Дипломная работа: Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
Таблиця 2.1.
Сформованість умінь усвідомлювати функції слова у мовленні в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Контрольний клас | Експериментальний клас |
| 1 | пояснити значення слова у даному тексті | 79% | 94% |
| 2 | визначити спочатку слова, вжит впрямому, а потім в переносному значенні | 80% | 89% |
| 3 | прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів | 76% | 87% |
| 4 | відгадати загадку, пояснити, як предмети названі словом-відгадкою | 85% | 93% |
| 5 | скласти речення з різними значеннями багатозначного слова | 70% | 86% |
| 6 | скласти речення з кількома словосполученнями | 81% | 90% |
| 7 | описати два предмети, використовуючи антоніми | 84% | 92% |
Таблиця 2.2
Сформованість умінь здійснювати аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Контрольний клас | Експериментальний клас |
| 1 | визначити невідомі слова | 76% | 91% |
| 2 | уточнити відтінок значення слова | 75% | 88% |
| 3 | з'ясувати мету вживання того чи ншого слова | 84% | 91% |
| 4 | скласти речення із словом, вжитим у певному значенні | 80% | 86% |
| 5 | дописати речення | 84% | 97% |
| 6 | виконати різні творчі вправи | 81% | 88% |
| 7 | порівняти тексти чи речення, у яких відбулася заміна одних слів на інші | 77% | 81% |
| 8 | усунути недоречні повторення | 72% | 84% |
| 9 | вживати емоційно забарвлену образну лексику | 82% | 95% |
Таблиця 2.3
Сформованість умінь самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Контрольний клас | Експериментальний клас |
| 1 | спостерігати за вживанням значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах | 79% | 89% |
| 2 | пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку | 84% | 93% |
| 3 | складати словосполучень із поданих слів | 82% | 89% |
| 4 | вводити в речення антоніми | 76% | 84% |
| 5 | замінювати одні слова іншими | 78% | 86% |
| 6 | складати словосполучення, речення із потрібним словом | 75% | 89% |
| 7 | складати розповіді за опорними словами | 83% | 90% |
| 8 | складати словосполучення з багатозначними словами | 74% | 83% |
| 9 | складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення | 82% | 95% |
Отже, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Одержані результати сформованості мовленнєвих умінь навичок в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подан на діаграмах 1,2.
Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 30 учнів експериментального класу 11 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 15 - середній і 4 -низький. У контрольному класі (26 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 5 учнів, середній - 14 і низький - 7 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження (вересень 2007 р.), коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості читацьких умінь зросли в обох класах (первинний рівень - 11% і 12%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 91% і 82% - див. діагр. 2) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Отримані дані представлені на діагр. 2.
Діаграма 2.
Загальний рівень сформованості мовленнєвих умінь і навичок учнів в експериментальному та контрольному класах на початку та у кінці експерименту
|
|
Експериментальний клас 11 91 Контрольний клас 12 82 |
На формувальному і особливо на теоретико-узагальнюючому етапі експериментального дослідження стало очевидним, що у процесі цілеспрямованого використання системи пропонованих вправ і завдань в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність даного напрямку роботи.
Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання на уроках читання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу розвитку мовленнєвої діяльності школярів порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. Таким чином, цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань на уроках читання здатне забезпечити формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів.
Висновки
Ознайомлення із словниковим багатством, своєрідністю звукової та нтонаційної системи, словотворчими властивостями, особливостями граматично будови, художньо-зображальними засобами мови розкриває учням духовне багатство нашого народу. Відповідно програма передбачає формування у молодших школярів чотирьох видів мовленнєвої діяльності — аудіювання, говоріння, читання, письма. Основним завданням таких занять є активне і цілеспрямоване збагачення удосконалення мовлення учнів; безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів; розвиток логічного мислення; розширення кругозору учнів. Крім цього, в процесі роботи над формуванням власної мовленнєвої діяльності учн оволодівають і контекстовими уміннями.
Мовленнєва діяльність дітей особливо бурхливо розвивається в період їх навчання в школі. Найістотнішою зміною в мовному розвитку ознайомлення зі словом, з мовою як об'єктом пізнання. В учнів початкових класів мають сформуватися уявлення про мову і мовлення найважливіший засіб спілкування між людьми; про звуки, слова, сполучення слів, речення, текст як найважливіш одиниці мови; зв'язок мови з мисленням; особливості застосування знань з мови у практичному мовленні; про допоміжні засоби увиразнення мовлення. Наведен відомості учні повинні засвоювати у процесі навчання.
Читання – один з основних компонентів розвитку мовленнєво діяльності школярів, один із важливих засобів формування особистості. Тому так важливо в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра.
