Курсовая работа: Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
Курсовая работа: Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
КУРСОВА РОБОТА
Тема: Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ДЕРЖАВИ
1.1 Система основних показників макроекономіки
1.2 Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт (ВВП). Індекси цін та дефлятор ВВП
РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ІНФЛЯЦІЇ, НОМІНАЛЬНОГО ТА РЕАЛЬНОГО ВВП В УКРАЇНІ
2.1 Статистика інфляційного індексу споживчих цін на товари та послуги
в Україні
2.2 Статистика інфляційного індексу цін виробників промислової продукції
в Україні
2.3 Статистика дефлятора ВВП та реального ВВП України
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКА ЕКОНОМІЧНОГО ДОБРОБУТУ МАКРОЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
3.1 Сутність показника економічного добробуту макроекономіки
3.2 Вплив тіньової економіки на реальний показник економічного добробуту макроекономіки України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
ВСТУП
Метою даної роботи є характеристика аналіз комплексу понять, а саме основних макроекономічних показників, як використовуються в системі національних рахунків(СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. Це необхідно для того, щоб показати, що суспільне рахівництво виконує для економіки ті ж функції, що й бухгалтерський облік для окремого підприємства або суб’єкта, тобто є основною частиною функції управління економікою в цілому.
Існує багато показників економічного добробуту суспільства. Найкращими індикаторами стану економіки є обсяги річного сукупного виробництва товарів та послуг, сукупний випуск продукції в економіці. В Японії та США використовують як показник обсягу національного виробництва валовий національний продукт (ВНП), але більшість європейських країн, включаючи Україну, використовують як показник обсягу національного виробництва саме валовий внутрішній продукт(ВВП).
Другим основним показником національної економіки є інфляція, яка характеризує зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя). Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін.
В залежності від складу кошика розрізняють три види індексів цін:
– індекс споживчих цін;
– індекс цін виробництва;
– дефлятор ВВП.
Індекс споживчих цін являє собою співвідношення ціни кошика в поточному році до ціни аналогічного кошика в базовому році, він включає товари, вироблені не тільки всередині держави, але також і імпортні. Враховує тільки товари і послуги, що спожиті індивідуальними споживачами.
Безперечно, що індекс споживчих цін, ндекс цін виробництва та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Проте на практиці відмінність між цими індексами в ринкових країнах світу незначна, і вони досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін.
Об’єктом розробки курсової роботи статистична інформації Державного комітету статистики України по показникам розвитку перехідної економіки України в 1990 – 2007 роках.
Мета розробки: вивчення закономірностей та принципів макроекономічного аналізу показників економічного добробуту ринкового суспільства України .
Основні методологічні джерела проведеного дослідження спираються на єдине джерело статистичних даних в Україні – звіти Держкомстата України та мають методологічну основу, викладену в наступних науково-технічних статтях та звітах, розташованих в електронному вигляді в мережі Інтернет:
1. Зеленюк В. (Старший економіст Київського Економічного Інституту, професор економіки в EERC в Києво-Могилянській Академії, Директор Україн-ької Групи Продуктивності та Ефективності (UPEG)) Основні пріоритети економічно політики України // 09.10.2006, «Українська правда», http://www.pravda.com.ua /news/2006/10/3/48383.htm.
2. Крючкова И.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозування НАН України) Макроструктурные факторы и закон золотого сечения // журнал «Економист», 2005, №9, стр. 26-30.
3. Крючкова І.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозування НАН України) Структурні чинники економічного зростання в Україні // Журнал Вісник Національного банку України”. 2002. – № 2. – С.5-8.
4. Крючкова І.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозуван-ня НАН України) Макроекономічні структурні зрушення в Україні: чинники і наслідки // Журнал Економіка прогнозування”. – 2003. – № 2. С.66-82.
5. Мовчан Р., Рікардо Джуччі Макроекономічний прогноз України (2 кв.2006 – 4 кв.2007) No.1 (9) Травень 2005 // Електронний журнал - Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
6. Мовчан , Рікардо Джуччі Макроекономічний прогноз України (3 кв.2006 – 4 кв.2007) No.2 (10) жовтень 2006 // Електронний журнал - Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, вул. Рейтарська 8/5-А, 01034 Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
7. Мовчан Р., Кравчук В., Ковальчук В., Рікардо Джуччі Макроеко-номічний прогноз України (1 кв.2007 – 4 кв.2008) No.1 (11) травень 2007 // Електронний журнал - Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
8. Сергієнко О. Макроекономічн проблеми виробництва ВВП України// журнал «Персонал» № 10,2006, с. 28 -33.
9. Соціально-економічне становище України за січень-вересень 2007 року // Електронний звіт Держкомстату України, 23.10.2007, http://www.ukrstat.-gov.ua.
