Дипломная работа: Підприємство. Повна характеристика діяльності

Вибуття по першій і другій групах причин складають необхідний оборот робочої сили. За третьою групою причин - надлишковий оборот робочої сили.

Інтенсивність руху персоналу характеризується наступною системою показників:

Коефіцієнт обороту за прийняттям - відношення чисельності всіх прийнятих робітників за даний період (Чприйнятих) до середньоспискової чисельності за цей період ():

 *100% ,(%)

2. Коефіцієнт обороту по вибуттю - відношення числа вибувших по всім причинам робітників (Чвибулих) за аналізований період до середньоспискової чисельності у робітників за цей же період ():

 *100% ,(%)

Коефіцієнт загального обороту - відношення суми прийнятих і вибувших робітників за визначений період до середньосписково чисельності робітників за цей період:

 *100% ,(%)

Коефіцієнт плинності кадрів - відношення числа вибувших робітників за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, рішенням суду за звітний період () до середньосписково чисельності робітників і помножити на 100 %

 *100% ,(%)

Визначаємо основні показники, як характеризують рух персоналу підприємства у звітному періоді.(Додаток 1).

коефіцієнт обороту з прийому у звітному році

*100%= 10,7%

коефіцієнт обороту по звільненню у звітному році

*100%= 10,7%

коефіцієнт загального обігу

*100%= 21,4%

коефіцієнт плинності кадрів

*100%= 3,6%

Висновок

Із отриманих даних видно, що в заітному роц на підприємстві було прийнято 10,7% середньоспискової чисельності робітників, звільнено за цей же період також 10,7%. Більша частина звільнених – це звільнен за власним бажанням або через порушення дисципліни. Для підприємства це небажаним, оскільки призводить до затрат надодаткове наймання робітників і їх підготовку.

Загальний обіг руху персоналу визначається як сума коєфіциентів обігу з прийому та вибуття персоналу. Він складає 21,4% від середньоспискової чисельності.

Продуктивність праці це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукціі за одиницю часу. Іншими словами, виробіток в грошовому вираженні на одного робітника та на одного працівника у базовому та звітному роках.

Визначаємо продуктивність праці (виробіток) на одного робітника та одного працюючого в базовому та звітному роках: Данні беремо у додатку 1 і 3.

1) звітний рік:

- на одного робітника:

- на одного працюючого:

2) базовий рік:

-на одного робітника:

-на одного працюючого:

Висновок.

Аналізуючи дінаміку продуктивності прац видно, що у звітному році продуктивність праці робітників працівників вцілому зросла в порівнянні з базовим роком, що є безперечно сприятливим для діяльност підприємства.

Головним показником звітності підприємства по праці є середньоспискова чисельність працівників. Згідно з вхідними данними курсового проекту вона складала 92 чоловік у базовому році, в тому числі 80 чоловік – робітники. У звітному періоді середньоспискова чисельність працівників і робітників зменшилася і стала складати 84 та 79 чоловік відповідно. Аналізуючи дану структуру персоналу, можна сказати, що через зменшення долі керівників у структурі підприємства у звітному році доля робітників не збільшилася, а навіть зменшилась. Отже, якщо ці зміни дозволяють підвищити продуктивність праці і ефективність виробництва, то це можна вважати позитивним фактором. Аналізуючи процес руху робочої сили, тобто коефіцієнти обороту з прийому, вибуття персоналу, коефіцієнт плинності кадрів і загальний коефіцієнт обігу бачимо, що у звітному році звільняли стільки ж скільки і приймали 10,7%.

Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і підвищення данного показника є одним із найважливіших завдань суспільного виробництва. Показники продуктивності праці можуть виражатися у натуральному, вартісному і трудовому вираженні. Аналізуючи продуктивність праці у вартісному вираженні при виконанні данного курсового проекту бачимо, що у звітному періоді продуктивність праці робітників працівників зросла, що є безперечно позитивно для підприємства. Підвищенню продуктивності праці сприяє механізація і автомтизація виробництва, модернізація обладнання, застосування ефективних видів сировини, удосконалення технології виробництва.

3. Основні виробничі фонди підприємства, характеристика, структура, ефективність їх використання та розрахунок амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку.

3.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів; розрахунок технологічної структури

Підприємства в своїй діяльності використовують ресурси засобів праці і ресурси предметів праці, які разом складають засоби виробництва. Виражені в грошовій формі засоби виробництва складають виробнич фонди підприємства.

В залежності від періоду функціонування, способу перенесення своєї вартості на вартість продукції, робіт, послуг, характеру зміни натурально-речовинної форми, виробничі фонди підприємства діляться на: основні виробничі фонди та оборотні.

У відповідності з П(С)БУ 7 "Основн засоби" основні виробничі фонди – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік).

Основні фонди діляться на основні виробнич фонди і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди - це частина виробничих фондів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та послуг, частинами у вигляд амортизаційних відрахувань.

Основні невиробничі фонди - жилі доми, дитячі садки, об'єкти охорони здоров'я, культурно-побутового обслуговування, які знаходяться на балансі підпри-ємства. Основні невиробничі фонди як і основні виробничі фонди експлуатуються на протязі тривалого періоду часу, не змінюють своєї натурально-речовинної форми, проте не беруть участі у виробничому процесі і тому не переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (робіт, послуг). Основні невиробничі фонди зникають в процесі споживання (на них нараховуються не амортизація, а знос). Основн виробничі фонди діляться на: основні виробничі фонди основного виду діяльності; основні виробничі фонди інших галузей (сільськогосподарське виробництво, громадське харчування і т.д.). Відомості про наявність основних фондів, про їх склад наводяться в формі 11-ОФ (статистична звітність "Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію, знос."). Відомості про наявність основних фондів по первинній і залишковій вартості на звітні дати наводяться в балансі підприємств. Основні виробничі фонди (засоби) в залежності від їх функцій в процесі виробництва, а також однотипності технічних характеристик в статистичному і бухгалтерському обліку діляться на наступні групи (у відповідності з П(С)БУ 7):

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на покращення земель.

