Быстрый поиск

Дипломная работа: Газифікація с. Козіївка Харківської області природним газом одноступеневою системою, з розробкою газифікації житлового будинку та рекомендацій по забезпеченню водопостачання, водовідведення та опалення будинку

, (3.23)

де Тзм час зміни, год (Тзм=8 год);

Нчас норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані (2); Нчас=0,105.

П=8/0,105=76,19 м3/зм

Згідно з завданням монтаж газопроводу буде виконуватись трубами довжиною 10 м. Таким чином загальна кількість труб, що підлягає монтажу визначається за формулою

, (3.24)

де L довжина траси газопроводу, м;

lтр – довжина окремої труби, м.

nтр=250/10=25 шт.

Аналогічно можна визначити кількість стиків, які підлягають зварюванню

, (3.25)

де L довжина траси газопроводу, м;

lтр – довжина окремої труби, м;

1 стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

nст=250/10+1=26 шт.

З метою прискорення робіт по монтажу максимально можлива кількість стиків повинна зварюватися поворотними стиками, які при найменших затратах праці гарантують якість виконання робіт і потребують нижчу кваліфікацію зварювальника. Кількість поворотних стиків обмежується максимальною довжиною пліті, яка згідно [1] не повинна перевищувати 36 м (з метою запобігання пошкодження ізоляції при вкладанні в траншеї). Таким чином маю змогу визначити кількість неповоротних стиків за формулою

, (3.26)

де L довжина траси газопроводу, м;

lпл – довжина пліті, м;

1 стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

nн ст=250/30+1=9 шт.

Кількість поворотних стиків визначаю за формулою

, (3.27)

де nст кількість стиків, шт.;

nнст кількість неповоротних стиків, шт.

nп ст=26–9=17 шт.

Для зварювання двох неповоротних стиків відриваються приямки в місці врізання та перетину з газопроводом, інші стики пропоную зварювати на бермі шляхом вкладання пліті на підставки з висотою 0,7 м від поверхні, що значно знизить затрати праці на поширення приямків.

Об’єм робіт по зняттю брукованої дороги визначаю згідно формули

V=(В+0,5)*L*h, (3.28)

де В-ширина низу траншеї, м;

L довжина траси газопроводу, м.

V=(0,87 + 0,5)*250*0,2 = 68,5 м3

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т, (3.29)

де ШВ ширина відвалу, м, ШВ=1,62 м;

Б ширина берми, м, Б=0,5 м;

В-ширина траншеї, м, В=0,87 м;

Зт зона розташування труби, м, Зт=0,375 м;

Т зона руху технологічного транспорту, м, Т=3,5 м;

К зона виконання робіт по огородженню, м, К=0,5 м.

ШРЗ=0,5+1,62+2*0,5+0,87+0,375+3,5=7,87 м

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою

Lогор=2*L, (3.30)

де L довжина траси газопроводу, м.

L=2*250=500 м

Кількість стиків, що підлягають контролю фізичними методами слідуючим чином. Згідно вимог [1] для тиску 0,23 МПа повинно контролюватися 50% всіх стиків.

nст ф к=nст*0,5, (3.31)

де nст кількість стиків, шт.

nст ф к=26*0,5=13 шт.

Визначаю фактичну довжину «захвату» за формулою

, (3.32)

де L довжина траси газопроводу, м.

L=250/5=50 м

Визначивши основні об’єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на «захваті» повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об’єм робіт даного виду, знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1. (дивись таблицю 4.1)

Таблиця 4.1 – Відомість затрат праці по всьому фронту робіт

№ п/п	Назва робіт	Група РЕКН	Один. виміру	Кількість	Норма часу		Трудомісткість
№ п/п	Назва робіт	Група РЕКН	Один. виміру	Кількість	будів.	машин	будів.	машин
1	Транспортування секцій труб	25–122–1	100 м	2,5	5,75	27,98	14,38	69,95
2	Рекультивація грунту	1–24–2	1000 м3	0,01	-	19,55	-	0,2
3	Розробка ґрунту у відвал	1–13–5	1000 м3	0,16	18,53	84,66	2,96	13,5
4	Розробка ґрунту екскаватором з одночасним навантаженням на автосам.	1–18–5	1000 м3	0,032	45,9	131,58	1,47	4,2
5	Розробка ґрунту вручну	1–164–2	100 м3	0,11	261,8	-	28,79	-
6	Влаштування тимчасових переходів	20–2–1	100 м2	0,02	22,04	1,54	0,4	0,03
7	Зварювання, вкладання, пневматичне випробування труб	22–9–1	1 км	0,25	537,6	130,83	134,4	32,7
8	Влаштування КВП	16–75–2	1 шт.	1	4,5	0,6	4,5	0,6
9	Контроль якості зварних з'єднань (радіографування)	25–122–1	1 ст	13	1,52	3,35	19,76	43,55
10	Нанесення ізоляцій	22–17–3	1 км	0,25	111,84	10,57	27,96	2,64
11	Засипка вручну траншей	1–166–2	100 м3	0,57	165,24	-	94,2	-
12	Ущільнення засипки	1–134–1	100 м3	0,57	18,36	4,45	10,5	2,5
13	Засипка траншей бульдозером	1–71–5	1000 м3	0,13	-	1,7	-	0,2
∑							339,32	170,0 7
∑							509,39

Оскільки для виконання кожного виду робіт передбачено використання робітників відповідного фаху, то для зменшення кількості працівників роботи повинн виконуватися комплексною бригадою з максимально можливим суміщенням професій.

