Дипломная работа: Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя початкових класів
Можна вести розмову про те, як намітити, наприклад, рівні відстані від країв аркуша паперу, як провести пряму через ряд крапок і т.д. Виконуючи ці вправи, школяр малюють разом з викладачем і в тій же послідовності, тому що вони поки ще не можуть осмислити зображуване, не вміють самостійно розчленовувати процес роботи на ряд етапів.
Надал основне місце приділяється малюванню навчальних натурних постановок. Зміст натурних постановок продумується відповідно до тієї послідовності, у якій передбачається вести навчання для досягнення кращих результатів.
Малювання так званих плоских предметів, тобто предметів, розташованих основною площиною під прямим кутом до головного променя зору, складає важливий розділ у навчанні. Воно дає можливість найбільше наочно пояснити основи композиційноїорганізації площини зображення, пропорційних співвідношень висоти і ширини предметів, значення центральних осьових ліній предмета і т.д.
Вирішення перерахованих задач тісно зв'язано з розвитком мислення учнів. Приклад роботи вчителя на класній дошці допоможе школярам навчитися аналізувати форму пропорції предметів, характер силуету, співвідношення деталей із загальною великою формою.
При малюванні з натури плоского предмета прямокутної форми, наприклад зошита, перед учнями ставиться задача: побудувати на дошці зображення відповідно до пропорційних співвідношень висоти і ширини, розділити пряму на рівні відрізки. Треба уважно і докладно продумати хід уроку, тому що це один з перших малюнків з натури. Викладач повинен врахувати важливість застосування роботи крейдою на такому занятті. Він заздалегідь вирішує, як почати, де провести перші лінії, як показати на дошці хід роботи.
Педагог пояснює, як потрібно розташувати зображення предмета ся на аркуші альбому школяра, де воно повиннео знаходитися стосовно країв аркуша папеуа. Учитель проводить дві горизонталі, що визначають предмет по висоті, показує, як відзначити один, а потім інший край, як знайти величину і місце малюнка на обкладинц зошита.
Звичайно, можна застосувати й інший хід роботи, однак важливо щоб при цьому була дотримана послідовність розмітки стороі предмета і школярі зрозуміли зміст цього.
Так, спочатку можна намітити на дошці контур аркуша паперу, на якому діти будуть розташовувати малюнок, потім провести центральну осьову лінію зображуваного предмета. Це дасть можливість учням охопити поглядом аркуш альбому, зорієнтуватися в його розмірі. На отриманій вертикалі учитель відзначає висоту зошита проводить дві горизонтальні лінії для позначення ширини зображення.
Якщо викладач не пояснить докладно хід роботи, то діти починають по частинах малювати лінію контуру зображуваного предмету, забувають про пропорції, замість прямокутника них може вийти ромб. Попередження цих помилок також входить у число задач вчителя при малюванні на класній дошці.
Зображення плоских предметів не вимагає передачі світла і тіні. У процесі пояснення вчитель застосовує в основному лінійний малюнок. Після малювання плоских предметів, що мають в основному вертикальні і горизонтальні лінії, приступають до зображення більш складних форм — листя різних порід дерев, квітів тощо.
Багато природних форм будуються за законами симетрії (листя дерев, квіти, метелики й н.). Розуміння цих закономірностей сприяє загальному розвитку школярів, придбанню навичок у розумінні побудови складних форм. От чому малювання листія дерев має немаловажне значення.
Виконання малюнка починається від середньої лінії, потім намічається висота і ширина зображення. Одночасно визначається характер геометричної фігури, у яку вписується дана форма листка дерева. Після цього проводяться промені, що відповідають прожилкам листка, уточнюються деталі.
У залежності від віку і рівня підготовленості учнів педагог визначає час і характер пояснення ходу роботи над завданням.
