх фауні і питному водопостачанню; значно понизити вжиток пітної води для потреб виробництва за рахунок максимального використання для цих цілей шахтних вод. Для надійного забезпечення населення і сільського господарства вугледобувних регіонів чистою водою необхідно розробити і здійснити ряд організаційно-технічних заходів по прискоренню завершення будівництва каналу Дніпро-Донбас і введенню в експлуатацію водопроводу Дніпро – Західний Донбас з фільтрувальними станціями «Добропільська» «Західна».

4.2 Опосередкован методи екологізації

Окрім прямих методів екологізації, в галузях ПЕК і всіх інших галузях, що використовують його продукцію, необхідно ширше упроваджувати енергозбереження як опосередковане, але економічно найбільш доступний і екологічно ефективний засіб захисту довкілля від руйнівної антропогенної дії на неї процесів видобутку використання енергії і енергоносіїв.

У вугільній промисловості до таких заходів можна віднести: впровадження нових енергозбережних технологій видобутку і переробки вугілля, у тому числі за рахунок способів приведення його в рухливий стан енергією вибуху і вібрації; вживання методів газифікації, особливо низькосортного і високозольного вугілля; переробку і вживання відходів вуглезбагачення як палива; вилучення енергетичне використання шахтного метану і метану вугільних родовищ. Оскільки метан відноситься не лише до парникових, але ще і до озоноруйнуючих газів, включення у виробництво метану вугільних родовищ матиме важливе значення як для поліпшення загальної екологічної обстановки у вуглевидобувних регіонах, так для відладки «торгівлі викидами», що відповідно до Кіотським протоколом може стати ваговитим джерелом додаткових вступів валюти і іноземних інвестицій для «екологізації» українського ПЕК.

4.3 Перспективи розвитку вугільної промисловості

Проведений аналіз стану і перспектив розвитку вугільної промисловості дав можливість зробити висновки і визначити перспективи цієї важливої складової ПЕК України з врахуванням поліпшення її економічності.

Так, проведене дослідження сучасного стану ресурсної бази вугільної промисловості показало, що не дивлячись на значні запаси вугілля в Україні стан їх розвіданої і міра використання свідчать про неможливість значного збільшення його видобутку в перспективі. Із загального об'єму балансових запасів вугілля лише 20% належать до перспективних запасів. Тому підтримувати видобуток на досягнутому рівні або декілька збільшити її можна за рахунок будівництва нових підприємств і реконструкц резервних частин шахтних полів, запаси яких враховуються на вільних ділянках складають 1,4 млрд. т, що діють з прирізанням, або 3,2% від всіх запасів категорії А+В+С.

Крім того, необхідно розширити об'єми наукових і геологорозвідувальних робіт з метою нарощування перспективних запасів вугілля категорії С2 (9,6% від загальних геологічних запасів) з врахуванням значних об'ємів прогнозованих ресурсів. Дослідження показали, що реальною ресурсною базою розвитку вугільно промисловості стануть підготовлені запаси на ділянках для будівництва нових вугільних підприємств (67 ділянок із запасами в 9,7 млрд. т) і на ділянках для реконструкції і продовження термінів служби підприємств, що діють (66 ділянок із запасами 2,7 млрд. т). Основна проблема полягає в своєчасному і раціональному залученні запасів вугілля до експлуатації з метою підтримки і нарощування виробничих потужностей галузі. Істотним резервом підвищення ефективност вугільної промисловості і зниження собівартості вугілля представляється утилізація метану. Всі вугільні пласти в Донбасі (за винятком суперантрацитов) газоносні з глибини 150-500 м (нижче за зону газового вивітрювання). Очевидно, що родовища кам'яного вугілля слід розглядати як вугільно-газові.

ВИСНОВОК

Будь-яка промислова діяльність завжди завдає шкоду навколишньому природному середовищу та здоров’ю людини. Так, діяльність СП «Шахта ім. В.І.Леніна» не є виключенням.

Проаналізувавши викладені в курсовій роботі матеріали можна зробити висновок, що дане підприємство є багатовідхідним та має великий негативний вплив на різні об’єкти природного середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу та здоров’я населення. Виходячи з цього зрозуміло, що необхідно застосовувати прогресивні варіанти щодо поліпшення технології видобутку вугілля, застосовувати альтернативні види палива для генерації тепла в котельних установках.

Необхідно також вказати на поліпшення очисних споруд, тому що сучасний їх стан більш ніж незадовільний це призводить до катастрофічних забруднень природного середовища. Все це причиною погіршення стану здоров’я населення, а це, в свою чергу, веде до скорочення продуктивності підприємства.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Нестеров П.М., Нестеров А.П. Экономика природопользования и рынок: Учебник для вузов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 413 с.

2. Гирусов Э.В. и др. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов/Под ред. проф. Э.В. Гирусова; Предисловие д-ра экон.наук Председателя госкомэкологии РФ В.И. Данилова-Данильяна. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.

3. Отчёт по инвентаризации выбросов загрязняющих веществ в амтосферу на структурном подразделении «Шахтоуправление им. В.И.Ленина» (шахтоучасток №1).

4. Отчёт по инвентаризации отходов производства на государственном предприятии шахта им. В.И. Ленина производственного объединения «Артёмуголь», Донецк – 2000.

5. Практика реалізації основних положень і вимог природоохоронного законодавства України на вугільних підприємствах. Ч.2 постанови кабінету Міністрів України в сфері екології, Донецьк – 2004.

6. Збірник інструкції до правил безпеки у вугільних шахтах. том 2, Київ – 2003.

7.Охрана природы на угольных шахтах/В.А.Меркулов.-М.:Недра,1981 – 181 с.