|
Загальні положення про порядок нарахування, терміни сплати та подання розрахунку акцизного збору |
||
|
29 травня Наказом ДПА України №252 було затверджено зміни до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (дал Положення про акцизний збір). Переважна більшість змін викликана змінами, внесеними Законом України від 20.02.2003р. №550-ІV до Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон №2181-ІІІ), і фактично пристосовують норми Закону 2181-ІІІ до порядку декларування і сплати акцизного збору. Положенням про акцизний збір податковим органам заборонено проводити попередню перевірку показників розрахунку акцизного збору та відмовляти у прийнятті розрахунків з будь-яких причин. Так само, як і в Законі №2181-ІІІ, повторено право платника збору надсилати розрахунок поштою, якщо йому було відмовлено у прийнятті цього розрахунку. У Положенні про акцизний збір продубльовано право платника збору направляти розрахунки акцизного збору поштою за 10 днів до закінчення граничного терміну їх подання, тобто у перші 10 днів місяця, наступного за звітним. Незалежно від факту відмови у прийнятті розрахунку акцизного збору або втрати чи зіпсуття поштового відправлення цей збір необхідно сплатити протягом строків, установлених п. 5.3 ст. 5 Закону №2181- III, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового податкового (звітного) місяця. Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнов вироби” (далі — Закон про акцизний збір), українські підприємства виробники, які реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації алкогольних напоїв і до 16 числа місяця, наступного за місяцем реалізації тютюнових виробів. Зміни до Порядку про акцизний збір підтверджують, що зазначені терміни сплати слід розглядати як авансові внески, відповідальність за дотримання яких Законом 2181-III не встановлена. ДПА України визна пріоритетність Закону №2181-III над Законом про акцизний збір при визначенні граничних термінів сплати акцизного збору, а отже, і при нарахуванні пені за ст.16 та штрафних санкцій за пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-111. Ст. 4 Закону 2181-111, податковому органу дозволяється не визнавати поданий платником податків документ розрахунком акцизного збору, якщо він не містить усіх обов'язкових реквізитів, не підписаний або не скріплений печаткою. У п. 4.4 Положення про акцизний збір права платників збору щодо можливостей уточнення податкових зобов'язань зі збору дещо звужені порівняно з відповідною нормою п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ. Так, у Положенні про акцизний збір платника збору, який виявляє факт заниження податкового зобов'язання з збору, зобов'язано надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та 5-відсоткового штрафу. Тим часом у п. 17.2 ст. 17 Закону 2181-ІІІ передбачена інша можливість уточнення податкових зобов'язань, а саме: відобразити суму виявленої недоплати та 5-відсоткового штрафу у складі розрахунку збору, що подається за наступний податковий період. При виборі останнього варіанта уточнення податкових зобов'язань, право на яке закріплено також у п. 7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (наказ ДПА України від 17.03.2001 р. №110, зареєстрований у Мінюсті 23.03.2001 р. за 268/5459), п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-III не вимагає сплатити суму недоплати до подання розрахунку, в якому вона задекларована. Раніше підтвердженням здійснення експортних операцій відповідно до п. 7.1 Положення про акцизний збір була копія вантажної митної декларації з відміткою прикордонної митниці про перетин товаром митного кордону України, скріплена особовою номерною печаткою працівника митниці. Відтепер слід буде пред'являти оригінал п'ятого аркуша („примірник для декларанта”) вантажно митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому митним органом робитиметься напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за меж митної території України, з підписом відповідальної посадової особи гербовою печаткою митного органу. З розрахунку акцизного збору вилучено розділ III щодо зменшення в особовому рахунку платника акцизного збору при експорт підакцизних товарів при розрахунках за іноземну валюту, а також зменшено з 10 до 5 відсотків, відповідно до п. 17 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, суму штрафу, який нараховується у разі самостійного збільшення податкових зобов'язань минулих періодів внаслідок виявлених помилок.