Визначаємо сумарні затрати праці по всьому фронту робіт за формулою

Тзаг = Тб+Тм, (3.33)

де Тб затрати праці будівельників,

Тм-затрати праці машиністів.

Тзаг =339,32+170,07=509,39 люд/год.

Визначаємо строки будівництва газопроводу

Nд= Тзаг*К/nбр*Нзм, днів (3.34)

де Тзаг-сумарн затрати праці по всьому фронту робіт,

nб-кількість чолоків у бригаді,

Нзм час зміни.

Nд=509,39*0,5/8*8=4 дні.

Вибір машин розпочинаю з вибору ведучого механізму, яким буде екскаватор з оберненою лопатою ЭО-2621, з об’ємом ковша 0,25 м3 та шириною ріжучо кромки 0,77 м. Вибраний екскаватор буде здійснювати копання траншеї і його буде можливо використати для виконання робіт по навантаженню надлишкового рунту.

Для виконання зварювальних робіт вибираю зварювальний апарат

АСД-500 та малогабаритний варочний котел для приготування бітумної мастики.

Попередньо для вивезення надлишкового ґрунту приймаю автосамоскид ММЗ-554 з об’ємом кузова 4 м3.

Визначаю кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту за формулою

, (3.35)

де V3 загальний об’єм ґрунту, що підлягає вивезенню, м3;

νкуз об’єм кузова, м3;

К1 – коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).

nр=31,75/4*0,9=9 рейсів

Прийнятий самоскид разом з екскаватором забезпечують виконання робіт в ритмі потоку з заданою потоковою швидкістю. Для більш ефективного використання самоскида він повинен доставляти на будівельний майданчик матеріал для устрою постелі.

Вибір вантажозахватних пристроїв та машин для вкладання починаю з визначення ваги монтажної одиниці. Вагу пліті ізольованого газопроводу, котрий підляга вкладанню визначаю згідно формули

Рпл=ртр*lпл (3.36)

де ртр вага одного погонного метра труби, кг/м;

lпл – довжина пліті, м.

1,1 коефіцієнт який враховує вагу ізоляції

Рпл=6,6*30=198 кг

Враховуючи те, що вага монтажної одиниці суттєва, то вкладання пліті буду здійснювати за допомогою пневматичного автокрану типу КС-1562, а для сропування труб вибираю полотнище ПМ-337.

Для будівництва газопроводу пропоную, згідно вимог, використовувати труби по ГОСТу 10705.

Кількість труб та інших матеріалів, необхідних для виконання даного об’єму будівництва визначаю згідно РЕКН.

3.3 Захист газопроводів від корозії

3.3.1 Захист газопроводів

Захист газопроводів від корозії класифікується на пасивний активний. Пасивним захистом передбачається нанесення на поверхню труби відповідного типу ізоляційного покриття, тим самим запобігається взаємодія з електролітом. Конструкції ізоляційних покриттів трубопроводів приймаються згідно з

ГОСТ 9.6 02 – 89. Вони можуть бути виконані як у заводських умовах, так і в польових умовах (при будуванні трубопроводу). Перехідний електричний опір ізольованого трубопроводу після укладання і засипки має бути не нижче 104 Ом-м2.

Активний захист газопроводів від корозії містить три способи захисту залежно від умов, у яких знаходиться труба:

– катодний захист – катодна поляризація поверхні труби таким чином, що створюється одностороння провідність струму від джерела постійного струму через заземлювач (анод) у ґрунт до труби; так як винос електронів із поверхні труби неможливий, то виключається корозія металу.

– протекторний захист – застосовується для захисту ділянок труб невеликої протяжності, кожухів на переходах газопроводів через дороги, кабелів у тих випадках, коли немає джерела живлення і не може бути застосований катодний захист. Принцип роботи протекторного захисту полягає в тому, що при замкненні двох електродів («труба-протектор»), поміщених у ґрунт (електроліт), між ними виникає різниця потенціалів, зумовлена різною електрохімічною активністю матеріалів труби і протектора. Причому струм направляється від електрода з більш від'ємним потенціалом (анода) до електрода з менш від'ємним потенціалом (катода). Аноди виготовляються зі сплаву на основ магнію чи алюмінію, рідше цинку, який має більш від'ємний потенціал, ніж сталь.

– електродренажний захист призначений для відведення блукаючих струмів із газопроводу через рельсову частину ланцюга електротяги на від'ємну шину трансформаторно підстанції.

Надземн газопроводи слід захищати від атмосферної корозії покриттям, що складається з двох шарів грунтовки та двох шарів фарби, лаку або емалі, призначених для зовнішніх робіт при розрахунковій температурі зовнішнього повітря в район будівництва відповідно ГОСТ 14202.

Останніми директивними документами корпорації Укргаз та ДБН В.2.5–20–2001 заборонено прийняття в експлуатацію об’єктів газифікації без наявності катодного захисту мереж підземних газопроводів.

3.3.2 Розрахунок електрозахисту

Поверхня захищаємих трубопроводів Sr, м2, визначаю за формулою

, (3.37)