Дипломная работа: Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація
Цілі переходу до ринково економіки
· Реконструкція та модернізація транзитно нфраструктури з метою забезпечення енергетичної безпеки, сприяння підвищенню енергоефективності, і вдосконалення системи контролю та вимірювання для забезпечення прозорості та управління;
· Вдосконалення управління та прозорості системи НАК "Нафтогаз України" та сприяння комерціалізації НАК;
· Допомога у фінансуванн нвестицій приватного сектору шляхом більш відкритої урядової політики та підвищення прозорості регулювання;
· Збільшення використання нафти та газу внутрішнього видобутку та чистих вугільних технологій, наприклад, сучасної технології газифікації вугілля, та модернізація електростанцій з метою заміни технологій на більш чисті.
Пріоритети діяльності
· модернізація та розвиток транзитної інфраструктури, включаючи трубопроводи, компресорні станції, вузли обліку та сховища. Це включа розвиток інфраструктури та модернізацію виробничих об'єктів, які обговорювались з компаніями "Укртранснафта" та "Укртрансгаз" в контекст реалізації Меморандуму між Україною та ЄС про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, тристороннього Меморандуму про взаєморозуміння EC/ЄІБ/ЄБРР від грудня 2006 р. та двостороннього Меморандуму про взаєморозуміння з ЄІБ;
· участь структур НАК в нших видах діяльності, крім транзиту нафти та газу, наприклад, у розвідці та розробці родовищ нафти та газу;
· фінансування приватних нвестицій та ПІІ в галузі з метою підтримки національних виробників та постачальників послуг, які дотримуються принципів прозорості та високих стандартів охорони здоров'я та праці, залучення ширшої зовнішньої участі у виробництві всередині країни та підвищення енергоефективності. Це включатиме підтримку приватних компаній, які займаються розвитком інфраструктури, та підтримку (включаючи можливу участь ЄБРР в акціонерному капіталі) відповідних компаній, які займаються розробкою ресурсів, наприклад, компанії "Cadogan"; та
· сприяння фінансуванню розвитку та розширенню діяльності якісних роздрібних постачальників палива, включаючи альтернативні види палива, наприклад, СНГ та СПГ. Це включатиме у найближчому майбутньому продовження підтримки підприємства "Галнафтогаз", а також інших аналогічних роздрібних постачальників, які відповідають вимогам, і також допомогу у впровадженні проектів у галуз дистрибуції альтернативних видів палива, наприклад, компаній-роздрібних постачальників СПГ та СНГ.
· пошук відповідних партнерів у вугільному секторі, з пріоритетною увагою до гірничої безпеки, підвищення енергоефективності та проблем зміни клімату.
5) Транспорт: Банк буде продовжувати відігравати ключову роль у розвитку транспортної інфраструктури України, та буде відповідним чином враховувати рекомендації Групи високого рівня з питань розширення головних транс'європейських транспортних напрямків на території сусідніх країн і регіонів, і також Довгострокову стратегію TRACECA.
Ключова зміна стратегії полягатиме у поступовому переході до фінансування без державних гарантій у транспортній галузі: наприклад, проектів "Укрзалізниці", Центру керування повітряним рухом та, можливо, "Укрпошти".
Цілі переходу до ринково економіки
· Завершення корпоратизації "Укрзалізниці" та продовження реформ у залізничній галузі, включаючи спрощення доступу приватних операторів;
· прийняття сучасного законодавства щодо дорожніх концесій, яке б створило можливість інвестування у дорожній сектор із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства (ДПП);
· розробка галузевих стратегій для обласних аеропортів та морських та річкових портів України з метою усунення вузьких місць, підвищення ефективності пасажирських та вантажних перевезень, вдосконалення аеронавігації та сприяння більш повній реалізац транзитного потенціалу України у відповідності до рекомендацій Бакинських робочих груп, довгострокових стратегій TRACECA та рекомендацій Групи високого рівня;
· початок переговорів про створення Спільного авіаційного простору з метою повної інтеграції України до диного авіаційного ринку ЄС та до європейських авіаційних структур. Україна перейматиме авіаційне законодавство ЄС та відповідні стандарти, наприклад, у галузі безпеки та управління повітряним рухом.
