Контрольная работа: Міжнародний поділ факторів виробництва
з прямими нвестиціями приходить нова технологія, менеджмент;
збільшується зайнятість, навчаються національні кадри;
на ринку з'являються нові товари, іноземні підприємства платять податки;
ПІІ знижують потреби в позиковому капіталі.
Причини експорту капіталу у формі прямих іноземних інвестицій:
Експорт прямих нвестицій стимулюється прагненням прямого інвестора, у якості якого виступають насамперед ТНК, дістати максимальний прибуток за рахунок скорочення витрат виробництва в приймаючій країні в результаті використання дешевої праці, сировини, енергії, низьких екологічних норм і платежів, низьких податків, економії на транспортних і інших витратах.
Експорт ПІІ здійснюється з метою завоювання ринків збуту, збереження контролю над ключовою технологією, що дає конкурентні переваги.
Закордонн портфельні інвестиції служать важливим способом залучення іноземного капіталу надання фінансових коштів закордонним позичальникам. Портфельні інвестиц являють собою вкладення в іноземні цінні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування.
Стимул для здійснення портфельних закордонних інвестицій за допомогою акцій і інших прав власності складається в прагненні дістати максимальний прибуток за рахунок росту курсової вартості і дивідендів при припустимому рівні ризику. Крім цього нвестор сподівається захистити гроші від інфляції; одержати спекулятивний доход; забезпечити себе високоліквідними активами, які можна швидко перетворити в наявну валюту. Акції не забезпечують фіксований доход, не підлягають погашенню, вони менш надійні, чим облігації, але акції можуть дати високий доход.
Міжнародна міграція трудових ресурсів означає переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на 1 рік, викликане причинами економічного й ншого характеру. Вона може приймати форми еміграції (виїзду) і імміграц (в'їзду).
Країна-експортер робочої сили звичайно одержує своєрідну плату у виді переказів назад на батьківщину частини доходів емігрантів. В умовах відносної надмірності робочо сили її експорт знижує безробіття і забезпечує приплив грошових надходжень з-за кордону. З іншого боку, виїзд висококваліфікованих фахівців ("витік мозків") приводить до зниження науково-технічного потенціалу експортуючих країн, їх загального наукового і культурного рівня. Однак масовий "витік мозків" звичайно припиняється, коли поліпшується економічне становище країни, і багато емігрантів повертаються на батьківщину. Вчені, що повернулися, конструктори й інші фахівці, після того, як вони кілька років пропрацювали у високотехнологічних корпораціях США чи Європи, часто стають основоположниками розвитку національної промисловості.
Джерелами еміграції у світовій економіці є країни, що розвиваються, а також постсоціалістичні держави; центрами імміграції є розвинуті країни, де не тільки висока оплата праці, комфортні умови життя, але і кращі умови для реалізац творчих здібностей і наукових досліджень. Імміграція регулюється державними органами. Країни-імпортери охоче приймають фахівців, вчених, осіб творчих професій, бізнесменів, для яких квоти прийому збільшуються. США, Канада, Австралія, Західна Європа є основним напрямком імміграції як низькокваліфікованої, так і висококваліфікованої робочої сили. У США щорічно легальне іммігрують 740 тис. чоловік, емігрують 160 тис. чоловік, чиста мміграція (міграційне сальдо) складає 580 тис. чіл. Припливи іммігрантів у Західну Європу в середині 90-х рр. оцінювалися в 180 тис. чоловік.
Нафтовидобувн країни Арабського Сходу з дефіцитом трудових ресурсів і високою оплатою прац також залучають робочу силу на важкі низькооплачувані й інші роботи з арабських азіатських країн. Більш половини робочої сили Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Бахрейну, Кувейту й Оману складають іноземн робітники. Різко зріс приплив іммігрантів у нові індустріальні країни Південно-Східно Азії в зв'язку з їхнім бурхливим розвитком, у Південну Корею і Малайзію. В основі міжнародній міграція трудових ресурсів лежить різна наділеність країн трудовими ресурсами по обсягу і кваліфікаційному складу. Міжнародне переміщення робочої сили, впливає на темпи економічного росту. Головною економічною причиною міграції робочої сили є міждержавне розходження в оплаті праці. Міграція праці веде до вирівнювання рівня оплати праці в різних країнах. У результаті міграції сукупний обсяг світового виробництва зростає внаслідок більш ефективного використання трудових ресурсів за рахунок їх міждержавного перерозподілу.
