Быстрый поиск

Дипломная работа: Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості

Таблица 1.2.1

ПАСИВ	2009 рік		Відхилення
ПАСИВ	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
I. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Фонд у необоротних активах	210816,76	259998,30	49181,54
Фонд у малоцінних та швидкозношуванних предметах	3732,77	3772,77	40,00
Результат виконання кошторису за загальним фондом	14743,03	-47064,18	-161807,21
Результат виконання кошторису за спеціальним фондом
Результати переоцінок
II. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Довгострокові зобов'язання
Короткострокові позики
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'заннями
Короткострокові векселі видані
Кредиторська заборгованість	0,00	172784,85	172784,85
Розрахунки з постачальниками, підрядниками та
замовниками за роботи й надані послуги
Розрахунки за спеціальними видами платежів
Рохрахунки із податків та платежів
Розрахунки із страхування		131,37	131,37
Розрахунки із заработної плати
Розрахунки зі стипендіатами
Розрахунки з працівниками за безготів. перерахуваннями
Розрахунки за депозитними сумами
Розрахунки за іншими операціями		172653,48	172653,48
Розрахунки за операціями з централізованого постачання МЦ
Розрахунки за окремими програмами
III. ДОХОДИ
Доходи загального фонду
Доходи державного бюджету
Доходи місцевого бюджету
Доходи спеціального фонду
Доходи за коштами, отриманними як плата за послуги
Доходи за іншими джерелами власних надходжень
Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду
Доходи за витратами майбутніх періодів
Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт
БАЛАНС	229292,60	289491,74	60199,14

Висновок по даним таблиці:

Загальна сума активів установи збільшилась на 60199.14, або на 126 %.

Збільшення загальної суми активів відбулося виключно за рахунок збільшення необоротних активів на суму 49181.54 або на 123 %, в тому числі за рахунок основних засобів на 10723 або на 111.4 %. За рахунок інших нематеріальних активів на суму 38748.54 або на 33.3 %. Зниження нематеріальних активів на 290 або на 33.3 % не вплинуло на зріст необоротних активів.

Сума необоротних активів збільшилась за рахунок придбання основних засобів, та нематеріальних активів в поточному році.

Сума оборотних активів установи збільшилась на 11017.6, або на 182%, це збільшення виникло за рахунок залишку матеріалів, придбаних в поточному році, в установі на суму 9448.11, або на 65.7%. сума дебіторської заборгованості збільшилась на 1048.3 або 484.8 %.

Незважаючи на значне збільшення необоротних та оборотних активів, результат виконання кошторису на кінець року збільшився на 161807.25 або на 1097.5 %, а кредиторська заборгованість склала суму 172784.85 гривень.

Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Мета створення системи:

- реалізація державної політики зайнятості населення, професійної організації, підготовки перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян;

- аналіз прогноз попиту та пропозиції робочої сили, інформування населення та державних органів управління про стан ринку праці;

- ефективна участь у підготовці перспективних і поточних державних та територіальних програм і заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття;

- сприяння розвитку економіки держави шляхом допомоги роботодав-цям в оперативному комплектуванні робочих місць.

Задачі щодо соціальних послуг, які здійснює служба зайнятості:

- організація прийому осіб, що звернулися за послугами;

- надання нформаційних та консультаційних та послуг;

- надання профорієнтаційних послуг;

- пошук роботи;

- організація професійної підготовки та перепідготовки;

- нарахування та організація виплат усіх видів матеріального за безпе-чення відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття».

- робота з роботодавцями та підбір кадрів на їх замовлення.

- реєстрація платників та контроль за надходженням до Фонду.

- організація діяльності картотеки.

- формування статистичних та аналітичних звітів.

Враховуючи те, що центри зайнятості України розташовані в різних за площею, плануванням та іншими умовами приміщеннях, неможливо передбачити їх уніфіковане просторове розміщення. Однак незалежно від цього в кожному центрі зайнятості створюється 8 функціональних секторів.

До складу будь-якого сектора входять окремі кімнати, декілька кімнат, частина кімнати, холи та коридори. В одному випадку до функціонального сектора ввійдуть, наприклад, велика зала, в другому – одна кімната та коридор, у третьому частина кімнати.