Пріоритети діяльності:
· завершення модернізації дороги M06, що з'єднує Київ з кордоном з ЄС, а також фінансування проектів щодо інших важливих міжнародних транспортних коридорів;
· продовження політичного діалогу з Міністерством транспорту з метою надання допомоги Уряду у прийнятт сучасного законодавства щодо дорожніх концесій та механізмів ДПП у дорожньому секторі. Це буде доповнюватись можливим пілотним проектом дорожньої концесії, щодо якої має бути проведений тендер у відповідності до нового законодавства;
· підтримка корпоратизац "Укрзалізниці" та інвестицій у рухомий склад, автоматичні системи управління рухом та енергозбереження, розвиток основних міжнародних транспортних коридорів;
· надання підтримки процесу модернізації української авіаційної галузі та підвищення безпеки повітряного руху, створенню необхідної інфраструктури, в тому числі шляхом консолідац авіаційної галузі.
6) Фінансовий сектор та фінансування мікро-, малих та середніх підприємств: процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо обсягів фінансування. Сумарн фінансові зобов'язання по проектам за весь період діяльності ЄБРР в Україн перевищили 1,7 млрд. євро. З цієї суми, чималий відсоток припадає на малі та середні підприємства.
Цілі переходу до ринково економіки:
· Підтримка розвитку внутрішніх ринків капіталу;
· заохочення іноземних інвестицій у банківському сектор у якості засобу посилення капітальної бази українських банків, а також посилення конкуренції;
· підтримка консолідації та посилення капітальної бази банків з українськими власниками у достатній мірі з тим, щоб уможливити задоволення ними очікуваного значного зростання попиту на кредитні ресурси;
· посилення регулювання і нагляду у банківському сектор та секторі фінансових послуг; та
· сприяння розвитку іпотечного кредитування; лізингових та пенсійних фондів.
Пріоритети діяльності
· Підтримка зростання та інституційного розвитку банків з українськими власниками шляхом інвестування в їхній капітал та надання довгострокового фінансування банківській системі у вигляді субординованих кредитів, синдикованих кредитів, кредитних ліній для МСП або для підвищення енергоефективності;
· пошук нових середніх та малих банків-партнерів, особливо в регіонах;
· участь у політичному діалозі щодо стратегії для двох державних банківських установ ("Укрексімбанк", "Ощадбанк");
· розробка інструментів фінансування в національній валюті на основі підходу, який вже був використаний в Росії та інших країнах;
· участь в угодах щодо секуритизації з метою підтримки подальшого росту фінансових установ; та
· активна участь у створенні нових секторів медичного страхування, лізингу, пенсійних фондів та споживчого кредитування.
7) Мікрокредитування та фінансування малих та середніх підприємств:
Цілі переходу до ринково економіки:
· Покращення доступу до надійних джерел фінансування для кредитоспроможних ММП/МСП;
· сприяння конкуренції між установами, які здійснюють кредитування ММП в країні;
· подальша розробка ефективних та легкодоступних фінансових продуктів для ММП, особливо у сільській місцевості та у сільському господарстві; та покращення навчання та управління для діяльності з кредитування ММП, включаючи такі сфери, як, наприклад, внутрішній аудит та системи управлінської інформації.
Пріоритети діяльності:
· Підтримка існуючих банків-партнерів, які вже фінансують більше 50% портфелю кредитів для ММП з власних коштів, для задоволення зростаючого попиту на мікро- та малі кредити в Україні.
· Розширення цієї діяльності у регіони, де цього часу такі послуги були недостатніми.
· Продовження розширення кредитування у сільській місцевості та для сільського господарства з метою подальшого поширення таких послуг для найменших спільнот і найменших ММП.
· Продовження особливої уваги до гендерного аспекту. Зараз жінки складають приблизно 50% позичальників ММП.
· Поширення у 2007/2008 р. програми фінансування ММП на додаткові 50 -100 міст.
· Продовження навчання кредитних інспекторів та персоналу банків. Протягом 2007-2010 років передбачається провести навчання приблизно 700 кредитних інспекторів.
Збільшення доступност кредитування ММП та підвищення конкуренції в цій галузі, і таким чином підвищення якості послуг, які надаються позичальникам ММП шляхом залучення нових банків-партнерів та інших організацій, що надають фінансування ММП, до участі в УПМ, зокрема, організацій, що розташовані в регіонах. Зосередження на підвищенні ефективності кредитування шляхом створення внутрішніх навчальних підрозділів, а також шляхом вдосконалення технологій кредитування.