3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

4. Машини та обладнання.

5. Транспортні засоби.

6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

7. Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші основні засоби.

Будинки - сюди входять будівлі, в яких проходять процеси основного, допоміжного, підсобного виробництва (цехи, гаражі, склади, майстерні, адміністративно-побутові корпуси).

Споруди - інженерно-будівельні об'єкти: тунелі, мости, естакади, нафтові і газові свердловини, очисні споруди.

Передавальні пристрої - сукупність об'єктів призначених для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщення рідких та газо-подібних речовин (ЛЕП, кабельні лінії, телефонна мережа, радіозв'язок, водопровід, газопровід).

Машини та обладнання - силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, обчислювальна техніка, вимірювальні та регулюючі пристрої.

Транспортні засоби - це пересувні засоби залізничного транспорту (в т.ч. вагони) вантажний, легковий транспорт, автонавантажувачі.

Інструменти - це механізовані та немеханізовані засоби праці (тески).

Виробничий і господарчий інвентар - робочі столи, конторське обладнання, офісні меблі.

Інші - протипожежний інвентар і т.ін.

Співвідношення перерахованих дев'яти груп основних виробничих фондів в їх загальній вартості називають технологічною структурою або видовою структурою. Структура різна для підприємств різних галузей промисловості, рівня технологічної озброєності

За роллю у виробничому процесі основн виробничі фонди ділять також на: активну і пасивну частину. Активна частина приймає безпосередню участь у вироб-ничому процесі і визначає рівень технічно озброєності праці. Пасивна частина створює умови для виробничого процесу, непрямо бере участь у виробничому процесі.

Розподіл основних виробничих фондів на активну пасивну частини неодно-значне і залежить, перш за все, від галузево приналежності підприємства. Основні фонди, окрім приведеної класифікації можуть також поділятися на такі групи (ознакам):

1. Наприклад за приналежністю: власн орендовані.

2. По тривалості строку використання.

3. По використанню в процесі виробництва (діючі, які находяться в запасі, а також ті, що знаходяться на консервації).

В податковому обліку з метою нарахування податку на прибуток всі основні фонди класифікують на три групи (в ці групи не входять земльні ділянки): 1. Будинки, споруди, передавальні пристрої

2. Автотранспорт, офісні меблі, електронне, оптичне, електро-механічне обладнання, інструменти, електронно-обчислювальна техніка.

Інші об'єкти основних фондів, які не ввійшли в 1 і 2 групи. За данними підприємства про наявність основних фондів на початок періоду, а також дані про надходження і вибуття основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів. Доля і-го показника основних фондів (у %) на початок року визначається відношенням вартості ОФ на початок року до сумарної вартості ОФ на початок року, помноженим на 100%.

*100% (%)

Аналогічно визначаємо структуру ОФ на кінець року, відповідно вартість ОФ беремо на кінець року. Отримані результати відобразимо у вигляді таблиці 1. Джанні беремо з додатку 2.

Таблиця 1.

Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і кінець року

		Вартість, грн.	Питома вага, %	Вартість, грн.	Питома вага, %
1	Земля	12170	3,64	10950	3,19
2	Капітальні витрати на поліпшення землі	12700	3,79	14220	4,14
3	Будівлі, споруди, передавальні пристрої	104610	31,25	110960	32,30
4	Машини та устаткування	144000	43,01	145800	42,43
5	Транспортні засоби	51000	15,23	49800	14,50
6	Інструмент, інвентарь	1350	0,40	2970	0,86
7	Робоча та продуктивна худоба	3250	0,98	3250	0,96
8	Багаторічн насадження	1700	0,51	2560	0,74
9	Інші основні фонди	4000	1,19	3000	0,87

Всього 334780 100,00 343510 100,00

Отримані дані характеризують технологічну структуру основних фондів.

Будь-яке підприємство повинне прагнути до збільшення активної частини фондів за рахунок відновлення і ліквідації зайвого маловикористовуваного обладнання, більш ефективного використання виробничих площ і впроваджання прогресивного обладнання.

3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

За даними підприємства про наявність руху зносу основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів, розраховують ряд коефіцієнтів – надходження, оновлення, вибуття, ліквідації.

Рух основних фондів характеризують наступн показники:

-     Коефіцієнт надходження:

 *100%, ( % )

Коефіцієнт оновлення:

*100%, ( % )

Коефіцієнт вибуття:

*100%, ( % )

Коефіцієнт ліквідації:

*100%, ( % )

Стан основних фондів характеризують наступн показники:

Коефіцієнт придатності визначається відношенням залишкової вартості до початкової:

 *100%, ( % ) , де

Со – залишкова вартість;

Сп – початкова вартість.

2. Коефіцієнт зносу:

 *100%, ( % ) , де

Со – залишкова вартість;

Сп – початкова вартість.

Відношення вартості вибувших основних фондів через зношення до вартості основних фондів введених в експлуатацію (нових) характеризує інтенсивність заміни основних фондів.

 *100%, ( % )

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8