Дипломная работа: Культурологічний підхід як основа модернізації змісту астрономічної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах
Там він завжди звертається, вічно дотримує Оріона
І єдиний чужається митися в хвилях Океану».
[Мул. XVIII, 483-489 пер. Н. Гнедіча.].
У якому місяці в Греції небо має такий вигляд? Можливо чи, одночасно бачити Сонце і «повний срібний місяць»? У якому сузір'ї Зодіаку знаходиться Місяць?
Приклад 2.
У описі плавання Одіссея від німфи Каліпсо до острова Схерія мовиться:
«Радісно вітрило напружило Одіссей і, попутному вітру
Ввірившись, поплив. Сидячи на кормі і могутньою рукою
Кермо обертаючи він не спав; сон на його не спускався
Очі, і їх не зводив він з Плеяд, з низхідного пізно
У морі Воота, з Ведмедиці, в людях ще колісниці
Ім'я що носить, і поблизу Оріона тієї, що здійснює вічно
Круг свій, себе ніколи не купаючи у водах Океану.
З нею богиня богинь повеліла йому невсипущо
Шлях соглашать свій, її залишаючи ліворуч».
[Од.V.269-277 пер. Ст. А. Жуковського].
Визначите з цього уривка, в яку пору року і в якому місяці здійснював Одіссей це плавання?
Гесиод
Приклад 3.
«Тільки царствений зевс шістдесят після солноворота
Зимових відмірює днів, як виходить з вечерней заширяю
З океанських священних течій Арктур світлоносний
І протягом ночі весь час виблискує на небі.
Слідом за ним, з весною, що наступила, є до людей
Ласточка-пандіоніда з дзвінкою, гучною піснею»
[«Праці і дні» ст.564-569 пер. Ст. Вересаєва.].
Коли, по Гесиоду, в Греції наступає весна і прилітають ластівки?
Приклад 4.
«Лише на сході почнуть сходити Атлантиди – Плеяди
Жати поспішай; а почнуть заходити – за посів берися.
На сорок днів і ночей абсолютно ховаються з неба
Зірки – Плеяди, потім же стають видними оку
Знову в той час, як люди залізо точити починають»
[«Праці і дні» ст.383-387 пер. Ст. Вересаєва.].
Коли, по Гесиоду, треба приступати до жнив; до посіву; точити залізо (тобто серпи)?
Клеобул
Приклад 5.
«Є на світі отець, дванадцять синів йому служать;
Кожен з них народив дочок двічі по тридцять:
Чорні сестри і білі, один з одним не схожі;
Всі вмирають одна за одною, та все ж безсмертні».
[Діог. Лаерт. I. 6. 91 пер. М. Л. Гаспарова].
Розгадайте цю загадку.
Геродот
Приклад 6.
«Фіникіяне відплили з Ерітрейського морить і увійшли до південного моря. При настанні осені вони висаджувалися, засівали землю і чекали жнив; по прибиранню хліби пливли далі. Так пройшло в плаванні два роки, і лише на третій рік вони обігнули Гераклови стовпи і повернулися до Єгипту. Розповідали також, чому я не вірю, а інший хто-небудь, може бути і повірить, що під час плавання довкола Лівії финикияне мали сонце з правого боку».
[Історія IV, 42 пер. Р. А. Стратоновського]
Лівією в цьому уривку називається вся Африка. Чи згодні ви з Геродотом? Обґрунтуйте свою відповідь.
Олександр Етолійський
Приклад 7.
«Довкруги найближчим до Землі, найменшим, володіє богиня Селену.
Другим же Стілбон - Гермеса зірка, на струнах того, що гуде ліри.
Фосфорос слідує після нього – Киферєї, прекрасною, світило.
Четвертим високо сяє Гелій, несомый кіньми.
П'ятий же услід Піроейс - Фракийца Ареса жахливого світоч.
Шостим Фаетон, блискуча славного зевса зірка.
Сьомим же сходить Файнон - Кронос від зірок недалекий.
Все семиструнною лірою звучать, приголосною піснею»
[пер. А. Ст. Фесенко]
Про які світила йде мова в цьому уривку? Чому Кронос названий «від зірок недалеким»?
Евріпід
Приклад 8.
«Заходять перші зірки
І високі небесні Плеяди
А серед неба розташувався Орел»
[Рес. 528 пер. А. Ст. Фесенко].