Просторове розміщення секторів здійснюється відповідно до технолог-гічного ланцюжка-послідовності роботи з клієнтом, а саме:

1 . довідково-консультаційний;

2. самостійного пошуку вакансій;

3. професійно-інформаційний;

4. реєстраційно-приймальний;

5. активно підтримки безробітних;

6. взаємодії з роботодавцями;

7. адміністративно-господарський.

Широкого розвитку набуло працевлаштування окремих категорій безробітних на додаткові робочі місця, з дотуванням роботодавцям оплати прац цих громадян за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рис.1.1. Організаційна структура установи

Враховуючи значний приріст частки приватного сектору в економіці країни, одним із напрямків сприяння працевлаштуванню стала орієнтація тих, хто шукає роботу, на само зайнятості, у тому числі з одноразовою виплатою допомоги у зв’язку з безробіттям. Більшість підприємств, які таким чином започаткували власну справу, працюють у сфері роздрібної торговлі, створили малі підприємства з виготовлення промислової продукції, вирощування та переробки сільськогосподарської продукції, надання побутових ремонтно-будівних послуг населенню.

До основних принципів роботи служби зайнятості відносяться формування в незайнятого населення мотивації до праці та стимулювання власного свідомого професійного вибору.

З моменту впровадження загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття з 2001 року, розмір мінімальних виплат безробітним збільшився в 6 разів.

Розроблена єдина інформаційно-аналітична система служби зайнятості України (ЄІАС).

2. Облікова політика підприємства

Насамперед звернемося до Закону «Про бухгалтерський облік фінансову звітність», адже його дія поширюється на всіх юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, а отже, і на бюджетні установи й організації також. Так, у п. 5 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» сказане, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику, тобто ті принципи, методи й процедури, які воно використовує для складання й надання фінансової звітності.

Особливістю бюджетних установ можна назвати те, що їхній бухгалтерський облік специфічний і ведеться за особливими правилами. На бюджетні установи не поширюється дія П(С)БО, які звичайні (не бюджетні) підприємства беруть за основу своєї облікової політики. Порядок ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності про виконання бюджетів госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону «Про державний бюджет» на відповідний рік та іншими нормативно-правовими актами.

Незважаючи на те, що рамки для бюджетних установ строго обмежені, чинне законодавство надає бухгалтерові бюджетної установи вибір між деякими способами обліку, що стосуються:

- правил документообігу й технології обробки облікової інформац (це може бути графік документообігу, у якому відображається вид операції; особа, відповідальна за складання, оформлення документа при здійсненні операції; строк, протягом якого документ повинен бути складений, і строк його надання в бухгалтерію або інший структурний підрозділ установи й т.д.).

У частині технології обробки облікової інформації можна вказати назву програмного продукту, за допомогою якого здійснюється облік:

- порядку й строків проведення інвентаризації активів і зобов'язань, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язкове;

- форм облікових регістрів і первинних документів, які застосовуватимуся для оформлення господарських операцій, по яких не передбачені типові форми облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

- робочого плану рахунків бюджетного обліку, у якому вказують перелік використовуваних установою синтетичних і аналітичних рахунків, необхідних для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності й повноти обліку й звітності;

- порядку контролю за господарськими операціями, що забезпечує схоронність матеріальних цінностей установи;

- методів оцінки активів і зобов'язань;

- інших складових бухгалтерського обліку, які так само можуть бути досить різноманітними в рамках чинного законодавства.

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків вітчизняних підприємств є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики.

Для складання фінансової звітності відповідно до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити показники фінансових звітів.

Сукупність принципів, методів або процедур, які обираються підприємством виходячи із загальноприйнятих правил та особливостей своєї діяльності для складання і подання фінансово звітності називається обліковою політикою.

Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної, повної та своєчасної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідної всім користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних управлінських та інвестиційних рішень, а також забезпечення зі ставності з даними звітності за інші періоди (інших підприємств).

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджу положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Облікова політика підприємства розкривається у Примітках до фінансової звітності, в яких підприємство відображає принципи оцінки статей звітності та методи обліку за окремими статтями звітності.

Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності і повинна розроблятися самостійно кожним підприємством в Україні, зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8