Банк буде продовжувати сприяння розвитку приватного сектору МСП шляхом реалізації Програм Управління перетвореннями (TAM) та консультаційних послуг для підприємств (BAS), які були розроблені з метою сприяння розвитку та зростання МСП у країнах діяльності Банку. Особлива увага приділяється управлінським навичкам, позиціонуванню на ринку, інформаційним системам, сертифікації якості, технічній та екологічній модернізації. Програма BAS ще не відкрила свого представництва в Україні, проте у 2006 р. було виконане Техніко-економічне обґрунтування. В результат цього дослідження було визначено, що підприємства мають потребу у допомоз такого типу, яка пропонується в рамках Програми BAS, що обґрунтовує діяльність групи спеціалістів BAS щодо підтримки МСМП в Україні, та сприяння українській галузі надання консультативних послуг, що спеціалізується у секторі МСМП. Пріоритетом для Банку буде допомога TAM/BAS у залученні фінансування для підтримки діяльності TAM та створення 1-3 Представництв BAS в Україні. Для створення цих нових представництв BAS може бути надане фінансування з коштів чистого доходу ЄБРР, і для подальшо підтримки діяльності BAS ЄБРР буде намагались залучити фінансування та/або співфінансування від різних донорів, включаючи ЄС.
8) Агробізнес: Україна, як ніхто нший славиться своєю землею, через те, що багата вона на мінерали, що дають значні врожаї. Це давно вже зрозуміли українські підприємці, тому майже половина, тих, хто має великі кошти, заробляють на агробізнесі.
Цілі переходу до ринково економіки:
· завершення розробки повністю функціональної системи Складських документів (СД) з використанням технічної допомоги (сприяння впровадженню системи нормативних документів, пов'язаних з позасудовими процедурами врегулювання та створенням компенсаційного фонду, та загальному завершенню створення системи) та підтримка ринкових механізмів регулювання торгівлі зерном;
· модернізація галузі переробки сільськогосподарсько продукції з особливою увагою до секторів, які мають тісні зв'язки з іншими сегментами (наприклад, постачання сировини, первинна обробка, відновлюван джерела енергії на основі сільськогосподарського виробництва та пакування);
· підтримка розвитку логістики та дистрибуції (включаючи склади, дистриб'юторські центри, оптову та роздрібну дистрибуцію продовольчих товарів); та
· підтримка модернізації та розвитку компаній, які мають українських власників, у секторі агробізнесу.
Пріоритети діяльності:
· заохочення збільшення прямих іноземних інвестицій шляхом фінансування інвестицій разом з іноземними стратегічними інвесторами або шляхом сприяння розвитку компаній, які мають українських власників, у галузях, які пізніше можуть приваблювати іноземних інвесторів;
· збільшення зусиль у роботі з сильними українськими компаніями;
· збільшення кредитування українських та іноземних компаній під заставу сільськогосподарської продукції та складських документів (з додаванням, якщо це необхідно, застави інших активів). Це може мати форму кредитів через українські комерційні банки або з допомогою таких банків з використанням системи складських документів, якщо це можливо, або інших перехідних структур фінансування;
· зосередження на фінансуванні галузей, які пов'язані з постачанням продуктів харчування – дистрибуції та роздрібної торгівл продуктами харчування та товарами повсякденного попиту; та
· зосередження на фінансуванні впровадження та розвитку сильних українських торгових марок та інноваційної продукції, покращення якост продукції.
9) Нерухомість і туризм: нерухомість в Україні зростає в ціні дуже стрімко, як ніде в Європі. Тому дуже важливим завданням є насамперед модернізація та приватизація деякої нерухомост що й досі є державною власністю. Адже можливо, колись її стануть покупати, як нерухомість в центрі Європи. Туризм, також є складовою частиною бізнесу з нерухомості, адже, в Україні дуже багато готелів, які потребують негайно модернізації. Це в першу чергу стосується міст, де туризм є статтею прибутку.
Цілі переходу до ринково економіки:
· Збільшення кількості готелів, які відповідають міжнародним стандартам, зокрема, у Києві та інших великих містах та на курортах;
· Приватизація та модернізація готелів, які знаходяться у державній власності;
· Підтримка проектів, що пов'язані з туризмом;
· Сприяння розвитку логістичної та складсько нфраструктури, та збільшення пропозиції офісних приміщень високої якості та приміщень для роздрібної торгівлі сучасного формату у Києві та інших великих містах.