Міжнародна передача технології означає переміщення науково-технічних досягнень між країнами на комерційній і некомерційній основі. Вона здійснюється на основ розходжень у рівні розвитку науково-технічною прогресу, досягнутого окремими країнами, галузями, фірмами. Саме поділ між країнами по досягнутому рівню І напрямкам технічного прогресу, їхня спеціалізація в різних галузях науково-технічних знань, розходження в забезпеченості технологією стимулює міжнародний технологічний обмін.
Предметом міжнародної передачі технології є:
технологія "у чистому виді" (неупредметнена технологія);
носії технологи (упредметнена технологія).
1. Технолог "у чистому виді" (неупредметнена технологія). Під технологією "у чистому виді" розуміються ідеї, знання, навички, патенти, ліцензії, "ноу-хау", інжиніринг і Інші. Патент засвідчує монопольне право винахідника на використання цього винаходу. Патент передається па основ патентної угоди, по якій власник патенту уступає свої права на використання винаходу покупцю патенту. На основі ліцензійних угод власник винаходу нада ншій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію. Предметом ліцензійних угод можуть бути запатентовані винаходи, промислові зразки, товарні знаки, "ноу-хау", до яких відносяться конфіденційні данні, що мають комерційну цінність, (звичайно це незапатентован винаходи).
У залежності від об'єкта ліцензії можуть бути:
самостійними (ліцензії пропонують передачу технології в чистому виді);
супутніми (ліценз надаються одночасно з укладанням контракту на будівництво підприємства, постачання устаткування, надання консалтингових послуг; у рамках угод про промислове й інвестиційне співробітництво, про науково-технічну і виробничу кооперацію.
Продаж ліцензій - це один зі способів виходу на ринок приймаючої сторони, створення філії. Продаж ліцензії, як правило, супроводжується постачаннями матеріалів, вузлів, деталей. Передача "ноу-хау" означає падання технічного досвіду і секретів виробництва, використання яких забезпечує визначені переваги.
Інжиніринг означає надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу, використання куплених чи орендованих машин і устаткування.
2. Нос технології (упредметнена технологія). Носіями технології в міжнародному обмін можуть виступати товари і фактори виробництва.
Товар виступає як носій технології у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами.
Капітал виступає носієм технології у випадку торгівлі високотехнологічними капіталомісткими нвестиційними товарами.
Праця є носієм технології у випадку міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів, носіїв ідей, знань, досвіду, інноваційних здібностей.
Земля виступа носієм технології у випадку торгівлі природними ресурсами, для розробки яких використане новітнє науково-технічне досягнення. На основі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що, за винятком міжнародної торгівлі сировинними продовольчими товарами, інша частина міжнародного обміну являє собою сферу міжнародної передачі технології в чистому виді і через її носіїв.
Технологія передається іншим країнам і на некомерційних умовах. Найбільш розповсюдженими формами такої передачі технології є:
науково-технічн публікації;
виставки, ярмарки; симпозіуми й інші міжнародні зустрічі фахівців і вчених;
обмін фахівцями, міграція високопрофесійних кадрів, навчання, стажування;
створення транснаціональними корпораціями закордонних дослідницьких підрозділів, внутріфірмова передача технології;
промислове шпигунство і технологічне піратство;
на безоплатній основ передається морально застаріла чи традиційна технологія до країн, що розвиваються
Практичн завдання
Експорт та імпорт усіх країн світу, разом узятих, у 1998-2000 рр. склав у поточних цінах (у млрд, дол.).