Знайдіть помилку в описі неба.
Приклад 9.
«Про супутниці хмар быстробежных
Небесні птахи!
Летите, Де шлях указуют Плеяди
І блиск Оріона нічного»!
[Олена 1487-1490 пер. Ф. Зелінського]
Дія відбувається в Єгипті, в травні. Мова йде про осінньому перельот птахів. У чому помиляється автор?
Катулл
Приклад 10.
«Нині лютого Льва я сяйвом стосуюся і Деви»
І - Лікаонова дочка - поряд Каллісто зі мною.
До заходу я спрямовуюся, до хвиль Океану, і услід
Довгий в заході своєму, сходить за мною Боот»
[эпиллий 66 пер. З. Шервінського]
Яке сузір'я описане в даному уривку? Прокоментуйте текст.
Сенека
Приклад 11.
«Вісник ночі і дня, ти в небеса завжди
Надто пізно, зірка, сходиш для тих, що люблять:
Жадібно юні чекають дружини і матери
Щоб швидше блиснув твій сріблястий промінь»
[Медея 71-74 пер. З. Ошерова]
Про яке світило йде мова? Прокоментуйте текст.
Зразок доксографического тесту
Чи згодні Ви з думками старогрецьких філософів і астрономів? (та чи ні)
Якщо Ви согланы або не згідно тільки з частиною вислову, то коротко обгрунтуйте свою відповідь окремо у письмовій формі.
Таблиця 3.2 Тест доповідь «Думки старогрецьких філософів»
| Думки старогрецьких філософів | Ваша відповідь |
| Анаксагор: Місяць подібний до Землі. Вона має жилі області, а також горби і ущелини | |
| Емпедокл: Затьмарення Сонця відбувається тому, що на нього насувається Місяць. | |
| Геракліт: Сонце чашоподібне, увігнуте. | |
| Парменід Геракліт: Зірки – це згустки вогню. | |
| Геракліт: Зірки спалахують і згасають. | |
| Теон Смірнський: Думати, що зірки спалахують і згасають, було б досконалою дурістю. | |
| Емпедокл: Сонце рівне по величині Землі. | |
| Демокріт: Чумацький Шлях – це скупчення зірок. | |
| Анаксагор: Спочатку всі речі були разом. | |
| Емпедокл: Місяць – це уламок Сонця. | |
| Парменід: Освітлена сторона Місяця завжди звернена до Сонця. | |
| Емпедокл: Для проходження з однієї крапки в іншу світлу потрібний час. | |
| Алкмеон: Сонце плоске. | |
| Емпедокл: Відстань від Місяця до Сонця в два рази більше, ніж відстань від Місяця до Землі. | |
| Аристарх: Відстань від Сонця до Землі більш ніж 18 і менше ніж 20 відстаней від Місяця до Землі. | |
| Лін: Всі реч виникли з колись єдиного Цілого, а зі всіх речей колись, в зумовлений час, знову буде Одне |
Невеликі історії, які пожвавили заняття.
Астроном Фалес з Мілета, спостерігаючи зірки, впав до ями. Якась стара сказала йому: «Ти, відаєш, що твориться в небі, а що у тебе під ногами не бачиш!»
Єдиною неприємністю для Фалеса Мілетського на схилі віку було те, що зір від старості втратив свою гостроту, і він більше не міг спостерігати за зірками.
Коли Анаксагора запитали: «Навіщо ти народився на світло», він відповів: «Для спостереження Сонця, Місяця і зірок».
Анаксагору сказали, що він зовсім не думає про свою батьківщину. «Навпаки, я тільки про неї і думаю» – відповів він і вказав на небо.
Астроном Геродор вважав, що на місяці живуть люди в п'ятнадцять разів вище за нас по зростанню, а місячні жінки кладуть яйця.
Діоген, побачивши сонячний годинник, сказав: «Непогана штука, щоб не запізнитися на обід».
Солдати Олександра Македонського, воюючи на Сході, скаржилися, що їм не видно Велика Ведмедиця.
Дванадцятирічний син майстра Ліпперсгея грав стеклами і випадково придумав телескоп.
Тихо Бразі на дуелі відрубали ніс. Після лікування від рани він зайнявся астрономією. А носовий протез для Тихо Бразі виконаний був з кращого данського срібла.