Метод пояснення і малювання крейдою можна змінювати, не відступаючи від основних принципів зображення. У деяких випадках учень біля дошки починає роботу, а вчитель разом із класом виправляє його помилки, попереджаючи в такий спосіб виникнення подібних помилок в інших школярів. Після пояснення процесу роботи з натури малюнок на дошці стирається, і діти виконують зображення у своїх зошитах, не змальовуючи, а на підставі спостереження натури. Вчитель відразу бачить, наскільки зрозуміле його пояснення, відзначає для себе допущені ним самим прорахунки. Потім він знову може повернутися до малювання на дошці, або викликати учня, для того щоб звернути увагу на помилки. Можна за допомогою крейди і вказівної палички показати на дошці способи перевірки намальованого, наприклад, як з допомогою олівця перевірити правильність відкладених величин відрізків чи паралельність ліній. Такі способи не можна рекомендувати відразу, тому що малюнок спочатку варто робити на око.
Корисний розбір на дошці помилки, що є загальною для класу і практичне роз'яснення способу її виправлення. Це допомагає школярам самостійно розбиратися у своїх малюнках, знаходити і виправляти власні помилки.
У I класі розвивається уміння володіти олівцем, проводити різні прямі лінії, відкладати на них рівні частини, користуватися правильними прийомами малювання. На перших етапах роботи діти часто розфарбовують малюнки кольоровими олівцями. Тут класна дошка дає можливість показати кольоровими крейдами напрямок штрихових ліній, пояснити, якими способами можна домогтися щільності накладення штрихів і як наносити їх, не виходячи за контур зображення. Темний колір дошки у цьому випадку особливої перешкоди не представляє. За допомогою кольорових| крейд можна наочно ознайомити дітей з колірним колом. Проте, основні кольори в крейдах сильно разбілені, тому краще використовувати білий папір і пастель.
Таким чином, у лінійному малюванні, при роботі плямою і зображенні плоских форм широко використовується робота білими і кольоровими крейдами як при поясненн навчального материалу вчителем, так і в малюнках учнів, яким надається можливість вправлятися в малюванні на класній дошці.
Малювання з натури об'ємних предметів у просторі вимагає від учителя знання закону перспективної побудови. Вивчення об'ємних форм починається з малювання геометричних фігур. Школярам дається спочатку відомості про найпростіші явища перспективи, які можна спостерігати. Важливо дотримувати послідовності вивчення закономірностей передачі простору. Учитель підбирає предмети і ставить їх таким чином, щоб із усіх сторін можна було побачити їх у тривимірному зображенні. У разі потреби варто поставити кілька натюрмортів.
Малюючи крейдою на дошці, вчитель повинен дивитися на постановку збоку, а зображувати предмети так, як їх бачить більшість учнів класу. Це треба врахувати в процес підготовки до уроку, тому що малюнок вчителя в цьому випадку робиться по представленню, за пам’яттю. У бесіді треба роз'яснити, що сидячі праворуч побачать предмет інакше, ніж ті учні, що сидять ліворуч, і зробити пояснювальн замальовки на дошці. Можна показати і ряд таблиць, що зображують предмет з різних точок зору.
Малюнок на дошці створюється в тій послідовності, у який учні виконують завдання. Спочатку визначається положення предмета, або групи предметів на аркуш (наприклад, геометричних фігур - куба і кулі). Легкими штрихами відзначають крайню грань куба, правий і верхній краї кулі, проводять гопизонтальну лінію з найближчо до нас точки основи куба. Після цього вчитель визначає спочатку найближче до нас ребро, потім відповідно до законів перспективи — горизонтальні ребра двох вертикальних площин, що скорочуються в просторі знаходить їх величину, намічає окружність, що обмежує кулю. Проведення окружності від руки – справа для початківців складна, тому можна в попередніх малюнках окремо будувати її за допомогою квадрата, його діагоналей і двох перпендикулярних ліній.
Після того як куля і куб побудовані, учитель показує, яким чином потрібно розподілити світло, тінь, рефлекс, півтон, відблиск, що сприяють передачі об'ємност предметів. У процесі малювання на дошці і пояснення вчитель звертається до учнів з питаннями і радить їм уважно вивчати натуру. Він націлює увагу дітей на особливості побудови предметів, що спостерігаються з інших точок зору. Після пояснення малюнок із класної дошки стирається.
Перш ніж почати малювання гіпсових геометричних тіл, учитель повинен розкрити основні поняття (супроводжуючи розповідь прикладами), пов'язані з законами перспективи: що таке точка зору, лінія горизонту, чому предмет зменшується в міру видалення його від нашого ока і т.д. Усе це наочно видно на замальовках, за виконанням яких спостерігають учні.