Експорт та мпорт усіх країн світу в 1998-2000 рр., млрд. дол.
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | |
| Експорт | 5375,0 | 5473,0 | 6180,0 |
| Імпорт | 5560,0 | 5729,0 | 6485,0 |
а) у чому поляга причина різниць між вартістю світового експорту й імпорту?
б) оцініть приблизну вартість фрахту і страхування у відсотках від вартості імпорту;
в) чи можна за цими даними обчислити зовнішньоторговельне сальдо та оборот?
Відповідь
А) причина різниць між вартістю світового експорту й імпорту полягає в тому, що експорт оцінюється на базі ФОБ, а імпорт на базі СІФ
Б) приблизну вартість фрахту і страхування у відсотках від вартості імпорту складає 2-3%
(імпорт експорт) х 100
імпорт
(5560,0 5375,0) х 100/5560,0 = 3,32
(5729,0 5473,0) х 100/5729,0 = 4,46
(6485,0 6180,0) х 100/ 6485,0 = 4,7
В) за цими даними не можна обчислити зовнішньоторговельне сальдо та оборот. Ці поняття мають сенс тільки при застосуванні у відношенні до експорту та імпорту окремо взято країни.
У чому подібність і різниця між
а) закордонними прямими і портфельними інвестиціями;
б) закордонними прямими інвестиціями і міжнародними позиками;
в) закордонними портфельними нвестиціями і міжнародними позиками?
Під прямими нвестиціями слід розуміти підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений.
До прямих ноземних інвестицій належать як початкове придбання інвестором власності за кордоном, так і усі наступні операції між інвестором і підприємством, у яке вкладений капітал. Прямі інвестиції поділяються на (поділ прийнятий МВФ, ОЕСР та в системі національних рахунків ООН):
а) вкладання компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях),
6) реінвестування прибутку,
в) внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим нвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями.
Ознакою прямих ноземних інвестицій є встановлення тривалих ділових стосунків між підприємствами та інвесторами, за яких інвестор має значний вплив на рішення, що приймає підприємство.
Зважаючи на особливості вкладення, очевидно, що як підприємницький переважно використовується приватний капітал, хоча держава та державні підприємства також вкладають кошти з цією метою за кордоном.
Портфельн нвестиції утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств у розмірах які не забезпечують права власності або контролю над ними. Такими цінними паперами можуть бути:
а) акціонерн цінні папери,
б) боргові цінн папери облігації, прості векселі, боргові зобов’язання, інструменти грошового ринку — казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти, фінансові деривативи — опціони, варанти, ф'ючерси, свопи тощо.
Портфельн нвестиції характерніші для приватного підприємницького капіталу. Вони мають високу ліквідність, тобто цінні папери швидко можуть бути перетворені в готівку.
Чіткої межі між прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох сторін. Експортери капіталу отримують прибуток (або свою частку прибутку), який вивозять з країни або використовують для нвестицій на місці. Імпортери капіталу мають можливість ефективно раціонально використовувати зовнішні джерела коштів і технологій в національних нтересах. Однак необхідно зазначити, що коли прямими інвестиціями обмінюються розвинуті країни, то економічні відносини будуються на рівноправній основі. Водночас експорт капіталу в країни, що розвиваються, як правило, пов'язаний із встановленням нерівноправних економічних відносин.
Позиковий капітал вивозиться за межі країн у вигляді надання позик на короткий чи довгий строк для отримання відсотка.
Кредиторами можуть бути приватні фірми або банки, державні органи і міжнародні фінансов організації, а одержувачами – приватні особи, компанії, підприємства, уряди країн.
Державні капітали вивозяться, як правило, на умовах, що відрізняються від звичайного ринкового стандарту, вони містять більш або менш суттєвий елемент субсидії. На вивезений позиковий капітал іноземний кредитор отримує відсотки. Одержувач позики може самостійно використовувати її для вирішення своїх проблем. Водночас кредити можуть видаватись і під конкретні потреби чи програми.