10. Осауленко О.Г. (Голова Держкомстату України) Індекси цін у 2007 році // Електронний експрес- випуск 06.11.2007 р. № 270 Держкомстату України, http://www.ukrstat.-gov.ua.
11. Кононець О. (Економіст-аналітик Проекту розвитку лізингу в Україн Міжнародної фінансової корпорації) Макроекономічні передумови розвитку лізингу в Україні // Електронний журнал Інтернет-сайту http://www.leasing. org.ua, 2005.
12. Гонтар А. (експерт недержавного Українсько-Європейського кон-сультаційним центром UEPLAC) Реальний ВВП в Україні (альтернативний погляд) // Електронні звіти на Інтернет-сайті http://macrostat.iatp.org.ua, 2007.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ДЕРЖАВИ
1.1 Система основних показників макроекономіки
Найважливішим макроринком є товарний. З нього починається аналіз взаємозв'язків між суб'єктами та окремими ринками на рівні національної економіки. Індикаторами його стану є макроекономічн показники (за СНР):
- валовий внутрішній продукт (Gross domestic product) - ВВП (GDP);
- валовий національний дохід (Gross national income) - ВНД (GNI);
- чистий внутрішній продукт (Pure domestic product) - ЧВП (PDP);
- національний дохід (National incom) - НД (NI);
- особистий дохід (Personal income) - ОД (PI);
- особистий дохід у розпорядженні (Personal disposable income) - ОДР (PDI).
Валовий внутрішній продукт (GDP) - показник сукупного обсягу діяльності суб'єктів господарювання, який, на відміну від валового випуску, не включає виробниче (проміжне) споживання. ВВП - це загальна ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за рік.
Сучасна західна економічна теорія передбачає, що в його створенн беруть участь усі, хто отримує дохід. Але через те що частина доходів отримується в тіньовій економіці, не обліковується статистичними органами і не оподатковується, вирізняють офіційний та неофіційний валовий внутрішній продукт. Спроба статистичних органів включити певну частку неофіційного ВВП до обсягу офіційного призводить до необґрунтованого завищення податкової бази, доходів бюджету, невиконання дохідних статей бюджету.
Тіньова економіка в Україні досягла такого розвитку й поширення, що в поєднанні із загальною криміналізацією суспільства почала загрожувати економічній та національній безпеці України.
На основі показника ВВП розраховується цілий ряд інших макропоказників. Перший з них - валовий національний дохід (GNI), який відрізняється від ВВП на величину сальдо первинних доходів, що їх виплачено чи одержано резидентами інших країн:
(1.1)
Оскільки сальдо первинних доходів може бути додатним або від'ємним, то ВВП може перевищувати ВНД або, навпаки, бути меншим, ніж ВНД. Ситуація, коли ВВП перевищує ВНД виникає, якщо сальдо первинних доходів є від'ємним. Це характерно для країн, що розвиваються, оскільки ц країни вимушені сплачувати доходи (відсотки, дивіденди) розвинутим країнам. І навпаки, для розвинутих країн характерним є додатне сальдо первинних доходів ВНД перевищує ВВП.
Наступним макропоказником є чистий внутрішній продукт (PDP), який за економічним змістом є різницею між ВВП та амортизацією:
PDP = GDP – A (1.2)
де А - амортизація.
Можна аналізувати структуру ЧВП за доходами й витратами:
(1.3)
де PDPі - чистий внутрішній продукт за доходами;
Т - чисті непрямі податки (податки мінус субсидії);
W- заробітна плата з нарахуваннями на неї;
RT- рентні доходи;
INT- відсоток, який одержують власники грошового капіталу;
Dc - прибуток корповласників грошового капіталу;
Dq - прибуток корпорацій (великих підприємств);
DP-змішаний дохід (некорпоративний прибуток).
(1.4)
де PDPe - чистий внутрішній продукт за витратами (ЧВП);
С - споживчі витрати;
Іn - чисті інвестиції;
G - державні закупівлі;
NX- чистий експорт.
На динаміку ЧВП, таким чином, вплива динаміка ВВП та амортизації.
Національний дохід (NІ) - це сукупний чистий дохід в економіці, який отримують власники чинників виробництва. Єдиним компонентом ЧВП, який не відбиває поточний внесок економічних ресурсів, є чисті непрям податки (Т). Тому національний дохід визначається за доходами і має структуру:
NI = PDP – T = W + RT + INT + Dc + Dp (1.5)
Особистий дохід (PI) - це отриманий дохід. Частку заробленого працею доходу, а саме: внески на соціальне страхування, податки на прибуток підприємств, нерозподілений прибуток підприємств - домогосподарства фактично не одержують. Але домашні господарства одержують трансфертні платежі, які не є результатом праці. Отже, особистий дохід має структуру:
Або PI = Wn + RT + INT + DV + DP + TR, (1.6)
Особистий дохід у розпорядженні (PDI) - - це дохід після сплати особистих податків. Домашні господарства використовують його на споживання (Q та заощадження (S):
(1.7)
де ТР - особисті податки.