· Підтримка проектів розвитку об'єктів нерухомост змішаного використання, у яких сполучаються зазначені вище види нерухомості.
Пріоритети діяльності:
У галузі нерухомості і туризму Банк буде підтримувати міжнародних та українських девелоперів та інвесторів нерухомості шляхом низки інструментів фінансування, включаючи старший борг, меззанінний борг, пряму участь в акціонерному капіталі та фонди участі в акціонерному капіталі. В термінах сегментів, Банк буде продовжувати підтримку інвестицій в офісні, торгові, логістичні, готельні та змішані об'єкти нерухомості в Києві та обласних містах України. На додаток до цього, буде здійснюватись підтримка екологічно сталих проектів, деякі з яких можуть сприяти відродженню міського середовища. Банк сприятиме розвитку української галузі будівельних матеріалів та передачі технологій, знань та управлінських навичок на українському ринку нерухомості і туризму.
Конкретні пріоритети діяльност Банку у галузі нерухомості і туризму включають наступні:
· у готельному сектору Банк буде брати участь у задоволенні незадоволеного попиту шляхом продовження підтримки проектів, як запроваджують міжнародні стандарти щодо рівня управління та послуг готелів. Банк надаватиме підтримку проектам якісних готелів в центрах міст, включаючи будівництво готелів середнього рівня в Києві, з метою сприяння розвитку нфраструктури та задоволення зростаючого попиту з боку міжнародних бізнесменів, які приїжджають у відрядження. Банк також визначатиме можливост підтримки готельних мереж в основних обласних містах України.
· Банк надаватиме підтримку вибраним проектам приватизації готелів у містах (Одеса, Львів) та на курортах (Крим);
· Банк може сприяти створенню кредитних ліній для менших проектів у галузі туризму в рамках зусиль з сприяння розвитку МСП.
Ринок логістичної та складсько нфраструктури буде залишатись протягом наступних років важливим сегментом. Існує значний потенціал розвитку цього сегменту, тому що більшість існуючо складської інфраструктури не відповідає сучасним вимогам щодо управління логістикою та зберіганням.
Очікується, що розвиток українського сектору роздрібної торгівлі сприятиме росту та розвитку попиту на складські приміщення. Банк буде підтримувати вибрані проекти, які сприятимуть створенню кращої офісної інфраструктури та інфраструктури роздрібної торгівл за наявності підтвердженого попиту. Фактори, що обмежують розвиток адекватних офісних та торгових приміщень, включають нечіткість та непослідовність нормативних документів щодо планування на невизначеність законодавчої бази, недостатню прозорість та нестачу інвестиційного капіталу. Банк розглядатиме можливост щодо підтримки об'єктів нерухомості змішаного використання, включаючи можлив комбінації готельних, торгових, логістичних та житлових складових.
10) Телекомунікації:
Цілі переходу до ринково економіки:
· забезпечення ефективної приватизації та лібералізац телекомунікаційної галузі, що потребує створення законодавчої/регуляторної бази у відповідності до міжнародних стандартів, включаючи графік повно лібералізації телекомунікаційної галузі, зміну балансу тарифів та наявност повністю функціонального незалежного регулюючого органу;
· залучення приватних інвестицій для модернізації та розширення галузі, зокрема, у галузь фіксованого зв'язку, яка характеризується низьким рівнем проникнення на ринок та низьким рівнем розвитку послуг цифрового зв'язку, включаючи низький рівень доступу до широкосмугового зв'язку та продуктів передачі даних;
· лібералізація галузі з метою розвитку конкуренції та підтримка інвестицій в галузі альтернативних телекомунікацій;
· підтримка подальшого розвитку українського ринку мобільних комунікацій, включаючи фінансування розвитку стандарту UMTS 3G в рамках вже існуючих та інших операторів мобільного зв'язку; та підтримка розвитку альтернативних технологій Wimax, кабельних мереж, телебачення, та різноманітного і процвітаючого сектору засобів масової інформації.