Експорт позикового капіталу набуває все більших масштабів і став основою сучасно системи міжнародного кредиту. У міжнародних масштабах як позиковий використовується здебільшого державний капітал, меншою мірою — приватний.
Інтернаціоналізація господарської діяльності сприяла формуванню в 70 х роках XX ст. єдиного ринку позикових капіталів і створенню на його основі світового фінансового ринку. Основою його національні фінансові ринки, але він має інтернаціональний характер, оскільки суб'єктами фінансових угод виступають юридичні та фізичні особи іноземних держав, а угоди передбачають трансформацію грошово-кредитних ресурсів з одн валюти в іншу. Переплетення національних і міжнародних активів веде до формування єдиного універсального ринку, доступного для всіх. На цьому ринку здійснюється рух позикового капіталу між країнами.
Список літератури
1. Багрова, І.В. Міжнародна економічна діяльність України [Текст] : навчальний посібник / І. В. Багрова, О. О. Гетьман, В. Є. Власюк ; Дніпропетровський ун-т економіки та права. - К. : ЦНЛ, 2004. - 384 с.
2. Дахно, І.І. Світова економіка [Текст] : навчальний посібник / І. І. Дахно. - К. : ЦНЛ, 2006. - 264 с.
3. Дахно, І.І. Світова економіка [Текст] : навчальний посібник / І. І. Дахно. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : ЦУЛ, 2008. - 280 с.
4. Карбау, Р. Міжнародна економіка [Текст] : підручник : пер. с англ / Р. Карбау. - 7-е вид. - Суми : Козацький вал, 2004. - 652 с.
5. Козик, В.В. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навчальний посібник / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. - 6-тє вид., стереот. - К. : Знання, 2006. - 406 с.
6. Международная экономика [Текст] : учебное пособие / Т. Н. Гоголева, В. Г. Ключищева, Ю. И. Хаустов. - М. : КНОРУС, 2005. - 304 с.
7. Мировая экономика [Текст] : учебное пособие для вузов / ред. И. П. Николаева. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 510 с.
8. Міжнародна економіка [Text] : підручник / Мін-во освіти і науки України ; ред.: Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук`яненко, Ю. В. Макогон. - 3-тє вид., допов. і переробл. - К. : ЦУЛ, 2009. - 560 с.
9. Міжнародна економіка [Текст] : навчальний посібник / ред. Ю. Г. Козак. - 2-ге вид., перероб і доп. - К. : ЦУЛ, 2008. - 1118 с.
10. Міжнародна економіка [Текст] : навчально-методичний посібник / Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ; ред. Поручник. - К. : КНЕУ, 2005. - 160 с.
11. Міжнародна економіка [Текст] : підручник / КНУ ім. Тараса Шевченка ; ред. А. П. Румянцев. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2006. - 479 с.
12. Міжнародна економіка [Текст] : підручник / Мін-во освіти і науки України, Нац. металургійна академія України ; ред. В. М. Тарасевич. - К. : ЦНЛ, 2006. - 224 с.
13. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях [Текст] : навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України ; ред. Ю. Г. Козак. - К. : ЦНЛ, 2004. - 676 с.
14. Одягайло, Б.М. Міжнародна економіка [Текст] : навчальний посібник / Б. М. Одягайло. - 2-ге вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2006. - 407 с.
15. Передерій, О.С. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навчальний посібник / О. С. Передерій ; Мін-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. - К. : ЦНЛ, 2006. - 274 с.
16. Романчиков, В.І. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навчальний посібник / В. І. Романчиков, І. О. Романенко. - К. : ЦУЛ, 2008. - 256 с.
17. Руденко, Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст] : підручник / Л. В. Руденко. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К. : ЦУЛ, 2007. - 632 с.
18. Цыпин, И.С. Мировая экономика [Текст] : учебник / И. С. Цыпин, В. Р. Веснин. - М. : ТК Велби : Проспект, 2007. - 248 с.
19. Шевчук, В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика [Text] : підручник / В. О. Шевчук. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 663 с.