Взаємозв'язок між основними макроекономічними показниками можна зобразити схематично (рис. 1.1).
Рис. 1.1. – Схематичний зв’язок макроекономічних показників
1.2 Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт (ВВП). Індекси цін та дефлятор ВВП
Макропоказники – це показники в грошовій формі. Тому їхній рівень та динаміка залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Зіставлення фізичних обсягів виробництва різних періодів з метою визначення їхнього реального зрушення можна забезпечити лише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Насправді, ціни з року в рік змінюються. Це означає, що на величину ВВП впливають зміни як фізичних обсягів виробництва, так і цін. З метою нівелювання цінового фактора в макророзрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний та реальний, застосовуючи при цьому і два види цін: поточні і постійні.
Номінальний ВВП (ВВПн) – це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.
Номінальний ВВП = S piqi, (1.8)
де qi – обсяг виробництва -го товару в поточному році,
pi – ціна і-го товару в поточному році.
Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси:
1) динаміка обсягу виробництва;
2) динаміка рівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) – загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, (приймається за базу),тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:
Реальний ВВП = S p0qi, (1.9)
де p0 ціна і-го товару в базисному році.
Якщо величина індексу цін менша за одиницю (Ір< 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням. Якщо ж величина індексу більша за одиницю (Ір > 1), то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення.
На основі ВВПр обчислюється темп зростання фізичного обсягу виробництва (Тз) і темп його приросту (Тп):
Тз= (ВВПр у поточному році / ВВПр у базовому році)*100 (1.10)
Тп=((ВВПр у поточному роц ВВПр у попередньому році) / ВВПр у попередньому році)*100 (1.11)
Важливе значення має також обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін.
Основними з них є:
- індекс цін ВВП (Іц), який називається дефлятором ВВП;
- ндекс споживчих цін (ІСЦ);
- ндекс оптових цін (ІОП), або індекс цін виробників (ІЦВ)
Індекси цін відображають співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів та послуг (ринкового кошика) для певного поточного року й сукупною ціною ідентичної або схожої групи товарів та послуг у базовому році.
Згідно з існуючою практикою індекси цін розглядаються у %.
Дефлятор ВВП, тобто Іц більше пристосований порівняно з ІСЦ для вимірювання загального рівня цін. Дефлятор ВВП ширший, тому що враховує не тільки ціни споживчих товарів та послуг, а також для ціни інвестиційних товарів, товарів, які купує держава, а також товарів та послуг що купуються і продаються на світовому ринку. У зв’язку з цим дефлятор ВВП – це індекс цін, який відображає зміну цін на всю сукупність товарів та послуг.
Дефлятор ВВП показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому роц порівняно з попереднім.
На величину номінального ВВП впливають зміни як фізичного обсягу продукції, так і рівня цін. Тому виникає питання, якою мірою це пов’язано зі зміною фізичного обсягу виробництва, а якою - зі зміною цін чи обома обставинами водночас. Для визначення ВВП з урахуванням лише зміни фізичного обсягу виробництва потрібно здійснити коригування показника номінального ВВП.
Процес коригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Це да змогу інфліювати (збільшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін) або дефліювати (зменшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін). Результатом цього коригування є обчислення реального ВВП для кожного року у постійних цінах, тобто цінах базового року.
Найточнішим методом інфліювання або дефліювання номінального ВВП даного року є ділення номінального ВВП на індекс цін ВВП (дефлятор ВВП) і помноження одержаного результату на 100, тобто
ВВПр=ВВПн /Іц*100 (1.11)
Завдяки інфліюванню номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП збільшується в ті роки, в яких ціни були нижчими від цін базового року. За допомогою дефліювання номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП зменшується стосовно тих років, в яких ціни були вищими від цін базового року.
Спираючись на дефлятор ВВП можна також визначити приріст (або зменшення) номінального ВВП за рахунок цін. Це можна обчислити за такими формулами:
DЦа=Іца 100 або DЦа=((ВВПна-ВВПра) / ВВПра)*100, (1.12)
де Іца , DЦа темп зростання (зниження) та темп приросту (зниження) цін
у періоді, що аналізується;
ВВПна, ВВПра – номінальний та реальний ВВП у періоді, що аналізується.
Використовують ще такі цінові індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори).