Пріоритети діяльності:
· з врахуванням рішень щодо часу, масштабів та механізму приватизації "Укртелекому", Банк може брати участь у процес приватизації "Укртелекому" шляхом фінансування його придбання та/або придбання частки в акціонерному капіталі;
· збільшення обсягів та строків фінансування з метою розвитку мереж, якщо це буде потрібно, а також підтримка конкуренц альтернативних українських та міжнародних операторів на цьому ринку;
· на основі досвіду різних країн ЦСЄ та СНД, Банк буде продовжувати вивчати можливості інвестування у компанії, що надають альтернативні послуги (наприклад, Wimax), у телебачення, включаючи ефірне, кабельне та супутникове телебачення, та у інші засоби масово нформації, наприклад, радіо, кіно, видавничу діяльність, розповсюдження засобів масової інформації, зовнішню рекламу, а також розробку програмного забезпечення та компанії, що надають послуги у галузі інформаційних технологій.
3.3 Проблеми співробітництва ЄБРР та України
На сьогодні, на жаль, існують перешкоди на шляху успішного співробітництва України з Європейським банком реконструкції та розвитку, деякі з яких пов’язані з проблемами отримання кредиту під конкретний проект, а деякі із загальним проблемами, які пов’язані з рівнем економіки.
До загальних проблем можна віднести:
1)Стан інвестиційного середовища - на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україну ще й досі не досягли високого рівня. Тому рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості.
2) Ефективність активів ЄБРР в Україні - викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов'язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).
Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме:
а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов'язань ;
б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;
в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;
с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів, тощо.
Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.
3) Повернення ПДВ - ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах.
Що стосується проблем по наданню кредиту під проект, то однією з проблем є термін отримання кредиту, коли більшість підприємців потребує кошти терміново. На сьогодні процедура оформлення позики з лінії ЄБРР триває від трьох місяців до року, при цьому час оформлення документів ні в якому разі не залежить від розмірів бажаного кредиту – в принципі, кредит в 50 тис. дол. і в 2,5 млн. дол. потребують однакових часових витрат та витрат на оформлення.
Основна перешкода щодо вимог до проекту жорстка вимога ЄБРР при використанні кредиту, який може бути направлений тільки на придбання іноземних товарів та послуг. Не кажучи вже про те, що подібне обмеження стимулює західних експортерів та ставить вітчизняних товаровиробників у відповідну залежність стосовно сировини, комплектуючих та ін. Незрозуміло, чому українські підприємці повинні закуповувати тільки імпортні товари, якщо вони можуть придбати вітчизняні за більш низькою ціною.
Екологічні вимоги ЄБРР теж завдають багато клопоту українським підприємцям, які бажають отримати кредит від Банку. Проекти, які представляються на затвердження ЄБРР, розподіляються за екологічними ризиками на 1-, 2- та 3-ю категорії. Найбільш складними є проекти 3- категорії, які передбачають будівництво виробничого циклу. Тут потрібна велика кількість паперів та дозволів (санепідемстанції, пожежної охорони, архітекторів), а головне – незалежна екологічна експертиза від організації або особи, яка має відповідну ліцензію та досвід роботи не менше п’яти років. Слід наголосити на тому, що в Україні спостерігається брак таких спеціалістів.
Як відомо, сума кредиту не повинна перевищувати 2,5 млн. дол. Проте якщо декілька років тому практично не було підприємців, здатних розпорядитися такою сумою, то на сьогодні цифра 2,5 млн. дол. дуже багатьох не влаштовує – бізнес в Україні зростає.
Проблематичними для українських потенційних клієнтів є вимоги ЄБРР до них. Тут спостерігаються три основні перешкоди:
1) До початку реалізації проекту співвідношення борг (з врахуванням кредиту ЄБРР) та власний капітал повинно бути не більше 70:30.
2) Під час впровадження проекту підприємець повинен бути здатний підтримувати значення коефіцієнта обслуговування боргу не менше 1,3:1 та співвідношення борг – власний капітал не більше 70:30.
3) Власний вклад підприємця в проект повинен бути не менше 30% від вартості проекту.