У старших класах ці поняття ускладнюються й висвітлюються більш докладно, глибоко, тому що учні вже мають деякі знання з математики, фізики й інших предметів. Школярам, що добре знають креслення, легко пояснити закони перспективи на основ методу центральної проекції. Учням III-IV класів важко засвоїти ці закони, тому рекомендується провести попередньо ряд замальовок, що полегшують розуміння спостережливої перспективи.
У поєднанні з малюнками крейдою для цієї мети використовується ряд наочних приладь, наприклад картонний квадрат, у якому зроблений виріз квадратної форми, з вирізом у формі кола. Викладач може і сам знайти багато цікавих посібників для пояснення явищ перспективи, наприклад, виготовити дротовий (каркасний) куб, в одну з бічних сторін якого вписаний коло і його діагоналі. Демонструючи його, варто показати в замальовках на дошці побудова ряду площин, розташованих вище нижче лінії обрію.
Зображення на дошці залізничної дороги з вддаленням її до точки сходу можна доручити одному з учнів і, поступово доповнюючи цей малюнок, пояснити ряд явищ перспективи. У старших класах закономірності перспективних скорочень необхідно пов'язувати з засвоєнням основ наук (геометрії, анатомії й ін.). Говорячи про зорову властивість ока, корисно виготовити простий прилад, що наочно демонстру метод центрального проектування, а також показати на класній дошці деякі доступн способи побудови лінійної перспективи на картинній площині.
У III-ІV класах школярі дізнаються про картинну площину, лінії горизонту, центральній точки сходу і точки віддалення. Одним зі складних моментів у розумінн перспективи є побудова горизонтальних площин і предметів на них, скорочування відстаней у глибину. Про те, як уникнути помилок, потрібно говорити на кожному занятт малювання з натури, показуючи на дошці способи побудови горизонтальних площин.
Завдання Малювання гіпсового орнаменту” полягає не тільки| у грамотному зображенні його симетричних форм, але й в ознайомленні учнів з особливостями цього виду мистецтва. У вступній бесіді викладач розповідає про стилизацію рослинних форм, розвиток орнаментальних композицій, про застосування орнаменту в оформленні архітектурних споруд.. Пояснення супроводжуються швидкими замальовками на дошці. У зв'язку із труднощами перспективної побудови малюнка, спочатку орнамент встановлюється по можливості фронтально.
Учитель показує на дошці хід роботи. Спочатку він визначає загальну форму підстави, на якій розташований орнамент, з огляду на композиційне розташування на площині, потім— середню лінію, будує загальну форму по висоті і ширині самого рельєфу орнаменту. Після цього намічає характеристику окремих його частин, підкреслюючи важливість побудови допоміжних ліній для кожного пелюстка, кожної форми. Декількома штрихами вчитель показує розташування тіней. Після цього він стира малюнок з дошки й учні ведуть роботу самостійно.
При зображенні натюрмортів, починаючи з перших завдань по малюванню окремих об'єктів, згодом груп предметів, різних за формою і фактурою, можна використовувати дошку і світлу крейду для розкриття конструктивної побудови малюнка. Якщо постановка складається, наприклад, із трьох предметів: чайничока, чашки і яблука, то вчитель показує спочатку, як знайти їхню загальну величину на аркуші, намічаючи композицію на площині, потім пояснює побудову окремих предметів. Так, для передачі форми чайничка намічає його середню осьову лінію, встановлює пропорції — висоту, ширину, будує верхню і нижню частини, передаючи характерні риси форми. Потім показує, як для побудови носика і ручки треба намітити лінію (контур січної площини). У випадку, коли все це вже знайомо учням, можна доручити початок виконання малюнка на дошці (наприклад побудова висоти, ширини і основи чайничка, інших предметів) одному з учнів. У цей час вчитель виправляє помилки учня і веде бесіду з класом. Це дає можливість попередити ряд загальних помилок у роботах школярів.