|
Методика підготовки Розрахунку земельного податку
Розрахунок земельного податку заповнюється на підставі Наказу ДПА України “Про затвердження форми розрахунку земельного податку” від 14.01.98р. №18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.98 р. за №46/ 2486.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платником є власник землі і землекористувач, у тому числ орендар.Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки (грошова оцінка капіталізований рентний доход із земельної ділянки) у таких розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
- для багаторічних насаджень – 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою статті 6 Закону України “Про плату за землю”.Ставки земельного податку з земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Встановлені ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Від земельного податку звільняються:
1) заповідники, в тому числ сторико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічн парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва;
2) вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;
3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України), спеціалізовані санаторії України для реабілітац хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадськ організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість нвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельност працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).
Зазначені підприємства та організац громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
4) вітчизняні заклади культури, науки,
освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та
спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;
5) зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються
підприємницькою діяльністю;
Не справляється плата за
сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій, визначених
статтею 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” і хімічно
забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо
ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій
консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних
сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для
випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього
господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки
державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими
садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а
також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками
багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за земельні ділянки, в
межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів І і II
груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей
яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб,
які користуються пільгами відповідно до Закону України “Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту”, громадян, яким у встановленому
порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється
від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло
це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується
починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право. Якщо
підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо
земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або
здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або
х частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими
підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в | тимчасове
користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом про плату за землю за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій нспекції. Щодо нововідведених земельних ділянок розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власност або користування земельною ділянкою. Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами — виробниками товарно сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця
Звітність по страхових зборах на обов’язкове державне пенсійне страхування
Застрахована особа - фiзична особа, яка вiдповiдно до цього Закону пiдляга загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуванню i сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування;
Мiнiмальна пенсiя - державна соцiальна гарантiя, розмiр якої визначається цим Законом;
Мiнiмальний страховий внесок - сума коштiв, що визначається розрахунково як добуток мiнiмального розмiру заробiтно плати на розмiр страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробiтно плати (доходу);
Накопичувальний пенсiйний рахунок - частина персональної облікової картки в системi персонiфiкованого облiку, яка вiдобража стан пенсiйних активiв застрахованої особи в накопичувальнiй системi загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування;
Страхувальниками вiдповiдно
до цього Закону є:
роботодавцi:
пiдприємства, установи i органiзацiї, якi мають окремий баланс i самостiйно ведуть розрахунки iз застрахованими особами), фiзичнi особи - суб'єкти пiдприємницько дiяльностi та iншi особи (включаючи юридичних та фізичних осiб суб'єктiв пiдприємницько дiяльностi, якi обрали особливий спосіб оподаткування (фiксований податок, єдиний податок, фіксований сiльськогосподарський податок, придбали спецiальний торговий патент), якi використовують працю фiзичних осiб на умовах трудового договору (контракту) або на iнших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивiльноправового характеру, - для осiб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статтi 11 цього Закону;
колективнi та оренднi пiдприємства, сiльськогосподарськi кооперативи та фермерськi господарства, у тому числi тi, якi обрали особливий спосіб оподаткування (фiксований податок, єдиний податок, фіксований сiльськогосподарський податок, придбали спецiальний торговий патент), - для осiб, зазначених у пунктi 2 статтi 11 цього Закону;
Страховi внески до солiдарної системи нараховуються:
для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату працi (грошового забезпечення) працiвникiв, що включають витрати на виплату основної i додаткової заробiтної плати та iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат, у тому числi в натуральнiй формi, якi визначаються згiдно з нормативноправовими актами, прийнятими вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi" ( 108/95-ВР ), виплату винагород фiзичним особам за виконання робiт (послуг) за угодами цивiльно-правового характеру, що пiдлягають обкладенню податком на доходи фiзичних осiб, а також на суми оплати перших п'яти днiв тимчасової непрацездатностi, яка здiйснюється за рахунок коштiв роботодавця, та допомоги по тимчасовiй непрацездатностi;
для страхувальникiв:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