На уроках читання мовленнєвий розвиток учнів є засобом результатом читацької діяльності на кожному уроці, незалежно від жанрових особливостей творів і теми уроку. Усі види завдань, які застосовуються для розвитку читацької навички, аналізу творів, розвитку інших здібностей чи якостей читача, вимагають певного рівня мовленнєвого розвитку, що передбача розвиток мислення, бо “мова – це канал розвитку інтелекту” (М.І.Жинкін), хоча між рівнем розвитку мовлення і мислення, відзначають психолінгвісти, прямо залежності немає.
Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національно свідомості.
У процесі шкільного навчання розширюються функції мовлення, яке виникає і розвивається як засіб засвоєння і передачі знань. Мовлення виявля себе і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Уроки читання мають величезні можливості для розвитку в учнів грамотного, логічно побудованого і образного мовлення, багатого за своїм структурно-логічним змістовним складом. Приділяючи спеціальну увагу такому розвитку учнів, учитель готу х до уважного сприймання художньої літератури. Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби т. ін. Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, засвоєними під час читання, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими, важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманітною за своїм словниковим складом.
Значне місце на уроках читання відводиться вправам з розвитку мовлення. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в учнів уміння добирати ті слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школ необхідно повсякденно працювати над словом, пояснювати різні його значення, добирати синоніми, вводити слова в речення, виявляти синоніми в ілюстративному матеріалі і т. ін. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачу мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник. У поясненн значення слова як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенн даної роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.
Ми провели експериментальне дослідження розвитку мовленнєво діяльності молодших школярів на уроках читання. Воно здійснювалося на формуючому та перевірялося на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження. Розширення й збагачення запасу слів і використання їх в усному мовленні сприяло розширенню конкретизації словника молодших школярів, надавало висловлюванням точності та виразності.
Робота, яка проводилася в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Таким чином, розвиток мовленнєвої діяльності учнів в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Формування мовленнєвих умінь і навичок учнів розширює знання про мову, є головним джерелом збагачення мовлення дітей.
У даній роботі проаналізовано педагогічну та методичні літературу з проблеми дослідження, виявлено сутність та етапи розвитку мовленнєво діяльності молодших школярів, визначено можливості уроків читання у розвитку мовленнєвої діяльності а також експериментально перевірено ефективність запропонованих вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання.
Доведено, якщо забезпечити мовленнєву діяльність молодших школярів на уроках читання у початковій школі відповідно до психолого-педагогічних та методичних вимог, то це призведе до уточнення, збагачення і активізац словникового запасу молодших школярів. Система роботи над текстом чи декількома тематично об’єднаними текстами, яка сприятиме розвитку мовних. Мовленнєвих комунікативних умінь, повинна включати такі етапи:
- ознайомлення з текстом – аудіювання чи читання. На цьому етап учні усвідомлюють загальний зміст тексту, визначають власне ставлення до прочитаного чи почутого. Відповідають на запитання за змістом.
- Формування мовних умінь-аналіз змісту тексту, мовних явищ, визначення теми, формулювання основної думкитексту, запис ключових слів словосполучень, обговорення заголовку чи добір свого.
- Лексико-семантичний коментар-збагачення мовлення учнів комунікативно-значущою лексикою. Цьому сприятиме така робота: пояснення значень незнайомих слів або тих, значення яких потрібно уточнити, спостереження за функціонуванням слів у тексті, добір синонімів, антонімів.
Розглянута проблема не вичерпує всіх питань, які стосуються розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання. У подальшому дослідженн необхідно зосередити увагу на таких видах мовленнєвої діяльності, як аудіювання говоріння у взаємозв’язку, що, на наш погляд, забезпечить належний рівень розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання.
Список використаної літератури
1. Абрамова Е.В. Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. - 1989.-№11.-С. 65-67.
2. Актуальные проблеми методики обучению чтению в начальних классах / Под ред. М.С. Васильевой, М.И. Омороковой, Н.Н. Светловской. - М.: Педагогика, 1977. - 220 с.
3. Багмут А.Й. Інтонація як засіб мовної комунікації. - К.: Освіта, 1980. -112 с.
4. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53-55.
5. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.
6. Бадер В.І., Василина С.В. Редагування як засіб розвитку мовлення // Поч. школа. - 1991. - №8. - С. 24-27.
7. Барановська Л.В. До теоретичних засад формування культури мовлення // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С. 33-37.
8. Барвівська Л.В. Уроки українського читання // Поч. школа. - 1990. - №11.-С. 79.
9. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.
10. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетично творчості // Поч.школа.- 1998.- № 10.- С. 45-48.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