Велике значення має робота крейдою на дошці при зображенні птахів і тварин. Перед тим як приступити до малювання, викладач проводить бесіду з класом, з'ясову характерні риси зображуваної тварини чи птаха. Потім демонструється послідовність роботи над малюнком. На дошці вчитель починає пояснення з композиційного розміщення зображення на площині, визначає загальну величину опудала по висоті і ширині, лінією намічає рух торса, стосовно нього положення ніг, шиї і голови, потім штрихами визначає загальну форму, загострюючи увагу учнів на характерних деталях.
Зображення фігури людини входить до завдань малювання з натури та тематичного у всіх класах початкової та основної школи.
Людина найбільш важливий і цікавий об'єкт в образотворчому мистецтві. Діти намагаються малювати фігуру людини вже в дошкільному віці. У програмі середньо школи по образотворчому мистецтву також є багато завдань, де з'являється необхідність у зображенні людей. Це малюнки на жанрові, побутові теми, ілюстрац до казок і розповідей, і просто короткочасні замальовки фігури людини. У процесі пояснення прийомів передачі фігури людини педагог повинен враховувати вікові можливості школярів і будувати навчання від простого до більш складного.
Вже в молодших класах при малюванні на теми варто розкрити спів розмірність будови фігури людини. Часто в школярів виходять дуже приблизні зображення людей з непомірно великими головами, маленькими ногами і руками. Іноді діти малюють голову в профіль, пулуб у фас, або допускають інші грубі помилки. Потрібно допомогти учням побачити основні пропорції фігури людини. Для цього є різні способи.
Насамперед, вчитель повинен знайти захоплюючий сюжет однофігурної композиц запропонувати школярам. На початку уроку необхідний аналіз характерних помилок, що допускаються при зображенні людей. Для цього можна швидко намалювати на класній дошці фігуру людини такий, як вона вийшла б у багатьох без попереднього пояснення. Потім запрошують одного зі школярів стати поруч для порівняння намальованого з натурою. Спільними зусиллями робота виправляється. Учням дається поняття про основні частини людського тіла і їхнього взаємозв'язку. Поруч з отриманим зображенням учитель малює сам, розповідаючи при цьому, як правильно побудувати фігуру людини. Це — узагальнений малюнок із правильними пропорціями фігури людини. Наступним етапом у роботі є знайомство учнів із зображенням рухів фігури, з положеннями у фас і профіль. Снову використовується натура, що зображується на дошці в цих поворотах.
Після цього замальовуються фігури: сидяча, нахилина, що йде. При цьому треба дати поняття про головну осьову лінію і її роль у визначенні руху. На дошці вчитель робить ряд схематичних начерків для визначення руху фігури за допомогою осьових ліній. Уже на цьому етапі навчання вчитель повинний дати поняття про послідовність роботи: як треба намітити висоту і ширину фігури короткими лініями і тільки потім приступити до малювання її частин. У ІІІ -ІV класах малювання повинне ґрунтуватися на знанні найбільш великих елементів анатомічно будівлі фігури людини. Учитель може обмежитися показом таблиці, але краще самому, хоча б узагальнено, схематично, виконати зображення на класній дошц розповісти про пропорції кістяка і вплив його на зовнішні форми людини. Потім за допомогою окремих схематичних начерків варто показати найбільш характерні рухи фігури і положення основних частин кістяка. При цьому необхідно дати поняття про центр ваги. Ці малюнки учням рекомендується перемалювати у свій альбом. Після цього можна зробити невеликий начерк фігури людини в русі.
Малюючи фігуру людини потрібно звернути увагу учнів не тільки на пропорції фігури, але на її рух. Ознайомивши з основною будовою кістяка, необхідно розповісти і про великі м'язи зовнішніх форм, що впливають на характер фігури. Відповідна замальовка також виконується спочатку вчителем на дошці. Після того, завдання виконується як начерк фігури в легкому одязі з натури. Замальовка на дошц допоможе для поясненні того, як будова тіла людини впливає на утворення складок одягу. Для цього можна, наприклад, кольоровою крейдою намалювати на дошц анатомічно вірно контур руки людини і потім по натурі домалювати одяг, виділивши при цьому найбільш характерні складки. Такий малюнок на дошці, поряд з репродукціями начерків художників, допоможе учням класів усвідомити основи грамотного зображення фігури людини.