Китайські астрономи Хи і Хо вдалися до пияцтва і пропустили сонячне затемнення. Їм відрубали голови.
Комета, що з'явилася в 1680 році, справила враження навіть на кури. У Швеції курка знесла яйце, на якому побачили фігуру комети і біля неї інш знаки.
У 1577 році на небі з'явилася яскрава комета, на неї вирішила подивитися англійська королева Єлизавета I. Підійшовши до вікна, вона вигукнула: «Виклик кинутий!», і довго дивилася на комету.
Астроном Лаланд дуже любив кішок. Одне з придуманих ним сузір'їв, він назвав Кішкою.
3.3 Особливост застосування культурологічного підходу при вивченню астрономії у школі №30
Специфіка астрономії і як науки, і як учбового предмету обумовлює особливі труднощі викладання її в школі. Ці труднощі мають деякий загальний характер і окремі особливості при засвоєнні що вчаться деяких питань. До таких питань відносяться, наприклад, пори року і їх пояснення, вимірювання часу, видимі і дійсні рухи планет і ряд інших. Труднощі тут є і у школярів в ясному розумінні матеріалу і у вчителів відносно методики його проходження [24, c.168].
Сприятливою обставиною, що полегшує справу засвоєння що вчаться астрономії в короткий термін, є те, що її викладання поставлене в останньому, XI класі, коли учні озброєні достатніми знаннями елементарно математики, фізики і інших предметів, а крім того, накопичили немало власних вражень, на які можна спиратися в процесі викладання астрономії.
При всьому цьому учні, приступаючи до вивчення астрономії, все ж таки зустрічають багато незвичних для них уявлень, зовсім інші масштаби, чим в інших дисциплінах, нові поняття, визначення і терміни. Утрудняють також великі відмінності тим часом, що видно, спостерігається, і тим, як це відбувається насправді. Вбачивши навколишній світ із Землі, беручи участь разом з нею в рус не помічаючи цього руху, людина тільки в уяві може уявити собі, як відбувається все насправді, в думках переносячись від нерухомого, що здається, свого положення в більш менш далеку точку простору поза Землею. При недостатньо розвиненому просторовому уявленні учні насилу засвоюють перехід від спостережуваного до дійсного руху. Історія астрономічних уявлень підтверджу труднощі, що є тут: впродовж тисячоліть люди знаходилися в помилці про місце Землі серед інших небесних тіл і про її рух [25, c.54].
Все це висуває необхідність, приступаючи до вивчення астрономії, добиватися того, щоб у учнів вийшло можливо ясніше уявлення і про самі явища, як вони спостерігаються, і про те, як вони пов'язані з положенням Землі і дійсними її рухами. Для цього при навчанні астрономії, з одного боку, треба ставити обов'язкові власні спостереження учнів над небом в різний час, з ншого боку, максимально використовувати наочну допомогу, що є під рукою, якось: географічний глобус, моделі і картини (стінні, друкарські діапозитиви, кінофільми і ін.)
Слідує частіше давати учням домашні завдання по самостійному спостереженню. Необхідно, щоб учні рахували систематичні спостереження над небом неодмінною частиною вивчення ними предмету астрономії. Добившись хорошого знання неба і явищ, як вони спостерігаються, вчитель значно полегшить собі і що вчиться подальше проходження астрономії.
Треба мати на увазі, що школярі зазвичай не відразу і не легко засвоюють спостережувані на небі явища, пов'язані з одночасно видимими, що відбуваються, добовим обертанням неба і річним рухом Сонця і Місяця. Тим часом достатня ясність в представленні цих явищ лежить в основі чіткого розуміння ряду подальших питань. Тому слід звернути серйозну увагу на те, щоб з самого початку учні добре розрізняли ті зміни на небі, які відбуваються унаслідок нашого постійного обертання разом із Землею протягом доби, повільніші зміни день за днем, з місяця в місяць протягом цілого року.