Для забезпечення кредиту передбачається застава ліквідного майна або майна третіх осіб на суму не менше 130% обсягу кредиту. Якщо не так давно для забезпечення кредиту могли виступати гарант деяких банків, то останнім часом це стало практично неможливо. Всі проекти ЄБРР були підкріплені державними гарантіями. Під заставу не можуть бути використан обігові кошти. Крім того, застава підлягає також обов’язковому страхуванню: через це обмеження не втілились у життя численні проекти з купівлі автотранспорту для міжнародних перевезень – транспорт, який виставлявся як застава, підлягав страхуванню у західних страхових компаніях, але банки, не маючи практики міжнародного страхування, не поспішали братися за подібні проекти.
Саме вимоги ЄБРР до потенційних клієнтів та забезпечення кредиту часто стають нездоланною перешкодою для роботи з ЄБРР. Проте українські банки охоче співпрацюють з ЄБРР, оскільки прекрасно розуміють, що робота з ЄБРР – унікальний випадок навчити власних спеціалістів методиц кредитування західних банків, до того ж – візитна картка для зарубіжних партнерів та міжнародних фінансових інститутів.
Нецільове використання кредитів є, на жаль, однією з проблем, що ставить під сумнів подальше ефективне співробітництво ЄБРР з Україною. Для усунення такої перешкоди необхідно законодавчо вдосконалити механізм співробітництва нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями .
В цілому, співробітництво України з Європейським банком реконструкції та розвитку можна оцінити позитивно, але не слід надмірно перебільшувати роль ЄБРР, як й діяльність інших МКФО, у перебудові економіки України. Постійне кредитування тільки з боку МКФО, звичайно, не є виходом нашої країни з важкого економічного стану. Саме зараз нам слід добре поміркувати над тим, чи є по кишені Україні численні проекти з боку ЄБРР, для реалізації яких Банк вимагає додаткових гарантій з боку уряду та Національного банку України. Оскільки в противному випадку кошти будуть сплачені за рахунок коштів державного бюджету.
А зовнішній борг країни й так величезний: за даними Кабінету міністрів, заборгованість підприємств з кредитів, які були залучені під державну гарантію, складає 987 млн. дол., в тому числі з кредитів, спрямованих в агропромисловий комплекс, - 419 млн. дол., промисловість – 351 млн. дол., охорону здоров’я – 114 млн. дол., у нафтопереробку – 48 млн. дол., на інші потреби – 55 млн. дол. Тільки за минулий рік ця заборгованість зросла на 249 млн. дол. Звичайно, проблема не в ЄБРР, який вимагає гарантій повернення коштів (кожний кредитор бажає отримати свої кошти), а в тому, що до цих пір в Україні не створені сприятливі умови для капіталу, тому за ризик треба платити.
Жваве кредитування української економіки з боку ЄБРР не є гарантом покращення економічної ситуації в Україні, оскільки для тільки можливого кредитування ми повинні спочатку виконувати численн рекомендації, потім погоджуватись на жорсткі умови кредитування, а потім розплачуватись за програші – за рахунок держбюджету (фактично – за рахунок платників податків).
Та справа не тільки в грошах. Обіцянки ЄБРР надати кошти “коли-небудь супроводжуються умовами, з яких найбільш одіозними такі: підвищити збирання платежів в енергетичній галузі, приватизувати підприємства, які відносяться до сфери природних монополій, ліквідувати невеликі банки. При цьому радники категорично не намагаються усвідомити:
1) що підвищення збирання податків в українських умовах обертається посиленням фіскального свавілля;
2) що ліквідація невеликих банків суперечить нтересам їх власників зокрема та збереженню конкурентоздатності фінансового ринку в цілому;
3) що надмірне захоплення приватизацією у сфер природних монополій, з одного боку, створює загрозу економічній безпеці, а з другого – не залишає ще слабкому вітчизняному капіталу шансів на повноцінну участь в цій самій приватизації.
На прикладі наявності великої кількост додаткових умов з боку ЄБРР щодо початку фінансування будівництва енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС більш доцільною є пропозиція отримання аналогічного кредитування з боку Російської Федерації.
Україна повинна підтримувати жвав відносини з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями, та особливо з ЄБРР, оскільки без участі держави в МКФО неможлива її органічна інтеграція у світове господарство. Проте для поліпшення економічної ситуації в нашій країн провідну роль повинні мати залучені інвестиції саме з боку іноземних компаній, а не з боку МКФО. Таким чином, Україна повинна вдало використовувати переваги від співробітництва з ЄБРР, одночасно розширюючи співробітництво з іншими ноземними інвесторами .
