Дипломная работа: Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ

                         (1)

де       - заощаджена сума (грн)

- середній час розмови за день

- кількість користувачів комплексу

-кількість днів

- різниця між дзвінком без комплексу та з використанням комплексу (табличні дані)

Статистика, яка накопичена у результаті використання комплексу показує, що кожний користувач комплексу телефонує додому принаймі один раз на день, кількість користувачів комплексу  становить 30, тоді протягом місяця кількість заощаджених коштів становитиме у середньому

N = 30*1*30(2,88-1,28) = 1440 (грн/міс)

Зрозуміло, що при підключенні до комплексу мобільного телефону з іншим стартовим пакетом, сума заощаджених коштів буде іншою.

5.2      Розрахунок собівартості програмного комплексу

Основним завданням техніко-економічного обгрунтування дипломного проекту є визначення величини економічного ефекту від використання основних та другорядних результатів, які одержані в даній дипломному проекті. Оцінка ефективност прийнятого рішення повинна бути комплексною і враховувати всі його аспекти.

Проведемо оцінку витрат праці на розробку програмного забезпечення для комплексу, при цьому виходимо з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці  та час розробки  програмного продукту:

де  — кількість вихідних команд в тисячах.

В якост вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програм складає приблизно 1800 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробників:

277,8

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

де  — строк розробки програмного продукту;

 — коефіцієнт вірност постановки завдання;

 — час розробки алгоритму;

 — час настройки та тестування;

 — час на підготовку тексту;

 — час на розробку документації.

Останн величини обчислюються по наступним формулам:

де К залежить від ступеня підготовки програміста;

 — кількість рядків програми (в тис.).

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційн відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де  — середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

де  — витрати електроенергії за одну годину;

 — вартість 1 кВт/год електроенергії;

 — час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційн відрахування визначаються множенням вартості комплекса на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (бугалтера, що буде обробляти нформацію про дзвінки 200 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прям витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де  — собівартість години роботи на комп’ютері;

 — час необхідний для розробки програмного продукту.

Підставляємо значення й одержуємо:

Накладн витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальн витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:

де В витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 30;

K коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,1.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:

Річний економічний ефект від програми обробки дзвінків визначається за наступною формулою:

де:  — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

 — періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 12;

 — приведені витрати.

Для визначення параметру  використовується наступна формула:

де:  — трудомісткість на обробки дзвінків з комплексу, вимірюється в годинах;

 — заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру  використовується наступна формула:

де:  — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

 — собівартість години роботи на комп’ютері;

 — продуктивність прац розробників програмного забезпечення;

 — нормативно-галузевий коефіцієнт ().

 — ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Тоді річний економічний ефект дорівнює:

6. Охорона праці

6.1      Загальні положення

Охорона прац система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

6.2      Експлуатація комплексу у автономному режимі

Вміст шкідливих речовин, не попвинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/м3. Температурні норми повинні бути від 100 до 250. Приміщення де експлуатується комплекс не повинно бути запилене, вологість повітря не більше 55%. Комплекс необхідно розміщувати щонайменьше за два метри від робочого місця оператора, або в окремій кімнаті.

6.3      Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

ЕОМ з моніторами на основі електронно-променевих трубок є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:

рентгенівське випромінювання;

оптично випромінювання;

високочастотн електромагнітні поля;

низькочастотн електромагнітні поля;

електростатичн поля (ГОСТ 12.1045-84);

іонізуюче випромінювання;

випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006.-84).

6.4      Шум, пов’язаний з ВДТ

ЕОМ потенційним джерелом цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан користувача.

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо, при довготривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумово працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА. Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА.

6.5      Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, нфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Згідно з тимчасовими санітарними нормами і правилами для працівників обчислювальних центрів № 4559-88 освітлення в приміщення з ЕОМ має бути змішаним (природним штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за санітарними нормами і правилами 11-4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

6.6      Температура і вологість у приміщенні

Як оптимальн мікрокліматичні параметри прийнято вважати такі, що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23% ˚С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с.

6.7      Організація робочого місця

Робоче місце (РМ) - це обладнаний технічними засобами (засобами відображення інформації, органами управління, допоміжним обладнанням) простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців).

Удосконалення організації РМ є однією з умов, що сприяють підвищенню продуктивності праці, тому питанню організації РМ необхідно приділити особливу увагу. За літературними даними, при правильній організації РМ продуктивність праці, операторів ЕОМ від 8 до 20%.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10