Учні перш за все винні самі бачити, і не один раз, як відбуваються явища в природі, зіставляти їх, убачати природні зв'язки правильно розуміти, а не запам'ятовувати сліпо. Щоб помічати зміни, що відбуваються, на небі, треба добре знати найголовніші сузір'я і їх взаємне розташування як в північній, так і в південній стороні неба, кожного разу звертати увагу на сузір'я, що піднімаються зі сходу і опускаються до заходу. Це знання легко утримується, якщо поставити перед учнями завдання спостерігати за небом всі ясні вечори і зіставляти спостереження із зоряною картою. При цьому не слід спочатку входити в подробиці побудови карти (це можна зробити декілька пізніше у зв'язку з вивченням координат), а треба користуватися нею як картиною неба. Дізнавшись характерні відмінності головних сузір'їв і яскравих зірок серед них, що вчаться більш охоче і частіше самі звертаються до безпосередніх самостійних спостережень, підвищується їх інтерес до вивчення неба, знання стають конкретнішими і міцнішими. Прівітіє учням навику знаходити на небі певн зірки допоможе їм легко придбати дуже важливе на практиці уміння орієнтуватися по небесних світилах [24, c.136].
Словесне, книжкове, абстрактне викладання не раз наголошувалося як серйозний недолік. Воно має місце і у викладанні астрономії, коли використовуються тільки розповідь вчителя, підручник, креслення. Таке викладання стає сухим, і інтерес, що є у молоді, що вчиться, до астроном зазвичай пропадає. Потрібно остерігатися приділення дуже великої уваги математичній стороні справи, пов'язаній з небесною сферою, з її елементами (небесними координатами і ін.), особливо спочатку, коли учням ще неясна роль цих елементів у вивченні астрономії, коли все це виступає, як щось самодовлеющее, далеке від самих небесних світил. Теорії повинні передувати безпосереднє споглядання, спостереження самих небесних явищ, на чому і повинно бути зосереджено спочатку головна увага при навчанні.
Для кращого засвоєння культурологічного підходу при вивчені теми «Час та календар» була розроблена методика проведення уроку.
Мета уроку: формування системи понять практичної астрометрії про методи нструменти вимірювання, рахунку і зберігання часу.
Завдання навчання:
Загальноосвітні: формування понять:
- практичній астрометрії про: 1) астрономічних способах, інструментах і одиницях вимірювання, рахунку і зберігання часу, календарях і літочисленні; 2) визначенні географічних координат (довготи) місцевості за даними астрометричних спостережень;
- про космічні явища: зверненні Землі навколо Сонця, зверненні Місяця навколо Земл обертанні Землі навколо своєї осі і про їх следствиях - небесні явища: сході, заході, добовому і річному видимому русі і кульмінаціях світив (Сонця, Місяця зірок), зміні фаз Місяця.
Виховні: формування наукового світогляду і атеїстичне виховання в ході знайомства з історією людського пізнання, з основними типами календарів і системами літочислення; развенчание марновірств, пов'язаних з поняттями "Високосний рік" і перекладом дат юліанського григоріанського календарів; політехнічне і трудове виховання при виклад матеріалу про прилади для вимірювання і зберігання часу (годиннику), календарях системах літочислення і про практичні способи застосування астрометричних знань.
Що розвивають: формування умінь: вирішувати завдання на розрахунок часу і дат літочислення і переведення часу з однієї системи зберігання рахунку в іншу; виконувати вправи на застосування основних формул практично астрометрії; застосовувати рухому карту зоряного неба, довідники Астрономічний календар для визначення положення і умов видимості небесних світил і протікання небесних явищ; визначати географічні координати (довготу) місцевості за даними астрономічних спостережень.
Учні повинні знати:
1) причини повсякденно спостережуваних небесних явищ, породжених зверненням Місяця навколо Землі (зміна фаз Місяця, видимий рух Місяця по небесній сфері);
2) зв'язок тривалості окремих космічних і небесних явищ з одиницями способами вимірювання, рахунку і зберігання часу і календарями;
3) одиниці вимірювання часу: ефемеридна секунда; доба (зоряні, дійсн середні сонячні); тиждень; місяць (синодичний і сидеричний); рік (зоряний тропічний);
4) формули, що виражають зв'язок часів: усесвітнього, декретного, місцевого, літнього;
5) інструменти і способи вимірювання часу: основні типи годинника (сонячні, водяні, вогненні, механічні, кварцові, електронні) і правила їх використання для вимірювання і зберігання часу;
6) основні типи календарів: місячний, місячно-сонячний, сонячний (юліанський і григоріанський) і основи літочислення;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
